Постанова № 30780061, 17.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 року № 813/2059/13-а

м. Львів, вул. Чоловського, 2

Львівський окружний адміністративний суд:

у складі судді Тертичного В.Г.

розглянувши у м. Львові у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Прокурора Франківського району м. Львова в інтересах держави в особі: Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1 700 грн., -

В С Т А Н О В И В :

20 березня 2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Прокурора Франківського району м. Львова в інтересах держави в особі: Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФО-П ОСОБА_1) про стягнення заборгованості у розмірі 1 700 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Департаментом економічної політики Львівської міської ради скеровано на адресу ФО-П ОСОБА_1 вимогу № 23/Р-2-2227, « 23/Р-2-2228 про усунення порушення ФО-П ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме самовільне встановлення зовнішньої реклами на тротуарі, розміри площини рекламної конструкції - 1x1,2м, та встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами, на будинку, розміри площини рекламної конструкції -1x1,2м за адресою: АДРЕСА_2, без погодження з органами місцевого самоврядування. ФО-П ОСОБА_1 не подано інформації щодо вартості розповсюдженої реклами або виготовлення реклами, чим порушено п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу». На запрошення, які інспекція надіслала на адресу відповідача з проханням з'явитись та з'ясувати виявлені факти порушень законодавства ФО-П ОСОБА_1 надіслав повідомлення, в якому вказав що узаконення рекламної вивіски він вважає недоцільним, оскільки бажає припинити свою діяльність за закінченням терміну ліцензії на продаж алкогольних виробів. Тому справу про порушення законодавства про рекламу було розглянуто без участі ФО-П ОСОБА_1 і прийнято стосовно нього рішення № 0401 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 1 700 грн., копію якого надіслано відповідачу для виконання. Оскільки таке рішення відповідач не оскаржив, але у встановлені законом строки не виконав, прокурор звернувся з позовом до суду.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Ухвалою від 20 березня 2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

На адресу суду повернувся конверт з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Протягом встановленого ст. 183-2 КАС України строку жодних заперечень проти позову не подано.

За таких обставин суддя розглядає адміністративну справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

14.08.2012 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради скеровано ФО-П ОСОБА_1 вимоги № 23/Р-2-2227 та № 23/Р-2-2228 з пропозицією у встановлений термін усунути порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу».

04.09.2012 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради внесено начальнику Держспоживінспекції у Львівській області подання № 23/Р-2-2364 про порушення Закону України «Про рекламу».

25.09.2012 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради внесено начальнику Держспоживінспекції у Львівській області подання № 23/Р-2-2581 про порушення Закону України «Про рекламу».

Інспекцією у справах захисту прав споживачів у Львівській області 02 жовтня 2012 року та 18 жовтня 2012 року були надіслані відповідачу листи № 3138 та № 3440 на фізичну та юридичну адреси, з проханням у відповідності до ст. ст. 26, 27 Закону України «Про рекламу» надати інформацію про вартість розміщеної реклами, розповсюдженої з порушенням вимог рекламного законодавства (копії рахунків, платіжних доручень), а також пояснення по факту розміщення реклами з дорученням підтверджуючих документів у встановлений строк.

02.10.2012 року та 18.10.2012 року головним спеціалістом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області складено протоколи № 0396, № 0464, згідно яких ФО-П ОСОБА_1 (фізична адреса: АДРЕСА_2, АДРЕСА_1) прийнято рішення про самовільне розміщення зовнішньої реклами за адресою у АДРЕСА_2 без погодження з органами місцевого самоврядування, про що Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Львівській області повідомлено Департаментом економічної політики Львівської міської ради поданнями від 04.09.2012 року за № 23/Р-2-2364 та від 25.09.2012 року за № 23/Р-2-2581.

На підставі вищезазначених протоколів про порушення законодавства про рекламу від 02.10.2012 року № 0396 та 18.10.2012 року № 0464 щодо порушення вимог п. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» вирішено прийняти рішення № 0363 від 16.10.2012 року та № 0426 від 26.10.2012 року про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно ФО-П ОСОБА_1

На запрошення позивача прибути на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу ФО-П ОСОБА_1 не з'явився, причин неявки не повідомив і пояснень з приводу розміщення реклами також не надав.

30 листопада 2012 року Інспекція у справах захисту прав споживачів у Львівській області прийняла рішення № 0401 про накладення на ФО-П ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 1700 грн. Підставою для прийняття такого рішення, відповідно до протоколу про порушення законодавства про рекламу від 30.11.2012 року, було те, що всупереч вимог п. 6 ст. 16 Закону України «Про рекламу» ФО-П ОСОБА_1 прийнято рішення про самовільне встановлення зовнішньої реклами (два місця) за адресою у АДРЕСА_2 без погодження з органами місцевого самоврядування. В порушення вимог п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу» не подано інформації щодо вартості розповсюдженої реклами або виготовлення реклами.

На підтвердження того, що відповідача було запрошено з'явитись на розгляд справи про правопорушення, а також на підтвердження того, що їй було надіслано копію рішення № 0401 від 30.11.2012 року позивач долучив копії реєстрів відправленої поштової кореспонденції.

Таким чином, факт порушення законодавства про рекламу встановлений у передбаченому законом порядку і підтверджується долученими до матеріалів справи доказами. ФО-П ОСОБА_1 не оскаржував рішення від 30.11.2012 року про накладення штрафу в сумі 1700 грн., однак і штрафу станом на дату судового розгляду справи не сплатив.

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України регулює Закон України «Про рекламу». Відповідно до ст.16 цього Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. Згідно зі ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають, зокрема, право накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення.

Відповідно до п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу» за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 465/2011, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п. 7 названого вище Положення).

Відповідно до Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 року № 206 територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - інспекції). Інспекції підпорядковуються Державній інспекції України з питань захисту прав споживачів.

Суд зазначає, що предметом доказування у даній адміністративній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення штрафу у судовому порядку: 1) наявність рішення про накладення штрафу; 2) факт набрання ним чинності (не оскарження в судовому чи адміністративному порядку у встановлені законом строки); 3) встановлення факту сплати штрафу у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому питання правомірності застосування до відповідача штрафу не входить до предмету доказування, оскільки рішення про його накладення не є предметом спору в справі про стягнення штрафу. Таким чином, суд у межах розгляду даної адміністративної справи не здійснює правовий аналіз рішення відповідача № 0401 від 30.11.2012 року.

Отже, позовні вимоги прокурора Франківського району м. Львова, заявлені в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 17-19, 86, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2 Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, код ЗКПО: НОМЕР_1) на користь державного бюджету Франківського району м. Львова (р/р 311175106700005, ЗКПО 37965138, МФО 825014, код 21081100, банк: ГУДКСУ у Львівській області) 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

3. Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 виконати постанову негайно.

4. Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Тертичний В.Г.

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної сили

Суддя Тертичний В.Г.