Вирок № 30787884, 17.04.2013, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/91/13- к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Піндрака О.О.,

з участю: секретаря Біланя І.В.,

прокурора Полончук І.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Оринин Хмельницького району Хмельницької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, на утриманні неповнолітня дитина, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 286 КК України,

встановив:

ОСОБА_6 29 липня 2012 року близько 18 години, керуючи автопоїздом у складі автомобіля «КАМАЗ-55102», реєстраційний номер НОМЕР_1, та причепа-самоскида «СЗАП 8551 А», реєстраційний номер НОМЕР_4, на 171 км. автомобільної дороги «Житомир - Чернівці» з двостороннім рухом, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, рухаючись поза межами населеного пункту у правій смузі свого напрямку руху зі сторони м. Хмельницького в напрямку м. Старокостянтинова Хмельницької області, в порушення п.п. 10.1, 10.4, 10.6 Правил дорожнього руху України, перед зміною напрямку руху для подальшого виконання розвороту ліворуч поза перехрестям не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, завчасно не зайняв відповідного крайнього лівого положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, з правої смуги частково виїхав на ліву смугу та, виконуючи розворот не з крайнього лівого положення на проїзній частині, не дав дорогу автомобілю «HONDA Civic», реєстраційний номер НОМЕР_2, який під керуванням водія ОСОБА_3 рухався в попутному з ним напрямку у лівій смузі руху, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобілів.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, пасажир автомобіля «HONDA Civic» ОСОБА_4 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я, а водію цього ж автомобіля ОСОБА_3 та пасажиру ОСОБА_2 було спричинено фізичного болю.

Ці наслідки дорожньо-транспортної пригоди знаходяться в прямому причинному зв'язку з вищевказаними порушеннями правил безпеки дорожнього руху, допущеними ОСОБА_6

Винність підсудного в скоєнні злочину підтверджуються сукупністю зібраних та досліджених по справі доказів.

Показаннями самого підсудного про те, що дійсно у вищевказаний час він, керуючи автомобілем «КАМАЗ-55102», реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом-самоскидом «СЗАП 8551 А», реєстраційний номер НОМЕР_4, на 171 км. автомобільної дороги «Житомир - Чернівці» з двостороннім рухом, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, рухаючись поза межами населеного пункту у крайній правій смузі свого напрямку руху зі сторони м. Хмельницького в напрямку м. Старокостянтинова, мав намір виконати розворот ліворуч в напрямку до м. Хмельницького. Для цього він почав змінювати напрямок руху з правої смуги в ліву. В той момент, коли він частково виїхав на крайню ліву смугу руху, то відбулося зіткнення з автомобілем «HONDA Civic», реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався в попутному з ним напрямку у крайній лівій смузі руху.

Потерпілий ОСОБА_3 в суді показав, що у вищевказаних місці та час він, керуючи автомобілем «HONDA Civic», реєстраційний номер НОМЕР_2, в якому також перебували: на передньому пасажирському сидінні потерпіла ОСОБА_4, на задньому - потерпіла ОСОБА_2, їхав з м. Хмельницького в напрямку м. Старокостянтинів. Рухаючись в крайній лівій смузі руху зі швидкістю близько 90 км/год., він здійснював випередження автомобіля «КАМАЗ-55102», реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом-самоскидом «СЗАП 8551 А», реєстраційний номер НОМЕР_4, який рухався попереду нього в крайній правій смузі в попутному з ним напрямку. Коли дистанція між автомобілями становила біля 40 м., автомобіль «КАМАЗ-55102» без увімкненого покажчика лівого повороту почав змінювати напрямок руху з правої смуги в ліву, при цьому фактично зайнявши обидві смуги. Оцінивши дії водія автомобіля «КАМАЗ-55102» як загрозу для його руху, він одразу застосував екстрене гальмування та відвернув кермо ліворуч, однак уникнути зіткненню автомобілів йому не вдалось. Внаслідок зіткнення пасажир керованого ним автомобіля ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, а йому та пасажиру ОСОБА_2 було спричинено фізичного болю.

Вказані обставини підтвердила в суді потерпіла ОСОБА_2 - очевидець дорожньо-транспортної пригоди.

За даними висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_4 виявлені середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я, у вигляді набряку м'яких тканин правого плеча, закритого косого уламкового перелому середньої третини тіла (діафіза) правої плечової кістки зі зміщенням уламків. Ці тілесні ушкодження могли утворитись від дії тупого твердого предмету, яким могла бути виступаюча конструкційна частина салону автомобіля, під кутом до повздовжньої чи поперечної вісі плечової кістки, так і від удару об тупий твердий предмет під кутом як до повздовжньої так і поперечної вісі кістки, по механізму «удар-деформація», не виключено під час ДТП 29.07.2012 р. (а.с. 57-58).

Місце інциденту, розташування автомобілів, а також дорожня обстановка і сліди зафіксовані у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемі та фотоілюстраціях до цього протоколу (а.с. 25-38), а пошкодження автомобілів після їх зіткнення, - у протоколах огляду транспортних засобів (а.с. 39-45).

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схеми та фотоілюстрацій до нього зокрема видно, що сліди гальмування автомобіля «HONDA Civic» та місце зіткнення автомобілів знаходяться на крайній лівій смузі руху в напрямку від м. Хмельницького до м. Старокостянтинова, між автомобілями відбулося попутне (дотично-ковзне) зіткнення, під час якого автомобіль «HONDA Civic» своєю передньою правою кутовою частиною контактував з бічною поверхнею лівих задніх коліс автомобіля «КАМАЗ-55102». В момент зіткнення автомобіль «КАМАЗ-55102» з причепом самоскидом «СЗАП 8551 A» переважною частиною знаходився на лівій смузі проїзної частини, призначеної для руху до м. Старокостянтинова. В умовах цієї дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля «КАМАЗ-55102», який рухався попереду автомобіля під керуванням потерпілого, була об'єктивна можливість спостерігати за дорожньою обстановкою позаду його автомобіля. Правильність відображення у вказаних документах цих даних та місця розташування транспортних засобів ніким з учасників судового провадження не оспорюється.

Згідно з висновком транспортно-трасологічної експертизи в момент зіткнення з автомобілем «HONDA Civic», реєстраційний номер НОМЕР_2, автомобіль «КАМАЗ-55102», реєстраційний номер НОМЕР_1, перебував в рухомому стані (а.с. 78-79).

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи в умовах даної пригоди водій автомобіля «HONDA Civic» ОСОБА_3 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з рухаючимся попереду автомобілем «КАМАЗ-55102» з причепом самоскидом «СЗАП 8551 A» шляхом своєчасного застосування гальмування і зменшення швидкості свого автомобіля до швидкості руху попутного автомобіля (а.с. 68-71).

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 у вчиненні злочину доведена.

Суд не бере до уваги показання підсудного про те, що розворот він здійснював згідно з вимогами Правил дорожнього руху України, оскільки ці ствердження спростовуються вищенаведеними належними, достовірними та допустимими доказами, зокрема показаннями потерпілих, які є послідовними, логічними, переконливими, узгоджуються між собою та з іншими наведеними вище доказами по справі, а тому суд не знаходить підстав ставити їх під сумнів. Підстав для оговору потерпілими підсудного не встановлено.

Разом з тим, сам підсудний визнає факт керування у вказаних місці та час автомобілем «КАМАЗ-55102» з причепом-самоскидом «СЗАП 8551 А», виконання маневру розвороту ліворуч не з відповідного крайнього лівого положення на проїзній частині та виїзд на ліву смугу, де відбулося зіткнення з автомобілем «HONDA Civic», який рухався в попутному з ним напрямку у крайній лівій смузі руху.

Ствердження підсудного про те, що він виконував розворот не з відповідного крайнього положення через великі габарити керованого ним транспортного засобу, а тому його дії відповідали вимогам п. 10.6 Правил дорожнього руху України, не заслуговують на увагу, оскільки згідно з вимогами вказаного пункту Правил дорожнього руху «дозволяється відступити від вимог пункту 10.4 цих Правил, якщо це не суперечить вимогам заборонних чи наказових дорожніх знаків, дорожньої розмітки та не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху; у разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, слід звернутися за допомогою до інших осіб». Тобто, і в цьому випадку підсудний повинен був переконатися в тому, що виконання розвороту не з відповідного крайнього положення буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а в разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, останньому слід було звернутися за допомогою до інших осіб.

Відхиляє суд і ствердження підсудного про те, що в момент зіткнення автомобіль «КАМАЗ-55102» під його керуванням перебував у нерухомому стані (стояв), оскільки вказане спростовується даними висновку транспортно-трасологічної експертизи (а.с. 78-79), а також зафіксованою у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемі та фотоілюстраціях до цього протоколу (а.с. 39-45) слідовою інформацією, яка відобразилась зокрема на поверхнях боковин задніх лівих коліс автомобіля «КАМАЗ-55102» (траси, подряпини та потертості не прямолінійні, дугоподібні, мають здебільшого вертикальну спрямованість, яка не співпадає з напрямком руху до зіткнення автомобіля, наявність осипу бруду).

Коли б ОСОБА_6 перед виконанням маневру розвороту завчасно зайняв крайнє ліве положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, то будь-який інший автомобіль, в тому числі і «HONDA Civic», без виїзду на не асфальтовану роздільну смугу, на якій наявні огорожа та дорожній знак, не зміг би здійснювати його об'їзд з лівого боку та відповідно зіткнутись своєю передньою правою кутовою частиною з лівою боковою частиною (бічною поверхнею лівих задніх коліс) керованого ним автомобіля «КАМАЗ-55102». Зафіксовані на місці пригоди сліди гальмування автомобіля «HONDA Civic» свідчить про те, що до моменту зіткнення потерпілий ОСОБА_3 застосував гальмування і в цей час керований ним автомобіль рухався в крайній лівій смузі руху в напрямку від м. Хмельницького до м. Старокостянтинова, без виїзду на не асфальтовану роздільну смугу.

Не приймає суд до уваги і наданий захисником висновок автотехнічної експертизи № 231/13-22 від 23.01.2013 р. (а.с. 146-149), зокрема щодо визначення технічної можливості водія автомобіля «HONDA Civic» уникнути зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, оскільки для виконання такої експертизи захисником були надані і взяті до уваги експертом вихідні дані, які є недостовірними. Так, захисником не надано доказів та не встановлено таких і судом щодо відповідності кута кінцевому розташуванню автомобіля «КАМАЗ-55102» з причепом самоскидом «SZAP 8551A», розташованому на схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (абз. 5, 6 зазначених у висновку вихідних даних - а.с. 146 зворот).

Крім того, згідно з вказаним висновком експерта, останнім питання «чи мав водій автомобіля «HONDA Civic» технічну можливість уникнути зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування?» визначено за часом руху перешкоди до моменту зіткнення (порівнянням часу існування перешкоди з часом, який необхідний для зупинки транспортного засобу), що також є недостовірним та сумнівним, оскільки час руху перешкоди може бути різний в залежності від траєкторії руху транспортного засобу, що не підтверджено об'єктивно (відсутність об'єктивних даних про час від виникнення небезпеки до моменту зіткнення), тоді як у висновку автотехнічної експертизи, представленого стороною обвинувачення (а.с. 68-71), таке питання визначено експертом за зупиночним шляхом (порівнянням відстані, яка була між рухаючимся позаду автомобілем «HONDA Civic» та рухаючимся попереду автомобілем «КАМАЗ-55102» з причепом самоскидом «SZAP 8551A» в момент виникнення небезпеки для руху, та відстані, якої було би достатньо для того, щоб при своєчасному застосуванні гальмування автомобілі не ввійшли би в контакт один з одним), що підтверджується та узгоджується з наведеними вище дослідженими по справі доказами.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталась саме з вини водія ОСОБА_6, який допустив порушення вимог п.п. 10.1, 10.4, 10.6 Правил дорожнього руху України, що спричинило потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Таким чином, дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Окрім того, органами досудового слідства ОСОБА_6 ставиться у вину також порушення п.п. 1.3, 1.5 (ч. 1), 2.3 (б) Правил дорожнього руху, які не знаходяться в прямому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а також порушення п.п. 9.2 (б), 9.4 цих Правил, які не знайшли свого об'єктивного підтвердження в суді (фактично і обвинувачення підсудному в цьому не пред'явлено), а тому вказані обставини суд виключає з його обвинувачення.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують йому покарання.

Суд враховує, що ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину, що пом'якшує йому покарання.

Проте, підсудний у скоєному не розкаявся, заподіяної потерпілим шкоди не відшкодував, не працює, а тому суд приходить до висновку призначити ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі.

На думку суду таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Разом з тим, приймаючи до уваги особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується, вчинив злочин з необережності, відсутні обставини, які б обтяжували йому покарання, а також інші в сукупності обставини та їх поєднання, які характеризують особу винного і істотно знижують ступінь його небезпечності для суспільства, суд вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому у відповідності до ст. 75 КК України останнього слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.

При цьому, враховуючи, що професія водія у підсудного єдина, він має на утриманні малолітню дитину, з метою не допустити позбавлення останнього засобів до існування, суд вважає за доцільне додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами не призначати.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди належний потерпілому ОСОБА_3 автомобіль «HONDA Civic», реєстраційний номер НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження, а сам ОСОБА_3 зазнав фізичного болю. Розмір заподіяної останньому матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля, становить 40819 грн. 31 коп., що підтверджується звітом про оцінку колісного транспортного засобу № 3/1709 від 17 вересня 2012 року (а.с. 91-116). Крім того, потерпілим понесені витрати на проведення оцінки матеріального збитку в сумі 253 грн. та послуги евакуатора для доставки автомобіля з місця дорожньо-транспортної пригоди на майданчик затриманого транспорту в сумі 375 грн., що підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 89). Таким чином, загальний розмір завданої потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди складає 41447 грн. 31 коп. (40819,31 + 253 + 375).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «HONDA Civic», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження. У зв'язку із отриманими під час ДТП травмами ОСОБА_4 потрапила у лікарню, де під час лікування нею для придбання ліків та інших препаратів були витрачені власні кошти у сумі 1006 грн. 65 коп., що підтверджується фіскальними чеками (а.с. 120). Необхідність в придбанні зазначених препаратів для лікування також підтверджено медичним закладом - Хмельницькою обласною лікарнею (а.с. 20-21).

Також суд вважає, що окрім вказаної матеріальної шкоди, вчиненням злочину, спричине ними тілесними ушкодженнями та завданням фізичного болю потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завдано також і моральної шкоди, оскільки останні перенесли фізичний біль і душевні страждання, що також змінило звичний спосіб життя потерпілих та потребувало додаткових зусиль для його влаштування. ОСОБА_4 певний час лікувалася, переживала за своє здоров'я, не могла вести повноцін ній спосіб життя, а ОСОБА_3 був позбавлений можливості використовувати пошкоджений внаслідок ДТП належний йому автомобіль, відчував дискомфорт і незручності, через що вимушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, витрачав власний час в зв'язку із зверненням за допомогою до експертів для визначення розміру завданих матеріальних збитків. На думку суду, з урахуванням ступеню понесених потерпілими моральних страждань, суті позовних вимог, характеру діяння особи, що заподіяла шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілих, розмір цього відшкодування слід визначити: ОСОБА_3 - в сумі 3000 грн., ОСОБА_4 - в сумі 10000 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки автомобіля «КАМАЗ-55102», реєстраційний номер НОМЕР_1, та причепа-самоскида «СЗАП 8551 А», реєстраційний номер НОМЕР_4, - ОСОБА_7 на момент скоєння ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (далі - ПрАТ «УАСК АСКА») з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - сто тисяч гривень, за шкоду заподіяну майну - п'ятдесят тисяч гривень та франшизою - п'ятсот десять гривень (а.с. 190-191).

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) способами захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема відшкодування майнової та моральної шкоди. За змістом ст.ст. 22, 23 цього ж Кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право наїх відшкодування; збитками зокрема є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, які особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у душевних стражданнях, які особа зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна; моральна шкода відшкодовується грішми, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно зі ст.ст. 1166, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За змістом ст.ст. 1187, 1188 цього ж Кодексу джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

У відповідності до ст.ст. 1194, 1195 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпі лому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або зага льної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиле ного харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент ДТП) (далі - ЗУ «Про ОСЦВ») при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілому також відшкодовується моральна шкода, передбачена п.п. 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України, у встановленому судом розмірі відповідно до вимог цієї статті. При цьому страховик відшкодовує не більше 5 відсотків ліміту відповідальності, передбаченого у пункті 9.3 ст. 9 цього Закону, тобто не більше 2550 грн. Різницю між сумою відшкодування, визначеного судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

В силу ст.ст. 24, 29, 34 ЗУ «Про ОСЦВ» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати, пов'язані з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Страховик відшкодовує потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Згідно з п. 2 договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного 30.11.2011 р. між ОСОБА_8 та ПрАТ «УАСК АСКА» (а.с. 191), при настанні страхового випадку страхова компанія здійснює виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого, у сумі нанесених збитків, що підтверджуються необхідними документами, за винятком франшизи, але не більше ліміту страхової суми, встановленої п. 2 Договору. Сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування, має бути компенсована страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки (ст. 15 ЗУ «Про ОСЦВ»).

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про ОСЦВ» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до наданого потерпілим ОСОБА_3 звіту про оцінку колісного транспортного засобу (а.с. 91-116) розмір відновлювального ремонту автомобіля «HONDA Civic», реєстраційний номер НОМЕР_2, без врахування втрати товарної вартості та з урахуванням фізичного зносу складає 41246 грн. 92 коп., а ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження складає 40819 грн. 31 коп. Тобто, у цьому випадку ремонт є економічно необґрунтованим, оскільки витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Потерпілий ОСОБА_3 згоден з визнанням належного йому автомобіля «HONDA Civic», реєстраційний номер НОМЕР_2, фізично знищеним.

Згідно зі ст. 30 ЗУ «Про ОСЦВ» якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує Страховик.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 скоїв дорожньо-транспортну пригоду під час виконання своїх трудових обов'язків, перебуваючи у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 (а.с. 192, 229-230).

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, підсудний ОСОБА_6 є неналежним відповідачем у справі, а тому різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) підлягає стягненню з ФОП ОСОБА_9 Остання в силу ч. 1 ст. 1191 ЦК України має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

З урахуванням наведеного, вказаних у страховому полісі лімітів відповідальності страховика, в силу зазначених вище норм чинного законодавства України з ПрАТ «УАСК АСКА» підлягає стягненню: на користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальна шкода в сумі 40937 грн. 31 коп. (40819 грн. 31 коп. вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди + 253 грн. витрат на проведення оцінки транспортного засобу + 375 грн. витрат по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, за винятком франшизи в сумі 510 грн., яка підлягає стягненню з ФОП ОСОБА_9.); на користь потерпілої ОСОБА_4 - матеріальна шкода в сумі 1006 грн. 65 коп. та моральна шкода в сумі 2550 грн. Решту завданої моральної шкоди слід стягнути з ФОП ОСОБА_9: на користь потерпілого ОСОБА_3 3000 грн., та на користь ОСОБА_4 7450 грн. Залишки транспортного засобу «HONDA Civic», реєстраційний номер НОМЕР_2, підлягають переданню ПрАТ «УАСК АСКА».

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Хмельницької обласної лікарні до ОСОБА_6 про стягнення 3880 грн. 52 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 знайшов своє підтвердження в суді (а.с. 20-21), факт понесення лікарнею таких витрат та їх розмір учасниками судового провадження не оспорюється, а тому в силу ст.ст. 127-129 КПК України, ст. 1206 ЦК України підлягає задоволенню. При цьому, враховуючи, що Хмельницька обласна лікарня фінансується за рахунок місцевого (обласного) бюджету, тому вказані витрати слід стягнути з підсудного до Хмельницького обласного бюджету.

Процесуальні витрати по справі за проведення автотехнічних, транспортно-трасологічних дослідження та експертизи (а.с. 53, 72, 80) в силу ст. 124 КПК України слід стягнути з підсудного на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376, п. 9 Перехідних положень КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6, до набрання вироком чинності, залишити попередню - підписку про невиїзд.

Цивільні позови ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (пр. Ілліча, 100, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13490997):

- на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 40937 (сорок тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн. 31 коп.,

- на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 1006 грн. 65 коп. та моральну шкоду в сумі 2550 грн., а всього 3556 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 65 коп.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3):

- на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 510 грн., моральну шкоду в сумі 3000 грн., а всього 3510 (три тисячі п'ятсот десять) грн.,

- на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 7450 (сім тисяч чотириста п'ятдесят) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Залишки транспортного засобу «HONDA Civic», реєстраційний номер НОМЕР_2, передати Приватному акціонерному товариству «Українська акціонерна страхова компанія АСКА».

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_6 до Хмельницького обласного бюджету 3880 (три тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 52 коп. витрат, понесених Хмельницькою обласною лікарнею на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4.

Речові докази:

- автомобіль «КАМАЗ-55102», реєстраційний номер НОМЕР_1, та причіп-самоскид «СЗАП 8551 А», реєстраційний номер НОМЕР_4, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_6 (а.с. 46, 195), - повернути ОСОБА_7 за належністю (а.с. 189);

- автомобіль «HONDA Civic», реєстраційний номер НОМЕР_2, який переданий на зберігання в Хмельницький РВ УМВС України Хмельницькій області (а.с. 46), - передати Приватному акціонерному товариству «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (пр. Ілліча, 100, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13490997).

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 1117 грн. 20 коп. процесуальних витрат.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: