Рішення № 30781765, 18.04.2013, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 2608/19939/12

пр. № 2/759/1471/13

18 квітня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С. при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу та просило стягнути з відповідача кошти у розмірі 6 535,27 грн. як відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, а також суму сплаченого судового збору 214,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.08.2009 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) учасниками якої були ОСОБА_1, який керував т.з. «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1 та ОСОБА_2, що керував т.з. «Джип Гранд Черокі»» д.н.з. НОМЕР_2, автомобіль застраховано в ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» за договором страхування № 250579078 від 29.12.2008 року.

Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 11.11.2009 року справа № 3-12207/09 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові страхового автомобіля, було складено Звіт №474 від 19.10.2009 року, згідно якого, матеріальний збиток заподіяний власникові застрахованого автомобіля склав 31 658,93 грн.

На умовах договору страхування страховиком було виплачено страхове відшкодування відновлювального ремонту на підставі рахунку №У-00002573 від 06.11.2009 року ПП ОСОБА_3 у розмірі 31 525,27 грн. Зазначене страхове відшкодування було сплачено за вирахуванням франшизи у розмірі 3 895,00 грн. Таким чином, на умовах страхування було виплачено страхове відшкодування у розмірі 31 525,27 грн.

Автомобіль «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1 був забезпечений, а цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» згідно полісу №ВВ/4415333. Позивач 29.04.2010 року звернувся до ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», як до страховика цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу з претензією №1443 про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму 31 525,27 грн.

В зв'язку з тим, що ліміт відповідальності страховика - ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» згідно полісу №ВВ/4415333 становить 25500,00 грн., а франшиза складає 510,00 грн., ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» здійснило страхове відшкодування позивачу у розмірі 24 990,00 грн.

Враховуючи те, що ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» здійснило страхове відшкодування у межах ліміту 24 990,00 грн., то різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою складає 6535,27 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання двічі не з'явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений (а.с. 63), про причини своєї неявки судові не повідомив, а тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача та відповідно до ст.ст. 169, 224-228 ЦПК України, заочне рішення.

Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в частині 1 ст.1166 ЦК України, де вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Дана норма також міститься в ст. 993 ЦК України згідно якої, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що 24.08.2009 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода учасниками якої були ОСОБА_1, який керував т.з. «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1 та ОСОБА_2, що керував т.з. «Джип Гранд Черокі»» д.н.з. НОМЕР_2, автомобіль застраховано в ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» за договором страхування № 250579078 від 29.12.2008 року.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.11.2009 року справа № 3-12207/09 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.7).

Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові страхового автомобіля, було складено Звіт №474 від 19.10.2009 року, згідно якого, матеріальний збиток заподіяний власникові застрахованого автомобіля склав 31 658,93 грн. (а.с.9-11).

На умовах договору страхування страховиком було виплачено страхове відшкодування відновлювального ремонту на підставі рахунку №У-00002573 від 06.11.2009 року ПП ОСОБА_3 у розмірі 31 525,27 грн. Зазначене страхове відшкодування було сплачено за вирахуванням франшизи у розмірі 3 895,00 грн. Таким чином, на умовах страхування було виплачено страхове відшкодування у розмірі 31 525,27 грн. (а.с. 28-29).

ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» надіслало на адресу ОСОБА_1 вимогу, про погашення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка по сьогоднішній день не виконана.

Враховуючи, що ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» здійснило страхове відшкодування у межах ліміту 24 990,00 грн., то різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 6535,27 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин, аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі зазначеного, керуючись ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-61, 88, 169, 179, 209, 212-215, 218, 223, 224-228, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (прож: в АДРЕСА_1) на користь ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (м. Київ, вул. Воровського, 33, р/р № 26508001304395 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 16285602) - шкоду в порядку регресу у розмірі - 6535,27 грн. (шість тисяч триста п'ятсот тридцять п'ять гривень двадцять сім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (прож: в АДРЕСА_1) на користь ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (м. Київ, вул. Воровського, 33, р/р № 26508001304395 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 16285602) судові витрати у справі у вигляді судового збору: 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень шістдесят копійок), та 420 грн. (чотириста двадцять гривень) витрат пов'язаних з публікацією в пресі в газеті «Урядовий Кур'єр» про виклик відповідача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник