Рішення № 30784966, 15.04.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.13р. Справа № 904/1343/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний Промислово - інвестиційний банк", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар",

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 79 126,18 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний Промислово - інвестиційний банк" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 79 126,18 грн., яка складається з сум: 74 273,00 грн. - основного боргу, 695,32 грн. - пені, 1 938,84 грн. - 3% річних, 2 219,02 грн. - інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний Промислово - інвестиційний банк" (Зберігач) та Публічним акціонерним товариством "Криворізький турбінний завод "Констар" (Емітент) договору № ДЕ - 3-106у-а про відкриття рахунків у цінних паперах власникам іменних цінних паперів випуску, що дематеріалізується від 09.07.2010р., позивачем надано відповідачу послуги по проведенню депозитарних операцій за цим договором на загальну суму 74 273,00 грн., за які відповідач вчасно та в повному обсязі не розрахувався.

Відповідач позов визнає частково в сумі 23 273,00 грн., в решті позовних вимог просить суд відмовити позивачу в задоволенні та застосувати позовну давність до позовних вимог позивача, про що зазначає в письмовому відзиві.

Представники сторін в дане судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання, повідомлений судом належним чином за адресами зазначеними в позовній заяві, що підтверджено поштовими повідомленнями.

Клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі у справі представників сторін до суду не надходили.

Нез'явлення у судове засідання представників сторін за викладених обставин не є перешкодою для розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

09.07.2010р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний Промислово - інвестиційний банк" (Зберігач) та Публічним акціонерним товариством "Криворізький турбінний завод "Констар" (Емітент) укладений договір № ДЕ - 3-106у-а про відкриття рахунків у цінних паперах власникам іменних цінних паперів випуску, що дематеріалізується.

Відповідно до п.1.1. договору Емітент доручає, а Зберігач приймає на себе зобов'язання щодо відкриття та ведення рахунків у цінних паперах Власникам цінних паперів, які були зареєстрованими особами у реєстрі власників іменних цінних паперів, випуск яких був де матеріалізований (далі - власники/рахунки, відповідно). Відкриття та ведення рахунків за цим Договором здійснюється Зберігачем відповідно до чинного законодавства України, внутрішніх документів та тарифів Зберігача.

Перелік власників зазначається у реєстрі власників іменних цінних паперів, складеного на дату припинення ведення реєстру та переданого ним Зберігачу за актом приймання-передачі в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно з п.1.2. договору, Емітент доручає, а Зберігач зобов'язується здійснювати депозитарне обслуговування рахунків у цінних паперах Власників, які зазначені у Реєстрі до моменту переукладання Власником договору про відкриття рахунку у цінних паперах зі Зберігачем та припинення дії цього Договору відносно рахунку у цінних паперах такого Власника.

Позивач посилається на те, що ним у період з 06.12.2010р. по 17.12.2012р. надано відповідачу послуги по проведенню депозитарних операцій за цим договором на загальну суму 85 273,00 грн.

Відповідно до п. 3.1.5 договору Емітент зобов'язаний оплачувати послуги Зберігача по проведенню депозитарних операцій за цим Договором, згідно з тарифами Зберігача та в порядку передбаченому цим Договором.

Відповідно до п.4.1. договору Емітент здійснює оплату поданих Зберігачем за цим Договором послуг, згідно з тарифами Зберігача та на підставі виставлених Зберігачем рахунків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата вартості послуг Зберігача здійснюється Емітентом не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Емітентом рахунку-фактури Зберігача.

Позивачем надані до матеріалів справи наступні рахунки - фактури:

- № 6 від 30.11.2010р. 22273,00 грн.

- № 12 від 20.01.2011р. за січень 3000,00 грн.;

- № 16 від 18.022011р. за лютий 3000,00 грн.;

- № 20 від 31.03.2011р. за березень 3000,00 грн.;

- № 25 від 30.04.2011р. за квітень 3000,00 грн.;

- № 32 від 31.05.2011р. за травень 3000,00 грн.;

- № 38 від 30.06.2011р. за червень 3000,00 грн.;

- № 44 від 29.07.2011р. за липень 3000,00 грн.;

- № 50 від 08.12.2011р. за серпень-листопад 12000,00 грн.;

- № 5 від 05.01.2012р. за грудень 2011р. 3000,00 грн.;

- № 10 від 02.02.2012р. за січень 3000,00 грн.;

- № 17 від 05.03.2012р. за лютий 3000,00 грн.;

- № 26 від 04.04.2012р. за березень 3000,00 грн.

- № 37 від 04.05.2012р. за квітень 3000,00 грн.;

- № 47 від 05.06.2012р. за травень 3000,00 грн.;

- №53 від 05.07.2012р. за червень 3000,00 грн.;

- №55 від 03.08.2012р. за липень 3000,00 грн.;

- № 71 від 03.09.2012р. за серпень 3000,00 грн.;

- № 79 від 03.10.2012р. за вересень 3000,00 грн.

Ухвалами суду від 14.02.2013р. та 05.03.2013р. від позивача витребувані докази отримання відповідачем зазначених вище рахунків-фактур. Вимога суду не виконана.

Відповідач не заперечує проти отримання від позивача наступних рахунків - фактур: № 6 від 30.11.2010р. 22273,00 грн., дата отримання 29.11.2010р.; № 12 від 20.01.2011р. за січень 3000,00 грн., дата отримання 20.01.2011р.; № 16 від 18.022011р. за лютий 3000,00 грн., дата отримання 24.02.2011р.; № 20 від 31.03.2011р. за березень 3000,00 грн., дата отримання 14.04.2011р.; № 25 від 30.04.2011р. за квітень 3000,00 грн., дата отримання 12.05.2011р., а всього на суму 34 273,00 грн. (а.с.42-46).

Також відповідач не заперечує проти отримання від позивача актів прийому - передачі наданих послуг на цю суму (а.с.47-51).

У встановлений договором термін відповідач за надані послуги в повному обсязі не розрахувався. Відповідачем оплачено заборгованість лише на суму 11 000,00 грн., що підтверджено копією платіжного доручення № 246 від 17.01.2011р. (а.с.62) за рахунком - фактурою № 6 від 30.11.2010р.

Листом № 01-761 від 13.12.2011р. відповідач повідомлено про наявність заборгованості у сумі 4273,00 грн., яку позивач вимагав оплатити в найкоротші терміни. Докази направлення листа долучено до матеріалів справи - копія фіскального чеку від 16.12.2011р. (а.с.12).

Листами № 01-472 від 03.04.2012р. та № 01-1031 від 02.10.2012р. позивач вимагав термінового погашення заборгованості з попередженням про нарахування пені згідно умов договору у разі її несплати. Докази направлення листів долучено до матеріалів справи - копії фіскальних чеків від 05.04.2011р. (а.с.14) та 16.10.2012р. (а.с.16).

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням часткової сплати боргу у сумі 11 000,00 грн., заборгованість відповідача за вказаним договором, за роозрахунком позивача, станом на момент його звернення до суду складає 74 273,00 грн.

За розрахунком відповідача сума основного боргу за спірними відносинами складає 23 273,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За відсутності доказів отримання відповідачем всіх рахунків-фактур,свідчить про не доведення позивачем тих обставин на які він посилається як на підставу своїх вимог, оскільки умови договору передбачають оплату наданих послуг лише у випадку отримання відповідачем рахунків - фактур.

Пзивачем фактично не підтверджено надання послуг на суму 51 000,00 грн.

Відтак, сума основного боргу, що підлягає стягненню, з урахуванням часткової оплати у розмірі 11 000,00 грн., складає 23 273,00 грн., проти якої не заперечує відповідач, і яка підлягає стягненню

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 4.8. договору при порушенні строків оплати вартості послуг Емітент сплачує Зберігачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. Прострочка платежу тягне за собою припинення операцій за рахунками у цінних паперах власників, відкритих Емітентом. Сплата пені не звільняє Емітента від виконання обов'язків за цим Договором.

За період прострочення з 10.05.2012р. по 31.10.2012р. позивачем нараховано пеню у розмірі 695,32 грн.

Пунктом 6 ст.232 Господарського суду України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання, мало бути виконано.

Відповідно до ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 695,32 грн. за період прострочення з 10.05.2012р. по 31.10.2012р.

В той же час, моментом виникнення зобов'язання, з урахуванням положень закону та договору, є 04.12.2010р. Враховуючи положення п. 6 ст.232 ГК України, пеня за прострочення виконання зобов'язання могла бути нарахувана лише до 04.06.2011р.

Тобто, вимога позивача в частині стягнення пені в сумі 695,32 грн. не відповідаає вимогам діючого законодавства та заявлена з пропущенням встановленого строку спеціальної позовної давності,

Відповідачем подано в порядку ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України заяву про застосування позовної давності до позовних вимог позивача.

Отже, вимога позивача в частині стягнення пені задоволенню не підлягає.

Суд відмовляє відповідачу в застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення основного боргу, інфляційних та річних, за відсутністю підстав для її застосування, оскільки загальний строк позовної давності за спірним договором на момент пред'явлення позову не скінчився.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

За розрахунком позивача відповідачу нараховано до сплати 3% річних у розмірі 1 938,84 грн., 2 219,02 грн. - інфляційних.

Керуючись пунктом 3 статті 267 Цивільного кодексу України відповідач просить застосувати позовну давність до позовних вимог позивача.

Також просить врахувати положення статей 22, 33 ГПК України, та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 40 000,00 грн., пені - 695,32 грн., 3% річних - 1 938,84 грн., інфляційних втрат - 2 219,02 грн. з підстави невірно визначеної суми боргу та періоду прострочення його оплати.

За результатом всіх доказів в їх сукупності, судом встановлено, що відповідачем за спірними відносинами здійснено лише єдиний платіж на суму 11 000,00 грн. згідно рахунку - фактури № 6 від 30.11.2010р., що підтверджується платіжним документом та не заперечується сторонами.

Враховуючи невірне визначення сум та періодів за який стягується заборгованість, підлягають корегуванню і суми інфляційних та 3% річних.

Згідно прийнятих судом доказів, відповідачем отримано від позивача рахунки - фактури: № 6 від 30.11.2010р. 22273,00 грн., дата отримання 29.11.2010р., момент виникнення зобов'язання 03.12.2010р.; № 12 від 20.01.2011р. за січень 3000,00 грн., дата отримання 20.01.2011р., момент виникнення зобов'язання 26.01.2011р.; № 16 від 18.022011р. за лютий 3000,00 грн., дата отримання 24.02.2011р., момент виникнення зобов'язання 02.03.2011р.; № 20 від 31.03.2011р. за березень 3000,00 грн., дата отримання 14.04.2011р., момент виникнення зобов'язання 20.04.2011р.; № 25 від 30.04.2011р. за квітень 3000,00 грн., дата отримання 12.05.2011р., момент виникнення зобов'язання 18.05.2011р., а всього на суму 34 273,00 грн. (а.с.42-46).

За розрахунком суду, підлягають до стягнення 3% річних у загальному розмірі 1 363,19 грн., а саме: за період з 04.12.2010р. - 17.01.2011р. від простроченої суми 22 273,00 у сумі 82,38 грн.; за період з 18.01.2011р. - 21.12.2012р. від простроченої суми 11 273,00 у сумі 652,29 грн.; за період з 27.01.2011р. - 21.12.2012р. від простроченої суми 3 000,00 у сумі 171,37 грн.; за період з 03.03.2011р. - 21.12.2012р. від простроченої суми 3 000,00 у сумі 162,74 грн.; за період з 21.04.2011р. - 21.12.2012р. від простроченої суми 3 000,00 у сумі 150,66 грн.; за період з 19.05.2011р. - 21.12.2012р. від простроченої суми 3 000,00 у сумі 143,75 грн.

За розрахунком суду, підлягають до стягнення інфляційні у загальному розмірі 943,92 грн., а саме: за період з 04.12.2010р. - 17.01.2011р. від простроченої суми 22 273,00 у сумі 400,91 грн.; за період з 18.01.2011р. - 21.12.2012р. від простроченої суми 11 273,00 у сумі 372,01 грн.; за період з 27.01.2011р. - 21.12.2012р. від простроченої суми 3 000,00 у сумі 72,00 грн.; за період з 03.03.2011р. - 21.12.2012р. від простроченої суми 3 000,00 у сумі 162,74 грн.; у період з 21.04.2011р. - 21.12.2012р. від простроченої суми 3 000,00 інфляційне збільшення суми відсутнє відсутня -9,00 грн.; у період з 19.05.2011р. - 21.12.2012р. від простроченої суми 3 000,00 інфляційне збільшення суми відсутнє - 33,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача підлягають задоволенню частково у загальному розмірі 25 580,11 грн., який складається з сум: 23 273,00 грн. - основного боргу, 1 363,19 грн. - 3% річних, 943,92 грн. - інфляційних.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" (50045, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Окружна, 127, код ЄДРПОУ 13461621) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний Промислово - інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) 23 273,00 грн. - основного боргу, 1 363,19 грн. - 3% річних, 943,92 грн. - інфляційних, 556,37 грн. - судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.Г. Бєлік Повне рішення складено 18.04.2013р.