ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" квітня 2013 р. Справа № 5015/3726/11
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г.Мельник
розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради, м. Львів, № 1104-вих-263 від 28.02.13
на додаткове рішення господарського суду Львівської області від 24.01.13
у справі № 5015/3726/11
за позовом: Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, м. Київ та Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів
до відповідача 1: Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача 2: Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів
про визнання права державної власності на нерухоме майно
За участю представників сторін:
від прокурора: Луцик Г.Д.- посвідчення №004096;
від позивачів: Яремко П.С. (довіреності № 3359/15/14-12 від 18.07.12 та № НЮ-47 від 01.01.13);
від відповідача 1: Тиркус М.П. - представник (довіреність № 17 вих.-146 від 20.12.12);
від відповідача 2: Тиркус М.П. - представник (довіреність № 17 вих.-145 від 20.12.12);
Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28, 29 ГПК України, роз'яснено. Відводів складу суду не заявлено.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В :
Додатковим рішенням господарського суду Львівської області від 24.01.13 (суддя А.Мазовіта) у справі № 5015/3726/11 за позовом Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до Львівської міської ради та Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання права державної власності на нерухоме майно вирішено стягнути з Львівської міської ради, м. Львів, площа Ринок, 1 в користь державного бюджету 1 032, 43 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з додатковим рішенням господарського суду Львівської області від 24.01.13 у справі № 5015/3726/11, відповідач-1 - Львівська міська рада - оскаржив його в апеляційному порядку. Львівська міська рада в апеляційній скарзі посилається на те, що дане додаткове рішення підлягає скасуванню з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначив, що заява про винесення додаткового рішення у зазначеній справі подана Заступником прокурора області, що суперечить ч. 1 ст. 88 ГПК України, в якій чітко передбачено подання такого виду заяви прокурором, який брав участь у судовому процесі. Скаржник зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що позов був поданий Львівським міжрайонним транспортним прокурором, при цьому, заявником не надано жодних документів, які б підтверджували його правонаступництво щодо отримання ним повноважень, необхідних для подання такої заяви. Крім того, скаржник зазначає про те, що заяву прокурора судом розглянуто з порушенням строків, встановлених для її розгляду. На підставі вище зазначеного скаржник просить додаткове рішення господарського суду Львівської області від 24.01.13 у справі № 5015/3726/11 скасувати, прийняти нове рішення, яким апеляційну скаргу задоволити в повному обсязі та стягнути з позивача понесені відповідачем-1 судові витрати.
07.03.13 автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу Львівської міської ради, м. Львів, № 1104-вих-263 від 28.02.13, розподілено до розгляду судді-доповідачу Д.Новосад.
З урахуванням положень ст. 4-6 ГПК України, п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 6 рішення зборів суддів (протокол № 6 від 28.12.10) зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів (протокол № 13 від 03.08.12), розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.13 в склад колегії по розгляду апеляційної скарги Львівської міської ради, м. Львів, № 1104-вих-263 від 28.02.13, введено суддів - О.Михалюк, Г.Мельник.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.13 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 26.03.13.
26.03.13 заступником прокурора Львівської області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає про безпідставність посилань скаржника, додаткове рішення господарського суду Львівської області від 24.01.13 у справі № 5015/3726/11 просить залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Розгляд апеляційної скарги відкладався на 09.04.13 та на 16.04.13 з підстав, викладених, відповідно, в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.13 та від 16.04.13.
В судовому засіданні 16.04.13 представники скаржника та прокурора підтримали доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі, та у відзиві на неї. Представник скаржника в судовому засіданні, крім доводів апеляційної скарги зазначив також про те, що суд першої інстанції, в порушення норм чинного процесуального права, виніс додаткове рішення без виклику сторін. Представник позивачів - Міністерства інфраструктури України та Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" - підтримав викладені у відзиві на апеляційну скаргу доводи прокурора. Крім того, прокурором в судовому засіданні додано копії Завдання від 04.10.12 № 05/2/1-787вих12-650 ОКВ про вивчення стану своєчасності та повноти сплати відповідачами судового збору в окремих категоріях справ за позовами прокурора, а також Доповідної записки від 14.11.12 № 05/1.929вих.12 щодо виконання завдання про вивчення стану своєчасності та повноти сплати відповідачами судового збору в окремих категоріях справ за позовами прокурора.
Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї заступника прокурора, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора в судових засіданнях, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, додаткове рішення від 24.01.13 у справі № 5015/3726/11 слід залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Рішенням господарського суду Львівської області від 14.09.11 у справі № 5015/3726/11 позов Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, м. Київ та Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" задоволено: визнано за державою в особі Міністерства інфраструктури України, м. Київ, пр. Перемоги, 14 (ідентифікаційний код 00017584), як органу управління майном, право державної власності на об'єкт нерухомого майна, який закріплений за Державним територіального-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця", м. Львів, вул. Гоголя, 1 (ідентифікаційний код 01059900) на праві повного господарського відання та обліковані на балансі відокремленого підрозділу "Підзамчівська дистанція колії", а саме:
- будівлю пункту обігріву на станції Підзамче, під літерою "Щ-1", загальною площею 59,8 кв. м., що знаходиться у м. Львові, вул. Механічна, 6.
Зважаючи на те, що у вказаному рішенні не було вирішено питання розподілу судових витрат, Заступник прокурора Львівської області звернувся до господарського суду в порядку ст. 88 ГПК України з заявою № 05/1.9вих.12 про винесення додаткового рішення в цій частині.
Додатковим рішенням господарського суду Львівської області від 24.01.13 у справі № 5015/3726/11 (суддя А.Мазовіта) вирішено стягнути з Львівської міської ради, м. Львів, площа Ринок, 1 в користь державного бюджету 1 032, 43 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
При цьому, покладаючи на відповідача-1 - Львівську міську раду - судові витрати за розгляд справи № 5015/3726/11, господарський суд першої інстанції послався на ст. 49 ГПК України, зазначивши, що спір виник саме внаслідок неправомірних дій Львівської міської ради. Вірно визначено судом і розмір державного мита станом на час подання позову Львівським міжрайонним транспортним прокурором, який складає 1 032, 43 грн., а також належні до сплати станом на час подання вказаного позову 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Аналізуючи посилання скаржника на те, що заява про винесення додаткового рішення у справі № 5015/3726/11, всупереч вимог ч. 1 ст. 88 ГПК України, подана Заступником прокурора Львівської області, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність наведених посилань, як таких, що суперечать ч. 1 ст. 37 Закону України «Про прокуратуру». Крім того, як зазначено Заступником прокурора Львівської області у відзиві від 18.03.13, наказом Генерального прокурора України № 79ш від 04.05.12 ліквідовано Львівську міжрайонну транспорту прокуратуру та утворено управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту прокуратури області. На підставі викладеного колегія суддів вважає, що заяву № 05/1.9вих.12 про винесення додаткового рішення у справі № 5015/3726/11 подано належним суб'єктом.
Щодо посилань скаржника в апеляційній скарзі на те, що з заявою про винесення додаткового рішення заступник прокурора Львівської області звернувся більш, ніж через рік після винесення рішення у справі № 5015/3726/11, то колегія суддів їх до уваги не бере, оскільки, ГПК України не встановлює будь-яких обмежень строків подання заяв про прийняття додаткового рішення, виправлення чи роз'яснення його. На вказаному наголошено і у п. 14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 23.03.12 № 6 «Про судове рішення». Крім того, час звернення з заявою про винесення додаткового рішення заступник прокурора Львівської області обґрунтовується долученими до матеріалів справи Завданням від 04.10.12 № 05/2/1-787вих12-650 ОКВ про вивчення стану своєчасності та повноти сплати відповідачами судового збору в окремих категоріях справ за позовами прокурора, а також Доповідною запискою від 14.11.12 № 05/1.929вих.12 щодо виконання завдання про вивчення стану своєчасності та повноти сплати відповідачами судового збору в окремих категоріях справ за позовами прокурора.
Щодо тверджень відповідача-1, викладених в апеляційній скарзі, про те, що заяву прокурора судом розглянуто з порушенням строків, встановлених для її розгляду, то колегія суддів такі твердження не вважає достатніми для скасування оскаржуваного додаткового рішення з огляду на таке.
Як звернено увагу у п. 32 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.08 №01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" порушення або неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, згідно з частиною другою статті 104 ГПК України може бути підставою для скасування або зміни рішення суду лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Отже, незважаючи на те, що заяву № 05/1.9вих.12 Заступника прокурора Львівської області про винесення додаткового рішення господарським судом першої інстанції розглянуто з порушенням встановлених ст. 69 ГПК України строків, до прийняття неправильного рішення таке порушення не призвело, а отже, і підставою для скасування додаткового рішення господарського суду Львівської області від 24.01.13 у справі № 5015/3726/11 бути не може.
Не заслуговують на увагу і посилання представника скаржника на порушення господарським судом норм чинного процесуального права, оскільки додаткове рішення винесено без виклику сторін. Зокрема, колегія суддів звертає увагу на п. 15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12 № 6 «Про судове рішення», в якому наголошено, що вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. У залежності від конкретних обставин справи суд може призначити відповідну заяву до розгляду в судовому засіданні, повідомивши учасників судового процесу про час і місце його проведення. Беручи до уваги те, що призначення заяви про винесення додаткової постанови до розгляду в судовому засіданні є правом, а не обов'язком суду, а також зважаючи на те, що рішення господарського суду Львівської області від 14.09.11 у справі № 5015/3726/11 також винесене за відсутності представника відповідачів, колегія суддів вищенаведене посилання скаржника вважає таким, що не може бути підставою для скасування оскаржуваного додаткового рішення.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення господарського суду Львівської області від 24.01.13 у справі № 5015/3726/11 прийняте у відповідності до норм процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного додаткового рішення.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Додаткове рішення господарського суду Львівської області від 24.01.13 у справі № 5015/3726/11, залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.
Повний текст постанови виготовлено: 18.04.13
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Мельник
Судове рішення № 30785340, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 16.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/3726/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: