Постанова № 30785053, 15.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 квітня 2013 року 11:01 № 826/4322/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проксис" до Державної податкової служби у м.Києві про визнання незаконними дій, зобов"язання вчинити дії Суддя: Кротюк О.В.

Cекретар судового засідання: Шевченко Я.В,

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проксис» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідач) про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача по проведенню перевірки вчинені незаконно, всупереч вимогам чинного законодавства, а отже й акт № 13/16-40/33101280 від 01.03.2013 про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у частині правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість (далі - Акт № 13/16-40/33101280 ) складений неправомірно.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, оскільки документальна позапланова виїзна перевірка була проведена з дотриманням вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва - ,

встановив:

На адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проксис» 06.03.2013 від Державної податкової інспекції у місті Києві надійшов акт № 13/16-40/33101280 від 01.03.2013 про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у частині правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість.

На думку позивача, вищезазначений акт складений незаконно, оскільки не були дотримані відповідачем вимоги Податкового кодексу України по проведенню документальних позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що призвело до порушення прав та охоронюваних інтересів позивача.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд, вирішуючи спір по суті, виходить з наступного.

У своїх поясненнях позивач акцентував увагу на тому, що станом на момент проведення перевірки йому не надсилалося жодних документів у відповідності до пункту 81.1 статті 81 ПКУ. Окрім того, ані посадовій (службовій) особі, ані її уповноваженому представнику не було вручено під розписку наказу на проведення перевірки. Поряд з цим позивачем зазначено, що особам, які перебували на підприємстві в момент візиту органів податкової служби не пропонувалося отримати зазначені документи. Разом з тим, дані особи не є уповноваженими представника позивача.

З наявних матеріалів справи та пояснень представників сторін, судом встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Прокис» була здійснена на підставі наказу № 59 від 06.02.2013, та направлення на перевірку № 1320/10/16-4-05 від 11.02.2013. Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача для вручення копії наказу на проведення документальної позапланової перевірки було здійснено виїзд за фактичною та податковою адресою ТОВ «Проксис». За податковою адресою позивача, представникам органу податкової служби було повідомлено про перебування уповноважених осіб (директора та бухгалтера) за фактичною адресою - м. Київ, вул. Сиренька, б. 5. За наслідком прибуття за даною адресою працівниками органу податкової служби отримано інформацію, що директор підприємства перебуває у відряджені, а бухгалтер - на лікарняному і особам, які перебували на підприємстві на даний момент не відомо хто на час відсутності вищезазначених осіб здійснює керівництво фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Оскільки присутні особи не були уповноваженими діяти від імені ТОВ «Проксис» копія направлення на перевірку не була вручена. За наслідками фактичної відмови від отримання копії наказу № 59 від 06.02.2013 та ознайомлення з направленням на позапланову виїзну документальну перевірку головним державним податковим ревізором - інспектором управління боротьби з відмивання доходів одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби у місті Києві Бондаренком А.М складено акт № 9/16-40/33101280 від 11.02.2013 та розпочато проведення перевірки.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно статті 78 документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пункт 78.4. статті 78 ПКУ передбачає, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 ПКУ.

Пунктом 81.1. статті 81 ПКУ передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби мають приступати до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав їх проведення, та за умови пред'явлення або надіслання таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Проаналізувавши дані норми суд дійшов до висновку, що існують такі елементи формування підстави проведення перевірки, а саме: наказ, направлення на проведення перевірки, службове посвідчення осіб, які за зазначені в направлені на проведення перевірки та надіслання платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку наказу про проведення перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки (п. 81.1. ст..81 ПКУ)

З аналізу даних норм, суд дійшов висновку, що законодавством не передбачено підстав для не проведення або проведення в інший час перевірки податковою службою з огляду на відсутність керівника або уповноваженої ним особи суб'єкта господарювання. При цьому, контролюючому органу надано право пред'явлення під розписку або надіслання з повідомлення про вручення наказу про проведення перевірки, а відтак контролюючий орган вправі використовувати на власний розсуд два альтернативних способи повідомлення платника податків про проведення планової/позапланової перевірки.

На думку суду, організаційно-господарська діяльність суб'єкта господарювання здійснюється ним самостійно і на власний розсуд. Відсутність уповноважених осіб на підприємстві не ставить в залежність та не зобов'язує контролюючий орган саме надіслати платнику податків з повідомленням про вручення наказу про проведення перевірки, оскільки чинним законодавством останньому не забороняється вручити його під розписку.

А тому, питання наявності протягом робочого дня уповноваженої особи товариства є внутрішнім організаційним питанням суб'єкта господарювання і вирішується у зв'язку з цим ним самостійно. Проте відсутність таких уповноважених осіб суб'єкта господарювання на час проведення перевірки створює об'єктивну неможливість вручення наказу і направлення на перевірку (з його відповідним підписанням) з подальшим її проведенням податковою службою.

Системний аналіз положень статті 81 ПКУ дає підстави суду дійти висновку про те, що відмова в підписанні направлення на перевірку може проявлятися як в активній формі (шляхом безпосередньої заяви про це), так і в пасивній - шляхом створення штучних умов неможливості підписання направлення на перевірку, зокрема через механізм відсутності відповідних уповноважених осіб підприємства. З огляду на це відрядження керівника товариства зумовлює організацію діяльності суб'єкта господарювання таким чином, щоб реалізація функцій і повноважень суб'єкта владних повноважень (податкової служби) не ставилась в залежність від наявності уповноважених осіб в дату початку перевірки згідно з положеннями відповідного наказу та направлення на перевірку.

Позивачем не надано суду жодних доказів які б вказували на вчинення всіх можливих організаційних заходів для забезпечення проведення перевірки податковою службою у день її початку згідно відомостей наказу і направлення на перевірку.

Поряд з цим позивач зазначає, що підставою для проведення перевірки слугувала зустрічна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймонд - Телеком, що була здійснена Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби. Дані дії податкової інспекції були оскаржені Товариством з обмеженою відповідальністю «Даймонд - Телеком до Окружного адміністративного суду міста Києва, рішенням якого по справі № 2а-17030/12/2670 від 30.08.2012 адміністративний позов задоволено - визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про проведенню зустрічної перевірки. За таких обставин фактично підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача у відповідача були відсутні.

Суд дослідивши дані обставини зазначає наступне.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі 2а-17030/12/2670 скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 та прийнято нове рішення, яким у задоволені позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймонд - Телеком відмовлено повністю. За наслідком касаційного оскарження Вищим адміністративним судом України вказане рішення апеляційної інстанції залишено без змін. З огляду на що доводи позивача в цій частині є безпідставними і необґрунтованими.

Враховуючи в сукупності всі обставини, суд приходить до висновку, що проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача здійснено в межах повноважень відповідача та підставі чинного законодавства.

Відносно позовних вимог позивача про визнання дій відповідача по складанню акту № 13/16-40/33101280 від 01.03.2013 незаконним, суд звертає увагу на наступне.

Дії податкових органів про проведенню перевірки є частиною процесу реалізації податковим органом їх повноважень, за наслідком яких складається акт. З огляду на те, що перевірка була проведена на законних підставах, то відповідно дії по складанню акту № 13/16-40/33101280 від 01.03.2013 є правомірними.

Відносно інших позовних вимог, то суд, з огляду на зазначене вище, вважає їх необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи в сукупності всі обставини, суд дійшов висновку, що дії відповідача по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки та складання акту за її наслідкам є правомірним.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).

Відповідач, в силу положень ч. 2 ст. 71 КАС України, спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних дій вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Позивач всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 КАС України не довів суду обставин, які можуть бути підставою для задоволення позову.

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі - 18.04.2013