Постанова № 30792280, 11.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 р. Справа № 804/3615/13-а м. Дніпропетровськ Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретарі судового засіданняПасічнику Т.В. за участю: представника позивача представника відповідача Номировського В.І. Колесникова В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Дніпропетровської районної державної адміністрації про зобов'язання виконати вимогу № 04-08-02-13/10106 від 17.08.2012, -

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області 11 березня 2013 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської районної державної адміністрації у якому просила зобов'язати відповідача виконати вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 17 серпня 2012 року № 04-08-02-13/10106 на суму 43168824,75 грн., а саме:

2.1. відшкодувати недоотримані бюджетами коштів у сумі 283555,31 грн. за рахунок землекористувачів, шляхом проведення претензійно-позовної роботи та внесення змін щодо збільшення розміру орендної плати до договорів оренди землі, забезпечивши реєстрацію додаткових угод в установленому законодавством порядку;

2.2. відшкодувати нанесені державі збитки на загальну суму 42881052,00 грн. в установленому законодавством порядку, в тому числі шляхом претензійно-позовної роботи із землекористувачами, які користуються земельними ділянками, на яких знаходилися розорані кургани, а саме: ТОВ «Агро-Інвест», ФГ «Тетяна», ФГ «Тетяна і К», ТОВ «Стіл-Агро», ФГ «Січ», ФГ «Доля», ТОВ «СФ «Агро-Стар, ФГ «Міг» та ФГ «Лілія», Агрофірма «Новоолександрівська», ТОВ «Любимівка»;

2.3. відшкодувати завищену вартість виконаних будівельних робіт ТОВ «Рембудсервіс-М» на загальну суму 4217,44 грн. шляхом зазначеним у вимозі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що позивачем було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Дніпропетровської районної державної адміністрації та законності використання державних земель за період з 01 січня 2009 року по 01 червня 2012 року. В ході проведення ревізії було встановлено порушення, які знайшли своє відображення в вимозі Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 17 серпня 2012 року № 04-08-02-13/10106, строк для усунення яких було встановлено до 12 вересня 2012 року. Відповідачем у встановлений строк не було виконано вимоги позивача на загальну суму 43168824,75 грн., що і стало підставою для звернення до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав, посилались на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, проти його задоволення заперечував, зазначивши, що відповідач вчиняє дії на виконання вимоги позивача у добровільному порядку та навіть частково її виконав. В обґрунтування своїх заперечень надав суду письмові докази на підтвердження того, що ТОВ «Рембудсервіс-М» відшкодувало завищену вартість виконаних будівельних робіт на загальну суму 4217,44 грн., а Дніпропетровська районна державна адміністрація провела претензійну роботу щодо відшкодування недоотриманих бюджетами коштів у сумі 283555,31 грн. за рахунок землекористувачів та отримала від ТОВ «Агро-Овен» кошти у розмірі 9757,97 грн. на виконання направленої претензії, а також склала претензії щодо відшкодування нанесених державі збитків на загальну суму 42881052,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.2.1.1 Плану роботи Держфінінспекції в Дніпропетровській області на II квартал 2012 року на підставі направленні від 01 червня 2012 року №736-12, виданого начальником Держфінінспекції в Дніпропетровській області, головним державним фінансовим інспектором Дворським А.О., було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Дніпропетровської районної державної адміністрації та законності використання державних земель за період з 01 січня 2009 року по 01 червня 2012 року. За наслідками даної ревізії Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області 31 липня 2012 року було складено акт № 08-21/66 ревізії фінансово-господарської діяльності Дніпропетровської районної державної адміністрації та законності використання державних земель за період з 01.01.2009 по 01.06.2012 /а.с. 10-50/.

Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області 17 серпня 2012 року було направлено за № 04-08-02-13/10106 до Дніпропетровської районної державної адміністрації вимогу «Про усунення виявлених ревізією порушень» та встановлено строк для її виконання до 12 вересня 2012 року /а.с. 63-65/.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинтсва України, адміністративний позов може бути подано в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області у своїй вимозі № 04-08-02-13/10106 від 17 серпня 2012 року, як вже вище зазначалось, було встановлено строк її виконання до 17 вересня 2013 року, тобто після сплину даного строку для добровільного виконання вимоги щодо усунення порушень, у позивача почав перебіг строк позовної давності, саме з 18 вересня 2013 року у позивача виникла можливість звернутись до суду для зобов'язання відповідача виконати вимогу у примусовому порядку.

Оскільки позовну заяву було подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11 березня 2013 року, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Пунктами 2, 3, 4 вимоги № 04-08-02-13/10106 від 17 серпня 2012 року визначено наступне:

п. 2 - відшкодувати недоотримані бюджетами кошти у сумі 283555,31 грн. за рахунок землекористувачів. Провести претензійно-позовну роботу із землекористувачами, внести зміни щодо збільшення розміру орендної плати до договорів оренди землі та забезпечити реєстрацію додаткових угод в установленому законодавством порядку;

п. 3 - відшкодувати нанесені державі збитки на загальну суму 42881052,00 грн. в установленому законодавством порядку, в тому числі шляхом претензійно-позовної роботи із землекористувачами, які користуються земельними ділянками, на яких знаходилися розорані кургани, а саме: ТОВ «Агро-Інвест», ФГ «Тетяна», ФГ «Тетяна і К», ТОВ «Стіл-Агро», ФГ «Січ», ФГ «Доля», ТОВ «СФ «Агро-Стар, ФГ «Міг» та ФГ «Лілія», Агрофірма «Новоолександрівська», ТОВ «Любимівка»;

п. 4 - провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування завищеної вартості виконаних будівельних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс-М» на загальну суму 4217,44 грн. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у завищенні вартості робіт, шкоду у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Судом встановлено, що на виконання п. 4 вищевказаної вимоги ТОВ «Рембудсервіс-М» перераховано на користь ГУДКСУ у Дніпропетровському районі 4217,44 грн. /а.с. 135/.

Також на виконання п. 2 вимоги № 04-08-02-13/10106 від 17 серпня 2012 року Дніпропетровська районна державна адміністрація направила землекористувачам Претензії №№ 1-58 щодо відшкодування нанесених державі збитків на загальну суму 283555,31 грн. /а.с. 79-121/. Землекористувач ТОВ «Агро-Овен» на виконання направленої претензії перерахувало кошти у розмірі 9757,97 грн. /а.с. 129-134зв./.

Суду було надано складені на виконання п. 3 вимоги № 04-08-02-13/10106 від 17 серпня 2012 року, але не відправлені відповідачем претензії №№ 59-70 щодо відшкодування нанесених державі збитків на загальну суму 42881052,00 грн. /а.с. 122-127зв./.

З огляду на те, що дані претензії не направлені адресатам на момент розгляду адміністративної справи, суд приходить до висновку, що дані дії відповідача не можуть бути підтвердженням належного виконання ним п. 3 вимоги № 04-08-02-13/10106 від 17 серпня 2012 року.

Відповідно до пп. 4.3 п. 4 Положення про державні фінансові інспекції у районах, містах та міжрайонні, об'єднані в районах та містах державні фінансові інспекції, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011 за № 1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.2011 за № 1213/19951, підрозділ відповідно до покладеного на нього завдання вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме порушує питання щодо звернення до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII передбачено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Пунктом 10 статті 10 цього Закону встановлено, що Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи спірні правовідносини суд приходить до висновку, що оскільки ТОВ «Рембудсервіс-М» відшкодувало кошти у розмірі 4217,44 грн., то п. 4 вимоги № 04-08-02-13/10106 від 17 серпня 2012 року, на момент розгляду справи, є фактично виконаним та у зв'язку з чим позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області щодо зобов'язання відповідача виконати вимогу в цій частині задоволенню не підлягають.

Оскільки землекористувач ТОВ «Агро-Овен» відшкодувало 9757,97 грн. збільшення розміру орендної плати до договорів оренди землі та судом встановлено, що Дніпропетровська районна державна адміністрація на момент розгляду адміністративної справи провела претензійну роботу щодо відшкодування недоотриманих бюджетами коштів у сумі 283555,31 грн., суд вважає, що п. 2 вимоги № 04-08-02-13/10106 від 17 серпня 2012 року виконаний відповідачем частково, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача відшкодувати недоотримані бюджетами кошти у сумі 273797,34 грн. за рахунок землекористувачів, шляхом проведення саме позовної роботи та внесення змін щодо збільшення розміру орендної плати до договорів оренди землі, забезпечивши реєстрацію додаткових угод в установленому законодавством порядку.

З огляду на те, що відповідачем було складено претензії щодо відшкодування нанесених державі збитків на загальну суму 42881052,00 грн., проте дані претензії на момент розгляду справи не направлені адресатам, суд вважає, що відповідачем не виконано п. 4 вимоги № 04-08-02-13/10106 від 17 серпня 2012 року, у зв'язку з чим суд зобов'язує Дніпропетровську районну державну адміністрацію відшкодувати нанесені державі збитки на загальну суму 42881052,00 грн. в установленому законодавством порядку, в тому числі шляхом претензійно-позовної роботи із землекористувачами, які користуються земельними ділянками, на яких знаходилися розорані кургани, а саме: ТОВ «Агро-Інвест», ФГ «Тетяна», ФГ «Тетяна і К», ТОВ «Стіл-Агро», ФГ «Січ», ФГ «Доля», ТОВ «СФ «Агро-Стар, ФГ «Міг» та ФГ «Лілія», Агрофірма «Новоолександрівська», ТОВ «Любимівка».

Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відносяться за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 94, 158-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Дніпропетровської районної державної адміністрації про зобов'язання виконати вимогу № 04-08-02-13/10106 від 17.08.2012 - задовольнити частково.

Зобов'язати Дніпропетровську районну державну адміністрацію виконати вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 17.08.2012 № 04-08-02- 13/10106, а саме:

2.1. Відшкодувати недоотримані бюджетами кошти у сумі 273797,34 грн. (двісті сімдесят три тисячі сімсот дев'яносто сім гривень 34 копійки) за рахунок землекористувачів, шляхом проведення позовної роботи та внесення змін щодо збільшення розміру орендної плати до договорів оренди землі, забезпечивши реєстрацію додаткових угод в установленому законодавством порядку.

2.2. Відшкодувати нанесені державі збитки на загальну суму 42881052,00 грн. (сорок два мільйони вісімсот вісімдесят одна тисяча п'ятдесят дві гривні 00 копійок) в установленому законодавством порядку, в тому числі шляхом претензійно-позовної роботи із землекористувачами, які користуються земельними ділянками, на яких знаходилися розорані кургани, а саме: ТОВ «Агро-Інвест», ФГ «Тетяна», ФГ «Тетяна і К», ТОВ «Стіл-Агро», ФГ «Січ», ФГ «Доля», ТОВ «СФ «Агро-Стар, ФГ «Міг» та ФГ «Лілія», Агрофірма «Новоолександрівська», ТОВ «Любимівка».

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Судові витрати по справі не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 16 квітня 2013 року.

Суддя Д.О. Власенко