Рішення № 30778114, 17.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-11/13341-2012 17.04.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Просто-Страхування»ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»Простягнення 11 999,86 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаКрашеніннікова М.І. Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Просто-Страхування» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» (далі - Відповідач) про стягнення 11 999,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 03.02.2011 з автомобілем марки Lexys GX 470, державний номер АІ 0990 ВТ, та є об'єктом страхування, згідно договору добровільного страхування транспортних засобів №211402 від 28.03.2011, завдано механічних пошкоджень. Згідно звіту № 1568/594 з оцінки транспортного засобу, складеного 27.02.2012 суб'єктом оціночної діяльності на замовлення страхової компанії-позивача, вартість матеріального збитку завданого автомобілю складає 11 350,63 грн.

Враховуючи те, що транспортний засіб іншого учасника ДТП має поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладений з відповідачем, а водія, який ним керував, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» з претензією про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, однак такі вимоги задоволені не були. Враховуючи дані обставини, з посиланням на положення Цивільного кодексу України та Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі» позивач просить стягнути суму сплаченого страхового відшкодування у судовому порядку з відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.09.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.10.2012 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.10.2012 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено до 05.11.2012 р.

02.11.2012 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2012 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено до 20.11.2012 р.

20.11.2012 р. через канцелярію Господарського суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що експерт при складанні звіту №1568/594 з оцінки транспортного засобу дійшов хибного висновку про відсутність ознак для застосування коефіцієнта фізичного зносу автомобіля. Також відповідач надав копію звіту №004 про оцінку автомобіля Lexys GX 470, державний номер АІ 0990 ВТ, складеного 19.03.2012 та відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого в результаті ДТП, складає 9 281,44 грн. Крім того, відповідач зазначив, що у позивача були відсутні правові підстави для визнання спірного ДТП страховим випадком та виплати страхового відшкодування, оскільки за договором №АТК2114002 позивачем застраховано майнові інтереси власника автомобіля «Lexys G470», реєстраційний номер АІ 0064 АТ, а згідно довідки про ДТП №8955798, ДТП відбулась за участю транспортного засобу Lexys GX 470, державний номер АІ 0990 ВТ, а згідно постанови Ірпінського міського суду Київської області від 16.02.2012 р. №3-266/12 дана ДТП відбулась за участю автомобіля Lexys GX 470, державний номер АІ 0990 КТ, при цьому додаткова угода №1, якою сторони погодили зміну реєстраційного номера застрахованого автомобілю на «АІ 0990 ВТ», взагалі відноситься до договору АТК №197576.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.11.2012 р. продовжено строк розгляд справи, розгляд справи відкладено до 05.12.2012 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.12.2012 р. у справі №5011-11/13341-2012 призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.12.2012 р. провадження у справі №5011-11/13341-2012 було зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

05.03.2013 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок №9/13-54 судової експертизи від 25.02.2013 р. по справі №5011-11/13341-2012 та матеріали вказаної справи.

Розпорядженням від 06.03.2013 р. відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №5011-11/13341-2012, у зв'язку з тим, що суддя Смирнова Ю.М. знаходиться на довготривалому лікарняному.

Згідно автоматизованої системи документообігу Господарського суду м. Києва, справу №5011-11/13341-2012 передано на розгляд судді Куркотовій Є.Б.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.03.2013 р. справу №5011-11/13341-2012 прийнято до провадження судді Куркотової Є.Б.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.03.2013 р. провадження у справі №5011-11/13341-2012 поновлено, розгляд справи відкладено до 03.04.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.04.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 17.04.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав додаткову угоду №2 до Договору добровільного страхування транспортних засобів АТК №211402 від 26.03.2011 р., позовні вимоги, підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103021702114, яке отримано останнім 08.04.2013 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2011 р. між позивачем та Бондар Т.С. укладено договір добровільного комплексного страхування транспортних засобів №211402 серії АТК, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останньої, що не суперечать чинному законодавству України, які пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, автомобілем «Lexys», державний реєстраційний номер АІ 0064 АТ.

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2011 р. сторони підписали Додаткову Угоду №2 до Договору, якою погодили внести зміни до п. 1.4 Договору «Інформація про транспортний засіб», та викласти його у наступній редакції: «Реєстраційний номер АІ 0990 ВТ».

За клопотанням представника позивача, копія вказаної довідки долучена до матеріалів справи, та підтверджує той факт, що позивачем застраховано інтереси страхувальника які пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, саме автомобілем «Lexys», державний реєстраційний номер АІ 0990 ВТ.

03.02.2012 р. о 12 годині 00 хвилин Цілін Д.М., керуючи транспортним засобом автомобілем «УАЗ-3,741», державний реєстраційний номер АІ 2436 АІ, в м. Ірпінь, Київської області по вул. Шевченка, здійснив стоянку автомобіля, відчинив дверці, та не впевнився, що це буде безпечним внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Lexys», державний реєстраційний номер АІ 0990 ВТ, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ВДАІ Ірпінського МВ.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 16.02.2012 р. у справі №3-266/12 водія Ціліна Д.М. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту №1568/594 з оцінки транспортного засобу, складеного 27.02.2012 р. ФОП Кацара Ю.В., вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Lexys», державний реєстраційний номер АІ 0990 ВТ, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 11 350,63 грн.

12.03.2012 р. страхувальник звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування.

Страховим актом від 13.03.2012 р. пошкодження транспортного засобу марки «Lexys», державний реєстраційний номер АІ 0990 ВТ, внаслідок ДТП, що сталося 03.02.2012 р. о 12 годині 00 хвилин в м. Ірпінь, Київської області по вул. Шевченка визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 11 999,86 грн.

На підставі страхового акту, позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував на рахунок ТОВ «Світ-Авто» суму страхового відшкодування у розмірі 11 999,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7899 від 16.03.2012 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, позивач зазначає, що до нього перейшло в межах суми 11 999,86 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина Ціліна Д.М. у скоєнні ДТП, встановлена у судовому порядку.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

З копії письмових пояснень Ціліна Д.М., викладених інженеру з безпеки руху С.О.П. Снітко В. з приводу спірної ДТП, вбачається, що під час скоєння ДТП, останній працював на посаді електромонтера-водія у ЗАТ АЕС «Київобленерго».

Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. визначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

З довідки про обставини дорожньо-транспортної пригоди №8955798 вбачається, що транспортний засіб «УАЗ», державний реєстраційний номер АІ 2436 АІ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Lexys», належить ЗАТ АЕС «Київобленерго».

Таким чином, володільцем автомобілю «УАЗ», державний реєстраційний номер АІ 2436 АІ є ЗАТ АЕС «Київобленерго», його цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації вказаного автомобілю «УАЗ», застрахована - відповідачем згідно із полісом №АА/6705277.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент ДТП та направлення позивачем заяви про виплату відшкодування страхового) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом «УАЗ», державний реєстраційний номер АІ 2436 АІ застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №АА/6705277, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

18.05.2012 р. позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 11 999,86 грн.

Останній відповіді не направив, відшкодування шкоди у порядку регресу не здійснив.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У зв'язку з існуванням спору між сторонами стосовно розміру витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу «Lexys», державний реєстраційний номер АІ 0990 ВТ, на виконання ухвали Господарського суду м. Києва була проведена судова авто товарознавча експертиза, попередню оплату якої покладено на відповідача.

За змістом висновку експерта зазначено, що оскільки в наданих на дослідження матеріалах є розбіжності, а саме: у акті №1568 технічного стану транспортного засобу «Lexys» складеного у присутності власника, відсутній запис про пошкодження, що не пов'язані з даною ДТП, а у протоколі огляду транспортного засобу від 21.02.2012 р. мається запис про те, що на лівій стороні є пошкодження не пов'язані з ДТП та експертним шляхом, у даний момент, не можливо визначити були пошкодження чи ні то розрахунок матеріального збитку виконано у двох варіантах:

1) Матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Lexys», в результаті ДТП, що сталося 03.02.2012 р. з урахуванням обставин ДТП, які наведені у протоколі огляду та документів, що свідчить про пригоду, в тому числі схеми ДТП, фотографій з місця ДТП, характеру пошкоджень у разі якщо автомобіль не мав пошкоджень отриманих до даної ДТП складає 11 127,29 грн.

2) Матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Lexys», в результаті ДТП, що сталося 03.02.2012 р. з урахуванням обставин ДТП, які наведені у протоколі огляду та документів, що свідчить про пригоду, в тому числі схеми ДТП, фотографій з місця ДТП, характеру пошкоджень у разі якщо автомобіль мав пошкодження, які отриманні до даної ДТП складає 9 078,50 грн.

Відтак, згідно висновку експерта, експертним шляхом визначити чи мали місце пошкодження автомобіля «Lexys», що не пов'язані з ДТП не можливо, а представником відповідача не надано належних доказів їх існування, тому суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем існування пошкоджень транспортного засобу «Lexys», що непов'язані з спірною ДТП.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, матеріалами справи (висновок експерта №9/13-54) підтверджено, що розмір відновлювального ремонту автомобіля «Lexys», державний реєстраційний номер АІ 0990 ВТ внаслідок спірного ДТП становить 11 127,29 грн., а позивачем набуто право вимоги у розмірі 11 999,86 грн.

Проте, суд відзначає, що Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тобто спеціальним законом, який застосовується до спірних правовідносин, зокрема ст. 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Механізм оцінки колісних транспортних засобів встановлюється Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженою Міністерством Юстиції України та Фондом державного майна України 24.11.03 (далі - Методика).

Відповідно до п. 4.3. Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ, у якому зазначається інформація, передбачена п. 4.4. Методики.

Відтак, документом, який визначає розмір збитку, тобто документ необхідний для розрахунку страхового відшкодування згідно з вимогами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є Звіт про оцінку колісного транспортного засобу.

Отже, розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме в даному випадку, вартістю відновлювального ремонту згідно висновку експерта.

Полісом №АА/6705277, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 51 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №АА/6705277 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту згідно висновку експерта, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 11 127,29 грн. до звернення позивача із позовом до суду.

Стосовно заперечень відповідача про невідповідність держаного номерного знаку автомобілю «Lexsus» в постанові Ірпінського міського суду Київської області від 16.02.2012 р. у справі №3-266/12 суд відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, обставини, встановлені в постанові Ірпінського міського суду Київської області від 16.02.2012 р. у справі №3-266/12 щодо учасників дорожньо-транспортної пригоди, а також місця та обставин події, повністю відповідають обставинам, встановленим згідно довідки №8955798 про обставини ДТП, а отже невідповідність державних номерних знаків автомобілю «Lexsus», зазначених в постанові суду та в довідці ДАІ і реєстраційних документах на автомобіль, є технічною опискою, у зв'язку з чим немає підстав вважати, що в результаті цієї пригоди був пошкоджений інший автомобіль, а ніж автомобіль страхувальника позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 11 127,29 грн.

В частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 872,57 грн. необхідно відмовити з огляду положень ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Попередня оплата за проведення судової автотоварознавчої експертизи ухвалою суду від 05.12.2012 р. була покладена на відповідача.

Платіжним дорученням №46 від 29.01.2013 р. підтверджується оплата відповідачем судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 3 678,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за проведення судової експертизи покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Каштан» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 12, офіс 37; код ЄДРПОУ №32071894) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Просто-страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; код ЄДРПОУ 24745673) страхове відшкодування у розмірі 11 127 (одинадцять тисяч сто двадцять сім) грн. 29 коп., витрати на проведення судової експертизи у розмірі 3 410 (три тисячі чотириста десять) грн. 55 коп. та судовий збір у розмірі 1 492 (одна тисяча чотириста дев'яносто дві) грн. 46 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.2013 р.