Постанова № 30778479, 01.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2013 року № 810/1046/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжицьке» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області звернулось до суду з позовом про стягнення із сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжицьке» заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі 38 549,82 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має перед УПФУ у м. Броварах та Броварському районі Київської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у вказаному розмірі, що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника, копією вимоги про сплату недоїмки.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, а також стягнення заборгованості за єдиним внеском, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми вказаної заборгованості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2013р. відкрито провадження у справі №810/1046/13-а, розгляд якої відповідно до статті 183-2 КАС України здійснюється у порядку скороченого провадження.

Одночасно вказаною ухвалою суду відповідачу запропоновано у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали подати через відділ документообігу суду заперечення на позов або заяву про визнання позову. Копію вказаної ухвали суду надіслано відповідачу на адресу, яку зазначено у даному позові та у копії витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, доданих позивачем до позовної заяви.

До суду 25.03.2013 повернулося поштове відправлення, направлене на адресу відповідача, зі змісту якого вбачається, що останнім 18.03.2013р. отримано копію ухвали суду від 07.03.2013р. Проте, письмові заперечення відповідача стосовно заявленого позову не надійшли.

Розгляд справи здійснюється судом за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши повідомлені УПФУ у м. Броварах та Броварському районі Київської області у позові обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 та частини 3 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI (далі –Закон №2464), відповідач – СТОВ «Княжицьке» (код ЄДРПОУ 32277523, місцезнаходження: 07455, Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Лагунової, 107, р/р 26000001350290, МФО 300528, ЗАТ «ОТП БАНК», м. Київ) - є юридичною особою, відноситься до 22 класу професійного ризику виробництва, являється платником внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (страхувальником), перебуває на обліку в управлінні ПФ та, відповідно до статті 6 Закону №2464, несе обов’язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в установлені строки у повному обсязі.

СТОВ «Княжицьке» до позивача було подано звіт про суму нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із визначеною сумою, що підлягає сплаті за грудень 2012 року, у загальному розмірі 38 549,82 грн.

Самостійно визначений розмір єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у строк, встановлений Законом №2464, відповідачем не сплачено.

З матеріалів справи вбачається, що у зв’язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни, позивачем на підставі ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464 виставлено відповідачу вимогу від 05.02.2013р. №Ю-39 про сплату боргу в сумі 38 549,82 грн., яку відповідачем отримано 07.02.2013р. Вказану вимогу відповідачем протягом 10 робочих днів після її отримання оскаржено не було, внаслідок чого сума боргу вважається узгодженою в силу ч. 4 ст. 25 Закону №2464. Відповідачем борг сплачено не було, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спеціальний законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Згідно із ст. 1 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VІ) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1 ст.4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п.1, 4 ч.2 ст.6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно ч.8 ст. 9 Закону №2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Приписами ч. 12 ст. 9 Закону №2464-VІ передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

В силу приписів ст..1 Закону №2464-VІ, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, визнається недоїмкою по сплаті єдиного внеску.

Функції із забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску в силу ст.12 Закону №2464-VІ покладаються на Пенсійний фонд України.

Згідно ч. 1 ст. 13 цього Закону Пенсійний фонд України та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску та застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно з аб.1 ч.4 ст.25 Закону №2464-VІ, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Абзацами 3 та 4 ч. 4 ст. 25 зазначеного Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов’язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Згідно з абз.6 ч.14 ст.25 Закону №2464-VІ у разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до УПФУ у м. Броварах та Броварському районі Київської області в розмірі 38 549,82 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; заборгованість у вказаному вище розмірі підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості або її оскарження на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69-72, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України Київський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути із сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжицьке» (код ЄДРПОУ 32277523) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області (код ЄДРПОУ 37892505) заборгованість по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 38 549 (тридцять вісім тисяч п’ятсот сорок дев’ять) грн. 82 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.