Постанова № 30792218, 08.04.2013, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-а/641/34/2013 Справа №641/256/13- а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2013 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Сідоровій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, треті особи: прокурор Комінтернівського району м. Харкова, Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Державної казначейської служби України в Комінтернівському районі м. Харкова, Комінтернівський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в особі державного виконавця Семенович О.М. про виплату заборгованості по пенсії, нарахування та виплату компенсації за час невиплати пенсії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

16.01.2013 року, ОСОБА_1 звернулася до Комінтернівського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, треті особи: прокурор Комінтернівського району м. Харкова, Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області, Управління Державної казначейської служби України в Комінтернівському районі м. Харкова, Комінтернівський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в особі державного виконавця Семенович О.М. про виплату заборгованості по пенсії, нарахування та виплату компенсації за час невиплати пенсії та стягнення моральної шкоди, в якому просить визнати зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова виплатити на її користь заборгованість по пенсії та зобовязати відповідача зробити нарахування до пенсії та виплатити на її користь компенсацію (з урахуванням індексації та інфляції) втрати частини пенсії у звязку з порушенням строків її виплати, стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 5000 грн., зобовязавши при цьому провести виплату моральної шкоди Управління Державної казначейської служби України в Комінтернівському районі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що 11.03.2011 року Комінтернівським районним судом м. Харкова було ухвалено постанову по справі за № 2а-277/11, якою було визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова по не виконанню з 05.01.2010 року по 31.12.2010 року приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав ОСОБА_1 на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії за період з 05.01.2010 року по 31.12.2010 року та зобовязано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за період з 05.01.2010 року по 31.12.2010 року з урахуванням фактично виплачених за цей період сум. Ухвалою Харківського адміністративного суду вказану постанову було залишено без змін. З цього приводу, 30.07.2012 року державним виконавцем Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_2, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Але до сьогоднішнього часу Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова не здійснило відповідного перерахунку та виплату підвищення до пенсії в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком.

Крім того, 27 липня 2011 року Комінтернівським районним судом м. Харкова також мало місце ухвалення постанови, якою було зобовязано Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за урахуванням виплачених сум з року по 18.06.2011 року.

Однак вказані рішення суду до теперішнього часу не виконані, чим порушено права позивача.

Також позивач посилався на заподіяння йому моральної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача та просив стягнути на його користь моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Позивач та її представник до судового засідання не зявилася, про час розгляду справи були повідомлені, про причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, у наданих письмових запереченнях до позову просив розглянути справу за його відсутності, та просив відмовити в задоволенні позову за відсутністю правових підстав для задоволення позову, та посилався на те, що відповідно до ст.7 Закону України Про соціальний захист дітей війни від 18.11.2004 р. № 2195-ГУ: Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.. 19 червня 2011 року набув чинності Закон України від 14.06.2011 №3491-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено, зокрема, що у 2011 році положення статі 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання вимог вищезазначеного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.07.2011 № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року.

У звязку з викладеним, у 2011 році пенсійні виплати, передбачені Законом України Про соціальний захист дітей війни, в тому числі й ті, розмір яких встановлено на виконання судових рішень, здійснювали у розмірах, визначених постановою Уряду від 07.07.2011 року №745.

За прийнятим 26.12.2011 рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2011 у справі за конституційними поданнями щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» вищезазначені норми визнані такими, що відповідають Конституції України (є конституційними Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, виходячи з цього виконання судових рішень здійснюється з урахуванням змін у законодавстві, що відбулися після їх винесення.

У звязку з вищевикладеним, на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження №33640182 Комінтернівського ВДВС ХМУЮ за справою №2а-277/11 управлінням був здійснений перерахунок надбавки Дітям війни за період з 05.01.2010 року по 31.12.2010 року. Сума перерахунку склала 1934 грн. 92 коп. та посилався на те, що вказана сума буде виплачена у випадку фінансування з державного бюджету.

Відносно постанови постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від року № 2а-6557/11, посилався на те, що вказана постанова була оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду. На сьогоднішній день рішення за апеляційною скаргою управлінням не отримано.

Також просила відмовити у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди у звязку з тим, що позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди, відсутністю з боку відповідача противоправної поведінки у відношення позивача, у звязку з тим, що відповідач керувався чинним законодавством та діяв відповідно до закону.

Представник третьої особи Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, до судового засідання не зявився, надав до суду письмові заперечення в яких просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Державний виконавець Семенович О.М. Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, до судового засідання не зявився, надав до суду заяву у якій просив розглянути справі за його відсутності та не заперечував проти позовних вимог.

Представник третьої особи Управління Державної казначейської служби України в Комінтернівському районі м. Харкова до судовго засідання не зявився, просив провести розгляд справи за його відсутності та надав до суду свої заперечення на позовну заяву, я якою просив відмовити позивачу в задоволенні аозовних вимог щодо зобовязання провести виплату моральної шкоди.

Ппрокурор Комінтернівського району м. Харкова, до судового засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання сторін не є перешкодою для розгляду справи.

Суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності позивача, його представника, представника відповідача та третіх осіб, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 11.03.2011 року у справі № 2а-277/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова про зобовязання здійснити перерахунок, нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, вказаний адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова по не виконанню з 05.01.2010 року по 31.12.2010 року приписів статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії за період з 05.01.2010 року по 31.12.2010 року та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за період з 05.01.2010 року по 31.12.2010 року з урахуванням фактично виплачених за цей період сум(а.с. 8).

Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2012 року у справі № 2020/2а-277/11 вказана постанова суду першої інстанції було залишено без змін (а.с. 9).

Постановою державного виконавця Комінтернівського відділу Державної виконавчої служби Харківського управління юстиції ОСОБА_2 від 30.07.2012 року було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа, виданого 23.07.2012 року на примусове виконання постанови Комінтернівського районного суду м.Харкова від 11.03.2011 року (а.с. 10).

Отже, з викладеного вбачається, що вимоги позивача щодо перерахунку та виплати пенсії вже були вирішені вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції.

Вказане рішення суду набрало законної сили та предявлено позивачем до примусового виконання до органів державної виконавчої служби, тому розгляд питання щодо стягнення належних позивачу виплат по пенсії у даному випадку має регулюватися в порядку виконання судових рішень.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, встановлено ст. 89 ЗУ «Про виконавче провадження».

Стаття 181 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

Системний аналіз вказаних статей дає підстави для висновку, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, в межах якої в примусовому порядку виконується рішення суду. У випадку, якщо особа вважає, що протиправними діями боржника або державного виконавця при виконанні рішення порушуються її права, остання має право захищати свої права в порядку, встановленому чинним законодавством (зокрема, в порядку статті 181 КАС України).

При цьому чинне законодавство не передбачає такого способу захисту в межах виконавчого провадження як звернення до суду з позовом про зобов'язання виконати рішення суду.

Підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом фактично є невиконання відповідачем рішення суду, яке вступило в законну силу. Таким чином, позивач, звертаючись до суду, порушила питання, що стосується здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, порядок розгляду якого визначений ст. 267 КАС України.

ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, закон надає право на примусове виконання рішення суду особі, на користь якої ухвалено рішення, в межах виконавчого провадження.

Окрім того, в матеріалах справи знаходиться постанова Комінтернівського районного суду м.Харкова від 27 липня 2011 року, якою зобовязано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова здійснити позивачу перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»,та провести відповідні виплати за урахуванням виплачених сум з 05.01.2011 року по 18.06.2011 року. Позивачем будь-яких доказів на підтвердження того, що вказана постанова суду набрала законної сили суду не надано. Натомість у своїх письмових запереченнях проти адміністративного позову представником відповідача вказано про те, що вказана постанова від 27.07.2011 року не набрала законної сили та оскаржена до суду апеляційної інстанції та на даний час рішення за апеляційною скаргою не отримано.

Також представником відповідача зазначено, що на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження № 33640182 Комінтернівського ВДВС ХМУЮ за справою №2а-277/11 управлінням був здійснений перерахунок надбавки «дітям війни» за період з 05.01.2010 року по 31.12.2010 року. сума перерахунку склала 1934,92 грн., та буде виплачена позивачу у випадку фінансування з державного бюджету.

Позовні вимоги позивача про зобовязання відповідача зробити нарахування до пенсії та виплатити на її користь компенсацію (з урахуванням індексації та інфляції) втрати частини пенсії у звязку з порушенням строків її виплати також не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частин доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частин доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обовязкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Зі змісту наведених норм вбачається, що компенсації підлягають лише нараховані, але не виплачені грошові доходи, які не мають разового характеру.

Зважаючи на ті обставини, що пенсія нарахована разово на виконання судового рішення, тобто має разовий характер, та не підпадає під визначення доходів за порушення строків виплати яких сплачується компенсація, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Законну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Згідно із ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже ОСОБА_3, звертаючись з даним позовом до суду, фактично просить зобов'язати відповідача виконувати рішення суду, яке вже набрало законної сили і повинно виконуватися відповідачем без ухвалення будь - якого додаткового судового рішення.

Суд не вправі зобов'язувати відповідача виконувати рішення суду, яке і так є обов'язковим до виконання для осіб, які беруть участь у справі. Чинним законодавством не передбачено права суду приймати рішення про зобов'язання виконувати інше рішення суду.

В частині стягнення з відповідача моральної шкоди позов задоволенню не підлягає з наступних підстав. Положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК України передбачено обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, передбачених ч.2 цієї статті.

Моральна шкода, заподіяна фізичній чи юридичній особі, може відшкодовуватись у випадках, коли можливість такого відшкодування передбачена нормами Конституції чи випливає з її положень та в інших випадках, передбачених чинним законодавством або угодою сторін.

Частиною другою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розкривається поняття моральної шкоди, під якою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України в п. 9 постанови від 31.03.95 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди також не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов заявлено без відповідних правових підстав, а тому він не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 22, 64 Конституції України, ст. ст. 1-4, 6-9, п.4 ст.18, 41 ч. 2, 71, 72, 94, 99, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, треті особи: прокурор Комінтернівського району м. Харкова, Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Державної казначейської служби України в Комінтернівському районі м. Харкова, Комінтернівський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в особі державного виконавця Семенович О.М. про виплату заборгованості по пенсії, нарахування та виплату компенсації за час невиплати пенсії та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя -ОСОБА_4