Постанова № 30778486, 10.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 року № 810/1320/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у м. Києві в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 4 113,33 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має перед УПФУ у Вишгородському районі Київської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у вказаному розмірі, що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника, копією вимоги про сплату недоїмки, рішенням про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, а також стягнення заборгованості за єдиним внеском, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми вказаної заборгованості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2013 відкрито провадження у справі №810/1320/13-а, розгляд якої відповідно до статті 183-2 КАС України здійснюється у порядку скороченого провадження.

Одночасно вказаною ухвалою суду відповідачу запропоновано у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали подати через відділ документообігу суду заперечення на позов або заяву про визнання позову. Копію вказаної ухвали суду надіслано відповідачу на адресу, яку зазначено у даному позові, у копії паспорту та у копії виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, доданих позивачем до позовної заяви.

До суду 02.04.2013 повернулося поштове відправлення, направлене на адресу відповідача, зі змісту якого вбачається, що відповідач 08.02.2013р. отримав копію ухвали суду від 01.02.2013р. Проте, письмові заперечення відповідача стосовно заявленого позову не надійшли.

Розгляд справи здійснюється судом за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши повідомлені УПФУ у Вишгородському районі Київської області у позові обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) є фізичною особою-підприємцем та відповідно до вимог Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У зв'язку з несвоєчасним поданням відповідачем звіту про нарахування єдиного внеску у розмірі 3 503,11 грн., органом Пенсійного фонду прийнято рішення від 23.10.2012р. №1583 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності на суму 170,00 грн.

Надалі, УПФУ у відношенні відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 309,14 грн. та нараховано пеню за несплату (або несвоєчасну сплату) єдиного внеску у сумі 130,49 грн.

Отже, станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску до УПФУ за період з 20.09.2012р. по 20.11.2012р. у сумі 4 143,13 грн., з яких:

- 3 503,11 грн. - недоїмка по єдиному внеску,

- 479,73 грн. - штрафні санкції,

- 130,49 грн. - пеня.

Як встановлено судом, у зв'язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни позивачем, на підставі ч. 4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було виставлено відповідачу вимогу від 03.12.2012 року № Ф-739 про сплату боргу в сумі 4 143,13 грн., яку відповідачем отримано 27.12.2012 та добровільно сплачено 29,80 грн.

Залишок суми недоїмки відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спеціальний законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно із ст. 1 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VІ), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1 ст.4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VІ, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Частиною 12 ст. 9 Закону №2464-VІ передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно ст. 1 Закону №2464-VІ сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, визнається недоїмкою по сплаті єдиного внеску.

Функції із забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску в силу ст.12 Закону №2464-VІ покладаються на Пенсійний фонд України.

Згідно ч. 1 ст. 13 цього Закону Пенсійний фонд України та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску та застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 25 Закону №2464-VІ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків, платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно абз. 1 ч. 4 ст.25 Закону №2464-VІ територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Абзацами 3 та 4 ч. 4 ст. 25 зазначеного Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Згідно абз. 6 ч. 14 ст. 25 Закону №2464-VІ у разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до УПФУ у Вишгородському районі Київської області в розмірі 4 113,33 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; заборгованість у вказаному вище розмірі підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості або її оскарження на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69-72, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України Київський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області (ідентифікаційний код 20579166) заборгованість в сумі 4 113 (чотири тисячі сто тринадцять) грн. 33 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.