Постанова № 30792310, 10.04.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 рокум. Ужгород№ 807/85/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.

при секретарі:Сабадаш В.І.,

за участю:

позивача: Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист - Закарпаття" - представники Ганчак В.І.;

відповідача: Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області - представник Борсенко О.В.;

третя особа без самостійних вимог на сторні відповідача: ТОВ "Транскарпатбуд" представник Філінова К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" до ДПІ в м. Ужгород за участю третьої особи ТОВ "Транскарпатбуд" про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 10 квітня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 квітня 2013 року.

Позивач - ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист - Закарпаття" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ДПІ в м. Ужгород, якою просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00000323412/22-02/02574001/8351 від 04.01.2013 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 25576 грн. 25 коп., в тому числі 25362 грн. основного платежу та 214,25 грн. штрафних санкцій; податкове повідомлення-рішення № 00000523413/22-02/02574001/8349 від 01.04.2013 р., яким визначено податкове зобов'язання по надходженнях від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах на суму 1884,15 грн., в т.ч. 1507,32 грн. за основним платежем та 376,83 грн. штрафних санкцій; податкове повідомлення-рішення № 00000423414/22-02/02574001/8348 від 04.01.2013 р., яким визначено податкове зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на суму 481937 грн. 93 коп., в т.ч. 385550,34 грн. основного платежу та 96387,59 грн. штрафних санкцій; податкове повідомлення-рішення № 00000323411/22-02/02574001/8350 від 04.01.2013 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 726663 грн., в т.ч. 584160 грн. основного платежу та 142503 грн. штрафних санкцій в частині стягнення суми завищеного податкового кредиту в розмірі 56160 грн. з основного платежу та 142503 грн. нарахованих штрафних санкцій; податкове повідомлення-рішення № 0000011742 від 04.01.2013 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 3813,64 грн. основного платежу та 1463,41 грн. штрафу в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 1463,41 грн.

28.01.2013 року на адресу суду надійшла заява про зменшення позовних вимог (т.1 а.с.202-203), та в подальшому, в судовому засіданні 07.03.2013 року, була подана заява про їх збільшення. Отже, остаточними є позовні вимоги, викладені наступним чином: скасувати:

- податкове повідомлення-рішення №0000032341 2/22-02/02574001/8351 від 04.01.2013 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 25576 грн. 25 коп., в тому числі 25362 грн. основного платежу та 214,25 грн. штрафних санкцій ;

- податкове повідомлення-рішення № 0000052341 3/22-02/02574001/8349 від 01.04.2013 р., яким визначено податкове зобов'язання по надходженнях від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах на суму 1884,15 грн., в т.ч. 1507,32 грн. за основним платежем та 376,83 грн. штрафних санкцій;

- податкове повідомлення-рішення № 0000042341 4/22-02/02574001/8348 від 04.01.2013 р., яким визначено податкове зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на суму 481937 грн. 93 коп., в т.ч. 385550,34 грн. основного платежу та 96387,59 грн. штрафних санкцій;

- податкове повідомлення-рішення № 0000032341 1/22-02/02574001/8350 від 04.01.2013 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 726663 грн., в т.ч. 584160 грн. основного платежу та 142503 грн. штрафних санкцій;

- податкове повідомлення-рішення № 0000011742 від 04.01.2013 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 3813,64 грн. основного платежу та 1463,41 грн. штрафу в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 1463,41 грн.; Стягнути з Державного бюджету України на користь Позивача судові витрати.(т.1 а.с.226-228)

Також, 28.01.2013 року через канцелярію суду надійшло клопотання ТОВ "Транскарпатбуд" про залучення його в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача (т.1 а.с.205-206), яке протокольною ухвалою суду від 04.02.2013 року було задоволено.(т.1 а.с.213-214)

Ухвалою суду від 05.04.2013 року було роз'єднано позовні вимоги ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме, позовну вимогу, стосовно визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення № 0000042341 4/22-02/02574001/8348 від 04.01.2013 р., яким визначено податкове зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на суму 481937 грн. 93 коп., в т.ч. 385550,34 грн. основного платежу та 96387,59 грн. штрафних санкцій виділено в окреме провадження.(т.1 а.с.160)

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю, мотивуючи його наступним. ДПІ у м. Ужгороді проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року за результатами якої складено акт перевірки від 24.12.2012 року №3916/22-02/02574001. За наслідками проведеної перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.01.2013р. №0000032341 2/22-02/02574001/8351, яким визначено податкове зобов'язання (збільшено суму грошового зобов'язання) по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 25576 грн. 25 коп., в тому числі 25362 грн. основного платежу та 214,25 грн. штрафних санкцій; № 0000032341 1/22-02/02574001/8350, яким визначено податкове зобов'язання (збільшено суму грошового зобов'язання) по податку на додану вартість на суму 726663 грн., в т.ч. 584160 грн. основного платежу та 142503 грн. штрафних санкцій; № 0000052341 3/22-02/02574001/8349, яким визначено податкове зобов'язання по надходженнях від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах на суму 1884,15 грн., в т.ч. 1507,32 грн. за основним платежем та 376,83 грн. штрафних санкцій; № 0000042341 4/22-02/02574001/8348, яким визначено податкове зобов'язання (збільшено суму грошового зобов'язання) по орендній платі з юридичних осіб на суму 481937 грн. 93 коп., в т.ч. 385550,34 грн. основного платежу та 96387,59 грн. штрафних санкцій; № 0000011742, яким визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 3813,64 грн. основного платежу та 1463,41 грн. штрафних санкцій. В судовому засіданні представник позивача просила податкові повідомлення-рішення від 04.01.2013 р. №0000032341 2/22-02/02574001/8351, № 0000052341 3/22-02/02574001/8349 № 0000032341 1/22-02/02574001/8350 та № 0000011742 визнати протиправними та такими, що повинні бути скасовані судом у зв'язку з тим, що спірні податкові повідомлення-рішення винесено на підставі висновків акту перевірки, які не ґрунтуються на фактичних обставинах господарської діяльності позивача у перевірених податкових періодах та неправильному застосуванні податкового та іншого законодавства.

Відповідач проти даної позовної заяви заперечив, надавши суду свої письмові заперечення. (т.1 а.с.187-193). У судовому засіданні свої заперечення аргументував тим, що перевіркою встановлено ряд порушень податкового законодавства, що знайшли відображення у висновках акту перевірки від 24.12.2012 року №3916/22-02/02574001.

В ході проведення перевірки встановлено завищення Позивачем валових втрат за період проведення перевірки (з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року). Враховуючи факти, зазначені у акті перевірки, відповідач вважає прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення від 04.01.2013 р. №0000032341 2/22-02/02574001/8351, № 0000052341 3/22-02/02574001/8349, № 0000032341 1/22-02/02574001/8350 та № 0000011742 правомірними та такими, що прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, а тому, підстави для скасування таких - відсутні. Оскільки, жодних доводів та доказів не наведено щодо спростування позиції податкового органу, то у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області (далі - Відповідач) проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" (далі - Позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р., про що складено Акт від 24.12.2012 року №3916/22-02/02574001.(т.1 а.с.14-68) За наслідками проведеної перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.01.2013р.: №0000032341 2/22-02/02574001/8351, яким визначено податкове зобов'язання (збільшено суму грошового зобов'язання) по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 25576 грн. 25 коп., в тому числі 25362 грн. основного платежу та 214,25 грн. штрафних санкцій (т.1 а.с.70); № 0000032341 1/22-02/02574001/8350, яким визначено податкове зобов'язання (збільшено суму грошового зобов'язання) по податку на додану вартість на суму 726663 грн., в т.ч. 584160 грн. основного платежу та 142503 грн. штрафних санкцій; (т.1 а.с.69) № 0000052341 3/22-02/02574001/8349, яким визначено податкове зобов'язання по надходженнях від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах на суму 1884,15 грн., в т.ч. 1507,32 грн. за основним платежем та 376,83 грн. штрафних санкцій; (т.1 а.с.71) № 0000042341 4/22-02/02574001/8348, яким визначено податкове зобов'язання (збільшено суму грошового зобов'язання) по орендній платі з юридичних осіб на суму 481937 грн. 93 коп., в т.ч. 385550,34 грн. основного платежу та 96387,59 грн. штрафних санкцій; (т.1 а.с.72) № 0000011742, яким визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 3813,64 грн. основного платежу та 1463,41 грн. штрафних санкцій.(т.1 а.с.73)

Позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000032341 2/22-02/02574001/8351, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 25576 грн. 25 коп., в тому числі 25362 грн. основного платежу та 214,25 грн. штрафних санкцій до задоволення не підлягає з огляду на наступне.

Визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 25576 грн. 25 коп. здійснено у зв'язку із завищенням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2009 рік в розмірі 154459 грн., за 2012 рік - 824195 грн., за 2011 рік - 982420 грн., які виникли в результаті заниження підприємством валового доходу у період з ІV кв. 2009 року по І кв. 2011 року на суму 5958 грн., у період з ІІ кв. 2011 року по ІІІ кв. 2012 року на суму 5203 грн. та завищення валових витрат за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року у сумі 1955116 грн., за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2012 р. у сумі 105422 грн. Даний висновок правомірно був зроблений податковим органом у зв'язку із наступним.

Так, Позивачем - ПАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття» було укладено договори про надання послуг: 134/08 від 01.09.2008 р. про технічне обслуговування із ПП «Аміра Т.Ч.Ч.К.» ; №1 від 01.10.2009 р. про технічне обслуговування та поточний ремонт автономної газової котельні із ПП ОСОБА_6; №1 від 01.10.2009 р. про технічне обслуговування із ПП ОСОБА_7; № б/н від 01.03.2010р. про надання послуг охорони із ТОВ «Інтернешенел секюріті систем сервіс корпорейшн».

Актом перевірки встановлено, що Позивачем не було документально підтверджено витрати, які понесені на оплату послуг за вищенаведеними договорами та не доведено їх зв'язок із господарською діяльністю Позивача. Зокрема, в ході проведення перевірки встановлено укладення Позивачем договорів про надання послуг із наступними контрагентами: ПП «Аміра Т.Ч.Ч.К», згідно Договору №134/08 від 01.09.2008 року про технічне обслуговування.(т.1 а.с.74-80) та додаткова угода №2 від 31.12.2010 року (т.1 а.с.82-83. Згідно даного договору виконавець бере на себе зобов'язання на власний ризик виконувати роботи із технічного обслуговування ПАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття», а саме - виконувати повний обсяг столярних, малярних, лицювальних та плиточних робіт. Вартість робіт за один місяць технічного обслуговування становить 16600,00грн.

Як вбачається з акту перевірки, на підтвердження вищезазначених витрат позивачем були надані акти здачі-приймання виконаних робіт ПП «Аміра Т.Ч.Ч.К» на загальну суму 298 800,00грн., у яких зазначено наступне найменування робіт (послуг): виконавець здає, а замовник приймає роботи по технічному обслуговуванню ГТК «Інтурист-Закарпаття» за адресою м. Ужгород, пл.. Кирила і Мефодія, 5.(т.1 а.с.84-98)

Однак, ні під час проведення податковим органом перевірки, ні в судовому засіданні позивачем не наданого жодних документів які б деталізували, які саме види робіт надавались виконавцем на об'єкті Замовника, економічно обґрунтовані розрахунки вартості послуг, наданих ПП «Аміра Т.Ч.Ч.К.», по кожному виду робіт, а саме - скільки часу потрачено та скільки людей зайнято при виконанні кожного виду робіт на кожному конкретному об'єкті Замовника; загальний обсяг виконаних робіт у натуральному і вартісному виразі. Окрім цього, в судовому засіданні позивачем не було надано належних доказів виконання умов даного договору, зокрема п.1.1., а саме придбання та використання матеріалів замовника (позивача) при наданні вищевказаних послуг. Не надано доказів виконання п.7.3. договору щодо проведення оперативних нарад та доказів надання виконавцю переліку виконання необхідних робіт тощо.

По договору №1 від 01.10.2009 року на технічне обслуговування та поточний ремонт автономної газової котельні з ПП ОСОБА_6,. (т.1 а.с.125-127), виконавець бере на себе зобов'язання власними силами та засобами, на власний ризик виконувати роботи із технічного обслуговування та поточного ремонту автономної газової котельні Змовника, а Замовник бере на себе зобов'язання приймати та оплачувати ці послуги. Вартість робіт і порядок розрахунків була передбачена наступним чином: вартість робіт за один місяць технічного обслуговування та поточного ремонту становить 15000 грн. (без ПДВ); замовник зобов'язується перераховувати на розрахунковий рахунок виконавця обумовлену даним договором вартість робіт із технічного обслуговування, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

На підтвердження вищезазначених витрат Позивачем представлено до перевірки та надано до матеріалів справи, акти здачі-приймання виконаних робіт п/п ОСОБА_6 на загальну суму - 248 060 грн., у яких зазначено наступне найменування робіт (послуг): виконавець надав Замовнику наступні послуги: технічне обслуговування котельні готелю «Закарпаття» згідно договору № 1 від 01.10.2009р.(т.1 а.с.128-140) і тільки в акті №1 від 15.01.2010 року (т.1 а.с.128) зазначено, що виконавець надав Замовнику наступні послуги:ремонт глибинного насосу, що взагалі не належить до предмету даного договору .

Однак, окрім вищезазначених актів виконаних робіт, підприємством не представлено жодних інших документів, які б підтверджували фактичне здійснення даних робіт, а саме які деталізують, які саме види робіт проводились Виконавцем на об'єкті Замовника - автономна газова котельня; економічно обґрунтовані розрахунки вартості послуг, наданих п/п ОСОБА_6, по кожному виду робіт, а саме; не надано інформацію щодо наявності кваліфікованого працівника зі штату Виконавця - оператора котельні, який має відповідне посвідчення встановленого зразка, наявності відповідних ліцензій у виконавця. В ході судового розгляду справи позивачем не було надано доказів виконання п.2.1. договору, а саме щодо придбання та надання виконавцю матеріалів замовника.

Також між позивачем та ПП ОСОБА_7, було укладено Договір №1 від 01.10.2009 року на технічне обслуговування.(т.1 а.с.99-105) та додаткову угоду №1 від 29.01.2010 року(т.1 а.с.106) Згідно даного договору виконавець бере на себе зобов'язання на власний ризик виконувати роботи із щоденного цілодобового технічного обслуговування ГТК Інтурист-Закарпаття, а Замовник бере на себе зобов'язання приймати та оплачувати ці послуги.

Під виконанням робіт технічного обслуговування згідно даного Договору передбачалося цілодобове щоденне (без вихідних та святкових днів) виконання сантехнічних та електромонтажних робіт. Цілодобове технічне обслуговування буде здійснюватися Виконавцем особисто шляхом забезпечення цілодобової присутності на території Замовника одного кваліфікованого працівника для здійснення сантехнічних робіт та одного кваліфікованого працівника для здійснення електромонтажних робіт.

На підтвердження вищезазначених витрат Позивачем надано акти здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму - 265 800,00грн. у яких зазначено наступне найменування робіт (послуг):виконавець надав Замовнику наступні послуги: Технічне обслуговування сантехніки та електрики готелю «Закарпаття» згідно договору №1 від 01.10.2009 року.(т.1 а.с.107-124)

Однак Позивачем не надано підтверджуючих документів які розшифровують, які саме види робіт проводились Виконавцем, економічно обґрунтовані розрахунки вартості послуг, інформацію щодо кваліфікованих працівників із штату Виконавця. Крім того, як вбачається з акту перевірки, у період виконання умов договору, у Виконавця згідно штатного розпису була наявна посада начальника служби енергозабезпечення, головного енергетика - 1 чол. Та щомісяця працювало 2 чол. на посаді електромеханіка по цивільно-правових договорах. (т.1 а.с.29). Окрім вищевказаного, позивачем не надано належних доказів виконання п.1.1. та 2.3.4 даного договору щодо придбання матеріалів, їх передачі виконавцю та повернення від виконавця замовнику.

Між позивачем та ТОВ «Інтернешенел секюріті систем сервіс корпорейшин», було укладено договір №б/н від 01.03.2010 року про надання послуг охорони. (т.1 а.с.141-151)

За виконані роботи - послуги по охороні, ТОВ «ІСССК» виставляло акти виконаних робіт в розрізі місяців - періоді надання послуг. Загальний обсяг операцій за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року складає 280800 грн. (без ПДВ). Слід зазначити, що в актах виконаних робіт підприємство-постачальник, вказано кількість відпрацьованих людино/годин, в середньому кількість людино/годин по охороні об'єкту становить 1800 за кожен місяць в якому було надано послуги.(т.1 а.с.152-167)

Як зазначено в акті перевірки та підтверджено в судовому засіданні, з метою підтвердження задекларованих Позивачем витрат та податкового кредиту контрагенту направлено запит на підтвердження взаємовідносин. Працівниками податкової міліції здійснено вихід на юридичну адресу підприємства та встановлено його відсутність за місцем реєстрації, про що складено відповідний акт.

Як було встановлено в ході перевірки, ТОВ «Інтернешенел секюріті систем сервіс корпорейшин» знаходиться на обліку в ДПІ у м. Ужгороді. До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, вид діяльності - придбання сміття, боротьба з забрудненням. Згідно звітності кількість працюючих 1 працівник. Остання звітність ТОВ «ІСССК» подана за перше півріччя 2010 року. Провівши аналіз податкової звітності можна зробити висновок щодо сумнівності придбаних послуг, оскільки 1 працівник не може здійснити таку кількість послуг по охороні: 1 доба - 24 години = 720 людино/години.(т.1 а.с.29-30).

В ході судового розгляду справи позивачем не надано належних доказів виконання умов даного договору, зокрема виконання п.2.2., а саме наявності письмових рапортів виконавця, в актах виконаних робіт не вказано, які саме посадові особи від виконавця та замовника їх підписували (т.1 а.с.151-167).

Згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Так, п. 5.2.1. ст. 5 вказаного Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15. та п.2.16 вказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно п. 5.3.8 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дане податкове повідомлення-рішення винесене правомірно, а тому не підлягає скасуванню.

Щодо визначення податковим органом зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища, згідно податкового повідомлення-рішення № 0000052341 3/22-02/02574001/8349, яким визначено податкове зобов'язання по надходженнях від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах на суму 1884,15 грн., в т.ч. 1507,32 грн. за основним платежем та 376,83 грн. штрафних санкцій суд встановив наступне.

У відповідності до Порядку "Встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища" затвердженою Постановою КМУ від 01.03.1999р. №303 та Інструкції "Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього середовища" затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України №162/379 від 19.07.99р. ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття» до 31.12.2010 року було платником збору за забруднення навколишнього природного середовища (забруднення середовища стаціонарними, пересувними джерелами, розміщення відходів). Відповідно до ст.240 Податкового кодексу України ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття» є платником екологічного податку (за викиди стаціонарними джерелами, за розміщення відходів).

Позивачем отримано дозвіл на розміщення відходів на 2009-2012 року №У156 та дозвіл на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами №2110100000-701 від 08.04.2009 року з терміном на 5 років.

Згідно договору №11/03 (т.1 а.с.176) позивач розміщував дані відходи на спеціалізованому підприємстві ТОВ «Еко Лайф».

В порушення п.2, 4, 8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою КМУ від 01.03.1999 року №303 позивачем не було проведено нарахування збору за розміщення відходів, в наслідок чого перевіркою за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року донараховано вказаного збору у сумі 1507,32 грн. (т.1 а.с.54-55) Штрафні санкції по збору за забруднення навколишнього природного середовища складають 376,83 грн. (т.1 а.с71).

Відтак, суд приходить до переконання, що наявність договору на розміщення відходів із суб'єктом господарювання, не звільняє позивача від сплати податкових зобов'язань за таке розміщення. Отже, дане податкове повідомлення-рішення винесене правомірно, а тому не підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000011742 від 04.01.2013 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 3813,64 грн. основного платежу та 1463,41 грн. штрафу в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 1463,41 грн. суд констатує наступне. Позивач мотивує протиправність застосування штрафної санкції введеним ухвалою господарського суду Закарпатської області від 30.10.2012 мораторієм. Введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не позбавляє контролюючі органи права нараховувати як поточні податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і податкові зобов'язання, які виникли до, але виявлені після порушення у справі про банкрутство платника податків, а також штрафи за їх невиконання.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року N 2343-XII, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові(економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті зі ст. 1 Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Отже, суд дійшов висновку, що дане податкове повідомлення-рішення в оскаржуваній частині винесене правомірно, а тому не підлягає скасуванню. Аналогічна позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 12.02.2013р. по справі №К-19786/09 (т.2 а.с.5-6).

Щодо правомірності винесеного податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0000032341 1/22-02/02574001/8350 від 04.01.2013 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 726663,00 грн., в т.ч. 584160,00 грн. основного платежу та 142503,00 грн. штрафних санкцій суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення даної позовної вимоги, виходячи із наступного.

Дана сума податку на додану вартість, яка донарахована податковим органом та відповідна штрафна санкція складається із донарахованих податкових зобов'язань по взаємовідносинах із ТОВ «Інтернешинел сек'юріті систем сервіс корпорейшен» на 56160,00 грн. - завищення податкового кредиту та 528000 грн. по взаємовідносинах із ТОВ «Транскарпатбуд», що сумарно становить 584160 грн. основного платежу та штрафна санкція в сумі 142503 грн.

Між позивачем та ТОВ «Інтернешенел секюріті систем сервіс корпорейшин», було укладено договір №б/н від 01.03.2010 року про надання послуг охорони. (т.1 а.с.141-151)

За виконані роботи - послуги по охороні, ТОВ «ІСССК» виставляло акти виконаних робіт в розрізі місяців - періоді надання послуг. Загальний обсяг операцій за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року складає 280800 грн. (без ПДВ). Слід зазначити, що в актах виконаних робіт підприємство-постачальник, відзначало кількість відпрацьованих людино/годин, в середньому кількість людино/годин по охороні об'єкту становить 1800 за кожен місяць в якому було надано послуги.(т.1 а.с.152-167)

Як зазначено в акті перевірки та підтверджено в судовому засіданні, з метою підтвердження задекларованих Позивачем витрат та податкового кредиту контрагенту направлено запит на підтвердження взаємовідносин. Працівниками податкової міліції здійснено вихід на юридичну адресу підприємства та встановлено його відсутність за місцем реєстрації, про що складено відповідний акт.

ТОВ «Інтернешенел секюріті систем сервіс корпорейшин» знаходиться на обліку в ДПІ у м. Ужгороді. До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, вид діяльності - придбання сміття, боротьба з забрудненням. Згідно звітності кількість працюючих 1 працівник. Остання звітність ТОВ «ІСССК» подана за перше півріччя 2010 року. Провівши аналіз податкової звітності можна зробити висновок щодо сумнівності придбаних послуг, оскільки 1 працівник не може здійснити таку кількість послуг по охороні: 1 доба - 24 години = 720 людини/години.(т.1 а.с.29-30).

В ході судового розгляду справи позивачем не надано належних доказів виконання умов даного договору, зокрема виконання п.2.2., а саме наявності письмових рапортів виконавця, в актах виконаних робіт не вказано, які саме посадові особи від виконавця та замовника їх підписували (т.1 а.с.151-167).

За вищевказані послуги, позивачем було отримано податкові накладні, згідно яких сформовано податковий кредит, який був зменшений податковим органом в сумі 56160,00 грн.

Також, податковим органом під час проведення перевірки повноти визначення податкових зобов'язань за період 01.10.2009 року по 30.09.2012 року було встановлено, що позивачем безпідставно та необґрунтовано встановлено їх заниження підприємством на суму 528000 грн. Такий висновок Відповідача мотивується тим, що 21.10.2011 року ПАТ ГТК «Інтурист-Закарпаття» отримано на розрахунковий рахунок суму коштів 3 200 000 грн. від ТОВ «Транскарпатбуд» (код 35347116) як оплату за проживання згідно рахунку-фактури №Го-0000791 від 20.10.2011 року. Дані кошти були отримані позивачем та використані у своїй господарській діяльності. По даному рахунку-фактурі вартість послуг з проживання складала 32000 грн. (в т.ч. ПДВ - 5333,33 грн.). Перевіркою встановлено, що кошти, отримані підприємством на розрахунковий рахунок у сумі 3 200 000 грн. підпадають під визначення попередньої оплати та підлягають відображенню у складі податкових зобов'язань підприємства за відповідний звітний період. Згідно банківської виписки по рахунку № 26004000186565, призначення платежу - оплата за проживання згідно рахунку - фактури № Го-0000791 від 20.10.2011 року. Крім того, до перевірки надано платіжне доручення за № 11 від 21.10.2011 року на суму 3 200 000,0 грн. в т.ч. ПДВ 533333,33 грн. та рахунок - фактуру № Го-0000791 від 20.10.2011 року, оплата за поживання, згідно вказаного рахунку складає 32000,0 грн. в т.ч. ПДВ 5333,33 грн.

Згідно рішень господарського суду Закарпатської області від 12.07.2012 р. було визнано помилково сплаченими та стягнутими на користь ТОВ «Транскарпатбуд» із позивача кошти в сумі 500000,00 грн. (т.2 а.с.46), від 12.12.2012 р. - 450000,00 грн. (т.2 а.с.47) та від 17.12.2012 р. 550000,00 грн. (т.2 а.с.49-50), що сумарно становить 1500000,00 грн. Відтак, факт помилкової сплати даних коштів підтверджений рішеннями судів, а тому на такі кошти податковий орган протиправно здійснив нарахування ПДВ в сумі 250000,00 грн. та відповідно застосував штрафну санкцію в сумі 62500,00 грн. Щодо решти коштів, в сумі 1668000,00 грн., які були сплачені ТОВ «Транскарпатбуд» на рахунок позивача, то податковий орган правомірно здійснив нарахування податку на додану вартість.

Крім вищевказаного, представник третьої особи - ТОВ «Транскарпатбуд» в судовому засіданні повідомив, що враховуючи неповернення коштів ПАТ «ГТК Інтурист Закарпаття» в сумі 1668000,00 грн., ТОВ «Транскарпатбуд» розраховує на отримання послуг на вищевказані кошти, а відтак, не знайшов підтвердження в судовому засіданні факт помилковості сплати даної суми коштів. Також судом було враховано отримання таких коштів позивачем та використання їх у господарській діяльності.

Згідно з п.п. 7.4.1., п.7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1, ст. 198 Розділу V Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 0000032341 1/22-02/02574001/8350 від 04.01.2013 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 726663,00 грн., в т.ч. 584160,00 грн. основного платежу та 142503,00 грн. штрафних санкцій слід частково визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000032341 1/22-02/02574001/8350 від 04.01.2013 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 726663,00 грн., в т.ч. 584160,00 грн. основного платежу та 142503,00 грн. штрафних санкцій в частині донарахування податкового зобов'язання податку на додану вартість на суму 312500,00 грн., (триста дванадцять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок), в т.ч. 250000,00 грн. основного платежу та 62500,00 грн. штрафних санкцій.

Згідно ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, відтак, слід стягнути з Державного бюджету на користь ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 312,50 грн.

Керуючись статтями 9, 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

. Адміністративний позов ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" до ДПІ в м. Ужгород за участю третьої особи ТОВ "Транскарпатбуд" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.01.2013 р. №0000032341 2/22-02/02574001/8351, № 0000052341 3/22-02/02574001/8349, № 0000032341 1/22-02/02574001/8350 та № 0000011742, - задовольнити частково.

2. Частково визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000032341 1/22-02/02574001/8350 від 04.01.2013 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 726663,00 грн., в т.ч. 584160,00 грн. основного платежу та 142503,00 грн. штрафних санкцій в частині донарахування податкового зобов'язання податку на додану вартість на суму 312500,00 грн., (триста дванадцять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок), в т.ч. 250000,00 грн. основного платежу та 62500,00 грн. штрафних санкцій.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету на користь ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 копійок)

5. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дору Ю.Ю.