Рішення № 30790035, 16.04.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел. канцелярії 672-847

проспект Миру, 20 тел./факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

16 квітня 2013 року Справа №927/430/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБАР», вул. Генерала Корчагіна, 4, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

до відповідача: приватного підприємства «Ніжин-Агродар», вул. Московська, 7-Б, м.Ніжин, Чернігівська область, 16600

про стягнення 118618грн.87коп.

Суддя Т.Г. Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Коростиленко Ю.О. - представник, довіреність б/н від 01.10.2010р.

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 105776грн.26коп. боргу за нафтопродукти, поставлені по видатковим накладним за період з 11.05.2012р. по 29.12.2012р. на підставі договору постачання нафтопродуктів №64 від 03.05.2012р., та 12842грн.61коп. пені, нарахованої за період з 15.05.2012р. по 28.03.2013р.

Відповідач письмового відзиву на позов не надіслав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

В засіданні господарського суду, яке відбулось 16.04.2013р., про що складено протокол, прийняв участь представник позивача.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення адресату, проте уповноваженого представника в засідання господарського суду не направив. Про поважність причин неявки суд не повідомлено. Клопотань процесуального характеру на час слухання справи від відповідача не надходило.

Враховуючи, що явка представника відповідача не визнавалась господарським судом обов'язковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яким відповідач не скористався. До того ж, присутній в судовому засіданні представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду справи без участі представника відповідача в засіданні господарського суду за наявними у справі матеріалами.

Клопотання позивача про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволено. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Хід судового процесу відображено у протоколі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

03 травня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «КОМБАР» (позивач у справі, постачальник за договором) та приватним підприємством «Ніжин-Агродар» (відповідач у справі, покупець за договором) укладено договір постачання нафтопродуктів №64 (далі по тексту - договір поставки), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти і оплатити нафтопродукти (товар) відповідно до умов договору.

Згідно із п.п.1.2., 1.3., 1.5. договору поставки номенклатура, кількість, ціна за товар визначаються сторонами у видатковій і товарно-транспортній документації. Одиниця виміру кількості товару - літр, кілограм, тонна. Загальна вартість і кількість товару, що поставляється за даною угодою, визначається згідно видаткових накладних.

В розділі 2 договору поставки сторони узгодили умови поставки товару та домовились, що товар відпускається на умовах EXW - вивезення/самовивезення з нафтобази постачальника впродовж 3 (трьох) робочих днів, після підписання накладних на відпуск товару (п.2.1. договору поставки). Відпуск товару постачальником робиться тільки за наявності оригіналу належним чином оформленого доручення на отримання товару (Форма №м-2), або при підтвердженні отримання товару печаткою покупця в накладній на відпуск товару (п.2.3. договору поставки). Право власності на товар переходить до покупця з моменту виходу бензовозу з території нафтобази, що підтверджується відповідними видатковими і товарно-транспортними документами. Якщо доставка товару здійснюється постачальником - право власності на товар переходить до покупця з моменту зливу товару в резервуари, а також оформлення і підписання сторонами відповідної видаткової і товарно-транспортної документації (п.2.4. договору поставки).

В розділі 3 договору поставки сторони узгодили умови щодо ціни товару і порядку розрахунків та встановили, що ціна, кількість і асортимент кожної окремої партії товару заздалегідь узгоджується сторонами, з наступним відображенням в рахунку-фактурі на оплату. Ціна також вказується в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (п.3.1. договору поставки). Покупець здійснює оплату вартості товару на підставі рахунку-фактури, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника впродовж 1 (одного) банківського дня з моменту одержання товару, якщо інше не вказано в рахунку-фактурі. Терміни плати за поставлений за цим договором товар можуть бути додатково погоджені сторонами шляхом підписання відповідних додаткових угод до цього договору. Сторони можуть погоджувати іншу форму розрахунків, не заборонену чинним законодавством України, що оформляється додатковою угодою до договору (п.3.2. договору поставки). Оплата товару здійснюється в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, на підставі виставленого постачальником рахунку і згідно з умовами цього договору і додаткових угод до нього (п.3.3. договору поставки). Датою здійснення оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.3.4. договору поставки). У випадку якщо покупець не розрахувався за отриманий товар на протязі п'яти календарних днів після отримання товару, то ціни на товар переглядаються на вимогу постачальника в односторонньому порядку, у бік збільшення, по максимальній ціні, яка була на ринку нафтопродуктів України за період з дати передачі його покупцю, яка вказується в накладній на відпуск товару, по дату перегляду цін на товар, з обов'язковим оформленням сторонами акту коригування цін (п.3.5. договору поставки). При здійсненні платежів за даним договором покупець в обов'язковому порядку вказує в графі «призначення платежу» платіжного доручення номер і дату рахунку-фактури, який виставлений на оплату тієї партії товару, яка підлягає оплаті, а також номер і дату цього договору постачання/додаткової угоди до нього. У разі порушення цієї вимоги покупцем, постачальник має право зарахувати здійснений платіж в рахунок оплати будь-якої з поставлених партій товару на власний розсуд (п.3.6. договору поставки).

Згідно із п.9.1. договору поставки цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення.

Аналіз змісту договору №64 від 03.05.2012р., свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз договору постачання нафтопродуктів №64 від 03.05.2012р. свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин між сторонами положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

В основу позову позивачем покладено видаткові накладні, відповідно до яких позивачем на виконання умов договору поставки передано відповідачу за період з 11.05.2012р. по 29.12.2012р. нафтопродукти на загальну суму 817490грн.08коп., а саме: по видатковій накладній №428 від 11.05.2012р. на суму 25025грн.25коп.;

по видатковій накладній №440 від 14.05.2012р. на суму 97566грн.76коп.;

по видатковій накладній №488 від 22.05.2012р. на суму 27450грн.;

по видатковій накладній №553 від 06.06.2012р. на суму 57538грн.50коп.;

по видатковій накладній №731 від 25.07.2012р. на суму 16616грн.65коп.;

по видатковій накладній №934 від 30.08.2012р. на суму 17154грн.53коп.;

по видатковій накладній №1042 від 14.09.2012р. на суму 26256грн.;

по видатковій накладній №1087 від 20.09.2012р. на суму 18537грн.65коп.;

по видатковій накладній №1115 від 25.09.2012р. на суму 26392грн.75коп.;

по видатковій накладній №1314 від 25.10.2012р. на суму 27213грн.25коп.;

по видатковій накладній №1353 від 31.10.2012р. на суму 27486грн.76коп.;

по видатковій накладній №1397 від 09.11.2012р. на суму 27486грн.76коп.;

акт коригування цін №1 від 09.11.2012р. на суму 7903грн.22коп.;

по видатковій накладній №1410 від 13.11.2012р. на суму 149745грн.;

по видатковій накладній №1420 від 14.11.2012р. на суму 106828грн.75коп.;

по видатковій накладній №1459 від 21.11.2012р. на суму 105776грн.26коп.;

по видатковій накладній №1615 від 27.12.2012р. на суму 26256грн.;

по видатковій накладній №1625 від 29.12.2012р. на суму 26256грн.

Про отримання відповідачем товару свідчать відбитки печатки відповідача та підписи на вказаних видаткових накладних представника відповідача, повноваження на отримання цінностей від позивача для відповідача якого засвідчується довіреностями №34 від 11.05.2012р., №36 від 14.05.2012р., №47 від 22.05.2012р., №52 від 05.06.2012р., №79 від 25.07.2012р., №92 від 30.08.2012р., №97 від 14.09.2012р., №102 від 20.09.2012р., №103 від 25.09.2012р., №125 від 09.11.2012р., №146 від 27.12.2012р.

Крім того, факт отримання від позивача по вищенаведеним накладним товару на загальну суму 817490грн.08коп. в ході судового вирішення даного господарського спору відповідачем не заперечувався.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином виконано взяті на себе за договором поставки зобов'язання.

Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом вище, в п.3.2. договору поставки сторони узгодили, що покупець здійснює оплату вартості товару на підставі рахунку-фактури, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника впродовж 1 (одного) банківського дня з моменту одержання товару, якщо інше не вказано в рахунку-фактурі. Терміни плати за поставлений за цим договором товар можуть бути додатково погоджені сторонами шляхом підписання відповідних додаткових угод до цього договору. Сторони можуть погоджувати іншу форму розрахунків, не заборонену чинним законодавством України, що оформляється додатковою угодою до договору.

Додаткових угод до договору поставки щодо зміни термінів або форми оплати товару до матеріалів справи сторонами не надано. В судовому засіданні представник позивача повідомив, що такі угоди не укладались.

Відповідно до умов договору поставки позивачем виставлено відповідачу на оплату отриманого товару рахунки-фактури №396 від 11.05.2012р., №410 від 14.05.2012р., №459 від 22.05.2012р., №523 від 05.06.2012р., №683 від 25.07.2012р., №864 від 30.08.2012р., №966 від 14.09.2012р., №996 від 20.09.2012р., №1031 від 25.09.2012р., №1193 від 25.10.2012р., №1235 від 31.10.2012р., №1267 від 09.11.2012р., №1278 від 13.11.2012р., №1285 від 14.11.2012р., №1330 від 21.11.2012р., №1467 від 27.12.2012р., №1475 від 29.12.2012р.

Як вбачається із змісту вищевказаних рахунків-фактур, в них не зазначено інший строк оплати товару, відмінний від того, що вказаний в п.3.2. договору поставки, а лише зазначено, що рахунок дійсний протягом дня його видачі.

Таким чином, при вирішення даного спору судом під час визначення строків та форми оплати товару застосовуються положення договору поставки.

Відповідно до ст.ст.251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Визначений сторонами в п.3.2. договору поставки час виконання відповідачем обов'язку щодо оплати товару за своєю правовою природою є строком, оскільки визначається кількістю днів, а не конкретною датою або подією.

Згідно із ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Початок перебігу строку оплати відповідачем товару починається з наступного дня за днем отримання товару, зазначеного у видатковій накладній.

При цьому в силу ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на вищенаведені умови договору суд приходить до висновку, що товар отриманий відповідачем по видатковій накладній №428 від 11.05.2012р. мав бути оплачений до 14.05.2012р. включно;

по видатковій накладній №440 від 14.05.2012р. - до 15.05.2012р. включно;

по видатковій накладній №488 від 22.05.2012р. - до 23.05.2012р. включно;

по видатковій накладній №553 від 06.06.2012р. - до 07.06.2012р. включно;

по видатковій накладній №731 від 25.07.2012р. - до 26.07.2012р. включно;

по видатковій накладній №934 від 30.08.2012р. - до 31.08.2012р. включно;

по видатковій накладній №1042 від 14.09.2012р. - до 17.09.2012р. включно;

по видатковій накладній №1087 від 20.09.2012р. - до 21.09.2012р. включно;

по видатковій накладній №1115 від 25.09.2012р. - до 26.09.2012р. включно;

по видатковій накладній №1314 від 25.10.2012р. - до 26.10.2012р. включно;

по видатковій накладній №1353 від 31.10.2012р. - до 01.11.2012р. включно;

по видатковій накладній №1397 від 09.11.2012р. - до 12.11.2012р. включно;

акт коригування цін №1 від 09.11.2012р. - до 10.11.2012р. включно;

по видатковій накладній №1410 від 13.11.2012р. - до 14.11.2012р. включно;

по видатковій накладній №1420 від 14.11.2012р. - до 15.11.2012р. включно;

по видатковій накладній №1459 від 21.11.2012р. - до 22.11.2012р. включно;

по видатковій накладній №1615 від 27.12.2012р. - до 28.12.2012р. включно;

по видатковій накладній №1625 від 29.12.2012р. - до 01.01.2013р. включно.

Як вбачається з наданих позивачем банківських виписок з його рахунку (а.с.62-65) за період з 01.05.2012р. по 08.01.2013р. відповідачем перераховано позивачу за товар, отриманий по вищевказаним накладним, грошові кошти в загальній сумі 711713грн.82коп.

Відповідачем доказів оплати товару в повному або в іншому - більшому розмірі в ході вирішення даного спору суду не надано.

Таким чином, станом на день винесення даного рішення з матеріалів справи вбачається наявність заборгованості за товар отриманий відповідачем від позивача на підставі договору постачання нафтопродуктів №64 від 03.05.2012р. у сумі 105776грн.26коп. Фактично вказана сума боргу виникла за товар, отриманий по видатковій накладній №1459 від 21.11.2012р.

Наявність боргу у розмірі 105776грн.26коп. підтверджується також листом відповідача №008/1-13 від 29.01.2013р. про визнання боргу (а.с.66) та актом взаємних розрахунків між сторонами за період з 03.05.2012р. по 14.02.2013р. відповідно до договору постачання нафтопродуктів №64 від 03.05.2012р. (а.с.67), підписаним та скріпленими печатками сторін.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості отриманого від позивача товару, на момент прийняття рішення доказів повної оплати товару відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 105776грн.26коп. боргу за товар.

Згідно із п.5.2. договору поставки у разі неоплати, або несвоєчасної оплати за товар покупець повинен виплатити постачальникові пеню, яка нараховується за кожен день прострочення з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент такого прострочення від суми несплаченого в строк товару.

З посиланням на наведену умову договору поставки позивач просить стягнути з відповідача 12842грн.61коп. пені, нарахованої за період з 15.05.2012р. по 28.03.2013р. Як вбачається з розрахунку, фактично пеня нарахована у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати товару, отриманого по видатковій накладній №440 від 14.05.2012р. за період з 15.05.2012р. по 17.09.2012р. у сумі 4064грн.87коп.;

по видатковій накладній №553 від 06.06.2012р. за період з 07.06.2012р. по 17.09.2012р. у сумі 2405грн.30коп.;

по видатковій накладній №1042 від 14.09.2012р. за період з 15.09.2012р. по 17.09.2012р. у сумі 21грн.52коп.;

по видатковій накладній №1115 від 25.09.2012р. за період з 26.09.2012р. по 27.09.2012р. у сумі 10грн.82коп.;

по видатковій накладній №1353 від 31.10.2012р. за період з 01.11.2012р. по 02.11.2012р. у сумі 2грн.04коп.;

по видатковій накладній №1410 від 13.11.2012р. за період з 14.11.2012р. по 19.11.2012р. у сумі 114грн.23коп.;

по видатковій накладній №1420 від 14.11.2012р. за період з 15.11.2012р. по 30.11.2012р. у сумі 615грн.75коп.;

по видатковій накладній №1459 від 21.11.2012р. за період з 22.11.2012р. по 28.03.2013р. у сумі 5505грн.57коп.;

по видатковій накладній №1615 від 27.12.2012р. за період з 28.12.2012р. по 08.01.2013р. у сумі 5грн.66коп.;

по видатковій накладній №1625 від 29.12.2012р. за період з 30.12.2012р. по 08.01.2013р. у сумі 96грн.85коп.

Загальний розмір пені, який позивач просить стягнути з відповідача, становить 12842грн.61коп.

Відповідно до положень ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.

Згідно із ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, підставою для стягнення з боржника пені є невиконання або неналежне виконання останнім взятого на себе зобов'язання, зокрема, з порушення встановленого договором строку його виконання. Період прострочення виконання зобов'язання починає перебіг з наступного дня за днем, в який боржник мав виконати зобов'язання.

Разом з тим, як вбачається із розрахунку позивач нараховує пеню з порушення правил обчислення строків, встановлених ст.ст.253, 254 Цивільного кодексу України, а саме: нараховує пеню з останнього дня строку оплати товару, а не з наступного за ним дня; нараховує пеню без урахування того, що кінцева дата строку оплати товару припадає на вихідний день, а отже останнім днем строку в цьому випадку є перший за ним робочий день.

Таким чином, фактично розмір пені за порушення строків оплати товару, поставленого по видатковій накладній №440 від 14.05.2012р. за період з 16.05.2012р. по 16.09.2012р. становить 4025грн.10коп.;

по видатковій накладній №553 від 06.06.2012р. за період з 08.06.2012р. по 16.09.2012р. становить 2382грн.67коп.;

по видатковій накладній №1042 від 14.09.2012р. відсутнє прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару;

по видатковій накладній №1115 від 25.09.2012р. за 27.09.2012р. становить 10грн.82коп.;

по видатковій накладній №1353 від 31.10.2012р. відсутнє прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару;

по видатковій накладній №1410 від 13.11.2012р. за період з 15.11.2012р. по 18.11.2012р. становить 81грн.57коп.;

по видатковій накладній №1420 від 14.11.2012р. за період з 16.11.2012р. по 29.11.2012р. становить 572грн.18коп.;

по видатковій накладній №1459 від 21.11.2012р. за період з 23.11.2012р. по 28.03.2013р. становить 5464грн.40коп.;

по видатковій накладній №1615 від 27.12.2012р. за період з 29.12.2012р. по 07.01.2013р. становить 5грн.15коп.;

по видатковій накладній №1625 від 29.12.2012р. за період з 02.01.2013р. по 07.01.2013р. становить 64грн.59коп.

Фактичний загальний розмір пені складає 12606грн.48коп.

Враховуючи, що факт неналежного виконання відповідачем обов'язку по оплаті отриманого від позивача товару підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку, що вимога позивача має бути задоволена частково і з відповідача підлягає стягненню 12606грн.48коп. пені.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача має бути стягнуто 105776грн.26коп. боргу та 12606грн.48коп. пені.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.251, 252, 253, 254, 530, 549, 610, 611, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Ніжин-Агродар», вул. Московська, 7-Б, м.Ніжин, Чернігівська область (ідентифікаційний код 35013830) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБАР», вул. Генерала Корчагіна, 4, м.Ніжин, Чернігівська область (ідентифікаційний код 36697760) 105776грн.26коп. боргу, 12606грн.48коп. пені та 2367грн.65коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 19 квітня 2013 року.

Суддя Т.Г. Оленич