Ухвала суду № 30791388, 17.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року справа №812/691/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Юрко І.В., Блохіна А.А., секретарі судового засідання Манаєві М.В., за участі представника позивача ОСОБА_2, представників відповідача: Хрипко І.В., Каруніної Д.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної митної служби України та Луганської митниці Державної митної служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року у справі № 812/691/13-а за позовом ОСОБА_5 до Державної митної служби України, Луганської митниці Державної митної служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заробітної плати за час невиконання судового рішення про поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 16.01.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом, який було уточнено до початку розгляду справи по суті, просив визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Державної митної служби та Луганської митниці у негайному виконанні частини постанови Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року у поновленні ОСОБА_5 на посаді та стягнути з Луганської митниці на його користь заробітну плату за час затримки виконання рішення суду за 25 робочих днів у сумі 4997,25 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Луганської митниці на користь ОСОБА_5 заробітну плату за час невиконання судового рішення про поновлення на посаді у сумі 4 997,25 грн. (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто сім грн. 25 коп.) з відрахуванням відповідних податків та зборів до Державного бюджету з цієї суми.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги.

Луганська митниця Державної митної служби України в апеляційній скарзі просила суд скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та прийнятою з порушенням вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Апелянт посилається на ст. ст. 29, 236 КЗпП України та зазначає, що для виконання рішення суду необхідна ініціатива поновленої особи з цього питання перед працедавцем, а позивач з питання поновлення на роботі не звертався. Вважає, що суд повинен був вирішити спірне питання з урахуванням вимог ст. 257 КАС України.

Державна митна служба України просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позивачу позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на ст. ст. 29, 233, 236 КЗпП України, ст. 257 КАС України та зазначає, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права.

Представники Луганської митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України у судовому засіданні підтримав доводи апеляційних скарг.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши доводи апеляційних скарг та наданих заперечень, вважає апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року по справі №2а/1270/3728/2012 адміністративний позов ОСОБА_5 до Луганської митниці, Державної митної служби України про визнання дій посадових осіб протиправними, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково: скасовано наказ Державної митної служби України від 02.04.2012 року № 671-к про припинення 03 квітня 2012 року перебування на державній службі митних органах України ОСОБА_5, старшого інспектора сектору митного оформлення № 4 митного поста «Просяне» Луганської митниці; скасовано наказ Луганської митниці від 03 квітня 2012 року № 419-к по особовому складу про припинення трудового договору з ОСОБА_5, старшим сектору митного оформлення № 4 митного поста «Просяне» Луганської митниці, з 03 квітня 2012 року; поновлено ОСОБА_5 на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення № 4 митного поста «Просяне» Луганської митниці з 04 квітня 2012 року; стягнуто з Луганської митниці на користь ОСОБА_5 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 14 квітня 2012 року по 26 червня 2012 року в розмірі 9394,83 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При цьому Луганський окружний адміністративний суд допустив постанову в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року у справі № 2а/1270/3728/2012 було залишено без змін (а.с. 5-14).

Наказом Державної митної служби України від 02.08.2012 року № 1392-к та наказом Луганської митниці від 02.08.2012 року № 1039-к ОСОБА_5 було поновлено на посаді старшого сектору митного оформлення № 4 митного поста «Просяне» Луганської митниці з 04 квітня 2012 року (а.с. 15-16).

Колегія суддів зазначає, суд першої інстанції правильно визначив коло нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини і погоджується з мотивуванням, викладеним в постанові.

Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАСУ негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до вимог статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередні роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно ст. 236 Кодексу законів про працю у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З огляду на те, що позивача поновлено на посаді наказом від 02.08.2012 року з затримкою у 25 робочих днів, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідачів заробітної плати за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі суми 4997,25 грн.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційних скарг про необхідність застосування при вирішенні даного питання ст. 257 КАС України, оскільки постанова суду про поновлення на посаді підлягає негайному виконанню після отримання копії відповідачами і не вимагає надання позивачем заяви про поновлення на роботі. Відповідачами копія судового рішення була отримана, за їх же твердженням 05 і 07 липня 2012 року.

Стосовно позовних вимог в частині визнання бездіяльності Державної митної служби України та Луганської митниці Державної митної служби України щодо не своєчасного виконання судового рішення протиправною, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в цій частині з огляду на приписи ст. 267 КАС України у зв'язку з порушенням позивачем десятиденного строку звернення до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Державної митної служби України та Луганської митниці Державної митної служби України у справі № 812/691/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року у справі № 812/691/13-а за позовом ОСОБА_5 до Державної митної служби України, Луганської митниці Державної митної служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заробітної плати за час не виконання судового рішення про поновлення на посаді - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 19 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Юрко І.В.

Блохін А.А.