Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.03.2013 Справа № 814/986/13-а
м. Миколаїв
12:20
Миколаївський оружний адміністративний суд у складі головуючого судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за поданням:
Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029
до відповідача:
Товариства з обмеженою відповідальністю «ЭкспоНиколаев», площа Суднобудівників, 3-б, м. Миколаїв, 54017
про:
стягнення податкового боргу в сумі 61322,52 грн.,
В С Т А Н О В И В:
До Миколаївського окружного адміністративного суду 06.03.2013 надійшло подання Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі – ДПІ) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЭкспоНиколаев» (надалі – відповідач або Товариство) коштів за податковим боргом з податку на додану вартість та земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 61322,52 грн.
Ухвалою від 06.03.2013 суд відкрив провадження у справі і призначив розгляд подання на 07.03.2013. Про дату, час і місце судового розгляду сторони були повідомлені телефонограмою (ар. с. 20).
07.03.2013 представник ДПІ подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (ар. с. 24).
07.03.2013 представник Товариства подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, проти позовних вимог заперечень не висловив (ар. с. 21).
На підставі пункту 10 частини 1 статті 3 та частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд розглянув справу в порядку письмового провадження, на основі наявних у справі матеріалів.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЭкспоНиколаев» було узято на облік в органах державної податкової служби 04.09.2006 за № 354, що підтверджується довідкою від 05.03.2013 № 33 (ар. с. 8).
22.01.2013 Товариство подало «Податкову декларацію з податку на додану вартість», в якій самостійно визначило суму податкового зобов’язання за грудень 2012 року – 20088 грн. (ар. с. 14-15). Як вказано у статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період), що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Отже, Товариство мало сплатити суму податку не пізніше 30.01.2013, але ним було сплачено лише 12520 грн. Залишок боргу складає 7568 грн.
22.02.2013 Товариство подало «Податкову декларацію з податку на додану вартість», в якій самостійно визначило суму податкового зобов’язання за січень 2013 року – 17 грн. (ар. с. 16-17). Як вказано у статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період), що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Отже, Товариство мало сплатити суму податку не пізніше 02.03.2013, проте свій обов’язок не виконало.
20.02.2012 Товариство подало «Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)», в якій самостійно визначило суму орендної плати за 2012 рік – 280488,25 грн. (ар. с. 10-11). Як зазначено у пункті 288.7 статті 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Таким чином, не пізніше 30.12.2012 Товариство було зобов’язано сплатити 23374,03 грн., не пізніше 30.01.2013 – 23373,99 грн. Товариство сплатило 14761,85 грн. Залишок боргу складає 31986,17 грн.
31.01.2013 Товариство подало «Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)», в якій самостійно визначило суму орендної плати за 2013 рік – 257477,80 грн. (ар. с. 12-13). Як зазначено у пункті 288.7 статті 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Таким чином, не пізніше 02.03.2013 Товариство мало сплатити 21453,99 грн., проте свій обов’язок не виконало.
Крім того, ДПІ нарахувала Товариству пеню у загальній сумі 297,36 грн. (в тому числі з орендної плати за землю – 112,53 грн., з ПДВ – 184,83 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк грошового зобов’язання є податковим боргом.
Доказів сплати суми податкового боргу Товариство не надало.
Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Відповідно до підпункту 95.2 статті 95 Податкового Кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Директору відповідача 04.01.2013 була вручена податкова вимога № 6 на суму 39037,62 грн., що підтверджується його підписом на корінці вимоги (ар. с. 9). Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ДПІ.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу. Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суму здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 122, 158, 160, 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Подання Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЭкспоНиколаев» (пл. Судобудівників, 3-Б, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 23618961) кошти в сумі 61322,52 грн. в рахунок погашення податкового боргу по податку на землю з юридичних осіб та з податку на додану вартість.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанову може бути оскаржено в порядку, передбаченому статтями 1833, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня її проголошення або з дня отримання копії постанови у випадках, встановлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна
Судове рішення № 30779968, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 07.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/986/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: