Ухвала суду № 30779236, 28.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2013 р. справа № 2а/0470/11661/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Нагорної Л.М. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання:Рязанов А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Криворізької північної міжрайонної

Державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 16 листопада 2012 року

у справі № 2а/0470/11661/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК»,

вул. Шевченка, 36, с. Надеждівка Дніпропетровської обл., 53000;

до відповідача Криворізької північної міжрайонної

Державної податкової інспекції Дніпропетровської області,

вул. Кремлівська, 4, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., 50031;

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК» подано позов до Криворізької північної МДПІ Дніпропетровської області про

визнання протиправними дій;

скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000052220 та 0000062220.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Куделько Н.Є.) своєю постановою від 16 листопада 2012 року позов задовольнив.

Скасував податкові повідомлення-рішення №№ 0000052220 та 0000062220.

Постанова суду мотивована тим, що Позивач мав в наявності всі первинні документи. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Криворізька північна МДПІ Дніпропетровської області, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на наявність формально складених, але не достовірних первинних бухгалтерських документів.

Так,

постачальник ТОВ «Консент-2007» здійснював господарські операції, пов'язані з наданням податкової вигоди для третіх осіб;

акти наданих маркетингових послуг від ТОВ «ЕКО» не містять змісту та обсягів господарських операцій; крім того, послуги з підготовки до продажу стосувались товарів, які стали власністю ТОВ «ЕКО»;

акти наданих маркетингових послуг від ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері України» не містять змісту та обсягів господарських операцій.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Криворізька північна МДПІ Дніпропетровської області, Відповідач, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: В період з 09 липня 2012 року по 10 серпня 2012 року уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК», код за ЄДРПОУ 19096149, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 01 червня 2012 року.

За результатами перевірки 27 серпня 2012 року складений Акт № 92/222/19096149.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення -

підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), статей 138, 139 Податкового кодексу України;

підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), статті 198 Податкового кодексу України.

Фахівці контролюючого органу дійшли висновку про не підтвердження придбання товару від постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент-2007», так як залучені тим перевізники цукру не мали умов для здійснення транспортних перевезень, а, отже, товарно-транспорті накладні не можуть вважатись належними первинними документами.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК» не доведено пов'язаності витрат з власною господарською діяльністю -

акти отриманих від ТОВ «ЕКО» маркетингових послуг не містять змісту та обсягів господарських операцій;

акти отриманих від ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері України» маркетингових послуг від не містять змісту та обсягів господарських операцій; додаткові послуги з організації просування товарів надаються вже то товарам, які стали власністю ТОВ «МЕТРО».

На підставі Акту перевірки, 10 вересня 2012 року керівником контролюючого органу прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0000052220 та 0000062220.

Товариству з обмеженою відповідальністю «МІК» визначено суми податкових зобов'язань за платежами:

3011021000 - податок на прибуток, у розмірі 1.347.961,00 грн. за основним платежем та 62.134,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

3014010100 - податок на додану вартість, у розмірі 1.078.719,00 грн. за основним платежем та 159.275,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

За позицією заявника апеляційної скарги, про що зазначено вище, не підтверджено придбання цукру від постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент-2007», так як залучені тим перевізники не мали умов для здійснення транспортних перевезень. Отже, здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК» господарської операції по виявленому ланцюгу із залученням вигодоформуючих підприємств не мало ділової мети. Відповідно, податкова накладна не виконує функцій первинного документа.

Фахівці контролюючого органу, з огляду на обов'язок доказування правомірності свого рішення, зобов'язані були з'ясувати всі обставини взаємовідносин сторін та доводити перед судом їх переконливість. Як то: чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин.

Не виключено, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти позивача, та чи могло бути відомо позивачу про порушення, які допускали його контрагенти.

В спірному випадку така обізнаність не є очевидною. В ході перевірки встановлено, що господарські операції з ТОВ «Консент-2007» мали реальний характер.

Теза в акті перевірки про те, що здійснення господарських операцій по виявленим ланцюгам із залученням вигодоформуючих підприємств не мало ділової мети, є припущенням, відображення якого в акті перевірки є неприйнятним.

За позицією заявника апеляційної скарги, про що зазначено вище, по маркетинговим послугам акти не містили інформації про конкретні обсяги та зміст послуг.

Проте, Маркетинг - це дослідження цільового сегмента ринку, комплекс заходів, який передбачає збір і аналіз інформації з метою дослідження ринків продажу та виявлення факторів попиту для мінімізації ризику при прийнятті стратегічних рішень. Маркетингові дослідження за економічно-правовим характером близькі до науково-дослідних робіт. Безумовно, визначальною підставою віднесення тих чи інших витрат підприємства до складу валових витрат є їх безпосереднє використання у господарській діяльності підприємства.

Виходячи з фактичних обставин справи: згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт було проведено дослідження кон'юнктури ринку; наданий звіт, відповідний завданню Замовника; діяльність виконавця відповідає КВЕД. Оскільки витрати на вивчення кон'юнктури ринку мають безпосереднє відношення до організації купівлі-продажу товарів, то такі витрати (за наявності договорів, актів, звітів) платник податку має право віднести до складу валових витрат як витрати на придбання послуг.

Зв'язок маркетингових послуг з власною господарською діяльністю якраз і підтверджують такі документи, як договір на проведення маркетингових досліджень, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства, а документами, що підтверджують фактичне отримання маркетингових послуг, є акт приймання-передачі, що підтверджує фактичне надання послуги, звіт про проведення маркетингових досліджень, в якому викладені результати таких досліджень і дані рекомендації замовнику.

Іншою вимогою, з огляду на приписи підпункту 5.3.9 Закону (334/94-ВР) є підтвердження витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Слід зазначити, що за визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV господарська операція, це, перш за все, дія або подія <…>

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вартість послуг обумовлена договором, та зазначена у актах про надані послуги, які підписано сторонами. Економічна доцільність здійснення певних операцій є суто маркетинговим чинником, який не підлягає формалізації. Та в повній мірі залежить від ступеня ефективності системи управління.

Безперечно, право на податковий кредит виникає не тільки з дати отримання податкової накладної, а є взаємно пов'язаним з відповідним декларуванням та зобов'язанням платника податків - контрагента за договором, сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів.

Проте, Позивач має в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку.

Щодо відповідності податкових накладних, які були підставою віднесення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту, вимогам Закону, зауважень у фахівців держподаткінспекції немає.

Згідно з отриманими податковими накладними Позивач мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Слід вказати, судом першої інстанції не було вирішено вимог про визнання протиправними дій Криворізької північної МДПІ Дніпропетровської області.

З огляду на приписи статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення не всіх позовних вимог є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.

Проте, суд апеляційної інстанції, стаття 195 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд, що ухвалив судове рішення, стаття 168 цього Кодексу, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Криворізької північної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року у справі № 2а/0470/11661/12 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу складено у повному обсязі 04 березня 2013 року.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник