Постанова № 30779008, 15.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 р. Справа № 804/4450/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

при секретарі Світка Н.В.

за участю:

представника позивача Подолінської Т.В.

представника відповідача Дерець Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД» до Дніпропетровської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення форми «Р» Дніпропетровської митниці № 38 від 19.03.2013 р., -

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення форми «Р» Дніпропетровської митниці № 38 від 19.03.2013 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. Позивачем виконані всі вимоги чинного законодавства під час митного оформлення товару, який був правильно класифікований за товарною підкатегорією 3004401000 згідно УКТ ЗЕД. При прийнятті митних декларацій у відповідача не було ніяких зауважень до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД». Товар був пропущений на митну територію України. Податкове повідомлення форми «Р» Дніпропетровської митниці від № 38 від 19.03.2013 р. винесено всупереч вимогам законодавства та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначила наступне. Відповідно до вимог як чинного, так і чинного на момент виникнення правовідносин, законодавства, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України митний контроль за ними може здійснюватись, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення нормативно-правових актів, контроль за виконанням яких покладено на митні органи. На підставі наказу Дніпропетровської митниці посадовими особами митниці була проведена перевірка позивача, за результатами якої, в зв'язку із встановленням факту невірної класифікації товару за УКТ ЗЕД, і, як наслідок, заниження митних платежів, винесено оскаржуване податкове повідомлення. З огляду на наведене, податкове повідомлення форми «Р» Дніпропетровської митниці № 38 від 19.03.2013 р. відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД» протягом 2010-2011 р.р. згідно контракту імпортувало на митну територію України товар: «АНТИФРОНТ», капсули № 30, діюча речовина: екстракт сухого чаю мате, кореня імбиру, кореня солодки, листя меліси, кореня кукруми. Виробник: Beres Pharmactuticals Co.Ltd. АТ "Береш Фарма», Угорщина. Країна виробництва HU.

При ввезенні товару були оформлені вантажні митні декларації № 110000011/2010/112011 від 08.06.2010 р., № 110030000/2010/980 від 06.05.2010 р., № 110000011/2010/119809 від 16.09.2010 р., № 110000011/2010/123644 від 26.10.2010 р., № 110000011/2011/127632 від 13.12.2010 р., № 110000011/2011/101915 від 09.02.2011 р., № 110000011/2011/110706 від 30.06.2011 р., № 110000011/2011/115587 від 14.09.2011 р., № 110000011/2011/116854 від 03.10.2011 р., № 110000011/2011/119626 від 14.11.2011 р., № 110000011/2011/121910 від 15.12.2011 р.

Вказаний товар при митному оформленні декларувався за товарною підкатегорією 3004401000, згідно УКТ ЗЕД із застосуванням 0 % ставки ввізного мита зі звільненням від оподаткування податком на додану вартість.

На підставі наказу Дніпропетровської митниці від 14.02.2013 р. № 81 посадовими особами відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання законодавства України з питань митної справи Товариством з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД».

За результатами вказаної перевірки складено акт № Н 05/13/110000000/21947206 від 25.02.2013 р.

В указаному акті зазначено, що товар - «АНТИФРОНТ», капсули № 30, необхідно класифікувати у товарній підкатегорії 2106909200, яка передбачає застосування при митному оформленні ставки ввізного мита в розмірі 8 %.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено повідомлення форми «Р» від № 38 від 19.03.2013 р., в якому визначено податкове зобов'язання в розмірі 103 452,17 грн., у тому числі за основним платежем - 74 501,92 грн., за штрафними санкціями - 28 950,25 грн.

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України N 92-IV від 11.07.2002 р. (чинного на момент виникнення правовідносин) митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про єдиний митний тариф» від 05.02.1992 р. № 2097-ХІІ (чинного на момент виникнення правовідносин) мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.

Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавстваУкраїни чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Відповідно до ч.ч. 2, 4, 6 ст. 69 Митного кодексу України N 4495-VI від 13.03.2012 р. митні организдійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Згідно до ч. 8 ст. 345 Митного кодексу України у разі скасування, зміни за результатами документальної перевірки рішень щодо класифікації товарів для митних цілей, прийнятих митними органами відповідно до статті 69 цього Кодексу, або рішень про коригування заявленої митної вартості товарів, прийнятих митними органами відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу, дії, вчинені підприємством на виконання таких рішень, не тягнуть за собою застосування штрафних (фінансових) санкцій, нарахування пені, накладення адміністративних стягнень, крім випадків, якщо зазначені рішення були прийняті на підставі поданих підприємством недостовірних документів, недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання підприємством всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначених рішень, що суттєво вплинуло на характер цих рішень

Згідно п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В п. 2 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 р. зазначено: «В регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.»

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 07.11.2011 р. по справі № 21-223а11 аналіз ст. 69 Митного кодексу України свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Враховуючи наведене, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару.

Згідно ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочиснтва України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

До спірних правовідносин, відповідно до ст. 58 Конституції України, підлягають застосуванню положення Митного кодексу України N 92-IV від 11.07.2002 р., чинного на момент виникнення правовідносин.

Відповідно до проаналізованих положень законодавства відповідальним за визначення митних платежів у зв'язку з ввезенням товарів на митну територію України є митний орган.

Позивачем дотримано вимоги законодавства при здійсненні митного оформлення товару.

При прийнятті вантажних митних декларацій відповідач погодився з класифікацією товар - «АНТИФРОНТ», капсули № 30 за товарною підкатегорією 3004401000 із застосуванням 0 % ставки ввізного мита та зі звільненням від оподаткування податком на додану вартість та пропустив товар на митну територію України.

Таким чином, Дніпропетровська митниця не мала правових підстав для винесення податкового повідомлення форми «Р» № 38 від 19.03.2013 р.

Посилання представника відповідача на положення Митного кодексу України про можливість здійснення митного контролю після завершення митного оформлення та пропуску товару на митну територію України, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не доведено наявність вказаних обставин.

Податкове повідомлення форми «Р» Дніпропетровської митниці № 38 від 19.03.2013 р. не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки при винесенні повідомлення відповідач діяв на підставі і в межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством, також не були враховані всі обставини, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД» обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД» до Дніпропетровської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення форми «Р» Дніпропетровської митниці № 38 від 19.03.2013 р. - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення форми «Р» Дніпропетровської митниці № 38 від 19.03.2013 р.

Судові витрати в розмірі 1 034,53 грн. стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД».

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 18.04.2013 р.

Суддя О.С. Рябчук