Постанова № 30779925, 19.04.2013, Миронівський районний суд Київської області

19.04.2013 Єдиний унікальний № 371/585/13-а

Провадження №2-а/371/24/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2013 року Миронівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Пархоменко В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Київській області, державтоінспектора ВДАІ Богуславського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

встановив:

позивач звернувся до суду з названим адміністративним позовом. Свої вимоги обґрунтував тим, що постановою від 08.02.2013 року на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП за те, що він не виконав вимогу дорожнього знака 2.2 ПДР Проїзд без зупинки заборонено .

Вважає цю постанову неправомірною, оскільки 08.02.2013року він керував автомобілем НОМЕР_1 та рухався в м.Богуслав по вул.. Миколаївська Київської області, де був зупинений інспектором ДПС, який повідомив про те, що він не виконав вимогу дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», на його пояснення, що він зупинився, інспектор ДПС не звернув увагу.

Про винесення щодо нього оскаржуваної постанови він дізнався 22.03.2013 року отримавши постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а тому вважає, що строк звернення до суду він не пропустила.

У судове засідання позивач не зявився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідачі у судове засідання не з"явилися, про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у порядку письмового провадження

.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правовоих відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до змісту ст.ст.4,5 Закону України Про міліцію правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх спав України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку. Міліція зобовязана виконувати свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.

Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністратвиного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Зміст протоколу про адміністратвине правопорушення повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.

Відповідно до ст.287 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено.

Із копії протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 08.02.2013 року о 12.01год позивач, керуючи автомобілем НОМЕР_2, в м.Богуслав по вул.. Окружна, порушив вимогу дорожнього знаку 2.2 Проїзд без зупинки заборонено, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. ст.122 ч.1 КУпАП.

Постановою від 08.02.2013року за вказане адміністративне правопорушення на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. зі сплатою його в дохід держави.

У своїй позовній заяві позивач заперечує обставини вчиненого, вказує, що не порушував правил дорожнього руху.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП, у ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати:

1. чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні;

2. чи підлягає вона адміністративній відповідальності;

3. чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність;

4. чи заподіяно майнову шкоду;

5. чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового коллективу;

6. інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган(посадова особа) виносить постанову у справі, яка повинна відповідати вимогам ст.283 КУпАП та містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В порушення вимог ст.ст.251, 254, 280, 283, 284 КУпАП інспектор ДПС зазначені дії на місці вчинення правопорушення не вчинив, не перевірив доводи позивача щодо непорушення ним ПДР, не відібрав від нього пояснень, не залучив до участі свідків, які б підтвердили чи спростували доводи позивача, у протоколі свідки засвідчили лише відмову позивача від дачі пояснень, а не засвідчили сам факт порушення ПДР..

На підставі зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що посадова особа- інспектор ДПС ОСОБА_2М діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Закононами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішення, дій, бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачі у судове засідання не з"явилися, правомірності свого рішення не довили.

За таких обставин усі сумніви трактуються на користь позивача, а тому суд вважає за необхідне постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв"язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі ст.19 Конституції України, ст.ст.4,5 Закону України Про міліцію, ст.ст.1, 7, 251, 254, 256, 280, 283 КУпАП, керуючись ст.ст.2, 6, 7, 8, 9, 17, 18, 158-163, 167 КАС України, суд

Постановив:

Позов задовольнити. Визнати незаконною та скасувати постанову державтоінспектора ВДАІ Богуславського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП від 08.02.2013року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя підпис ОСОБА_3

З оригіналом вірно

Суддя В.М.Пархоменко