Ухвала суду № 30789364, 27.03.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/564/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Драчук Т. О.

суддів: Гонтарука В. М. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначав, що постановою Красилівського районного суду від 05.10.2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 28.12.2006 року, з ДСА України на його користь стягнуто 1739 грн. 64 коп. компенсації втрати частини заробітку у зв'язку із справлянням податку на доходи фізичних осіб за 2004 рік. Постановою старшого державного виконавця від 29.12.2012 року виконавчий лист повернуто йому без виконання з пропозицією звернутися для його примусового виконання до Казначейської служби України, оскільки 01 січня 2013 року набирає чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Посилаючись на дані обставини, позивач вважає, що за період з 01 січня 2005 року по час фактичної виплати 1739 грн. 65 коп. відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку виплати присудженої судом компенсації.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на не повне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просив скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2013 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та необхідності залишення в силі постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2013 року, враховуючи наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що постановою Красилівського районного суду від 05.10.2006 року задоволено позов ОСОБА_2 до ДСА України в Хмельницькій області про стягнення компенсації втрати частини заробітку в зв'язку із справлянням податку на доходи фізичних осіб та стягнуто з ДСА компенсацію втрати частини заробітку в зв'язку із справлянням податку на доходи з фізичних осіб на користь ОСОБА_2 в сумі 1739 грн. 64 коп.

21.04.2008 року відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

29.12.2012 року відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, прийшов до висновку, що компенсація за порушення строків виплати 1739 грн. 64 коп. компенсації втрати частини заробітку за період з 01 січня 2005 року по час фактичної виплати 1739 грн. 64 коп. не є доходом в розумінні ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", оскільки вона носить разовий характер.

Проаналізувавши положення законодавства, норми якого регулюють спірні правовідносини, дослідивши обставини справи, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими та повноцінно вмотивованими судом в рішенні від 06.02.2013 року.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишення в силі постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2013 року.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, підстав для скасування такого рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Гонтарук В. М.

Боровицький О. А.