Постанова № 30781017, 03.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2013 р. Справа №801/2778/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Зайцевої М.О., представника позивача Гончаренко Т.В., представника відповідача Бабіч Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного Управління Пенсійного фонду України в Автономної Республіці Крим

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Державної казначейської служби України в АРК

про визнання дій неправомірними,скасування постанови та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, в якому просить: визнати неправомірними дії відповідача щодо прийняття постанови від 28.02.2013 року ВП № 33657411 про повернення виконавчого листу по справі № 2а-10517/10/17/0170, скасувати постанову від 28.02.2013 року ВП № 33657411 та зобов'язати відповідача прийняти нову постанову про прийняття до виконавчого провадження та відкриття відповідного виконавчого провадження за виконавчим листом по справі № 2а-10517/10/17/0170, виданим Окружним адміністративним судом АР Крим 24.06.2011 року про стягнення з Військового комісаріату АР Крим 985,44 гривень на користь ГУ ПФУ в АР Крим.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ МЮУ в АРК від 01.08.2012 року було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2а-10517/10/17/0170, виданим Окружним адміністративним судом АРК 24.06.2011 року про стягнення з Військового комісаріату АР Крим суму на користь Головного Управління Пенсійного фонду України в АРК. 28.02.2013 року відповідачем було прийнято постанову ВП № 33657411 про повернення виконавчого документу без виконання у зв'язку з набранням законної сили Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 року № 4901-VI, для подальшого звернення до органу Казначейства. Вважає, ці дії та рішення відповідача протиправними оскільки норми цього Закону не поширюються на рішення суду, стягувачем за яким є державний орган, яким є Пенсійний Фонд України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, № 606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 17 Закону передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АРК від 30.09.2010 року з Військового комісаріату АРК на користь Головного управління ПФУ в АРК стягнуто грошові кошти в сумі 685,44 грн. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року постанову Окружного адміністративного суду АРК залишено без змін.

У зв'язку з набранням постановою суду від 30.09.2010 року законної сили, 24.06.2011 року позивачу було видано виконавчий лист, з яким він звернувся до Відділу примусового виконання примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ МЮУ в АРК (а.с. 5).

Постановою Відділу від 01.08.2012 року за поданим Головним Управлінням Пенсійного фонду України в АРК виконавчим листом відкрито виконавче провадження (а.с. 6).

Постановою Відділу від 28.02.2013 року виконавчий документ було повернуто позивачу без виконання з посиланням на п. 9 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 7). Обґрунтовуючи своє рішення, Відділ посилався на Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", який набрав чинності 01.01.2013 року, та на Постанову КМУ № 45 від 30.01.2013 року, якою були внесені зміни до Постанови КМУ від 03.08.2011 року № 845, яким затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Пункт 9 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" визначає порядок повернення виконавчого документа стягувачу та вказує, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу в тому числі у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

З 01.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012, № 4901-VI, яким встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Законом України № 4901-VI визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності (ст. 2 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 30.01.2013 року, яка набрала законної сили з 06.02.2013 року, внесені зміни до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року .

Згідно пп. 2-3 Порядку № 845, боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно п.7 Порядку № 845, у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження

Отже, приймаючи постанову про повернення стягувачу виконавчого документу без виконання, відповідач діяв у спосіб, що не передбачений ані Законом України "Про виконавче провадження", ані Порядком № 845, у зв'язку з чим постанова Відділу примусового виконання від 28.02.2013 року підлягає скасуванню.

У відповідності до ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження", у разі, якщо постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Отже, у випадку задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 28.02.2013 року ВП № 33657411 виконавче провадження буде відновлено, оскільки це передбачено нормами Закону, а тому в суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача прийняти нову постанову про прийняття до виконавчого провадження та відкриття відповідного виконавчого провадження за виконавчим листом.

Вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача щодо прийняття постанови від 28.02.2013 року ВП № 33657411 про повернення виконавчого листу по справі № 2а-10517/10/17/0170 також не підлягають задоволенню, оскільки повноваження органу виконавчої служби по винесенню постанови у випадку прийняття рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання передбачені Законом України "Про виконавче провадження", а тому дії державного виконавця щодо прийняття такої постанови не можуть бути визнані неправомірними.

В судовому засіданні, яке відбулось 03.04.2013 року, були проголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ, складання постанови у повному обсязі відкладено до 08.04.2013 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Головного Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим задовольнити частково.

Скасувати постанову Відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим від 28.02.2013 року ВП № 33657411 про повернення виконавчого листа по справі № 2а-10517/10/17/0170 стягувачу Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Автономної Республіці Крим.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Ю.С. Кононова