Рішення № 30782212, 08.04.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2013 р.Справа № 5017/1278/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Незовибатько О.В. ( діючий на підставі посвідчення);

від позивача: Фекліна Л.В., Ісадченко М.Ю. (представники діючі на підставі довіреності);

від відповідача: Сорокін К.О. (представник діючий на підставі довіреності).

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції Північно - Західного регіону Чорного моря;

до відповідача: Компанії "Еліт Теніс Клаб"( у формі товариства з обмеженою відповідальністю);

про стягнення шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки у розмірі 515706,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 26.04.2012 року позивач - Заступника Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції Північно - Західного регіону Чорного моря звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Компанія "Еліт Теніс Клаб"( у формі товариства з обмеженою відповідальністю) про стягнення шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки у розмірі 515706,58 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.06.2012 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року, у позові Заступника Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції Північно - Західного регіону Чорного моря було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2013 року за касаційною скаргою Заступника прокурора Одеської області постанову Одеського апеляційного господарсько суду від 16.10.2012р. та рішення господарського суду Одеської області від 25.06.2012 р. у справі № 5017/1278/2012 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 01.02.2013р. суддею Невінгловською Ю.М. справу №5017/1278/2012 прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи у засіданні суду.

Як вбачається із матеріалів справи, в обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що 10-21.10.2011р. Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства Компанією „Еліт Теніс Клаб" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю), яке розташоване за адресою: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 44. Перевіркою встановлено, що Товариством, у порушення вимог ст. 17 п. „з", ст. 33 Закону України „Про відходи", ст. 96 Земельного кодексу України та ст. 46 Закону України „Про охорону земель" допущено засмічення земельної ділянки площею 15,9 м. кв., без твердого покриття твердими побутовими відходами. Факт засмічення земельної ділянки зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 21.10.2011р., складеного Інспекцією та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 104298 від 20.10.2011, а також постановою про накладення на відповідальну особу Товариства адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ст. 52 КУпАП, від 25.10.2011р. № 104298. Відповідно до розрахунку розмірів шкоди, проведеного Інспекцією 30.11.2011 згідно "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.97 № 171, розмір матеріальної шкоди, у зв'язку із засміченням земельної ділянки площею 15,9 м. кв. склав 515706,58 грн. Отже, позивач вважає, що Компанія "Еліт Теніс Клаб"( у формі товариства з обмеженою відповідальністю) повинна понести цивільно-правову відповідальність за засмічення вказаної земельної ділянки в розмірах та обсягах, визначених вказаним розрахунком.

22.02.2013р. позивачем надано обґрунтування щодо розрахунку з якого вбачається, що згідно до п.п. 3.3. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства N 171 від 27.10.97, факт забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Пунктом 5.2 Методики встановлено, що основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена. Згідно до пп. 5.1 п. 5 Методики, розміри шкоди обчислюються вповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Отже, позивач зазначає, що згідно Довідки відділу Держкомзему у місті Іллічівськ Одеської області за №30-30-7/2020 від 17.11.11р., нормативна грошова оцінка 1 кв. м. земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнту комерційного використання (згідно наданого графічного матеріалу) станом на 21.10.11р. становить 1131,68 грн. Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, зазначена земельна ділянка за категорією відноситься до земель рекреаційного призначення.

В судовому засіданні 08.04.2013р. позивач підтримав свої вимоги, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

25.06.2012р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що абзацом 24 ст. 1 Закону України „Про відходи" визначено, що побутові відходи -це відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення, абзацом 25 цієї статті Закону визначено, що тверді відходи - це залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням. Державним Класифікатором відходів ДК 005-96, затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України від 29 лютого 1996 р. № 89, уточнюється, що побутовими відходами є залишки продуктів харчування, побутових речей, пакувальних матеріалів тощо. В період з 10 по 21 жовтня 2011 року Інспекцією проводилась планова перевірка дотримання природоохоронного законодавства Компанією, за результатами якої було складено Акт від 10-21.10.2011 року. Присутній при проведенні перевірки головний інженер Компанії Худяков В.І. був незгодний зі змістом Акту та підписав його з поясненнями, що на орендованій Компанією земельній ділянці немає засміченої твердими побутовими відходами земельної ділянки без твердого покриття довжиною 3,10 м., шириною 4,90 м., висотою у трьох точках 067 м, 0,23 м., 0,49 м., як це зазначено в Акті. На території Компанії в одному місці були складені обрізані вітки дерева, однак ці вітки не були відходами, оскільки їх планувалось використати при будівництві другої черги спортивного комплексу, на що у Компанії був наявний Дозвіл на виконання підготовчих робіт від 04.06.2010 р. № 17/п. Поруч з вітками були складені будівельні матеріали, необхідні для здійснення будівельних робіт по будівництву другої черги спортивного комплексу (пісок в кількості 9,8 т. та щебінь в кількості 10,2 т), що підтверджується довідкою про будівельні матеріали на орендованій території від 20.10.2011 року за підписом в.о. Генерального директора Компанії Васильєвої В.Г. Таким чином, обрізані вітки дерева, а також будівельні матеріали не були відходами, і навіть не могли бути прийняті за відходи, оскільки вони призначались для подальшого використання тобто, ці матеріали та вітки не підпадають під визначення самого терміну „відходи". Зазначені вище обставини, крім пояснень до Акту, були вказані Худяковим В.І. і в протоколі № 104298 від 20.10.1011 року. Інспекцією було складено постанову про накладення адміністративного стягнення від 25.10.2011 року, якою Худякова В.І. було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. Худяков В.І. звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Нікуліної Лілії Павлівни про визнання дій щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладання адміністративного стягнення протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності і накладання адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу, закриття провадження по адміністративній справі. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29 лютого 2012 року позовні вимоги Худякова В.І. задоволені: визнано протиправними дії Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Нікуліної Л.П. щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладання адміністративного стягнення за ст. 52 КУпАП відносно Худякова В.І.; постанову Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Нікуліної Л.П. про притягнення Худякова В.І. до адміністративної відповідальності за ст. 52 КУпАП і накладання адміністративного штрафу в сумі 1700,00 грн. - скасовано, справу закрито. Отже, протокол № 104298 про адміністративне правопорушення від 20.10.1011 року та постанова про накладення адміністративного стягнення від 25.10.2011 року визнані протиправними та скасовані за рішенням суду, яке набрало законної сили.

Крім того, 20.03.2013р. відповідачем надано додатковий відзив, в якому, зокрема, зазначено, що згідно Договору оренди землі від 05.02.2009 року, Іллічівська міська рада, на підставі рішення сесії від 19.09.2008 року № 472/21-У, надала, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, вул. Паркова, 17, площею 1,1230 га, в тому числі 0,2153 га - землі під житловою забудовою, 0,9077 га - відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (кам'янисті місця) (Пункти 1, 2 Договору). Договір оренди зареєстровано 11.02.2009 року у Одеській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам» за № 040950800004. Пунктом 8 вказаного договору передбачено, що його укладено на 3 роки, тобто до 19 вересня 2011 року. Таким чином, на думку відповідача, під час проведення Інспекцією перевірки, за наслідками якої було складено Акт перевірки 10-21.10.2011 р., дія договору оренди землі закінчилась. Рішення про поновлення відповідачу на 49 років договору оренди земельної ділянки площею 1,1230 га для розташування другої черги спортивно-оздоровчого тенісного клубу за адресою: м. Іллічівськ, вул. Паркова, 17, було прийнято Іллічівською міською радою 28.10.2011 року за № 117/33 - VI, тобто, вже по закінченні проведення перевірки. На підставі зазначеного рішення Іллічівської міськради 13.12.2011 року було укладено Договір оренди землі, який зареєстрований у Відділі Держкомзему у місті Іллічівськ Одеської області лише 20.08.2012 року за № 511080004000357. На думку відповідача, станом на час проведення Інспекцією перевірки, земельна ділянка площею 1,1230 га, розташована за адресою: м. Іллічівськ, вул. Паркова, 17, в оренді Компанії не перебувала, оскільки в період часу з 19 вересня 2011 року по 20 серпня 2012 року зареєстрованого за відповідачем права користування нею не було, а тому обов'язки, визначені статтею 35 Закону України «Про охорону земель», покладені на відповідача бути не могли.

