Рішення № 30776477, 29.03.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 812/9546/12

Провадження 2/333/814/13

рішення

Іменем України

20 березня 2013 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

при секретарі Жанжаровій О.О.,

за участі представника позивача за первісним позовом Пшеничної К.О.,

представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк банк «ПриватБанк», третя особа: ОСОБА_4 про захист прав споживачів, визнання незаконним збільшення кредитної ставки та про зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення предмету застави, посилаючись на те, що 09.08.2006 року з відповідачем був укладений кредитний договір в сумі 64 639,00 грн. строком до 08.08.2013 року зі сплатою за користування кредитом 1,25% на місяць (15 % річних) на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми наданого кредиту щомісяця в період сплати. Умови договору відповідач не виконує, станом на 06.08.2010 року має заборгованість у сумі 45 221,95 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач та відповідач 09.08.2006 року уклали договір застави автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 Позивач просить в рахунок погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на транспортний засіб, а також стягнути з відповідача судові витрати.

У подальшому, позивач уточнив свої позовні вимоги, зазначивши, що станом на 14.01.2013 року заборгованість по кредитному договору, укладеного з ОСОБА_3 складає 99 723, 11 грн., з яких: 29 740, 56 грн. - заборгованість за кредитом; 42 999 грн. - заборгованість по процентам; 2 179,08 грн. - заборгованість за комісією; 24 804,47 грн. - заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідач ОСОБА_3 із позовними вимогами не погодився у повному обсязі. В судовому засіданні надав зустрічний позов в обґрунтування якого зазначає, що заборгованість за кредитним договором виникла частково через те, що позивач в односторонньому порядку підвищив проценту ставку за вказаним кредитним договором з 15% до 26,4% річних, про що він не був повідомлений належним чином. Враховуючи, що, на думку відповідача по первісному позову, ПАТ КБ «ПриватБанк» незаконно підвищив проценту ставку з 01.02.2009 року, тому ОСОБА_3 просить суд визнати незаконними дії підняття банком в односторонньому порядку з 15 % до 26,4% річних та зобов'язати позивача по первісному позову здійснити перерахунок заборгованості із врахуванням 15% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Пшенична К.О. первісний позов підтримала та просила суд його задовольнити у повному обсязі, пославшись на обставини, викладені у ньому. У задоволенні зустрічної позовної заяви заперечувала, вказавши, що підняття процентної ставки з 15% до 26,4% річних відбулося законно. Вказане підняття було передбачено кредитним договором, який було підписано ОСОБА_3 та відповідає чинному законодавству. ОСОБА_3 погодився на збільшення процентної ставки, що підтверджується діями останнього, а саме: сплата тіла кредиту та відсотків за новою відсотковою ставкою.

Представник відповідача по первісному позову ОСОБА_3 - ОСОБА_2 просила суд у задоволенні первісного позиву відмовити, а зустрічну позовну заяву задовольнити повністю, посилаючись на обставини, викладені у зустрічному позові та враховуючи, що у судовому засіданні не доведений факт належного повідомлення ОСОБА_3 про збільшення відсоткової ставки. Крім того, ОСОБА_2 надала до суду заяву про застосування строку позовної давності до позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Третя особа - ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків

За вимогами ч.3 ст.10 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 Цивільно-процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

На підставі ст.57 Цивільно-процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

09.08.2006 року між «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №zpe0AU28300342 в сумі 64 649, 00 грн. на строк до 08.08.2013 року під 1,25% на місяць (15% річних) на суму залишку заборгованості за кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми наданого кредиту щомісяця в період сплати (а.с. 4-8).

Згідно п.1 зазначеного кредитного договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати з 21 по 28 число кожного місяця позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 887, 28 грн.

Відповідно до п.2.2. кредитного договору №zpe0AU28300342 від 09.08.2006 року позичальник зобов'язаний погасити кредит у порядку, сумах і строки, передбачені цим договором, сплатити банку відсотки за користуванням кредитом та винагороду.

Згідно п. 2.3.7. кредитного договору №zpe0AU28300342 від 09.08.2006 року банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п. 1.1 даного договору, у тому числі, шляхом звернення стягнення на заставлене майно при настанні умов, передбачених п.2.3.3, у якому передбачено порушення позичальником зобов'язань, у тому числі, затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць.

Відповідно до зазначеного кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання, передбаченого п.п. 2.2.2., 2.2.3. даного договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки. Сплата здійснюється в гривні.

У порушення норм ЦК України та умов договору ОСОБА_3 зобов'язання за договором належним чином не виконав, в зв'язку з чим у останнього станом на 14.01.2013 року виникла заборгованість по кредитному договору у розмірі 99 723, 11 грн., з яких: 29 740, 56 грн. - заборгованість за кредитом; 42 999 грн. - заборгованість по процентам; 2 179,08 грн. - заборгованість за комісією; 24 804,47 грн. - заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язані здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №zpe0AU28300342 від 09.08.2006 року між «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 09.08.2006 року було укладено договір застави майна №zpe0AU28300342, згідно якого ОСОБА_3 передав в заставу автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO», модель: Т 13110, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі НОМЕР_3, державний реєстраційний номер: НОМЕР_1, що належить на праві власності останньому (а.с. 10-14).

Згідно п. 15.7.1 та 15.7.3 зазначеного договору застави, у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем зобов'язання, передбаченого кредитним договором, заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави - транспортний засіб.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч.1, 2 ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.2 п.3 ст.592 ЦК України заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена - звернути стягнення на предмет застави.

Оскільки банк повністю виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, а ОСОБА_3 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави підлягають задоволенню.

Разом із тим, розглядаючи заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 щодо застосування позовної давності до позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», суд вважає за необхідне лише до пені застосувати позовну давність.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, згідно розрахунку, наданого представником ПАТ КБ «ПриватБанк», пеня з 21.03.2012 року з урахуванням виплат, здійсненних ОСОБА_3, складає 16 007,08 грн.

Позовна давність до інших позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» не підлягає застосуванню, так як виконання основного зобов'язання по кредитному договору закінчується у серпні 2013 року.

Що стосується зустрічної позовної заяви ОСОБА_3, то у її задоволенні необхідно відмовити на підставі наступного.

Пунктом 2.3.1 кредитного договору №zpe0AU28300342 від 09.08.2006 року, укладеного між сторонами, передбачено, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користуванням кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше, ніж на 10% у порівнянні з курсом долара до гривні, встановленого НБУ на момент укладення кредитного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті. При цьому, банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

Враховуючи зміну середньозваженої ставки по кредитам банків України у гривні з 11,4% до 29%, підвищенням рівня облікової ставки Національного Банку України з 8% до 12% та зміну курсу долара США до гривні, більше, ніж на 10% керівництвом «ПриватБанку» 25.12.2008 року на оперативній нараді було прийнято рішення про збільшення процентної ставки та умови дострокового погашення кредиту. Вказане рішення було закріплене відповідним розпорядженням від 31.01.2008 року.

На підставі прийнятого рішення, позивач по первісному позову направив ОСОБА_3 лист, в якому вказав, що відсоткова ставка за кредитним договором №zpe0AU28300342 від 09.08.2006 року, починаючи з 01.02.2008 року збільшується з 15% до 26,40% річних. При цьому, у разі погашення у строк до 01.02.2009 року суми заборгованості за кредитним договором: у розмірі 9000 грн., відсоткова ставка за кредитним договором підвищується до 21,48% річних; у розмірі 16000 грн., відсоткова ставка не змінюється та залишається на поточному рівні - 15% річних. У випадку незгоди із вказаними змінами ОСОБА_3 пропонували у строк, не пізніше 20.01.2009 року звернутися у відділення «ПриватБанку», що обслуговує кредит останнього та надати письмове повідомлення про свою незгоду із зміненими умовами кредитування та погасити заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.

З матеріалів справи, а саме - з реєстру № 527/9, наданого представником банка, вбачається, що позивач по первісному позову письмове повідомлення направив своєчасно - рекомендованим листом 07.01.2009 року.

ОСОБА_3 до 01.02.2009 року не погасив запропоновану «ПриватБанком» заборгованість та у подальшому, 18.02.2009 року, 30.03.2009 року, 10.06.2009 року, 19.10.2009 року, 25.12.2009 року, 19.04.2010 року та 14.05.2010 року сплачував суми за збільшеними відсотками, що підтверджується випискою з рахунку на ім'я ОСОБА_3 та не заперечувалося представником останнього у судовому засіданні.

Згідно ч.ч.2,3 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ч.2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, суд вважає, що сплачуючи відсотки на новою ставкою, ОСОБА_3 прийняв пропозицію «ПриватБанку» щодо збільшення відсотків. Правочин вважається вчиненим (навіть за відсутності доказів належного повідомлення боржника), так як фактичні дії вказують на прийняття пропозиції.

Згідно ч.2 ст. 1056-1 та ст. 1061 ЦК України у зв'язку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 р. № 661 (далі Закон №661), яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору банківського вкладу щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною. Цей закон набрав чинності з 10.01.2009 року, проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач надіслав повідомлення про підвищення відсотків з 15% до 26,40% річних за укладеним договором з 01.02.2009 року з посиланням на те, що у грудні 2008 р. банком прийнято таке рішення, і на підставі цього банком в наступному зроблені перерахунки процентів за договорами.

Кредитний договір був укладений до 10.01.2009 року і в ньому сторони досягли домовленості про те, що банк має право в односторонньому порядку змінити проценту ставку, і це вже є домовленістю сторін.

Суд не приймає до уваги помилку у листі-повідомленні про відправлення листа 25.12.2008 року, коли рішення про збільшення відсотків було прийнято лише 31.12.2008 року, так як вона суттєво не вплинула на відносини між сторонами, та могла бути опискою з боку «ПриватБанку».

Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільно-процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 258, 514, 516, 526, 527, 572, 589, 590, 592, 610, 612, 617, 625, 642, 1048-1050, 1054, 1056-1, 1061 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 58, 60, 88, 209, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, перед Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» за кредитним договором № ZPE0AU28300342 від 09.08.2006 р. в розмірі 90 925 (дев'яносто тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 72 (сімдесят дві) коп., з яких: 29 740 (двадцять дев'ять тисяч сімсот сорок) грн. 56 (п'ятдесят шість) коп. - заборгованість за кредитом, 42 999 (сорок дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. - заборгованість за процентами, 2 179 (дві тисячі сто сімдесят дев'ять) грн. 08 (вісім) коп. - заборгованість по комісії, 16 007 (шістнадцять тисяч сім) грн. 08 (вісім) коп. - заборгованість по пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - звернути стягнення на предмет застави: автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO», модель: Т 13110, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі НОМЕР_3, державний реєстраційний номер: НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційним банком „ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р\р 64993919400001, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. та витрати з оплати судового збору у розмірі 452 (чотириста п'ятдесят дві) грн. 22 (двадцять дві) коп.

У задоволенні інших позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», третя особа: ОСОБА_4 про захист прав споживачів, визнання незаконним збільшення кредитної ставки та про зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод