Рішення № 30789954, 15.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-76/16356-2012 15.04.13

Господарський суд міста Києва у складі: суддя Марченко О.В. - головуючий, судді Куркотова Є.Б. і Ониськів О.М.,

при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 5011-76/16356-2012

за позовом публічного акціонерного товариства «Київводоканал», м. Київ,

до комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва», м. Київ,

про стягнення 6 245 806, 61 грн.,

позивача - Лазаренка Ю.Г. (довіреність від 01.04.2013 №45);

відповідача - Бойченка В.М. (довіреність від 02.10.2012 № 45/55-Д);

Савченко Г.М. (довіреність від 02.10.2012 №45/54-Д).

Публічне акціонерне товариство «Київводоканал» (далі - ПАТ «Київводоканал») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з комунального підприємства «Управління житлового господарства Дарницького району міста Києва» (після зміни назви - комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва», далі - Комунальне підприємство): 5 629 867, 68 грн. заборгованості; 5 484,81 грн. втрат від інфляції; 99 166, 39 грн. 3% річних; 511 287, 61 грн. пені, а всього 6 245 806, 61 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідачем як споживачем послуг з постачання питної води за укладеним сторонами договором від 10.03.2004 № 03910/2-02 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - Договір) за період з 01.08.2011 по 31.07.2012 такі послуги не оплачено, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 5 629 867, 68 грн.

Комунальним підприємством подано суду відзив на позов та пояснення, які мотивовано тим, що: надані позивачем суду акти зняття показників приладів обліку оформлені неналежним чином, а тому не є належними і допустимими доказами у розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); умовами Договору не регулюється питання одо правовідносин сторін з постачання холодної води, яка використовується для приготування гарячої води; чинним законодавством не передбачено надання позивачем такої послуги як «постачання холодної води на підігрів»; позивач включив до рахунків за послуги з водопостачання вартість послуг за період з 01.08.2011 по 31.07.2012 з постачання питної холодної води для виготовлення гарячої (на підігрів), проте обов'язок сплачувати відповідні послуги у відповідача відсутній.

У судових засіданнях неодноразово оголошувалися перерви.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

10.03.2004 позивачем та відповідачем укладено Договір, згідно з умовами якого:

- позивач як постачальник зобов'язується забезпечити надання абоненту послуг з постачання питної води та прийняття від абонента стічних вод у міську каналізаційну мережу, а відповідач зобов'язується оплатити зазначені послуги на умовах, визначених Договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65 (пункт 1.1 Договору);

- постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДСТУ 2874-82 (пункт 1.4 Договору);

- облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у постачальника (підпункт 2.1.1 пункту 2.1 Договору);

- кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водо лічильника, та/або іншими способами визначення об'ємів стоків відповідно до розділу 21 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 Договору);

- оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документа до банківської установи абонента; у разі утворення боргу оплата, що надходить від абонента, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу (підпункт 2.2.5 пункту 2.2 Договору).

У розумінні статті 1 Закону України «Про житлові комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини першої статті 16 цього Закону порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Дана норма кореспондується з пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627 (далі - Правила), у якому зазначено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».

Частиною першою статті 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що виробництво питної води - це забір води з джерел питного водопостачання та доведення її якості до вимог на питну воду; вода питна - це вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству.

З урахуванням наведених норм та змісту даних актів законодавства, дослідивши фактичні обставини, пов'язані з умовами Договору, виконанням сторонами прийнятих за цим Договором зобов'язань, а також щодо постачання позивачем публічному акціонерному товариству «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») питної води для її підігріву та постачання споживачам гарячої води, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача зобов'язань за Договором перед ПАТ «Київводоканал» з оплати питної води, що використовується для виготовлення гарячої води.

У з'ясуванні наведеного питання господарським судом міста Києва також взято до уваги такі обставини:

- 14.08.2007 Київською міською державною адміністрацією і АЕК «Київенерго» укладено договір на виробництво комунальних послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення , відповідно до пункту 1.2 якого АЕК «Київенерго» прийняло на себе функції виробника комунальних послуг з постачання гарячої води та централізованого водовідведення;

- у пункті 4 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.08.2007 № 1127 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води» доручено ПАТ «Водоканал» прискорити укладення договорів з балансоутримувачами теплових пунктів на реалізацію води, яка використовується для вироблення/створення комунальної послуги з централізованого постачання гарячої води;

- на балансі Комунального підприємства не перебувають теплові пункти, а пунктом 3.13 Правил визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення;

- рішенням адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.08.2011 № 64/01-ІІ у справі № 16-6/04.10:

визнано, що ПАТ «Київводоканал» протягом 2008 - першого півріччя 2011 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у м. Києві, в межах розташування водопровідно-каналізаційних мереж, які знаходяться у його володінні та користуванні, із часткою 100 відсотків, оскільки на цьому ринку немає жодного конкурента (пункт 1);

визнано дії ПАТ «Київводоканал», які полягають у нарахуванні протягом 2008 - першого півріччя 2011 років всупереч вимогам законодавства плати за холодну воду, яка використовується на потреби гарячого водопостачання, житлово-будівельному кооперативу «Гідроприлад-76» та житлово-будівельному кооперативу «Обчислювач-13», що не є балансоутримувачами теплових пунктів, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у м. Києві, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на цьому ринку (пункт 2);

зобов'язано ПАТ «Київводоканал» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 2 резолютивної частини рішення (пункт 3);

за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини рішення, на ПАТ «Київводоканал» накладено штраф у сумі 50 000 грн.;

- аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постановах: від 17.05.2011 № 7/385; від 03.10.2012 № 7/558; від 20.06.2012 № 65/90; від 18.10.2012 № 5011-64/1559-2012.

Так, господарським судом міста Києва у розгляді даної справи встановлено, що заявлена до стягнення сума 5 629 867, 68 грн. основного боргу складає визначену позивачем вартість обсягу спожитої відповідачем питної води, а також гарячої води, яка не стосується зобов'язань сторін з постачання питної води та водовідведення.

Водночас судом з'ясовано фактичні дані щодо прострочення Комунальним підприємством оплати визначених Договором послуг у сумі 2 581 625, 45 грн. (підтверджується актами зняття показань приладів обліку і розрахунком ПАТ «Київводоканал», поданим суду 08.04.2013).

Таким чином, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, стягнувши з Комунального підприємства 2 581 625, 45 грн. основного боргу (заборгованість зі сплати питної води та водовідведення).

При цьому судом не беруться до уваги посилання відповідача на те, що акти зняття показів з приладів обліку не є належними доказами у розумінні статті 32 ГПК України, оскільки вони не містять підписів належним чином уповноваженого співробітника Комунального підприємства, з огляду на приписи підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Договору, згідно з яким у випадку якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням втрат від інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене стягненню з відповідача за період з 01.08.2011 по 31.07.2012 також підлягає 554,22 грн. втрат від інфляції (у тому числі з урахуванням від'ємного значення індексу інфляції у травні, червні і липні 2012 року) та 50 070, 82 грн. 3 % річних.

Стосовно вимог про стягнення суми пені, то господарський суд міста Києва вважає за доцільне зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перші і третя статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України та статтями 1 і 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов'язання з оплати за надані послуги відповідач сплачує ПАТ «Київводоканал» пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» (02091, м. Київ, Харківське шосе, 148-а, ідентифікаційний код 31722755) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, ідентифікаційний код 03327664): 2 581 625 (два мільйони п'ятсот вісімдесят одну тисячу шістсот двадцять п'ять) грн. 45 коп. основного боргу; 259 590 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 21 коп. пені; 554 (п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 22 коп. втрат від інфляції; 50 070 (п'ятдесят тисяч сімдесят) грн. 82 коп. 3% річних і 29 808 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот вісім) грн. 27 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання судовим рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.04.2013.

Суддя О. Марченко

Суддя Є. Куркотова

Суддя О. Ониськів