В судовому засіданні 08.04.2013р. відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у своїх усних та письмових поясненнях та просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін і прокуратури,, господарський суд встановив:

З 10.10.2011р. по 21.10.2011р. Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря було проведено планову перевірку дотримання Компанією „Еліт Теніс Клаб" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) вимог природоохоронного законодавства. За результатом проведеної перевірки, Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря було складено акт від 10- 21.10.2011р.

Як вбачається із змісту акту, під час перевірки було встановлено, що земельна ділянка, на якій розташовується Компанія „Еліт Теніс Клаб" складається з двох частин:

1-ша земельна ділянка, площею 1,32 га, продана Іллічівською міською радою Одеської області компанії „Еліт Теніс Клаб" згідно договору купівлі продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 27.12.2005 р.;

2-га земельна ділянка, площею 1,1230 га, надана компанії „Еліт Теніс Клаб" підставі договору оренди землі з Іллічівською міською радою від 05.02.2009р., на підставі рішення Іллічівської міської ради Одеської області № 472/21-5 від 19.09.2008 року, зареєстрований 11.02.2009 року у Одеській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельні ресурсам» за № 040950800004, з терміном дії до 19 вересня 2011р. з подальшим переважним правом поновлення його на новий строк у разі письмового повідомлення Іллічівську міську раду не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення дії договору (п.8 вищезазначеного договору).

В даному акті екологічною інспекцією також визначено, що Компанія „Еліт Теніс Клаб" листом № 67 від 24.06.2011 р. звернулася до Іллічівської міської ради поновити договір оренди на новий строк.

В ході обстеження території було виявлено, зокрема, що Компанією „Еліт Теніс Клаб" здійснено засмічення твердими побутовими відходами земельної ділянки без твердого покриття. Розмір засміченої земельної ділянки складає: довжина L= 3,10 м, ширина d= 4,90 м, з висотою у 3-ох точках: h1= 0,67 м, h2= 0,23 м, h3= 0,49 м. Вищевказане є порушенням ст. 96 Земельного кодексу України. Заміри проведено металевою рулеткою Stanley № 480 МС 2493 з діапазоном показників 0-8 м, повіреною ДП «Одесастандартметрологія» від 15.03.2011 р.

Так, згідно до висновків викладених у вказаному акті, за результатами проведеної перевірки екологічною інспекцією були виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони водних ресурсів, поводження з відходами та інше, зокрема, засмічення земельної ділянки відходами на землі без твердого покриття. До даного акту додано план-схему засміченої земельної ділянки.

На підставі встановлених під час перевірки обставин, 20.10.2011р. Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря було складено протокол №104298 про адміністративне правопорушення про те, що гр. Худяков В.І., який працює на посаді головного інженера компанії, здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в зв'язку з тим, що 20.10.2011р. при проведенні планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Компанією „Еліт Теніс Клаб" виявлено засмічення твердими побутовими відходами земельної ділянки без твердого покриття довжиною L= 3,10 м, ширина d= 4,90 м, з висотою у 3-ох точках: h1= 0,67 м, h2= 0,23 м, h3= 0,49 м, що є порушенням ст. 96 Земельного кодексу України. Згідно до вказаного протоколу, 25.10.2011р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №104298, яка в подальшому була скасована постановою Київського районного суду м. Одеси від 29.02.2012р. по адміністративній справі 151/925/2012.

30.11.2011р. Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря було складено розрахунок розмірів шкоди від засмічення земель, виконаний відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. № 171, за яким розмір шкоди від засмічення земель склав 515706,58 грн.

Крім того, на підставі здійсненого розрахунку екологічною інспекцією було виставлено на адресу Компанії „Еліт Теніс Клаб" претензію від 13.01.2012р. №100010 на суму збитків нанесених Державі у розмірі 515 706,58грн. і додано відповідний розрахунок.

В зв'язку з тим, що Компанією „Еліт Теніс Клаб" сума даної претензії у добровільному порядку сплачена не була, екологічна інспекція звернулась до суду з відповідним позовом, предметом якого є стягнення шкоди заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки у сумі 515706,58 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Відповідно до статті 20 цього Закону, спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів надано право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, у тому числі орендарі земельних ділянок, зобов'язані дотримуватись вимог земельного та природоохоронного законодавства, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не спричиняють шкідливого впливу на стан земель, вживати заходів щодо запобігання негативному екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків останнього.

Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено обов'язок суб'єктів права власності на відходи вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Згідно до Положення про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 6 грудня 2006 р. N 528 та діючого на момент виявлення правопорушення, Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря (далі - Інспекція) є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі - Мінприроди) та входить до сфери його управління. Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, пестицидами й агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки.

Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, Постановами Верховної Ради України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Мінприроди, іншими актами законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також цим Положенням.

Відповідно до покладених на неї завдань, згідно до ч. 1 ст. 4 вказаного Положення, інспекція здійснює державний контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, пестицидами й агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки.

Для визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 р. N 171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 4 квітня 2007 р. N 149) затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

Відповідно до п.4.1 цієї Методики визначено, що розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення (п. 4.2 Методики). Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (підпункт 4.7 Методики).

Згідно до п. 5.5 Методики, розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6: РШЗ = А х Б х ГОЗ х ПДЗ х КЗЗ х КНВ х КЕГ, де, зокрема, ГОЗ - це нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./м2.

Як вбачається з розрахунку розмірів шкоди від засмічення земель, складеного екологічною інспекцією 30.11.2011р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення визначена на підставі листа відділу Держкомзему у м. Іллічівськ №30-30-7/2020 від 17.11.2011р. та складає 1131,68грн.

За дослідженням листа відділу Держкомзему у м. Іллічівськ №30-30-7/2020 від 17.11.2011р. вбачається, що нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки з врахуванням коефіцієнту комерційного використання станом на 21.10.2011р. складає 1131,68грн. та відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України вбачається, що зазначена земельна ділянка за категорією відноситься до земель рекреаційного призначення (т. ІІ, а.с. 13).

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи та пояснень позивача, порушення вимог природоохоронного законодавства стосовно засмічення земельної ділянки відходами на землі без твердого покриття, за яке розраховано шкоду у розмірі 515 706,58грн., було встановлено на земельній ділянці, яка перебувала в оренді у відповідача. Це саме вбачається і з самого акту, в якому зазначено, що виявлене засмічення земельної ділянки відходами на землі без твердого покриття є порушенням ст. 96 Земельного кодексу України, яка визначає обов'язки землекористувачів.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи та наявного в ній договору оренди земельної ділянки від 05.02.2009р., площею 1, 1230га., дана земельна ділянка знаходилась у строковому платному користуванні відповідача і відносилась до земель несільськогосподарського призначення із земель житлової та громадської забудови до 19 вересня 2011 (т. ІІ, а.с 34). Таким чином, під час проведення Інспекцією перевірки, за наслідками якої було складено акт перевірки 10-21.10.2011 р., дія Договору оренди землі закінчилась.

При цьому, суд зазначає, що діючим законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, в зв'язку з чим реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива виключно за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Рішення про поновлення Компанії на 49 років договору оренди земельної ділянки площею 1,1230 га для розташування другої черги спортивно-оздоровчого тенісного клубу за адресою: м. Іллічівськ, вул. Паркова, 17, було прийнято Іллічівською міською радою лише 28 жовтня 2011 року за № 117/33 - VI, тобто, вже по закінченні проведення перевірки. На підставі зазначеного рішення Іллічівської міськради 13 грудня 2011 року було укладено Договір оренди землі, який зареєстрований у Відділі Держкомзему у місті Іллічівськ Одеської області лише 20 серпня 2012 року за № 511080004000357.

Отже, враховуючи наведені вище наведені, станом на час проведення Інспекцією перевірки, земельна ділянка площею 1,1230 га, розташована за адресою: м. Іллічівськ, вул. Паркова, 17, в оренді Компанії не перебувала, оскільки в період з 19 вересня 2011 року по 20 серпня 2012 року зареєстрованого за Компанією права користування нею не було, а тому обов'язки, визначені статтею 35 Закону України «Про охорону земель», щодо вказаної земельної ділянки не можуть бути покладені на відповідача.

Крім того, суд зазначає позивачу, що згідно до наявних у матеріалах справи документів та відповіді Відділу держземагентства у м. Іллічівську Одеської області від 27.03.2013р. №30-30-9/748 вбачається, що нормативна грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки, яка відноситься до земель під поточним будівництвом та відведена під майбутнє будівництво, тобто орендованої земельної ділянки, становить 301,19грн., а нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться у власності відповідача, площею 1,320га станом на 21.10.2011р.складала 1131,68грн./кв.м.

Враховуючи викладене, позивачем помилково розраховано розмір шкоди від засмічення земель на орендованій земельній ділянці, оскільки застосовано нормативну грошову оцінку до іншої земельної ділянки.

Крім того, суд зауважує позивачу, що графічний матеріал, а саме план-схема засміченої земельної ділянки не містить в собі безпосереднього визначення місця розташування тих самих твердих побутових відходів, що робить неможливим встановлення безпосереднього його місця розташування на тій чи іншій земельній ділянці.

Дослідивши вказані обставини, суд доходить висновку, що Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України 10-21.10.2011р., який не може бути прийнятий судом як належний доказ факту спричинення шкоди по даній категорії правопорушення, оскільки він не містить чітко визначених фактів на підставі яких можливо було б встановити обставини засмічення земельної ділянки відходами на землі без твердого покриття, в зв'язку з тим, що ні даний акт, ні план-схема не містять визначення місця розташування вказаних відходів, при цьому не досліджено чи перебуває дана земельна ділянка у власності відповідача на момент проведення перевірки. Більш того, розрахунок розміру шкоди містить помилки, оскільки застосована інша нормативна грошова оцінка земельної ділянки, в зв'язку з чим він не може бути прийнятий судом до уваги як належний та здійснений у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Між тим, розглянувши наявні в матеріалах справи документи суд зазначає, що позивачем не доведено належним чином заявлений у позовних вимогах розмір шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки, крім того при встановленні самого факту засмічення, Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря складено акт від 10-21.10.2011р.перевірки, який містить чисельні порушенням та не може бути належним доказом факту спричинення шкоди внаслідок засмічення, отже, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджені певними засобами доказування, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Враховуючи те, що Державна екологічна інспекція Північно - Західного регіону Чорного моря не звільнена від сплати судового збору, на підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 314,13 грн. покладаються на Державну екологічну інспекцію Північно - Західного регіону Чорного моря у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2.Стягнути з Державної екологічної інспекції Північно - Західного регіону Чорного моря (65114, м. Одеса, вул. 12 лінія Люстдорфської дороги, 22б, код ЄДРПОУ 38016986) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206) витрати по сплаті судового збору у розмрі 10 314/десять тисяч триста чотирнадцять/грн. 13коп.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 15.04.2013р.

Суддя Невінгловська Ю.М.