Рішення № 30792038, 17.04.2013, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 1013/7643/2012

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючогосудді Мікуліна А.В,

при секретаріМидловець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Сервіс» до Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції, ОСОБА_1, Прокуратури м. Ірпеня Київської області про відшкодування моральної та матеріальної шкоди при виконанні наказу про примусове стягнення,

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище позов, який позивач мотивує тим, що 21.04.2005 р. Господарським судом м. Києва по справі №39/199 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Завод торгівельного обладнання» (далі ТОВ «ВП «ЗТО») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Сервіс» частково задоволено позовні вимоги в сумі 142 149,01 грн. на виконання вказаного рішення 29.06.2005 р. видано наказ про примусове виконання рішення, на підставі якого старшим державним виконавцем Уманець Т.Г. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження серії ВП №1014146 від 07.07.2005 р. Також виконавцем були складені акти опису й арешт майна, описане майно на відповідальне зберігання було передано генеральному директору ТОВ «ВП «ЗТО» ОСОБА_1 Загальна сума арештованого майна складала 346 463,89 грн., 25.07.2005 р. було винесено постанову старшого державного виконавця про проведення незалежної оцінки. Господарським судом м. Києва від 20.02.2006 р. було задоволено позов про визнання недійсним звіту про ринкову вартість основних засобів, що належать ТОВ «Стиль-Сервіс», який був виконаний ТОВ «Українська експертна група» від 08.08.2005 р., внаслідок чого державним виконавцем Матківським А.С. була винесена інша постанова про призначення експерта у виконавчому провадженні, на виконання якої директору ТОВ «ВП «ЗТО» було направлено лист про здіснення оплати нової експертної оцінки, яка не була оплачена і внаслідок чого інші експертизи не призначалися. 30.08.2006 р. ДВС м. Ірпінь винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві. 10.03.2009 р. на звернення позивача ВДВС в м. Ірпінь повідомила, що відсутня інформація про місцезнаходження арештованого майна. В подальшому позивач неодноразово звертався до різних органів з метою встановити місцезнаходження майна та відомостей про зняття арешту. 27.08.2009 р. позивач направив вимогу ОСОБА_1 в якій просив негайно повернути майно. 14.10.2009 р. постановою ВДВС Ірпінського МУЮ відновлено виконавче провадження, а 06.10.2009 р. повідомлено, що ТОВ «ВП «ЗТО» за вказаною адресою не знаходиться, зберігач майна звільнився, 28.01.2010 р. винесено постанову про повернення виконавчого документа. 24.02.2010 р. постановою Господарського суду ТОВ «ВП «ЗТО» визнано банкрутом та призначено ліквідатора ОСОБА_2, внаслідок чого 29.03.2010 р. ВДВС Ірпінським МУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження про стягнення з ТОВ «ВП «ЗТО» на користь ТОВ«Стиль-Сервіс» боргу у сумі 19 827,70 грн. 15.06.2011 р. позивач отримав дублікат наказу Господарського суду за рішенням від 21.04.2005 р. Позивач наголошує, що майно яке не було описане державним виконавцем, та яке знаходилось на території ТОВ «ВП «ЗТО» привласнив ОСОБА_1, також підприємство позивача неодноразово зверталося до Прокуратури м. Ірпеня, але в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.11.2007 р. зазначено, що арештоване майно передане на зберігання згідно ОСОБА_3 опису й арешту майна до приватного підприємства «Славзолото» згідно договору від 01.06.2006 р., але вказаний договір не укладався. оскільки ПП «Славзолото» не існує. Виходячи з викладеного позивач просить у суду стягнути з відповідачів в рівних частинах на користь позивача завдані матеріальні збитки в сумі 346 463,89 грн., стягнути з відповідачів в рівних частинах на користь позивача упущену вигоду в сумі 4 764 769,85грн., стягнути з відповідачів в рівних частинах на користь позивача завдану моральну шкоду в сумі 100 000 грн., стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 212 965,22грн., судовий збір в сумі 3 306,00 грн. покласти на відповідачів в рівних частинах.

Представник позивача в судове засідання зявилася, підтвердила обставини викладені у позовній заяві, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції в судове засідання зявився, заперечував щодо позовних вимог у повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 в судове засідання зявився, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Прокурор м. Ірпеня Київської області в судове засідання зявився, заперечував щодо предявлених позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову в частині позовних вимог які стосуються Прокуратури м. Ірпеня.

Заслухавши доводи представника позивача, заслухавши заперечення представника Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції та представника ОСОБА_1, зясувавши думку Прокурора м. Ірпеня, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Ірпінського міського суду від 21.08.2012 р. позивачу відмовлено у відкритті провадження по справі за позовом ТОВ «Стиль-Сервіс» до ВДВС Ірпінського МУЮ, ОСОБА_1, Прокуратури м. Ірпеня, Київської області про відшкодування моральної та матеріальної шкоди при виконанні наказу про примусове стягнення (а.с.13), 15.10.2012 р. рішенням Апеляційного суду Київської області за апеляційною скаргою ТОВ «Стиль-Сервіс» на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 21.08.2012 р. ухвалу Ірпінського міського суду скасовано та справу направлено на новий розгляд до того ж суду (а.с.42-43). Також в справі на (а.с.51-55) міститься статут позивача затверджений рішенням зборів №1 від 31.01.1997 р. в якому серед іншого сказано, що для забезпечення діяльності ТОВ, за рахунок внесків Учасників створюється Статутний фонд у розмірі 100 000,00грн. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи видане ТОВ «Стиль-Сервіс» 13.02.1997р. серія АОО №039163 (а.с.56), також міститься довідка єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №493 видана позивачеві (а.с.57). 02.03.2009 р. За Вих.№02/03-09 позивач направив заяву до ВДВС Ірпінського МУЮ в якій просить надати відповідь стосовно місцезнаходження арештованого майна ТОВ «Стиль-Сервіс» (а.с.81), 10.03.2009 р. за №321 ВДВС м. Ірпінь направила на адресу заявника відповідь в якій зазначає, що інформація про місцезнаходження арештованого майна у відділі відсутня (а.с.83). 15.11.2007 р. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою директора ТОВ «Стиль-Сервіс» про те, що 01.03.2005 р. після закінчення терміну дії договору оренди, все майно ТОВ «Стиль-Сервіс» загальною балансовою вартістю 515 800,01грн. без ПДВ разом з особистим майном частини співробітників підприємства було заблоковано на території ТОВ «ВП «ЗТО» (а.с.85). 10.03.2009 р. ТОВ «Стиль-Сервіс» письмово звернулося до Прокуратури м. Ірпінь з проханням скасувати постанову від 15.11.2007 р., та порушити кримінальну справу за фактом розкрадання майна належного підприємству (а.с.86) на, що Прокуратура м. Ірпінь 10.04.2009 р. за №38-2766 надала відповідь у якій серед іншого зазначено, що місцезнаходження матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи не встановлено. 12.06.2009 р. позивач звернувся з заявою до ВДВС Ірпінського МУЮ в якій просить повідомити про зняття арешту з майна ТОВ «Стиль-Сервіс», а в випадку не зняття зняти арешт (а.с.88). В листі до ВДВС ГУЮ у Київській обл. від 22.07.2009 р. позивач просить надати йому інформацію про дату зняття арешту, накладеного на майно підприємства та надати інформацію про місцезнаходження майна, що було арештоване згідно актів опису та арешту (а.с.89). У відповідь на дане звернення 25.08.2009 р. за Вих.№328-15-24/2.18-04 позивачеві серед іншого повідомили, що після надходження до ВДВС відповіді, щодо зберігача майна, інформацію щодо місцезнаходження майна буде надіслано на адресу позивача додатково, крім того позивача повідомили, що він має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (а.с.90). 27.08.2009 р. позивачем направлено лист-вимогу, яка була адресована ОСОБА_1 в якій ТОВ «Стиль-Сервіс» вимагає негайно повернути майно (а.с.91). Листами Головного управління юстицію у Київській області позивача повідомили про те, що начальником відділу ДВС ГУЮ у Київській області зобовязано начальника ВДВС Ірпінського МУЮ провести перевірку законності закінчення виконавчого провадження про стягнення з ТОВ «Стиль-Сервіс» коштів на користь ТОВ «ВП «ЗТО», та листом від 28.10.2009 р. позивача поставили до відома, що 14.10.2009 р. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження (а.с.93-94). Серед іншого в матеріалах справи міститься копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.12.2009 р., щодо розтрати, відчуження, приховування чи підміни описаного майна колишнім директором ТОВ «ВП «ЗТО» ОСОБА_1 (а.с.95-96). В справі (а.с.105) міститься лист від 12.08.2010 р. №52-15-24 до ВДВС ГУЮ в Київській області в якому повідомляється позивача про те, що 03.06.2010 р. до відділу надійшла ухвала Господарського суду про задоволення подання державного виконавця про видачу дублікату наказу Господарського суду м. Києва разом з дублікатом наказу Господарського суду від 29.06.2005 р. №39/199 про стягнення з ТОВ Стиль-Сервіс» на користь ТОВ «ВП ЗТО» коштів в розмірі 142 149,01грн.

Відносини між сторонами, що є предметом спору, врегульовуються нормами Цивільного кодексу України (надалі ЦК України).

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 25.05.1995 року «Про судову практику у справу відшкодування моральної (немайнової) шкоди», встановлено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Всупереч даній нормі ТОВ «Стиль-Сервіс» не було доведено наявність обставин, які б свідчили, що дії або бездіяльність відповідачів є незаконними та спричинили матеріальну шкоду. Крім того, ТОВ «Стиль-Сервіс» не надало буд-яких доказів як саме визначався розмір матеріальних збитків, але при цьому вираховувало розмір збитків на основі вираження субєктивної думки. Також, суд зауважує, що позивачем не було надано доказів яким саме чином було порушено особисті немайнові права юридичної особи, тобто, яким чином дії чи бездіяльність відповідачів вплинули на ділову репутацію товариства, тому суд відмовляє в задоволенні позову, так як відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23, 1166-1167 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6-8, 10, 15, 30, 60, 62, 64, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Сервіс» до Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції, ОСОБА_1, Прокуратури м. Ірпеня Київської області про відшкодування моральної та матеріальної шкоди при виконанні наказу про примусове стягнення.

Рішення в повному обсязі буде виготовлено до 22.04.2013 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, з дня отримання копії рішення.

Суддя:

ОСОБА_3