Постанова № 30785257, 19.04.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.04.2013 р. справа №905/1828/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівПринцевської Н.М Ломовцевої Н.В., Скакуна О.А.при секретарі судового засіданняМіготіній К.С.за участю представників сторін від позивача:не прибув від відповідача:не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал», м.Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької областівід18.03.2013р.по справі№905/1828/13 (суддя Фурсова С.М.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» м.Донецьк доДержавного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезабезпечення», м. Дзержинськ Донецької областіпростягнення 6 679 405,71грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал», м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезабезпечення», м. Дзержинськ Донецької області про стягнення 6 679 405,71грн.

Ухвалою від 18.03.2013р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал», м.Донецьк повернуто без розгляду у зв'язку з недоплатою судового збору.

Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 18.03.2013р. у справі №905/1828/13 та прийняти позовну заяву до розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що господарський суд дійшов помилкового висновку про недоплату судового збору у розмірі 4440,00грн., оскільки зазначені кошти надійшли до державного бюджету України.

Позивач у судове засідання не прибув, причини невиконання вимог ухвали суду не повідомив.

Відповідач у судове засідання не прибув, причини невиконання вимог ухвали суду не повідомив.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності сторін за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2013р. сторони було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи в установленому законом порядку.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергокапітал" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з державного відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Дзержинська" дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства "Державна холдингова компанія "Донбасвуглезабезпечення" суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 6 307367,59 грн., три відсотки річних у розмірі 372 038,12 грн., всього 6679405,71 грн.

Ухвалою від 18.03.2013р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал», м. Донецьк повернуто без розгляду у зв'язку з недоплатою судового збору.

Пунктом 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви повинні бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Законом України "Про судовий збір" визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру заробітної плати (1 720,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (68 820,00 грн.).

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду державного бюджету України.

Пунктом 2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України.

Отже, судовий збір повинен бути сплачений за місцем розгляду справи та зарахований до державного бюджету України.

З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви в якості доказу сплати судового збору, додано платіжне доручення № 1419 від 03 січня 2013 року на суму 64380,00 грн. та платіжне доручення № 1814 від 27 лютого 2013 року на суму 4440,00грн.

За платіжним дорученням № 1419 від 03 січня 2013 року на суму 64 380,00 грн. оплату здійснено за платіжними реквізитами: УДКС у Київському районі м. Донецька, ЄДРПОУ 38034002, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, р/р 31217206783006.

За платіжним дорученням № 1814 від 27 лютого 2013 року на суму 4 400,00 грн. оплату здійснено за платіжними реквізитами: УДКС у Київському районі м. Донецька, ЄДРПОУ 38034002, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, р/р 31217206783006.

Колегія суддів вважає помилковим висновок господарського суду щодо несплати судового збору у встановленому розмірі та порядку, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачем була здійснена оплата судового збору за платіжним дорученням № 1814 від 27 лютого 2013 року на суму 4 400,00 грн. на вірні рахунки та правильно визначено банк отримувача, не вірно було зазначено лише найменування отримувача: замість Київське УК/Київський р-н/22030001 - було зазначено УДКС у Київському районі м. Донецька.

На платіжному дорученні № 1814 від 27 лютого 2013 року на суму 4 400,00 грн. міститься відмітка, що судовий збір у розмірі 4440,00грн. зараховано у дохід бюджету повністю 27.02.2013р.

Отже, з наведеного вбачається, що зазначена сума судового збору надійшла на відповідні рахунки бюджету.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем судовий збір сплачений у повному розмірі до територіального органу Державної казначейської служби України, за місцем розгляду справи.

Також, судова колегія зазначає, що у разі виникнення сумнівів щодо зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, суд має право витребувати у платника судового збору відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перерахований.

За приписами пункту 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк, та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частини першої - четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Залишаючи позов без розгляду, господарський суд не з'ясував надходження судового збору у розмірі 4 400,00 грн. до державного бюджету України.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України, однією з засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Зміст даного принципу полягає, зокрема, у встановленні для сторін рівних можливостей для здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов'язків.

З урахуванням викладеного, оскаржувану ухвалу не можна визнати законною та обґрунтованою, оскільки застосування місцевим господарським судом норми пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України є неправомірним та передчасним.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.03.2013 року у справі №905/1828/13 підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Донецької області від 18.03.2013 року у справі № 905/1828/13 - скасуванню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал», м.Донецьк задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 18.03.2013 року у справі №905/1828/13 - скасувати.

Справу №905/1828/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал», м.Донецьк до Державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезабезпечення», м. Дзержинськ Донецької області про стягнення 6 679 405,71грн. передати на розгляд до господарського суду Донецької області.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Н.В. Ломовцева

О.А. Скакун

Надруковано 6 примір.:

1-2. Позивачу;

3. Відповідачу;

4. У справу;

5. ГСДО;

6. ДАГС