Постанова № 30791097, 19.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2013 року 10:15 № 826/2082/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укіо Банк Лізинг» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.02.2013р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укіо Банк Лізинг» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.02.2013р. №0001862240.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов по справі в письмове провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укіо Банк Лізинг» за результатами якої 29.01.2013р. складено акт №261/2240/3400314 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки щодо документального підтвердження господарських відносин з ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» (01033444), ТОВ «Реалсистем» (33870231) за період квітень, серпень 2012 року (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.201.10 статті 201 ПК України внаслідок чого позивачем занижено ПДВ за липень, серпень 2012 року на загальну суму 1 439 854грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 14.02.2013р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0001862240, яким за порушення п.201.10 статті 201 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 1 799 818грн., у тому числі 1 439 854грн. та 359 964грн. - штрафні санкції.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

1. Судом встановлено, що між позивачем (Лізингодавець) та ТОВ «Реалсистем» (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №КL 0710107 від 16.10.2007р. відповідно до якого Лізингоодержувач купує і оплачує майно, вказане Лізингодавцем, а саме: приміщення в блоці, будівельний номер 1604, загальною проектною площею 97,2кв.м., яке розташоване на 16 - поверсі будинку у складі бізнес - центру комплексу будівель багатофункціонального призначення, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Глінки, 2 та надає йому право на час строку лізингу володіти і користуватися ним на умовах фінансового лізингу, а Лізингоодержувач зобов'язується оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів, додаткова угода №1 до договору фінансового лізингу №КL 0710107 від 16.10.2007р., від 15.02.2010р. На виконання даного договору Лізингодавець придбав у ЗAT «АКТА» (31384531) приміщення в блоці, будівельний номер 1604, загальною проектною площею 97,2кв.м., яке розташоване на 16-му поверсі будинку у складі бізнес-центру комплексу будівель багатофункціонального призначення, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Глінки, 2, вартістю 1 419 120,0грн., та передав його Лізингоодержувачу у фінансовий лізинг, про що були підписані акт прийому-передачі предмета лізингу від 16.10.2007р. та уточнений графік платежів від 16.10.2007р. за договором лізингу.

Згідно п.1.1 даних договорів Лізингодавець, відповідно до Заявки Лізингоодержувача, набуває (купує) у продавця майно, вказане Лізингоодержувачем, і надає Лізингродержувачу право на час строку лізингу володіти і користуватися ним в порядку цього договорута на умовах фінансового лізингу, а Лізингоодержувач зобов'язується оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів. Після завершення строку лізингу, при виконанні Лізингоодержувачем всіх умов даних договорів, майно передається у власність Лізингоодержувачу.

Згідно п.1.2 даних договорів майно, передане Лізингоодержувачу на умовах даного договору є власністю Лізингодавця впродовж всього строку дії договорів.

Відповідно до умов договорів позивач виписав податкові накладні та акти прийому - передачі: від 16.10.2007р. №29027 на суму 1182600грн.. в тому числі ПДВ 236520грн.

Як вбачається з Акту перевірки згідно БД АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» виявлено відхилення податкового кредиту між ТОВ «Укіо Банк Лізинг» та ТОВ «Реалсистем» на суму ПДВ 208 551,98грн. за квітень 2012року.

У зв'язку із невиконанням Лізингоодержувачем умов договору фінансового лізингу ТОВ «Укіо Банк Лізинг» розірвало договір. На підставі цього, ТОВ «Реалсистем» надав ТОВ «Укіо Банк Лізинг» видаткову накладну, податкову накладну та акт повернення предмета лізингу від 20.04.212р.

Позивачем суму ПДВ 208551,98грн. включено до складу податкового кредиту за липень 2012 року відповідно до податкової декларації за липень 2012 року та додатку №5 до декларації (період виписки ПН 04.2012р.).

ТОВ «Реалсистем» не зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі чого позивачем до податкового органу разом з декларацією з ПДВ за липень 2012 року подано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну з підтверджуючими документами.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

За період липень 2012 року позивачем задекларовано податковий кредит по ПДВ у сумі 252183грн., в тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «Реалсистем» на суму 208 552грн.

У зв'язку з тим, що позивачем задекларовано суму ПДВ в розмірі 208 551,98грн. в липні 2012 року, відповідач дійшов висновку про порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме завищення податкового кредиту в розмірі 208 551,98грн. за липень 2012 року.

2. Між позивачем (Лізингодавець) та ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» (01033444) (Лізингоодержувач) укладені наступні договори:

- договір фінансового лізингу №KL 071093 від 04.10.2007р. відповідно до якого Лізингоодержувач купує і оплачує майно, вказане Лізингодавцем, а саме: мобільна щокова дробарка TEREX PEGSON ХА 400 на гусеничному ходу. 2007р. і надає йому право на час строку лізингу володіти і користуватися ним на умовах фінансового лізингу, а Лізингоодержувач зобов'язується оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів. На виконання даного договору Лізингодавець придбав у ТОВ «Констракшн машинери» (32828388) на підставі договору поставки №1125 від 27.12,2007р. мобільну щокову дробарку TEREX PEGSON XA 400 на гусеничному ходу, 2007р. серійний номер №400397FBXA, вартістю 2939995,88 грн. та передав його Лізингоодержувачу у фінансовий лізинг, про що були підписані акт прийому - передачі предмета лізингу від 21.03.2008р. та уточнений графік платежів від 21.03.2008р. за договором лізингу;

- договір фінансового лізингу №KL 071094 від 04.10.2007р. відповідно до якого Лізингоодержувач купує і оплачує майно, вказане Лізингодавцем, а саме: конусну дробарку TEREX PEGSON MAXTRAK 1000 на гусеничному ходу, 2007р. і надає йому право на час строку лізингу володіти і користуватися ним на умовах фінансового лізингу, а Лізингоодержувач зобов'язується оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів; додаткова угода №2 до договору фінансового лізингу №KL 071094 від 04.10.2007р., від 01.07.2009р. На виконання даного договору Лізингодавець придбав у ТОВ «Констракшн машинери» (32828388) на підставі договору поставки №1127 від 27.12.2007р. конусну дробарку TEREX PEGSON MAXTRAK 1000 на гусеничному ходу, 2007р., серійний номер №100633EK, вартістю 3559093,30грн. та передав його Лізингоодержувачу у фінансовий лізинг, про що були підписані акт прийому - передачі предмета лізингу від 28.12.2007р. та уточнений графік платежів від 28.12.2007р. за договором лізингу;

- договір фінансового лізингу №KL 071095 від 04.10.2007р. відповідно до якого Лізингоодержувач купує і оплачує майно, вказане Лізингодавцем, а саме: грохот POWERSCREEN CHIEFTAIN 2100 3D на гусеничному ходу, 2007р. і надає йому право на час строку лізингу володіти і користуватися ним на умовах фінансового лізингу, а Лізингоодержувач зобов'язується оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів; додаткова угода №2 до договору фінансового лізингу №KL 071095 від 04.10.2007р., від 01.07.2009р. На виконання даного договору Лізингодавець придбав у ТОВ «Констракшн машинери» (32828388) на підставі договору поставки №1129 від 27.12.2007р. грохот POWERSCREEN CHIEFTAIN 2100 3D на гусеничному ходу, 2007р., серійний номер №РІD00124Н7АD05165, вартістю 1951123,37грн. та передав його Лізингоодержувачу у фінансовий лізинг, про що були підписані акт прийому - передачі предмета лізингу від 15.01.2008р. та уточнений графік платежів від 15.01.2008р. за договором лізингу;

- договір фінансового лізингу №KL 071096 від 04.10.2007р. відповідно до якого Лізингоодержувач купує і оплачує майно, вказане Лізингодавцем, а саме: навантажувач фронтальний JCB 456 ZX, 2007р. і надає йому право на час строку лізингу володіти і користуватися ним на умовах фінансового лізингу, а Лізингоодержувач зобов'язується оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів; додаткова угода №2 до договору фінансового лізингу №KL 071096 від 04.10.2007р., від 01.07.2009р. На виконання даного договору Лізингодавець придбав у ТОВ «Констракшн машинери» (32828388) на підставі договору поставки №1299 від 27.12.2007р. навантажувач фронтальний JCB 456 ZX, 2007р. заводський №JCB456ZOC71169389, вартістю 1035340,93грн. та передав його Лізингоодержувачу у фінансовий лізинг, про що були підписані акт прийому - передачі предмета лізингу від 27.12.2007р. та уточнений графік платежів від 27.12.2007р. за договором лізингу;

- договір фінансового лізингу №KL 071097 від 04.10.2007р. відповідно до якого Лізингоодержувач купує і оплачує майно, вказане Лізингодавцем, а саме: гусеничний екскаватор JS 330 ME в комплекті, і надає йому право на час строку лізингу володіти і користуватися ним на умовах фінансового лізингу, а Лізингоодержувач зобов'язується оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів; додаткова угода №2 до договору фінансового лізингу №KL 071097 від 04.10.2007р., від 01.07.2009р. На виконання даного договору Лізингодавець придбав у ТОВ «Констракшн машинери» (32828388) на підставі договору поставки №1297 від 27.12.2007р. гусеничний екскаватор JS 330 ME в комплекті, заводський №JCBJS33CT81240809, вартістю 1321021,46грн. та передав його Лізингоодержувачу у фінансовий лізині, про що були підписані акт прийому - передачі предмета лізингу від 25.02.2008р. та уточнений графік платежів від 25.02.2008р. за договором лізингу.

Згідно п. 1.1 даних договорів Лізингодавець, відповідно до Заявки Лізингоодержувача, набуває (купує) у продавця майно, вказане Лізингоодержувачем, і надає Лізингоодержувачу право на час строку лізингу володіти і користуватися ним в порядку цього договору та на умовах фінансового лізингу, а Лізингоодержувач зобов'язується оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів. Після завершення строку лізингу, при виконанні Лізингоодержувачем всіх умов даних договорів, майно передається у власність Лізингоодержувачу.

Згідно п. 1.2 даних договорів майно, передане Лізингоодержувачу на умовах даного договору є власністю Лізингодавця впродовж всього строку дії договорів.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань у грудні 2007 року, січні, лютому, березні 2008 року, відображених у реєстрі виданих податкових накладних.

Згідно БД АІС «(Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» виявлено відхилення податкового кредиту між ТОВ «Укіо Банк Лізинг» та ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» (01033444) на суму ПДВ 1 231 302,34грн. за серпень 2012 року.

У зв'язку з невиконанням умов договорів фінансового лізингу, відповідно до статті 7 та пункту 4 частини 1 статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», ТОВ «Укіо Банк Лізинг» здійснене дострокове розірвання договорів фінансового лізингу №KL 071093, №KL 071094, №KL 071095, №KL 071096, №KL 071097 від 04 жовтня 2007р. з ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» (01033444).

На підставі п.11.5, 11.6 договорів, Лізингоодержувачу направлений лист, в якому зазначалось, що з 09.07.2010р. вищенаведені договори лізингу вважаються розірваними та Лізингодавець вимагає від Лізингоодержувача не пізніше 12.07.2010р. повернути майно (предмет лізингу). У зв'язку із тим, що Лізингоодержувач добровільно не повернув предмети лізингу Лізингодавцю, то Лізингодавець звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису про повернення предметів лізингу. Предмети лізингу були повернуті Лізингодавцю лише 20.06.2012р.

Згідно п. 153.7 ст. 153 Податкового кодексу України повернення об'єкта фінансового лізингу прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу лізингоодержувачем такого об'єкта лізингодавцю за ціною, яка визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченим за такий об'єкт лізингу на дату такого повернення.

Лізингоодержувач повинен надати Лізингодавцю належним чином оформлені та зареєстровані первинні документи: видаткову та податкову накладні. ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» жодних документів не надав.

Відповідно до п.201.10 ст. 201. Податкового кодексу України позивач включив суму ПДВ 1 231 302,34грн. до складу податкового кредиту за серпень 2012 року (звітний період (06.2012р.) та у зв'язку з тим, що ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» не зареєструвало податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем до податкового органу до податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року подано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну з підтверджуючими документами.

За період серпень 2012 року позивач задекларував податковий кредит з ПДВ в розмірі 1234439грн., в тому числі по взаємовідносинам з ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» у сумі 1231302грн.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що перевіркою повноти нарахування ПДВ, що підлягає до сплати в бюджет за період з 01.07.2012р. по 31.08.2012р. встановлено заниження на суму 1439854грн.

З даними висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п. 153.7 статті 153 ПК України у разі якщо в майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, така передача прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за ціною, яка визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об'єкт лізингу на дату такого повернення.

Згідно п. 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто Лізингоодержувач (орендар) разом із поверненням предмету лізингу зобов'язаний надати Лізингодавцю (орендодавцю) податкову накладну щодо повернення предмету лізингу.

Повернення об'єктів (предметів) фінансового лізингу було здійснено: ТОВ «Реалсистем» 20.04.2012р., що підтверджується видатковою накладною №7 від 20.04.2012р., а також податковою накладною №7 від 20.04.2012р., вартість поверненого предмету склала 1 042 759,88грн., в тому числі ПДВ 208 551,98грн.; предмети лізингу від ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» повернуті позивачу 20.06.2012р. Вартість повернених предметів фінансового лізингу склала 6 156 511,70грн. без ПДВ, з ПДВ - 1 231 302,34грн.

Таким чином, позивачем правомірно включені суми ПДВ до складу податкового кредиту в липні 2012 року в розмірі 208 551,98грн. та в серпні 2012 року в розмірі 1 231 302,34грн.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Зі змісту п. 201.10 статті 201 ПК України вбачається, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товару виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару.

Згідно з п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Крім того, згідно із п. 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з п. 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Абзацами 1, 10, 11 п. 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Вказаною нормою передбачено право платника податків подати скаргу на постачальника, який відмовився від надання податкової накладної, що не може розглядатись як обов'язок такого платника податків подавати скаргу у будь-якому випадку не отримання податкових накладних в період їх виписки.

Загальні правила щодо дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту містяться у пункті 198.2 статті 198 ПК України, згідно із яким такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом вказаної норми, із датами списання коштів або отримання товарів/послуг пов'язується право платника податку на податковий кредит, проте це право не обмежується звітним податковим періодом, в якому виписані податкові накладні.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 198.6 статті 198 ПК України, згідно із якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Таким чином, віднесення сум податку до складу податкового кредиту можливо лише в періоді, коли податкові накладні було фактично отримано, однак право на віднесення податку до складу податкового кредиту зберігається протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Крім того, чинне законодавство України не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит або бюджетне відшкодування в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, а тому висновки зроблені податковою інспекцією у Акті перевірки щодо заниження позивачем ПДВ за липень, серпень 2012 року на загальну суму 1 439 854грн. є безпідставними та необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013р. №0001862240 таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва ДПС не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.02.2013р. №0001862240 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укіо Банк Лізинг» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укіо Банк Лізинг» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.02.2013р. №0001862240.

Судові витрати в сумі 2294грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укіо Банк Лізинг» (код ЄДРПОУ 34003114) за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 19.04.2013р.

Суддя В.В. Амельохін