Рішення № 30782127, 16.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4932/13 16.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімекс Ніка"

до Приватного акціонерного товариства "Укренергомонтаж"

про стягнення 44 515,13 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Бойчун Н.Д.

від відповідача: не з'явились

вільний слухач - Сіренко О.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прімекс Ніка" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Укренергомонтаж" (далі-відповідач) про стягнення боргу у розмірі 40 350,00 грн., інфляційного збільшення в сумі 363,15 грн., 3 % річних у сумі 1 415,71 грн., пеню у розмірі 2 386,27 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору №090112 на надання послуг автокраном від 09.01.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.04.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання останніми вимог суду.

15.04.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи через перебування повноважного представника в іншому судовому засіданні.

З приводу поданого клопотання суд відзначає наступне.

Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені в клопотанні обставини не є підставою для його задоволення, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направляв, заявлені позовні вимоги не заперечив.

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи про місцезнаходження юридичної особи.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.02.2012 р. вбачається, що місцезнаходженням відповідача є 03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 120, корпус 1.

Суд відзначає, що ухвали Господарського суду міста Києва від 18.03.2013 р. та від 02.04.2012 р. судом направлено на зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу відповідача. При цьому, конверти з ухвалами повернуто до Господарського суду міста Києва із відміткою пошти - «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.04.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімекс Ніка" та Приватним акціонерним товариством "Укренергомонтаж" укладено договір №090112 на надання послуг автокраном, умовами якого передбачено, що позивач бере на себе зобов'язання щодо послуг автокраном Grove GMK 4080 для проведення робіт по відвантаженню частин крану Liebherr LR 1750 на виробничій базі ПрАТ «Укренергомонтаж» в м. Чорнобиль у період з 13.01.2012 р. по 20.01.2012 р. на об'єктах відповідача на підставі замовлення, згідно додатку №2, який є невід'ємною частиною договору, а відповідач прийняти і оплатити своєчасно та якісно надані послуги відповідно до умов, які визначені в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.1. договору попередня вартість послуг становить 97 000,00 грн.

Згідно п. 2.3. договору остаточна вартість послуги за цим договором формується позивачем на підставі всіх змінних рапортів, які оформленні і підписані сторонами, або уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що перерахунок залишкової вартості послуг проводиться на протязі 10 банківських днів з дня підписання двостороннього акту здачі-приймання наданих послуг.

Пунктом 4.1.1. договору встановлено, що за порушення термінів платежів, передбачених цим договором, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано послуг за договором на загальну суму 108 250,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №ОУ-011 від 20.01.2012 р. (копія в матеріалах справи).

Відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 67 900,00 грн., в результаті чого заборгував позивачеві 40 350,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати наданих послуг згідно договору №090112 на надання послуг автокраном від 09.01.2012 р., в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 40 350,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційне збільшення в сумі 363,15 грн., 3 % річних у сумі 1 415,71 грн., пеню у розмірі 2 386,27 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №090112 на надання послуг автокраном від 09.01.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав усі передбачені договором послуги на загальну суму 108 250,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №ОУ-011 від 20.01.2012 р., які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості.

Відповідач за надані послуги не розрахувався в повному обсязі, в результаті чого заборгував позивачеві 40 350,00 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №090112 на надання послуг автокраном від 09.01.2012 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 40 350,00 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 386,27 грн. пені за період з 14.03.2012 р. по 04.08.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, який відповідає вимогам законодавства, а тому суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення 2 386,27 грн. пені за період з 14.03.2012 р. по 04.08.2012 р.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційне збільшення в сумі 363,15 грн. та 3 % річних у сумі 1 415,71 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних за вказаний останнім період та встановлено, що позивачем допущено помилку у розрахунках суми.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума інфляційних збитків у розмірі 323,00 грн. та 3% річних у розмірі 1 343,16 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімекс Ніка" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укренергомонтаж" (02166, м. Київ, пр-т. Лісовий, буд. 39, код - 16403289) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімекс Ніка" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 17, код ЄДРПОУ - 30521888) 40 350 (сорок тисяч триста п'ятдесят) грн. 00 коп. - боргу, 323 (триста двадцять три) грн. 00 коп. інфляційних збитків, 1 343 (одну тисячу триста сорок три) грн. 16 коп. - 3% річних, 2 386 (дві тисячі триста вісімдесят шість) грн. 27 коп. - пені та 1 716 (одну тисячу сімсот шістнадцять) грн. 14 коп.- судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 18.04.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.