Рішення № 30786336, 19.04.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/778/1364/13 Головуючий у 1-й інстанції: Ніколова І.С.

Суддя-доповідач: Сапун О.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.,

суддів: Краснокутської О.М.,

Сапун О.А.,

при секретарі: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства банку «МетаБанк» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 грудня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА :

17 грудня 2010 року ПАТ «МетаБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором.

Зазначало, що 08 червня 2007 року між АБ „Металург", правонаступником якого є ПАТ «МетаБанк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №621500355476А, згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 59 148 грн. зі сплатою 15% річних за користування кредитом на строк до 08 червня 2012 року.

У забезпечення виконання грошового зобов'язання, 08 червня 2007 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір поруки, за умовами якого поручитель у випадку невиконання ОСОБА_2 умов кредитного договору, зобов'язався сплатити кредит, виплативши у тому числі суму кредиту, відсотки за користування ним, комісії, неустойки тощо.

Оскільки відповідач припинив вносити обов'язкові щомісячні платежі, згідно п.3.1 кредитного договору, ПАТ «МетаБанк» було прийняте рішення про дострокове повернення кредиту, останній день надання кредиту наближений з 08 червня 2012 року на 21 травня 2010 року, про що відповідачам було направлене повідомлення.

Незважаючи на це, відповідачі зобов'язання по договорах не виконали, борг не повернули.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 41 339 грн. 92 коп. основного боргу, 62 грн. 05 коп. простроченої комісії, 8390 грн. 77 коп. пені, 6 144 грн. 88 коп. штрафу, всього 55 937 грн. 62 коп., та судові витрати по справі.

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 травня 2011 року позов ПАТ «Мета Банк» було задоволено у повному обсязі ( а. с. 39 ).

12 грудня 2012 року ОСОБА_3 подав заяву про перегляд заочного рішення, яка задоволена ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 березня 2012 року. Заочне рішення від 12 травня 2011 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку ( а. с. 47-48,56 ).

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 грудня 2012 року позов ПАТ банку «МетаБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „МетаБанк" заборгованість за кредитним договором 55 937 грн. 62 коп., судові витрати в сумі 679 грн. 37 коп., всього 56 616 грн. 99 коп.

В задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства „МетаБанк" до ОСОБА_3 про солідарне стягнення боргу за кредитним договором відмовлено.

ОСОБА_2 в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції не оскаржив.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ПАТ «МетаБанк» подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права, на необґрунтованість судового рішення в частині відмови у позові щодо солідарного стягнення боргу з боржника ОСОБА_2 і поручителя ОСОБА_3, просить рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 грудня 2012 року скасувати в частині відмови у позові. Ухвалити нове рішення про солідарне стягнення з відповідачів боргу за кредитним договором.

У судове засідання апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_2, ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 не з'явилися, судові повістки їм направлялися у відповідності до статей 74,76 ЦПК України.

Колегія суддів, порадившись на місці, прийшла до висновку про можливість розгляду справи у їх відсутності, виходячи із наступного.

Згідно до вимог частини 1 статті 303-1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом двох місяців з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Апеляційна скарга ПАТ «МетаБанк» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 грудня 2012 року прийнята до розгляду і по ній відкрито апеляційне провадження 14 лютого 2013року ( а. с. 91 ).

Статтею 305 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Згідно до вимог частини 3 статті 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Із матеріалів справи вбачається, що даний спір тривалий час, з 17 грудня 2010 року, перебуває на розгляді у суді. У зв'язку із неодноразовими неявками відповідачів та представника ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_6 у судові засідання і незнаходження їх за повідомленими ним суду адресами, а також зміну адрес перебування без повідомлення про це суд, судові повістки повертались за спливом терміну зберігання або відсутністю адресата. По цим причинам розгляд справи судом апеляційної інстанцій багаторазово відкладався ( а. с. 47,58,72,73,96-125 ).

У судове засідання 17 квітня 2013 року відповідачі, представник ОСОБА_6 в черговий раз не з'явилися, повістки ОСОБА_2 повернулися за спливом строку зберігання. Повістка ОСОБА_3 вручена його бабусі 01 квітня 2013 року, як то передбачено частиною 3 статті 76 ЦПК України. У зв'язку із цим судова колегія вважає, що вказані особи всупереч вимогам частини 3 статті 27 ЦПК України недобросовісно здійснюють свої процесуальні права і не виконують свої процесуальні обов'язки щодо отримання судовий повісток і явки у судове засідання, незважаючи на те, що вони викликався за всіма відомими суду адресами.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що поважні причини неявки відповідачів по справі у судове засідання відсутні, тому за правилами статті 305 ЦПК України апеляційна скарга товариства може бути розглянута у їх відсутності.

Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника ПАТ «МетаБанк», перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до статті 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до вимог статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 214 ЦПК передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Постановлене по даній справі рішення суду не у повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.

Згідно до вимог статей 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням ), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що 08 червня 2007 року між АБ „Металург", правонаступником якого є ПАТ «МетаБанк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №621500355476А, згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 59 148 грн. зі сплатою 15% річних за користування кредитом на строк до 08 червня 2012 року. Пунктом 3.1 вказаного Договору передбачалося, що Банк має право прийняти рішення про дострокове погашення Позичальником кредиту ( частки кредиту ) та достроково стягнути суму виданого кредиту ( частини кредиту ), відсотків та інших платежів за цим договором, в тому числі шляхом погашення заборгованості за рахунок забезпечення, у випадках порушення Позичальником умов цього Договору ( а. с. 3-6 ).

У забезпечення виконання грошового зобов'язання, 08 червня 2007 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір поруки, за умовами якого поручитель у випадку невиконання ОСОБА_2 умов кредитного договору, зобов'язався його погасити ( а. с. 7-8 ).

Оскільки ОСОБА_2 припинив вносити обов'язкові щомісячні платежі, ПАТ «МетаБанк» на підставі пункту 3.1 кредитного договору прийняло рішення про дострокове повернення кредиту, про що відповідачам було направлено повідомлення ( а. с. 9-11 ). Однак відповідачі зобов'язання по поверненню кредитних коштів не виконали, заборгованість за кредитним договором не сплатили.

Вказані вимоги узгоджуються також з положеннями частини 2 статті 1050 ЦК України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що така заборгованість підлягає стягненню.

Вимоги Банку на суму боргу 55 937 грн. 62 коп. боржником ОСОБА_2 визнані повністю, про що свідчить його заява від 28 травня 2012 року ( а. с. 58 ).

Рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у сумі 55 937 грн. 62 коп. сторонами не оскаржується, тому за правилами статті 303 ЦПК України його правильність в цій частині не перевіряється у апеляційному порядку.

Разом з тим, відмовляючи у вимогах ПАТ «МетаБанк» про стягнення боргу у солідарному порядку і з поручителя, суд першої інстанції виходив з того, що строк виконання основного зобов'язання настав з 21 травня 2010 року, як зазначено у рішенні Малого Кредитного Комітету про зміну умов кредитування, тому шестимісячний термін для звернення до суду з даною позовною заявою спливає 21 листопада 2010 року. Банк звернувся до суду лише 17 грудня 2010 року, тобто вже після закінчення передбаченого частиною 4 статті 559 ЦК України шестимісячного строку.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна.

Відповідно до частини 1 статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно до статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед Банком або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України. Згідно із цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено.

Строк виконання основного зобов'язання у кредитному договорі чітко визначений -строк повернення кредиту встановлено до 08 червня 2012 року ( п. 1.1 Договору кредиту: а. с. 3 ).

Як зазначено у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин", згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явлення вимоги до поручителя є як направлення йому вимоги про повернення боргу ( залежно від умов договору ), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Суд першої інстанції не врахував викладене, не звернув уваги на те, що згідно кредитного договору, строк його дії встановлений 08 червня 2012 року, а з позовом до суду Банк звернувся 17 грудня 2010 року, тобто у даному випадку порука ОСОБА_3 не припинилася.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції безпідставно, у порушення положень частини 1 статті 553, частини 4 статті 554, відмовив у задоволенні вимог щодо солідарного стягнення боргу за кредитним договором з боржника і поручителя.

Заявляючи вимоги про солідарне стягнення з ОСОБА_3 як пені у розмірі 8 390 грн. 77 коп., так і штрафу у розмірі 6 144 грн. 88 коп., ПАТ «Метабанк» виходив із того, що такі умови містяться у пункті 6 кредитного договору ( а. с. 4 ).

Між тим із матеріалів справи вбачається, що штраф розрахований за той самий період, за який пред'явлена до стягнення пеня за неналежне виконання зобов'язання за кредитним договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф та пеня є неустойкою, яка за змістом цієї норми права обчислюється або у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання ( штраф ), або у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до вимог статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й теж саме правопорушення.

Оскільки закон виключає одночасне застосування подвійної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення, вимоги про стягнення штрафу не підлягають задоволенню, проте суд першої інстанції, не взявши до уваги наведені вимоги закону, допустив подвійне стягнення з відповідача, стягнувши крім неустойки ще й штраф.

Згідно до вимог статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З огляду на зазначене, судова колегія приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові щодо солідарного стягнення боргу з боржника і поручителя, а також розподілу судових витрат підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нового рішення. Позовні вимоги банку належить задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 солідарно з боржником на користь Банку прострочену заборгованість за кредитним договором 41 339 грн. 92 коп., пеню у розмірі 8 390 грн. 77 коп., прострочену заборгованість по комісії 62 грн. 05 коп. В решті позову до ОСОБА_3 відмовити. Відповідно до положень частини 1 статті 88 ЦПК України стягнути на користь Публічного акціонерного товариства „МетаБанк" судові витрати з ОСОБА_2 судовий збір 363 грн. 59 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 60 грн.; з ОСОБА_3 судовий збір 195 грн. 77 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 60 грн.

На підставі частини 5 статті 88 ЦПК України апелянтові, на користь якого ухвалено судове рішення, підлягають присудженню з другої сторони понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 195 грн. 77 коп. ( а. с. 84 ).

Керуючись ст.ст.307,309,317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» задовольнити частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 грудня 2012 року у частині відмови у позові щодо солідарного стягнення боргу з ОСОБА_3 та розподілу судових витрат скасувати.

В цій частині ухвалити нове рішення.

Позов ПАТ «МетаБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „МетаБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 41 339 грн. 92 коп., пеню у розмірі 8 390 грн. 77 коп., прострочену заборгованість по комісії 62 грн. 05 коп. В решті позову до ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства „МетаБанк" судові витрати з ОСОБА_2 судовий збір 363 грн. 59 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 60 грн.; з ОСОБА_3 судовий збір 195 грн. 77 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 60 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «МетаБанк» 195 грн. 77 коп. судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: