Постанова № 30778468, 26.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2013 р.

Справа №801/269/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Пансіонату з лікуванням "Кримське Приазов'я"

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби

про визнання дій неправомірними та спонукання до виконання певних дій.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився .

Суть спору: Пансіонат з лікуванням "Кримське Приазов'я" звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим про визнання дій відповідача стосовно відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку Пансіонату з лікуванням "Кримське Приазов'я" неправомірними та зобов'язання Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим видати Пансіонату з лікуванням "Кримське Приазов'я" свідоцтво платника єдиного податку відповідно до ст. 291 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.01.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.01.2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою від 14.02.2013 року суд замінив відповідача - Державну податкову інспекцію в Ленінському районі АР Крим, належним – Державною податковою інспекцією в Ленінському районі АР Крим Державної податкової служби.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.70), надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.75).

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка (а.с.69), надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.71).

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Пансіонат з лікуванням "Кримське Приазов'я" зареєстрований у якості юридичної особи 21.10.1996 року Ленінською районною Державною адміністрацією АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.19).

11.12.2012 року Пансіонат з лікуванням "Кримське Приазов'я" звернувся до Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим с заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2013 року (а.с.6).

Листом від 14.12.2012 року за вих. № 16035/10/15.0 ДПІ в Ленінському районі, посилаючись на п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що сто відсотків статутного капіталу Пансіонату з лікуванням "Кримське Приазов'я" належить Федерації незалежних професійних спілок Криму, яка не є платником єдиного податку відмовив у видачі свідоцтва платника єдиного податку (а.с.5).

Позивач вважає висновки відповідача, викладені у листі від 14.12.2012 року за вих. № 16035/10/15.0 необґрунтованими та помилковими, а дії відповідача щодо відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку неправомірними.

Згідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави; 2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Закону України № 4014-VI не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Згідно ч. 4, 5 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах. Суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Статтею 112 Господарського кодексу України визначені основні положення щодо створення та статусу підприємств об'єднань громадян, а саме визначено, що підприємством об'єднання громадян, релігійної організації є унітарне підприємство, засноване на власності об'єднання громадян (громадської організації, політичної партії) або власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань.

Право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі статутні органи управління в порядку, передбаченому законом та статутними документами.

Засновником підприємства об'єднання громадян є відповідне об'єднання громадян, що має статус юридичної особи, а також об'єднання (спілка) громадських організацій у разі, якщо його статутом передбачено право заснування підприємств.

Підприємство об'єднання громадян, релігійної організації діє на основі статуту і є юридичною особою, здійснюючи свою діяльність на праві оперативного управління або господарського відання відповідно до вимог цього Кодексу.

Судом встановлено, що Федерація незалежних професійних спілок Криму зареєстрована Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України АР Крим 30.03.2000 року як об'єднання громадян у вигляді Республіканського об'єднання професійних спілок, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію об'єднання громадян № 321 від 30.03.2000 року (а.с.15).

Згідно стаття 34 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 року N 1045-XIV профспілки, їх об'єднання можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності.

Право власності профспілок, їх об'єднань виникає на підставі:

- придбання майна за рахунок членських внесків, інших власних коштів, пожертвувань громадян, підприємств, установ та організацій або на інших підставах, не заборонених законодавством;

- передачі їм у власність коштів та іншого майна засновниками, членами профспілки, державними органами або органами місцевого самоврядування.

Профспілки, їх об'єднання мають право власності також на

майно та кошти, придбані в результаті господарської діяльності створених ними підприємств та організацій.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" з метою реалізації статутних завдань профспілки, їх об'єднання, які є юридичними особами, можуть здійснювати необхідну господарську та фінансову діяльність шляхом надання безоплатних послуг, робіт, створення в установленому законодавством порядку підприємств, установ або організацій із статусом юридичної особи, формувати відповідні фонди, кредитні спілки.

Пансіонат з лікуванням "Кримське Приазов'я" створений у 1996 році, як свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 554354 організаційна правова форма Пансіонату з лікуванням "Кримське Приазов'я" визначена як об'єднання профспілок (а.с.14), згідно Витягу з Єдиного державного реєстру серії АГ № 352128 засновником Пансіонату з лікуванням "Кримське Приазов'я" є Федерація незалежних професійних спілок Криму, розмір внеску до статутного фонду - 0,00 грн. (а.с.18).

Згідно п. 1.1. Статуту Пансіонату з лікуванням "Кримське Приазов'я" пансіонат створений засновником - Федерацією незалежних профспілок Криму відповідно до діючого законодавства на основі майна, що належить засновникові, для здіснення самостійної курортно-оздоровчої, комерційної, іншої виробничо-господарської діяльності, ефективного використання й розвитку матеріальної бази курортного господарства й не може бути перепрофільований без рішення засновника для інших цілей (а.с. 20-28).

Суд вказує, що згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 352128 (а.с.18) розмір статутного капіталу позивача становить 0,00 грн., отже не сформовано статутний фонд позивача.

Також, відсутня сукупність часток у статутному капіталі позивача, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 352128 (а.с.18) , відповідно до якого розмір внеску до статутного фонду становить 0,00 грн. Отже, внесок засновника у статутний фонд позивача відсутній.

Отже, зі змісту досліджених судом документів Пансіонату з лікуванням "Кримське Приазов'я" не вбачається формування будь-яких часток в статутному капіталі та його поділ.

Підпунктом 291.4.4 п.291.4 ст. 291 Податкового кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування повинні відповідати таких критеріям, зокрема, це юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року мають середньооблікову чисельність працівників, яка не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

Так, зі змісту поданої до податкової інспекції заяви позивача та розрахунку доходу за попередній рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування видно, що середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи Пансіонату з лікуванням "Кримське Приазов'я" - позивача становить 28 осіб та обсяг доходу за попередній календарний рік становить 2178281 грн. (а.с.6-7).

Таким чином, викладені позивачем в заяві відомості щодо чисельності працівників та обсяг доходу за попередній рік дають право позивачеві на застосування до нього спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, тобто справляння єдиного податку у 2013 році.

Згідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір щодо правомірності дій відповідача щодо відмови у видачі позивачеві свідоцтва платника єдиного податку, суд виходить із того, що у відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність дій щодо прийняття рішення про відмову у видачі позивачеві свідоцтва платника єдиного податку на 2013 рік, також не надано доказів, які б свідчили про наявність у статутному капіталі часток, які поділені між його учасниками у відповідності до вимог п.п.291.5.5 п.291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.

У зв'язку із вищевикладеним, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо відмови позивачеві у видачі свідоцтва платника єдиного податку на 2013 рік є неправомірними, вчиненими без врахування обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання принципу рівності перед законом та без врахування норм Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Статтями 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог позивача, які підлягають задоволенню у повному обсязі, у тому числі і в частині зобов'язання відповідача видати позивачеві свідоцтво платника єдиного податку на 2013 рік відповідно до ст. 291 Податкового кодексу України, оскільки саме у такий спосіб можливо захистити порушене право позивача.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Керуючись ст.ст. 71, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо відмови у реєстрації та видачі свідоцтва платника єдиного податку Пансіонату з лікуванням "Кримське Приазов'я" (і.н. 22268134).

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Ленінському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби видати Пансіонату з лікуванням "Кримське Приазов'я" (і.н. 22268134) свідоцтво платника єдиного податку.

4. Стягнути на користь Пансіонату з лікуванням "Кримське Приазов'я" (і.н. 22268134) судовий збір у розмірі 32,19 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Петренко