Ухвала суду № 30781688, 02.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р.справа № 1170/2а-733/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

при секретарі судового засідання: Фірсік Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства "Вагма-08" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року

у адміністративній справі № 1170/2а-733/12 за позовом приватного підприємства "Вагма-08" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001792310 від 29.12.2011 року, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року відмовлено у задоволені позову Приватного підприємства "Вагма-08" щодо визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2011 року № 0001792310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 18370,00 грн. - за основним платежем, та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначена постанова оскаржена в апеляційному порядку позивачем по справі з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить її скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Сторони у справі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, що підтверджено поштовими повідомленнями, проте в судове засідання їх представники не прибули, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, що відповідно до положень ч.4 ст.196 та ст.41 КАСУ надало судовій колегії можливість розглянути справу за відсутності осіб, що беруть участь у справі.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.11.2011 року посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірність декларування валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Зітекс» за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, за наслідками якої складено акт від 18.11.2011 року за №157/23-1/36023090 (а.с.29-33), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, ПК України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 18370 грн., в тому числі за квітень 2011 року у сумі 18370 грн. (а.с.33).

На підставі акту перевірки, 29.12.2011 року Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001792310, яким за порушення п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 18371 грн., в тому числі по основному платіжу -18370 грн., штрафним (фінансовим) санкціям -1 грн. (а.с.28).

Фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу про формування позивачем податкового кредиту на підставі неіснуючих операцій, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Зітекс», і як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, тобто мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача".

Вирішуючи спір у цій справи, суд першої інстанції виходив з обставин взаємовідносин що між ПП «Зітекс» (постачальник) та ПП «Вагма-08» (покупець) по укладеному між ними договору поставки № 4/41 від 04.04.2011 року, за яким ПП «Зітекс» як продавець зобов'язувався передати у власність, а ПП «Вагма-08», як покупець прийняти і сплатити за 22 т. нітроамофоски, за ціною 5010 грн. за 1 т., на загальну суму 110220 грн., в тому числі ПДВ -18370 грн. (а.с. 42). По зазначеній господарській операції ПП «Зітекс» була виписана податкова накладна № 16 від 04.04.2011 року (а.с. 44), на підставі якої позивачем включено до податкового кредиту за квітень 2011 року суму у розмірі 18370 грн. На підтвердження часткової оплати товару по зазначеному договору, позивач надав для перевірки видаткову накладну № РН-0000016 від 04.04.2011 року (а.с. 43), рахунок-фактуру № СФ-31/2 від 04.04.2011 року (а.с. 43), а також платіжне доручення № 1 від 04.04.2011 року (а.с. 45).

Як встановлено судовою колегією, на вимогу суду першої інстанції позивачем не було надано додаткових доказів на підтвердження реальності господарської операції з ПП «Зітекс», в тому числі документів на підтвердження виконаних послуг та фактичного виконання перевезень, а представник позивача в судовому засіданні мотивував ненадання витребуваних судом документів їх відсутністю у зв'язку з тим, що ПП "Вагма-08" договорилось про поставку зазначеного товару на пряму з ПП «Зітекс» до П.С.П «Центр -Агро» та «ФГ «Юлія» згідно договорів купівлі-продажу № 4 від 04.04.2011 року (а.с. 34,38).

Проаналізувавши зміст укладеного між ПП «Зітекс» та ПП "Вагма-08" договору поставки № 4/41 від 04.04.2011 року, умовою якого є передача товару безпосередньо ПП "Вагма-08", та двох договорів купівлі-продажу між позивачем та П.С.П «Центр -Агро» і окремо «ФГ «Юлія», які містять однакові номера та дати, а також виходячи з положень Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні Затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568 (далі - Правила № N 363) в тій частині де визначено обов'язковість оформлення та зберігання товарно-транспортних накладних, які саме призначені для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (ст.1), та в частині де визначено момент прибуття автомобіля для завантаження і для розвантаження і підтвердження сказаних фактів (п.п.8.25., 8.26. ст.8), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність фактичних поставок товару позивачем, та відповідно про правомірність прийнятого Кіровоградською ОДПІ податкового повідомлення рішення, яким ПП "Вагма-08" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 18371 грн. (по основному платежу -18370 грн., по штрафним (фінансовим) санкція -1 грн.)

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та визнає їх достатньо обґрунтованими з урахуванням встановлених у ході розгляду справи обставин спірних взаємовідносин, та належним чином мотивованими, з посиланням на досліджені за правилами ст.86 КАС України наявні у справі докази в їх сукупності.

Наявність у позивача податкової накладної № 16 від 04.04.2011 року (а.с. 44), видаткової накладної № РН-0000016 від 04.04.2011 року (а.с. 43), рахунку-фактури № СФ-31/2 від 04.04.2011 року (а.с. 43), та платіжного доручення № 1 від 04.04.2011 року (а.с.45) не може бути визнана достатньою підставою для формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ у квітні 2011 року, оскільки факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами ПП «Зітекс», П.С.П «Центр -Агро» і «ФГ «Юлія» не знайшов свого підтвердження добутими доказами.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні позову.

Досліджуючи доводи апеляційної скарги позивача, судова колегія виходить з того, що за змістом норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та Податкового кодексу України наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для збільшення платником валових витрат і податкового кредиту, так як факт виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів, а відтак, фізичне створення особою лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції.

Судова колегія звертає увагу на те, що згідно з законом валові витрати і податковий кредит з ПДВ можуть бути сформовані платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, котра спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких передбачено законодавством та є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту. Тобто, реальність господарських операції позивача з придбання та продажу товарів повинно підтверджуватись документами про фізичне переміщення придбаних і реалізованих товарів у просторі, навіть якщо позивач не зберігаючи придбані товари відразу їх реалізував.

З цього приводу судова колегія відмічає, що відповідно до норм ч.2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та норм Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (затверджено постановою КМУ від 25.02.2009р. №207), документами на перевезення вантажів автомобільним транспортом є дорожній лист або товарно-транспортна накладна.

В силу проаналізованих положень Правил N 363, суд першої інстанції правильно визнав, що у позивача як отримувача товару від ПП «Зітекс», та продавця товару П.С.П «Центр -Агро» і «ФГ «Юлія», обов'язково мав залишитися один примірник товарно-транспортної накладної. До того ж, нормами чинного законодавства не передбачено оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного транспорту, що повністю кореспондується зі змістом та ст.44 Податкового кодексу України.

Доводи позивача щодо причин відсутності у нього доказів про перемішення товару в просторі суперечать змісту укладених ним договорів з його контрагентами.

З огляду на викладене, судова колегія робить висновок про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів отримання позивачем товару саме від ПП «Зітекс», що однозначно і безсумнівно свідчить про дефект походженя видаткової накладної та податкової накладної.

Системно аналізуючи положення ст.ст.44 і 198 Податкового кодексу України, в кореспонденції з приписами ст.ст.202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, судова колегія доходить висновку, що платник податків має право віднести на збільшення валових витрат і на збільшення податкового кредиту з ПДВ лише ті суми видатків та податків, що були сплачені на користь контрагентів у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою подальшого використання таких товарів (робіт, послуг), по-перше, в межах оподатковуваних ПДВ господарських операцій, по-друге, в межах господарської діяльності такого платника податків, по-третє, за господарськими операціями, котрі фактично відбулись за правочинами, укладеними за наявності ділової мети та наміру отримати дохід.

Відсутність будь-якої з перелічених вище умов згідно з законом унеможливлює віднесення видатків і ПДВ як до складу валових витрат, так і до складу податкового кредиту.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає правильним рішення суду першої інстанції щодо правомірності винесення відповідачем відносно позивача податкового повідомлення-рішення від 29.12.2011 року № 0001792310, та як наслідок визнає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій справі, тому постанова відповідно до ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Вагма-08" - залишити без задоволення

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року - залишити без змін

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов