Рішення № 30791883, 15.04.2013, Харцизький міський суд Донецької області

2/0550/2709/2012

2/0248/65/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року. Харцизький міський суд Донецької області в складі:

головуючої судді - Саєнко О.Б., при секретарі Романенко Н.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харцизька Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування морального збитку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з дійсним позовом, вказуючи, що по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст.272 ч.1 КК України та ОСОБА_2 за ст.272 ч.2 КК України, він визнаний потерпілим. Свій позов мотивує тим, що ОСОБА_2 відповідач у справі, будучи підземним прохідником ділянки підготовчих робіт ОП "Шахта "Іловайська" ДП "Шахтарськантрацит", порушив правила безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою. Так, 25.04.2010р, приблизно о 00 годині, помічником ділянки підготовчих робіт шахти ОСОБА_4 був виданий наряд гірничому майстру - ОСОБА_3 на виконання робіт в 4-у зміну на доставку і розвантаження матеріалів. У 4-у зміну заступили: підземні прохідники ОСОБА_2, ОСОБА_5, і учень ОСОБА_6, який не був закріплений за прохідниками зміни. Гірський майстер ОСОБА_3 в шахту не спустився і при виконанні робіт участі не приймав. При виконанні робіт, підземний прохідник ОСОБА_2 у порушення Правил безпеки в вугільних шахтах, Системи управління охорони праці вугільній промисловості України, самостійно прийняв рішення здійснювати роботи по доставці порожніх вагонів, про що повідомив учню ОСОБА_6 Під час виконання цих робіт, ОСОБА_2 із учнем ОСОБА_6 приєднали два порожні вагони до причіпного пристрою. ОСОБА_2 спробував зв'язатися з ОСОБА_5, який мав бути біля лебідки, проте той не відповідав, у зв'язку з чим ОСОБА_2, піднявшись до місця розташування вищезгаданої лебідки, встановивши відсутність на робочому місці ОСОБА_5, порушуючи Паспорт доставки матеріалів по ухилу № 47, продовжив виконувати дії, не передбачені нарядом в 4-у зміну, а саме по селектору повідомив ОСОБА_6 про необхідність відкрити дві вентиляційні двері, а далі, коли вагони пройдуть між ними, закрити їх і бар'єр. Однак, ОСОБА_6 не мав обєктивної можливості виконати роботу по доставці порожніх вагонів з польового дренажного штреку на відкатувальний штрек, оскільки дані роботи виконуються чотирма робітниками з розподілом обов'язків кожному працівникові, а не двома робітниками. Після чого, приблизно о 6.30 годині, знаходячись на зазначеному місці, підземний прохідник ОСОБА_2 у порушення ст.14 ЗУ «Про охорону праці», ст.ст.41, 49 Гірничого Закону України, Правил безпеки в вугільних шахтах, Системи управління охорони праці вугільній промисловості України, Інструкції по охороні праці прохідників підземних, Технічного паспорту доставки матеріалів і устаткування по ухилу, не поклопотався про безпеку учня прохідника ОСОБА_6, і, не переконавшись про те, що він знаходиться в безпечному місці, проігнорувавши сигнали ОСОБА_6 про рух або зупинку вагонів, почав їх підйом за допомогою лебідки. В наслідок чого в процесі руху вагонів, відповідач допустив місцезнаходження ОСОБА_6 в безпосередній близькості від вагонів під час їх пересування по ухилу, у зв'язку з чим ОСОБА_6 попав під рухомі вагони в районі вентиляційних дверей і був смертельно травмований. Вказує, що внаслідок злочинної недбалості відповідача загинув його єдиний син - ОСОБА_6 У зв'язку з подією він і його дружина випробували сильне нервове потрясіння, тривалий час вони перебувають в депресії, і до теперішнього часу випробовують сильне душевне страждання. Після того, що сталося, із-за перенесених і випробовуваних в даний час нервових розладів, у нього і його дружини різко погіршало здоров'я.

Вказує, що постановою Харцизького міського суду від 18.10.2012р ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності за ст.272 ч.2 КК України на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію в 2011 році» від 08.07.2011р та дана кримінальна справа за ст.272 ч.2 КК України закрита. Раніш при розгляді кримінальної справи він звертався з цивільним позовом про стягнення моральної шкоди, однак, його позовні вимоги були залишені без розгляду. Таким чином, в дійсний час він звертається до суду із дійсним позовом до ОСОБА_2 На підставі викладеного вважає, що дії відповідача спричинили йому моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 100 000грн і просить стягнути з відповідача на його користь.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення, зазначені в ньому.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково, визнав, що дійсно постановою Харцизького міського суду від 18.10.2012р. він звільнений від кримінальної відповідальності за ст.272 ч.2 КК України на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію в 2011 році» від 08.07.2011р та дана кримінальна справа за ст.272 ч.2 КК України закрита. Просить сягнути з нього на користь позивача 20-30 тис. грн., так як у нього на утриманні знаходиться дочка інвалід 1 групи, дружина, яка не працює постійно здійснює догляд за дочкою.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає позов частково обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Згідно постанови Харцизького міського суду від 18.10.2012р ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності за ст.272 ч.2 КК України на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію в 2011 році» від 08.07.2011р, провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст.272 ч.2 КК України закрито, цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 залишений без розгляду (а.с.3-13).

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29.01.2013р. вирок Харцизького міського суду від 24.10.2012р стосовно ОСОБА_3 змінений і останній визнаний винним за ст.272 ч.1 КК України та засуджений (а.с.26-34).

Із матеріалів справи вбачається, що у складі сімї позивача крім дружини ОСОБА_7 є новонароджена донька ОСОБА_7 Ізабель, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.48-50).

Згідно наданих до суду медичних документів (а.с.51-53) видно, що після перенесеного нервово стресу, повязаного із загибеллю сина ОСОБА_6, у травні, серпні 2010р та в червні 2011р, дружина позивача ОСОБА_7 зверталася в лікарняні заклади, перебувала на стаціонарному лікуванні.

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_6 помер 26.04.2010р (а.с.54).

З наданих до суду відповідачем ОСОБА_2 документів убачається, що у нього на утриманні знаходиться дружина ОСОБА_8, яка знаходиться на обліку в Харцизькому УПСЗН та отримує соціальну допомогу на дитину-інваліда до 16р ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 (55, 57, 59), сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.58), відповідач знаходиться на обліку в УПФУ в м.Харцизьку і отримує пенсію за віком з 05.02.2009р довічно в розмірі 3570,01грн (а.с.56), також отримує страхові виплати щомісячно по 822,26грн (а.с.60), працює електромеханіком дільниці 2-ї групи на Іловайській дистанції електропостачання «Держаного підприємства «Донецька залізниця» (а.с.61).

Застосовуючи норми матеріального та процесуального права, суд виходить з наступного.

Згідно положень визначених у ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Судом встановлено , що згідно вироку Харцизького міського суду від 24.10.2012р ОСОБА_3 визнаний винним за ст.272 ч.1 КК України та засуджений. Постановою Харцизького міського суду від 18.10.2012р. до відповідача - ОСОБА_2 застосований Закон України «Про амністію» від 08.07.2011р та останній звільнений від кримінальної відповідальності за ст.272 ч.2 КК України, кримінальна справа відносно нього закрита. З постанови Харцизького міського суду від 18.10.2012р. вбачається, що необережними діями ОСОБА_2, які виразилися у порушенні правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою на виробництві , яки він повинен був їх додержуватися , спричинило загибель ОСОБА_6 Вказана постанова набула законної сили 02.11.2012 року (а.с.3-13)

Відповідно до ст.23 ч.1 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка спричинена в результаті порушення його права.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, яка спричинена фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка її спричинила при наявності її вини.

На підставі ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сімєю.

У відповідності до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001р „Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд з урахуванням характеру страждань позивача (моральних, психічних та ін.), матеріального становища відповідача, характеру порушення, глибини моральних страждань позивача, ступеня провини відповідача, суд вважає, що позивачу була спричинена моральна шкода.

При визначені розміру моральної шкоди, суд приймає до уваги, що відповідає є пенсіонером за віком, отримує пенсію щомісячно у розмірі 3570грн. (а.с.56), а також щомісячні страхові виплати у розмірі 822 грн.( а.с.60), має на утриманні доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 інваліда 1 гр., та дружину ОСОБА_8, яка здійснює постійний догляд за дитиною інвалідом та отримує соціальну допомогу дітям-інвалідам з 24.07.2009 року, щомісячно у середньому розмірі 1230 грн. (а.с.55, 57, 59). Відповідач має повнолітнього сина, який мешкає відокремлено від його сім*ї (а.с.61, 62)

Судом встановлено, що в звязку з вчиненням необережних злочинних дій з боку відповідача, в наслідок чого загинув син позивача ОСОБА_6 Д.Ю.26.04.2010 року (а.с.54), позивач випробував моральні страждання у звязку з втратою сина, був порушений його звичний спосіб життя, для організації якого він вимушений докладати додаткові зусилля, він переніс та продовжує нести нервові переживання, він та його дружина проходила курс реабілітації. На час загибелі сина, у позивача інших дітей не було, що викликало у нього почуття безнадійності та втрати сенсу у житті (а.с.51-53).

Враховуючи наведене вище, суд, вважає розмір моральної шкоди у сумі 100 000грн. великим, у звязку з чим, застосовуючи принцип справедливості, розумності та достатності, вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування спричиненої йому моральної шкоди сумі 50 000грн.

В іншій частині позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Також суд вважає за необхідне, у відповідності до ст.88 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 500грн.

Керуючись ст.ст.23, 1167 ЦК України, ст.ст.10, 30, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШІВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування морального збитку задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН № НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, у рахунок відшкодування морального збитку 50 000грн (пятдесят тисяч гривень).

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН № НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь держави (р/р 31218206700088, банк: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄРДПОУ 34686480, отримувач: УДКСУ у м.Харцизьку (м.Харцизьк), код платежу 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) символ звітності 206, код ЄДРПОУ суду 02895679, пункт 1.1) судовий збір в сумі 500грн. (пятсот гривень).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги.

Повне рішення суду виготовлено 19 квітня 2013 року.

Суддя: