Рішення № 30778369, 19.04.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/917/13- ц

2/248/567/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

судді Носовської Л.О.

при секретарі Тарасової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харцизьку цивільну справу за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит та пені,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 25 січня 2013 року звернувся до суду з позовом до відповідача, який мотивує тим, що 18 липня 2007 року ТОВ Комерційний банк «Арма» (далі ОСОБА_2) та ОСОБА_1 уклали Договір про іпотечний кредит № 5/2/980-N/26,(далі-Договір про іпотечний кредит) , за умовами котрого ОСОБА_2 надав відповідачу кредит у розмірі 40 000 грн., строком з 18 липня 2008 року по 16 липня 2027 року включно зі сплатою 12 % річних, а відповідач зобовязався щомісячно до 18 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відсотки ануїтетними платежами в сумі не менше 440,43 грн., та здійснити остаточне погашення не пізніше 16 липня 2027 року. У забезпечення виконання зобовязань за даним договором між Банком та відповідачем 18 липня 2007 року було укладено Іпотечний договір № 5/2/980-N/26-1.

28 вересня 2007 року між позивачем та ТОВ Комерційний банк «Арма» було укладено Договір відступлення права вимоги №752, згідно до якого ОСОБА_2 передав позивачу всі права вимоги за вище вказаними договорами, укладеним між Банком та відповідачем.

Відповідач свої зобовязання за ОСОБА_2 про іпотечний кредит виконував не належним чином, у звязку із чим рішенням Харцизького міського суду від 19 серпня 2010 року з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитом станом на 12 травня 2010 року у розмірі 46 777,49 грн., а саме, основна сума боргу - 39 109,78 грн., прострочені відсотки 4819,52 грн., пеня - 667,08 грн., інфляційні виплати 361,11 грн. Рішенням Харцизького міського суду від 12 жовтня 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за договором про іпотечний кредит № 5/2/980-N/26 від 18 липня 2007 року за період з 13 травня 2010 року по 31 березня 2012 року у розмірі 9815,42 грн., а саме: нараховані відсотки 8 838,81 грн., пеня за прострочення сплати кредитних коштів 976,61 грн.

Проте, відповідач свої зобовязання за договором про іпотечний кредит продовжує виконувати неналежним чином, у звязку із чим за період з 01 квітня по 20 грудня 2012 виникла заборгованість по ОСОБА_2 про іпотечний кредит на загальну суму 9 266,19 грн., яка складається із відсотків - 3389,51 грн., та пені за прострочення сплати кредитних коштів, а саме , пені на заборгованість 5709,34 грн., пеня (нараховані відсотки) 167,34 грн. Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та повернення судових витрат.

Відповідач позов визнав частково. Не заперечує проти стягнення заборгованості з відсотків у розмірі 3389,51 грн. Позовні вимоги про стягнення пені не визнає, оскільки з квітня 2009 року в нього виникли фінансові ускладнення, через те, що в 2009 році його було звільнено, про що він повідомив ТОВ Комерційний банк «АРМА», та порушив перед Банком питання про перенесення строку погашення кредиту, про що ОСОБА_2 повинен був повідомити Державній іпотечній установі, яка, в свою чергу, мала можливість реалізувати своє право на зворотнє відступлення права вимоги, яке реалізоване не було. Вважає, що оскільки Державна іпотечна установа не реалізувала своє право на зворотнє відступлення права вимоги, тому повинна нести наслідки, передбачені ст..613 ЦК України, тобто кредитор визнається, таким, що прострочив. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, а також врахувати його важке матеріальне становище, те, що він є єдиним годувальником своєї родини, має двох неповнолітніх дітей. Крім того , рішенням суду на його користь було стягнуто заборгованість по зарплаті, але це рішення не виконується.

Суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, що 18 липня 2007 року між ТОВ комерційний банк «АРМА»та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 5/2/980-N/26 , відповідно до п. 1.1. якого відповідач отримав кредит у розмірі 40 000 грн. під 12 % річних, строком до 16 липня 2027 року , та зобовязався щомісячно до 18 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відсотки ануїтетними платежами в сумі не менше 440,43 грн. відповідно до графіку погашення кредиту, останню сплату ануїтетного платежу необхідно здійснити не пізніше 16 липня 2027 року, що передбачено п. 2.4 ОСОБА_2.

Крім того, п. 5.3.2 ОСОБА_2 про іпотечний кредит передбачено, що позичальник зобовязаний повернути кредит в сумі, вказаній у п.1.1 цього ОСОБА_2, своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобовязань за цим ОСОБА_2 сплатити штрафні санкції та інші платежі, у строки та на умовах , що визначені цим договором

П.5.2.4 зазначеного ОСОБА_2 передбачено, що ОСОБА_2 має право передавати інформацію щодо кредитної справи Позичальника Державній іпотечній установі.

Згідно п.8.1.Договору позичальника повідомлено, та він згоден, що права вимоги за ОСОБА_2 можуть бути передані у заставу або відступлені Державній іпотечній установі.

У забезпечення виконання відповідачем зобовязань за ОСОБА_2 про іпотечний кредит між Банком та відповідачем було укладено Іпотечний договір № 5/2/980-N/26-1 від 18 липня 2007 року, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме, трикімнатну квартиру за адресою: місто Зугрес, вулиця Калініна, 1/12.

28 вересня 2007 року між Державною іпотечною установою та ТОВ Комерційний банк «АРМА» укладено Договір відступлення права вимоги № 752 , відповідно до п. 1.1. якого ОСОБА_2 передав Державній іпотечній установі всі права вимоги за договором про іпотечний кредит між Банком та ОСОБА_1 № 5/2/980-N/26 від 18 липня 2007 року, та іпотечним договором між Банком та ОСОБА_1 Вартість права вимоги за Кредитним договором на момент передачі прав вимоги у відповідності до п.1.1. цього ОСОБА_2, включає заборгованість за основним боргом по кредиту та складає 39 918,74 грн.

Відповідно до п. 3.2. ОСОБА_2 відступлення права вимоги не пізніше 5 робочих днів з моменту набрання чинності п.1.1 цього ОСОБА_2 зобовязаний передати Позичальнику письмове повідомлення про відступлення права вимоги за договорами, вказаними в п.1.1 цього ОСОБА_2 та зміну Вигодонабувача за договорами страхування, з відміткою про отримання. Повідомлення повинні бути складені за встановленою формою та містити інформацію про відступлення права вимоги із зазначенням реквізитів Установи, необхідних для виконання Позичальником своїх зобовязань за договорами, вказаними у п. 1.1. цього ОСОБА_2, та змін Вигодонабувача в договорах страхування. Всі надіслані Банком повідомлення разом з документами, що підтверджують їх доставку адресату мають бути надані до Установи протягом 7 робочих днів з дня їх надіслання відповідним адресатам.

Пунктом 3.5 даного ОСОБА_2 передбачено, що ОСОБА_2 зобовязаний у разі отримання від Позичальника (після набрання чинності пунктом 1.1. цього ОСОБА_2) грошових коштів в рахунок виконання зобовязань за Кредитним договором , перераховувати їх на рахунок Установи не пізніше наступного робочого дня з дня отримання.

Рішенням Харцизького міського суду від 19 серпня 2010 року з ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи стягнута заборгованість за кредитним договором

№ 5/2/980-N/26 станом на 12 травня 2010 року у розмірі 44 957,49 грн., а саме, основана сума боргу - 39 109,78 грн., прострочені відсотки за користування кредитом - 4819,52 грн., пеня за прострочення сплати кредитних коштів - 667,08 грн., інфляційні витрати - 361,11 грн. , а також, понесені судові витрати по сплаті судового збору 1700 грн., та витрати з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 120 грн., а загалом 46 777,49 грн.

Рішенням Харцизького міського суду від 12 жовтня 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за договором про іпотечний кредит № 5/2/980-N/26від 18 липня 2007 року за період з 13 травня 2010 року по 31 березня 2012 року у розмірі 9815,42 грн., у тому числі: нараховані відсотки 8 838,81 грн., пеня за прострочення сплати кредитних коштів 976,61 грн.

З наданої позивачем довідки вбачається, що станом на 20 грудня 2012 року загальна заборгованість позичальника ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит від 18 липня 2007 року складає 65 341,69 грн., а саме за рішенням суду від 19 серпня 2010 року - 46 027,49 грн., за рішенням суду від 12 жовтня 2012 року 10 048,01 грн.

Згідно розрахунку заборгованість відповідача за нарахованими відсотками за користування кредитом за період з 01 квітня 2012 року по 20 грудня 2012 року становить 3389,51 грн., пеня на заборгованість 5709,34 грн., пеня (нараховані %) 167,24 грн.

Відповідно до ст..526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне зобовязання).

Відповідно до ст. 611,615 ЦК України у випадку порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором.

Пунктом 6.1 ОСОБА_2 про іпотечний кредит передбачено, що за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобовязань з цим ОСОБА_2 сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах , обумовлених чинним законодавством України та цим ОСОБА_2.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконує свої зобовязання за договором про іпотечний кредит, та не сплачує передбачені умовами ОСОБА_2 відсотки за користування кредитними коштами, у звязку із чим з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по нарахованим відсоткам за користування кредитом за період з 01 квітня по 20 грудня 2012 року у розмірі 3389,51 грн

Відповідно до п. п. 6.2 п.6 ОСОБА_2 про іпотечний кредит за порушення взятих на себе зобовязань з повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, позивальник зобовязується сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки ОСОБА_3 банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно частини 1 статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

Частиною 3 даної статті передбачено, що боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

Відповідно до частини 4 даної статті боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Пунктом 5.4.2 ОСОБА_2 про іпотечний кредит передбачено, що позичальник має право порушувати перед кредитором питання про перенесення строку погашення кредиту у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з незалежних від нього (Позичальника) причин.

Згідно п.4.1 ОСОБА_2 відступлення права вимоги № 752 не пізніше наступного робочого дня з дня виявлення обставин, зазначених у п.2.3. цього договору , Установа зобовязана доставити в банк вимогу, в якій наводяться підстави для набрання чинності пунктом 1.3 цього договору, визначається сума (розмір) зобовязань Банку по зворотному відступленню права вимоги та кінцева дата перерахування Банком на користь Установи усіх платежів за зворотне відступлення права вимоги.

Пунктом 1.3 ОСОБА_2 передбачено, що установа передає, а банк приймає всі права вимоги за договорами ,вказаними у п.1.1 цього договору та у Вимозі зворотного відступлення права вимоги (далі-Вимога) .

Згідно п.2.3 ОСОБА_2 установа має право надіслати банку вимогу : на наступний робочий день з дня прострочення позичальником сплати чергового платежу за іпотечним кредитом та відсотків, згідно умов Кредитного договору , протягом двох місяців; на наступний робочий день з дня надходження від банку інформації про погіршення фінансового стану позивальника, яке призвело до невідповідності іпотечного кредиту Стандартам Установи на поточний момент.

Тобто, даним пунктом ОСОБА_2 передбачено право Державної іпотечної установи по Вимозі зворотного відступлення прав вимоги, а не обовязок.

З ОСОБА_3 банку України від 17 квітня 2009 року № 47-312/7329 вбачається, що постановою Правління ОСОБА_3 банку України від 16 квітня 2009 року № 230 у ТОВ КБ «АРМА» з 17 квітня 2009 року призначена тимчасова адміністрація в ТОВ КБ «АРМА» строком на один рік . З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку уведений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 17 квітня 2009 року до 16 жовтня 2009 року.

Наказом №27-к від 12 червня 2009 року ВАТ КБ Національний стандарт» звільнено ОСОБА_1 з посади начальника валютного відділу Донецької філії, 12 червня 2009 року.

Таким чином, судом встановлено, що фінансовий стан ОСОБА_1 змінився з 12 червня 2009 року, тобто, коли вже була призначена тимчасова адміністрація в ТОВ КБ «АРМА».

З ОСОБА_3 банку України від 23 лютого 2010 року № 55-012/559-2767 вбачається, що постановою Правління ОСОБА_3 банку України від 19 лютого 2010 року № 79 з 22 лютого 2010 року відкликана банківська ліцензія у ТОВ КБ «АРМА» та ініційована процедура ліквідації банку.

Частиною 1 статті 616 ЦК України передбачено, що якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Згідно частини 1 даної статті суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

З урахуванням наведеного, судом не встановлено, що порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, та суд знаходить необґрунтованими заперечення відповідача про те, що Державна іпотечна установа не реалізувала зворотнє відступлення права вимоги, тому повинна нести наслідки, передбачені ст..613 ЦК України, оскільки у ТОВ КБ «АРМА» з 17 квітня 2009 року призначена тимчасова адміністрація в ТОВ КБ «АРМА» строком на один рік, з 22 лютого 2010 року - відкликано ліцензію, та звернення з Вимогою зворотного відступлення права вимоги є правом Державної іпотечної установи, а не обовязком.

Згідно частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у

зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має двох малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно рішення Харцизького міського суду від 26 жовтня 2009 року на користь ОСОБА_1 зВАТ «Комерційний банк «ОСОБА_3 стандарт» стягнуто заборгованість по заработній платі в розмірі 13308,01 грн та середній заработок за час затримку розрахунку при звільненні в розмірі 29260,95 грн.

З довідки ПАТ «Комерційний банк «Промекономбанк» вбачається, що ОСОБА_1 з 17 травня 2010 року працює на посаді начальника відділу , та його середній заробіток за період з вересня 2012 року по лютий 2013 року становить 4000 грн. на місяць.

З урахуванням матеріального стану відповідача, який просить при розгляді даної справи врахувати його матеріальне становище, суд вважає можливим зменшити розмір відсотків, які нараховуються як неустойка, та стягнути з відповідача на користь позивача пеню на заборгованість 2700 грн., пеню на нараховані відсотки - 60 грн., задовольнивши в цієї частині позовні вимоги Державної іпотечної установи частково.

У відповідності до ст..88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути повернення судових витрат.

Керуючись ст.ст. 14, 509, 526, 551, 610, 611, 615, 625, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Державної іпотечної установи задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродж. ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, на користь Державної іпотечної установи ( м.Київ, бул.ОСОБА_6 34, на п/рах 26506301869 в ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО 300465, ідентифікаційний код 33304730 ) заборгованість за договором про іпотечний кредит № 5/2/980-N/26 від 18 липня 2007 року за період з 01 квітня по 20 грудня 2012 року у розмірі 6 149,51 грн., у тому числі: відсотки за користування кредитом 3 389,51 грн., пеня на заборгованість 2700 грн., пеня на нараховані відсотки - 60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи повернення судового збору 229,40 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: