Рішення № 30789928, 16.04.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 квітня 2013 р.

Справа № 902/439/13

Провадження № 4/902/5/13

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників:

позивача: Телятніков С.Ю. - директор, згідно розпорядження № 290-Р від 19.10.2012 р.;

відповідача: Погребнюк І.В., довіреність № 1153 від 01.10.2012 р.;

відповідача: Безсмертна Н.М., довіреність № 212 від 01.03.2013 р.;

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго"(майдан Грушевського, 3, м. Бар, Вінницька область, 23000) до:Відділу освіти Барської районної державної адміністрації (вул. Св. Миколая, 20, м. Бар, Вінницька область, 23000) про стягнення 224 367 грн. 09 коп. боргу за послуги з постачання теплової енергії загальноосвітнім школам № 1, № 3, № 4 в м. Бар з 01.01.2012 р. по 01.04.2012 р. згідно договору № 18 на відпуск і споживання теплової енергії від 15.10.2009 р. і договору про закупівлю послуг за державні кошти від 20.02.2012 р. № 20, -

ВСТАНОВИВ :

Відповідач у відзиві на позов, наданому суду 11.04.2013 р. з листом № 298 від 11.04.2013 р. і його представник в судовому засіданні проти позову заперечили. Покликались на те, що договір з позивачем був укладений відповідно до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" і згідно цьому договору було закуплено 806 Гкал. теплової енергії вартістю 576100 грн., тобто 714, 49 грн. за 1 Гкал. Вважають, що при розрахунку заборгованості, починаючи з 01.02.2012 р. позивач допустився помилки, оскільки застосував тариф не в розмірі 714 грн. 49 коп., який вбачається із договору від 20.02.2012 р., а 1048, 13 грн., який на думку відповідача, при розрахунку не може застосовуватися, оскільки зміни в договір щодо розміру тарифу не вносилися. Також зазначають, що в 2012 р. були відсутні бюджетні призначення в кошторисі для фінансування оплати підвищеного тарифу за послуги з теплопостачання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Із запереченнями відповідача проти позову не погодився. Зазначив, що тариф на теплову енергію регулюється державою і він був змінений в сторону збільшення рішенням виконавчого комітету Барської міської ради № 678 від 13.01.2013 р. і встановлений для бюджетних організацій в розмірі 1048, 13 грн. за 1 Гкал. т/енергії, а тому з 01.02.2012 р. саме в такому розмірі застосовувався тариф і в актах передачі - приймання про надану послугу з 01.02. по 01.04.2012 р. і рахунках на оплату була вказана вартість і тариф саме в такому розмірі - 1048, 13 грн. за 1 Гкал. Зазначив, що ці акти приймання-передачі послуг підписувалися, а рахунки до них, приймалися відповідачем без заперечень і застережень.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, оглянувши оригінали доказів, повно, всебічно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд на підставі ст. 193, 275, ч.6 ст.276, 277 ГК України, ст. 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 632, ст. 901 ЦК України прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 224 367 грн. 09 коп. з огляду на таке.

15.09.2009 р. між позивачем (в договорі - "Постачальник") і відповідачем (в договорі - "Споживач") було укладено договір № 18 про відпуск і споживання теплової енергії.

За умовами цього договору позивач брав зобов'язання на протязі опалювального сезону, початок і закінчення якого встановлюється на підставі розпорядження Барської РДА, відпускати відповідачеві теплову енергію для обігріву приміщень, в тому рахунку, ЗОШ № 1, 3, 4. Відповідач брав зобов'язання здійснювати позивачеві оплату за теплову енергію згідно тарифів, які встановлюються відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

В п.4.3.1, 4.6, 4.7, 9.1 названого договору сторони домовилися про те, що акт приймання - передачі теплоносія, уповноважені представники сторін, складають до 1 -го числа наступного за звітним місяцем і що ці акти є підставою для остаточних розрахунків. Розрахунки за теплову енергію проводяться щомісячно, не пізніше 25 числа звітного місяця згідно рахунку, виставленого позивачем та відповідно до тарифів, встановлених виконавчим комітетом Барської міської ради. Вказаний договір укладався терміном з 15.10.2009 р. по 15.04.2011 р. і вважався пролонгованим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення дії договору не надійде клопотання від сторони про припинення або зміну договору.

Оскільки сторони не подали доказів про припинення або зміну цього договору до 01.012012 р., то названий договір діяв до 20.02.2012 р., тобто до дати укладення нового договору.

20.02.2012 р. між позивачем (в договорі - "Учасник") і відповідачем (в договорі - "Замовник") було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 20. За умовами цього договору позивач брав зобов"язання надати відповідачеві в лютому - квітні 2012 р. теплову енергію в кількості 806 Гкал. вартістю 576100 грн. для обігріву приміщень загальноосвітніх шкіл. Сторони договору домовилися про те, що оплата за теплову енергію має здійснюватися відповідачем щомісячно не пізніше 25 числа звітного місяця згідно рахунку та акту виконаних робіт. Також погодили (п.4.6 договору № 20), що на випадок зміни тарифів нові ціни є обов"язковими для замовника з моменту їх введення в дію, і що при цьому укладається додаткова угода до цього договору.

Зміст вказаних договорів, взяті в них зобов"язання свідчать про те, що між позивачем і відповідачем виникли правовідносини з енергопостачання - постачання теплової енергії для обігріву приміщень і надання послуги, які регулюються ст. 275, 276 ГК України і ст. 901 ЦК України. Згідно ч.1 ст. 275, ч.6 ст. 276 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов"язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання. Розрахунки за договором енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно ч.1 ст. 509, 525, 526, ч.1 ст. 530 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або договором. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ч. 1 ст. 632 ЦК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

На виконання вказаних договорів позивач в період з 01.01.2012 р. по 01.04.2012 р. поставив відповідачеві для обігріву приміщень ЗОШ № 1, 3, 4 в м. Бар теплову енергію в кількості 801, 225 Гкал вартістю 772460грн. Це стверджується такими належними доказами, як обопільно підписаними сторонами двосторонніми актами передачі - приймання теплоносія за січень, лютий, березень, березень, березень, квітень 2012 р., загалом за опалювальний період 2012 р. по ЗОШ № 1 рахунками № 2 від 22.01.2012 р., 15.02.2012 р., 22.03.2012 р., 13.04.2012 р., 13.04.2012 р., 18.04.2012 р., 13.12.2012 р. (а.с. 23-29). Відповідач в період з 05.03.2012 р. по 28.12.2012 р. за отриману з 01.01.2012 р. по 01.04.2012 р. теплову енергію, в порушення умов договорів і законодавства, сплатив тільки частково, а саме, 548 092 грн.91 коп. Це стверджується банківськими витягами від 05.03.2012 р., 17.04.2012 р., 28.04.2012 р.28.12.2012 р. Борг складає 224 367 грн. 09 коп. (772 460 грн. - 548 092 грн. 91 коп.). Це стверджується обґрунтованим розрахунком позовних вимог (а.с.30-31). Не виконання відповідачем перед позивачем грошових зобов"язань в сумі 224 367 грн. 09 коп. і стало причиною виникнення спору. Позовні вимоги підтверджені належними доказами, ґрунтуються на положеннях законодавства, а відтак є обґрунтованими, законними і підлягаючими задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову судом до уваги не беруться.

Дійсно, з актів приймання - передачі теплоносія, рахунків на оплату за теплову енергію з 01.02.2012 р. вбачається, що позивач для розрахунків застосував тариф 1048 грн. 13 коп. з ПДВ за 1 Гкал., а не 714, 49 грн. з ПДВ за 1 Гкал., який вбачається із п.3.1 договору № 20., не уклавши при цьому додаткову угоду про внесення змін в договір. Незважаючи на це, суд вважає застосування позивачем для розрахунків з 01.01.2012 р. по 01.04.2012 р. тарифу в розмірі 1048, 13 грн. за 1 Гкал. правомірним, оскільки, відповідно до ст.6, 7, 8, 9 Закону України „Про ціни і ціноутворення", чинному в період з 01.01.2012 р. по 01.04.2012 р., в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи застосовуються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів). Державні регульовані та фіксовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України. Державні та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджене на підприємствах, що займають монопольне(домінуюче)становище на ринку.

Згідно підп.1 п. "а" ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97 - ВР зі змінами, п.2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" від 24.06.2004 р. № 1875 - ІV, зі змінами, ціна (тариф) на теплову енергію не є вільною ціною, що встановлюється за домовленістю сторін в договорі, а є регульованою державою ціною (тарифом). Позивач, згідно положень, закріплених в статуті про нього, є підприємством комунальної власності, яке виробляє, транспортує і розподіляє тільки теплову енергію, і не здійснює виробництво і постачання електроенергії. Відтак, згідно названих норм законодавства повноваження щодо встановлення тарифів на теплову енергію надані органам місцевого самоврядування. Зокрема, в ст. 13 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 р. № 2633 - ІV, зі змінами, передбачено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать: ... встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

На виконання повноважень, наданих законом, виконавчий комітет Барської міської ради, рішеннями від 15.10.2010 р. № 580, від 13.01.2012 р. № 678 "Про затвердження тарифів для БКПТМ"Бартеплокомуненерго" встановив тариф на теплову енергію для бюджетних установ з 06.10.2010 р. в розмірі 714, 49 грн. з ПДВ за 1 Гкал., а з 01.02.2012 р. - 1048, 13 грн. з ПДВ за 1 Гкал. В п.3 рішення виконкому Барської міської ради № 678 від 13.01.2012 р. передбачено про опублікування його у газеті "Барчани" та оприлюднення на офіційному сайті Барської міської ради. Саме в розмірах, встановлених вказаними рішеннями органу місцевого самоврядування, і, зокрема, - 714 грн. 49 коп. за 1 Гкал. за період з 01 по 31.01.2012 р. і 1048, 13 грн. за 1 Гкал за період з 01.02.2012 р. по 01.04.2012 р. позивач нараховував відповідачеві оплату за поставлену теплову енергію у вказаних періодах. В актах передачі - приймання теплової енергії і рахунках на оплату починаючи з лютого 2012 р. позивач вказував вартість теплової енергії, обчислену з урахуванням тарифу в розмірі 1048, 13 грн. за 1 Гкал, тобто встановленому рішенням виконкому Барської міської ради № 678 від 13.01.2012 р. Відповідач ці акти передачі - приймання теплоносія підписував і отримував рахунки на оплату до них без заперечень і знав про те, що тариф збільшений до 1048, 13 грн.за 1 Гкал. Це розцінюється судом як згода відповідача на зміну тарифу в сторону збільшення. Тому суд не бере до уваги посилання відповідача про те, що позивачем не повідомлялося відповідача про зміну тарифу. Окрім того, згідно п.п. 39, 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМ України від 03.10.2007 р. № 1198 споживач має право отримувати інформацію від теплопостачальної організації щодо обсягу, якості теплової енергії, тарифів (цін), вимагати від теплопостачальної організації надання достовірної інформації про тарифи на теплову енергію. Разом з тим, зобов"язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію. Згідно ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" від 02.05.2006 р. № 2633 - ІV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Заперечення відповідача проти позову спростовуються зобов"язаннями відповідача взятими в п.1.3, п.4.3.1, 4.6 договору №18 від 15.10.2009 р., п.1.2, п.4.5, п.4.6 договору № 20 від 20.02.2012 р. згідно яких відповідач брав зобов"язання здійснювати оплату за теплову енергію згідно тарифів, встановлених на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" і зробити це на підставі акту передачі - приймання теплової енергії і розрахунку на оплату. В п.4.6 договору № 20 від 20.02.2012 р. чітко зазначено, що нові ціни є обов"язковими для позивача з моменту введення їх в дію. Тому суд не погоджується із запереченнями відповідача, які полягають в посиланні на помилку в застосуванні позивачем тарифу і на невнесення змін в договір щодо зміни тарифу. Судом встановлено, що позивачем помилки при цьому не було допущено, оскільки тариф при нарахуванні оплати за теплову енергію було застосовано в розмірі, встановленому повноважним органом і в порядку встановленому законодавством і відповідно до зобов"язань взятих в договорах. Окрім того вказані заперечення відповідача проти позову суперечать ч.6 ст. 275 ГК України, згідно якій розрахунки за договором енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), відповідно до вимог закону , а не цін (тарифів), вказаних в договорі. Згідно ч.1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи), які встановлюються, регулюються уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування. Оскільки тариф (ціна) на теплову енергію не є вільним, а є регульованим органами місцевого самоврядування, і не може встановлюватися за домовленістю сторін, то не має ніякого правового значення не внесення в договір № 20 від 20.02.2012 р., як то передбачалося в п.4.6 договору, змін щодо збільшення тарифу шляхом укладення додаткової угоди.

Не беруться судом до уваги заперечення відповідача, які полягають в посиланні на відсутність бюджетних призначень для оплати теплової енергії за збільшеним тарифом, оскільки відповідач не надав суду доказів скористання, наданим бюджетним законодавством правом, звернення до розпорядника бюджетних коштів з бюджетним запитом про внесення змін до кошторису, в зв"язку із збільшенням тарифу на теплову енергію. Заборгованість за теплову енергію за 2012 р. відповідач мав оформити, як бюджетний борг. Оскільки відповідач фактично спожив теплову енергію, то відповідно до вимог вище вказаних норм законодавства і договорів він зобов"язаний її оплати повністю. Тому відсутність бюджетного призначення на фінансування оплати теплової енергії за збільшеним тарифом не може бути підставою для звільнення відповідача від зобов"язання оплатити за теплову енергію спожиту ним з 01.02.2012 р. по 01.04.2012 р. Аналогічну правову позицію висловив Вищий господарський суд України в п.2 оглядового листа від 18.02.2013 р. № 01-06/374/2013, Верховний Суд України в постанові від 15.02.2012 р. № 11/446 і Європейський суд з прав людини в рішенні зі справи "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р.

В зв"язку із задоволенням позову судові витрати позивача на судовий збір в сумі 4487 грн. 34 коп. на підставі ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Сума судового збору - 0 (нуль) гривень 66 копійок, сплачена в більшому розмірі, як передбачено законом на підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету.

Керуючись ст. 4-3, 4-5, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 82-84, 85, 87, 115, 116, 117 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго"(майдан Грушевського, 3, м. Бар, Вінницька область, 23000) до Відділу освіти Барської районної державної адміністрації (вул. Св. Миколая, 20, м. Бар, Вінницька область, 23000) про стягнення 224 367 грн. 09 коп. боргу за послуги з постачання теплової енергії загальноосвітнім школам № 1, № 3, № 4 в м. Бар з 01.01.2012 р. по 01.04.2012 р. згідно договору № 18 на відпуск і споживання теплової енергії від 15.10.2009 р. і договору про закупівлю послуг за державні кошти від 20.02.2012 р. № 20 задовольнити. Судові витрати на судовий збір в сумі 4487 грн. 34 коп. покласти на відповідача.

2. Стягнути з Відділу освіти Барської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 02141288 (вул. Св. Миколая, 20, м. Бар, Вінницька область, 23000) за відповідним кодом бюджетної класифікації на користь Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго", код ЄДРПОУ 05538980 (майдан Грушевського, 3, м. Бар, Вінницька область, 23000) 224 367 грн. 09 коп. - боргу за теплову енергію спожиту з 01.01.2012 р. по 01.04.2012 р., 4487 грн. 34 коп. - для відшкодування витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3. Органу Державної казначейської служби повернути Барському комунальному підприємству теплових мереж "Бартеплокомуненерго",код ЄДРПОУ 05538980 (майдан Грушевського, 3, м. Бар, Вінницька область, 23000) із Державного бюджету 0 (нуль) гривень 66 копійок надмірно сплаченого платіжним дорученням № 62 від 07.02.2013 р. (знаходиться в матеріалах судової справи № 902/439/13) судового збору.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 16.04.2013 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 19.04.2013 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи