Рішення № 30780149, 16.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р.Справа № 922/455/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєвим О.В.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Київського району, м. Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 105397,07 грн. за участю представників сторін:

прокурора - Хвостенко О.Є., посвідчення № 013770 від 06.12.2012 року

позивача - Грєнков І.В., дов. № 08-11/102/2-13 від 03.01.2013 року

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 105397,07 грн. збитків за користування земельною ділянкою загальною площею 0,0180 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення збитків прокурор посилається на статті 156, 157 Земельного кодеску України та зазначає, що земельна ділянка зайнята відповідачем самовільно, без достатніх для цього підстав в порушення статтей 125, 126 Земельного кодеску України.

Представник відповідача у судовому засіданні 15 квітня 2013 року та у наданому клопотанні просить призначити по справі судову земельно-технічну експертизу. В клопотанні представник відповідача зазначає, що Харківською міською радою проведено розрахунок розміри збитків, виходячи із розміру орендної плати за місяць користування земельною ділянки площею 0,0180 га. по АДРЕСА_2, що відповідно наданого розрахунку становить 4497,36 грн. в 2011 та 2012 роках. Представник відповідача у клопотанні про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи посилається на те, що позивач не розшифровує та не обґрунтовує зазначений розмір щомісячної плати за користування Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,0180 га.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 15 квітня 2013 року проти клопотання відповідача про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи заперечують.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає клопотання відповідача про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи необґрунтованим виходячи з наступного.

У відповідності до положень статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України зазначно, що господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

У пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року№ 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" господарським судам роз"яснено, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Не може розглядатись як судова експертиза у розумінні статті 1 Закону та статті 41 Господарського процесуального кодексу України дане вченими тлумачення законодавчих актів, пов'язане з наявністю у цих актах неясностей, неузгодженостей, суперечностей чи інших недоліків. Документ, виданий за результатами тлумачення вченими правової норми, доказового значення не має і посилатись на нього в обґрунтування рішення не можна.

Як вбачається з наданого Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, відповідач в його обґрунтування посилається на те, що з розархунку збитків, проведеного Департаментом містобудування, архітектури та земельних відносин 19 грудня 2012 року, не видається за можливе встановити як та на підставі яких даних визначався розмір орендної плати в місяць, у розрахунку не вказано, що є базою для визначення орендної плати, проводилась чи ні нормативно грошова оцінка земельної ділянки, які ставки орендної плати та земельного податку були взяті за основу орендної плати, не вбачається чи є розрахунок обґрунтованим та таким, що відповідає діючому законодавству.

Отже, з урахуванням викладеного вище, суд зазначає, що відповідачем не надано суду доказів, які є взаємно суперечливими, не зазначено обставин, що не враховані при розрахунку збитків чи свідчать про його невідповідність чинному законодавству та дійсно потребують спеціальних знать як то зазначено в статті 41 Господарського процесуального кодексу України для встановлення фактичних данних, що є предметом доказування.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.

У судовому засіданні 15 квітня 2013 року у задоволенні клопотання відповідача про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи було відмовлено та оголошено перерву до 16 квітня 2013 року до 15 годин.

16 квітня 2013 року судове засідання було поновлено та продовжено у томуж складі.

Враховуючи, що заяв та клопотань представниками сторін не заявлено, суд починає розгляд справи по суті.

Прокурор у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, у наданих письмових пояснення проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтями 4-3 та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та повноважного представника позивача, судом встановлено наступне.

Прокуратурою Київського району м. Харкова проведено перевірку з питань додерження земельного законодавства Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем), у ході якої було встановлено наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 23 червня 2010 року № 158/10 АТ "Іскрасофт-Східна Україна" надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0180 га. по АДРЕСА_2, у тому числі, ділянка № 1 - 0,0164 га, ділянка № 2 - 0,0016 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Д-1" (магазин) строком до 01 червня 2015 року (акти встановлення меж земельної ділянки) на місцевості від 25 серпня 2010 року № 460/10 та № 461/10).

На підставі договору купівлі-продажу від 24 лютого 2011 року № 461, укладеного між АТ "Іскрасофт-Східна Україна" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, до останньої перейшло право власності на нежитлову будівлю літ. "Д-1" (колишні нежитлові приміщення № 4-12 в літ. "А-1") загальною площею 117,0 кв.м. по АДРЕСА_2, що підтверджується листом Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 17 грудня 2012 року № 11521, копія якого міститься в матеріалах справи.

Земельна ділянка загальною площею 0,0180 га. по АДРЕСА_2, на якій на підставі права власності розташовано нежитлову будівлю, використовується Фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Д-1" (магазин) без правовстановлюючих документів на землю, чим порушено вимоги статтей 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до інформації управління Держкомзему у місті Харкові від 14 грудня 2012 року № 7643/08 правовстановлюючі документи на право власності або користування землею Фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 в управлінні не обліковується.

Згідно з інформацією Основ*янської МДПІ м. Харкова № 4795/9/17128 від 18 грудня 2012 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, як платник податку за землю на обліку в ДПІ не перебуває.

На сьогоднішній день відповідачем право оренди земельної ділянки у відповідності до положень діючого земельного законодавства не оформлено, у зв*язку з чим земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог статтей 125, 126 Земельного кодексу України.

Вказане підтверджується результатами перевірки, яка проведена Управлінням земельних відносин Харківської міської ради на підставі статті 189 Земельного кодексу України в порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель.

За результатами проведеної перевірки складено акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, № 4056/12 від 13 грудня 2012 року, відповідно до якого встановлено, що вказана земельна ділянка загальною площею 0,0180 га. використовується Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування будівлі без правовстановлюючих документів, що є порушенням положень Земельного кодексу України.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 26 грудня 2012 року № 863 "Про затвердження акту про визначення збитків" затверджено акт № 321 від 20 грудня 2012 року про визначення збитків в сумі 105397,07 грн., які нанесені Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Харківській міській раді за час використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону.

З метою врегулювання даного спору у досудовому порядку листом-повідомленням Управлінням земельних відносин Харківської міської ради від 10 січня 2013 року № 317/0/84-13 запропоновано відповідачу добровільно відшкодувати Харківській міській раді збитки за використання земельної ділянки з порушенням норм земельного законодавства.

Станом на момент звернення прокурора до суду з позовною заявою, вимоги викладені в листі відповідачем не виконані.

Таким чином, заборгованість Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 перед позивачем за самовільне використання земельної ділянки складає сум у у розмірі 105397,07 грн.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою здійснює Харківська міська рада Харківської області, яка є позивачем по даній справі.

Згідно статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності. Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

На підставі частини 2 статті 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону - частина 2 статті 126 Земельного кодексу України.

Як свідчать матеріали справи відповідачем заходи, щодо оформлення земельної ділянки не проведені, договір оренди на момент вирішення справи не укладений, державний акт на право власності не отриманий, земельна ділянка не звільнена.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,0180 га. по АДРЕСА_2 самовільно, право користування вищезазначеною земельною ділянкою Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не оформлено, чим порушено вимоги статтей 125, 126 Земельного кодексу України.

Факт використання ділянки за відсутності договору оренди підтверджується матеріалами справи (актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 13 грудня 2012 року № 4056/12, іншими доказами, наявними в матеріалах справи).

Згідно статті 1213 Цивільного кодексу України наслідком безпідставного набуття майна, яке неможливо повернути, - є відшкодування його вартості.

Статтею 189 Земельного кодексу України передбачено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, міськими, районними та обласними радами.

Уповноваженими посадовими особами Управління земельних відносин Харківської міської ради було проведено обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_2. За результатами обстеження було складено акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки № 4056/12 від 13 грудня 2012 року.

Порядок визначення вартості безпідставного користування земельною ділянкою визначено Рішенням Харківської міської ради від 24 червня 2009 року №130/09, яким затверджено "Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю" (Порядок).

Відповідно до пункту 5.1. Порядку нарахування збитків проводиться у випадку не оформлення документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою у строк, встановлений рішенням Харківської міської ради про надання або поновлення права оренди земельної ділянки, збитки визначаються після закінчення строку, встановленого в рішенні Харківської міської ради для оформлення документу, що підтверджує право користування земельною ділянкою.

Згідно пункту 5.4 даного Порядку, відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням земельного законодавства у розмірі орендної плати за землю, яку власник землі (Харківська міська рада) міг би отримати при належному виконанні (дотриманні) землекористувачем вимог земельного законодавства.

Відповідно до акту про визначення збитків власнику землі від 20 грудня 2012 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 26 грудня 2012 року №263 визнано неодержаний Харківською міською радою дохід у сумі 105397,07 грн. за ділянку за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 Земельного кодексу України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди (позадоговірна шкода).

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Положеннями статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, підставою для стягнення збитків є наявність в діях заподіювача шкоди складу цивільно-правової відповідальності: протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди, прямий причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою, наявність вини.

Згідно статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

В даному разі, обставини справи свідчать про наявність протиправної поведінки відповідача у вигляді використання спірної земельної ділянки без правовстановлювальних документів в порушення вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України та його вина підтверджується в сукупності наведеними вище матеріалами.

Причинний зв'язок полягає в неотриманні позивачем доходу - орендної плати, який він отримав би в разі оформлення відповідачем згідно з вимогами статей 125,126 Земельного кодексу України правовстановлювального документу на спірну земельну ділянку - договору оренди землі.

Збитками в даному разі слід розуміти неодержаний прибуток (упущену вигоду). Неодержаний прибуток - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Розмір збитків визначено відповідно до "Порядку визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24 червня 2009 року відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги прокурора та позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 80, 83, 116, 124-126, 156, 157 Земельного кодексу України, статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статтями 11, 16, 1166, 1213 Цивільного кодексу України, статтями 174, 225 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 44, 49, 66, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61064, АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 27 червня 2003 року ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, розрахунковий рахунок № 33213812800002 в УДК у Харківській області м. Харкова, МФО 851011, код оплати НОМЕР_2, одержувач ВДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ 04059243) 105397,07 грн. збитків

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61064, АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 27 червня 2003 року ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувач - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 2107,94 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.04.2013 р.

Суддя Хотенець П.В.