Ухвала суду № 30792200, 18.04.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі суддів - Рожин Ю.М., Малько О.С., Хилевич С.В.,

секретар судового засідання Панас Б.В.,

за участю

представника ПАТ „Родовід Банка" Савенюка М.Я.,

відповідача-позивача ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства „Родовід Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства „Родовід Банк" про розірвання кредитного договору.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, що з'явились у судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2013 року позов ПАТ „Родовід Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ „Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором 25668 доларів США 70 центів, 7014 грн. 09 коп. та судові витрати по справі у сумі 2121 грн. 80 коп.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ „Родовід Банк" відмовлено за недоведеністю позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказуючи на незаконність рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні за зустрічним позовом, доводить, що відповідно до положень ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обстановки, якими сторони керувалися при укладанні договору, розірвання договору можливе за рішення суду за відсутності домовленості сторін за умови істотної зміни обстановки настільки, що як сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або уклали його на інших умовах. Покликається на те, що укладаючи кредитний договір розраховував на стабільність курсу валюти, який був незмінним впродовж двох років, а тому не міг передбачити його стрибок на збільшення у півтора рази. Дана обставина призвела до виникнення заборгованості у погашенні кредиту, нарахування пені, а розмір його заробітної плати, на що він розраховував при укладанні кредиту, був недостатній для погашення кредиту. Погіршення його матеріального стану відображено в рішенні суду, обумовлено утримання двох малолітніх дітей 2004 та 2010 років народження, дружини, яка перебуває у декретній відпустці. Вважає, що продовження дії договору порушить співвідношення майнових інтересів позивача, яким є банк та його, як відповідача. Вважає, що викладені ним доводи дають законну підставу для розірвання кредитного договору, а тому просить змінити рішення суду задовольнивши його вимоги.

На апеляційну скаргу позивачем надано заперечення, вважає рішення суду законним обґрунтованим, таким, що ухвалено до норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу безпідставною, наведені в ній аргументи надуманими. Покликається на те, що відповідно до п.8.10. кредитного договору позичальник підтвердив отримання в письмовій формі інформацію банку про умови кредитування, вартість супутніх послуг, орієнтовну сукупну вартість кредиту, що наведено у додатку №1 договору, який підписаний сторонами, що у разі отримання кредиту у іноземній валюті, всі валютні ризики зі змінами та коливанням курсів покладаються на споживача. Підстав у розірванні кредитного договору за положенням ст.625 ЦК України відсутні. Просить апеляційну скаргу відхилити, залишити рішення без змін.

Із матеріалів справи вбачається, що 14 серпня 2007 року між ВАТ „Родовід Банк" (зміна найменування банку на ПАТ „Родовід Банк" зареєстровано 17.06.2009 року на виконання ЗУ „Про акціонерні товариства") та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №52.І/ІЖ-017.07.1 за яким він отримав кредит на загальну суму 21000 доларів США на купівлю житлового будинку з надвірними спорудами та земельною ділянкою, терміном погашення до 13 серпня 2028 року включно, сплатою 12% річних за користування кредитом, а згідно додаткової угоди №1 до кредитного договору від 1 жовтня 2008 року - 14% річних.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надав позичальнику кошти у сумі 21000 доларів США, що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ на день видачі становить 106050 грн., що підтверджено заявою про видачу готівки від 14 серпня 2007 року №970_14.

Відповідно до п.4.1. кредитного договору позичальник зобов'язувався починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10 числа (включно) частково погашати заборгованість за кредитним договором у сумі 83,24 долара США та проценти.

За період дії кредитного договору позичальник ОСОБА_2 постійно порушував взяті на себе перед кредитором ПАТ „Родовід Банк" зобов'язання щодо погашення кредиту, відповідно до встановленого графіку, внаслідок чого утворилась заборгованість, станом на 18 вересня 2012 року, яка склала 25668 доларів США 70 центів та 29745 грн., що склало 19008 доларів США - кредит, 6660,70 доларів США нарахованих процентів, 2014 грн. 09 коп. - плата за обслуговування кредиту, нарахована пеня 27730 грн. 91 коп.

Суд першої інстанції, посилаючись на положення ч.3 ст.551 ЦК України, враховуючи суттєву зміну курсу гривні до долара США, що призвело до погіршення матеріального стану позичальника, приймаючи до уваги утримання ОСОБА_2 малолітніх дітей та дружини, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, дійшов вірного висновку про зменшення суми пені за порушення строків повернення кредиту до 5000 грн.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не заслуговують на увагу за наступних обставин.

Частина 2 ст.652 ЦК України передбачає умови розірвання договору на підставі рішення суду за наявності одночасного настання таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Саме по собі зростання, коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК, оскільки зазначене стосується обох сторін договору, й позичальник при належній завбачливості міг виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

ОСОБА_2 не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Доводи викладені у апеляційній скарзі носять загальний характер, побудовані на труднощах матеріального стану, що виникли за зміною курсу валюти.

Відповідно до ст.36 Закону України „Про національний банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют установлюється Національним банком України.

Валютні курси, відповідно до ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю" встановлюється Національним банком України" за погодженням із Кабінетом Міністрів України.

Згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Позичальник ОСОБА_2 укладаючи кредитний договір розумів усі умови кредитного договору, ознайомлений із своїми правами та обов'язками за кредитним договором та погоджувався з ними, мав можливість врахувати валютні ризики та можливу зміну курсу іноземної валюти по відношенню до національної грошової одиниці, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції на підставі якого прийняте рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Судді: