УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" лютого 2013 р.справа № 1170/2а-213/12
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Антіпової В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду 13 лютого 2012 року
у адміністративній справі № 1170/2а-213/12 за позовом прокурора м. Олександрії Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від імені якої діє територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, -
в с т а н о в и л а :
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду 13 лютого 2012 року задоволено позов прокурора м. Олександрії Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від імені якої діє територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області, та с тягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України (рахунок 31118106700006 УДК у м.Олександрія, ГУДК у Кіровоградській області, код одержувача 24146085, код бюджетної класифікації 21081100 МФО 823016) фінансові санкції в сумі 1020,00 грн., постанову суду звернуто до негайного виконання.
Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені вимог прокурора відмовити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права, без урахування обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору у цій справі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон № 2344), Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" № 1775-III від 01.06.2000 (далі - Закон № 1775), Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Пунктами 21, 25, 26 та 27 Порядку №1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис. Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5. Всі наведені вимоги були виконані посадовими особам територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м. Севастополі.
Відповідно до статті 3 Закону № 2344, цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до статті 29 Закону № 2344, автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Згідно статті 34 Закону №2344 автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів.
Статтею 35 Закону № 2344 встановлено, що послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення. Послуги з перевезення на таксі надаються громадянам у порядку черги на стоянках таксі та на шляху прямування, а також на замовлення (звичайне, термінове, нічне) усне, письмове чи за телефоном.
Статтею 39 Закону № 2344 передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 14 Закону №1775, до ліцензій на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом додаються ліцензійні картки на кожен автомобільний транспортний засіб. Ліцензійна картка є бланком суворої звітності, до якої заносяться реєстраційні дані ліцензії та автомобільного транспортного засобу.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 60 Закону №2344 до автомобільних перевізників застосовуються санкції за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що автомобільними перевізниками є суб'єкти господарювання, у тому числі фізичні особи-підприємці, які повинні мати необхідні документи, зокрема, ліцензію та ліцензійні картки, та забезпечувати ними водія. При цьому, ліцензійна картка оформлюється на кожний автомобіль, що знаходиться у власності або користуванні автоперевізника. Відповідальність за порушення вимог Закону України №2344 несе саме автомобільний перевізник, як суб'єкт правопорушення у розумінні зазначеного Закону.
Задовольняючи вимоги прокурора у цій справ, суд першої інстанції виходив з того, що водій фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 здійснював експлуатацію легкового автомобіля облаштований як таксі без наявності ліцензійної картки, у зв`язку з чим до відповідача правомірно було застосовано штрафні (фінансової) санкції..
Зазначена позиція підтримується апеляційним судом з тих підстав, що висновки суду першої інстанції у цій справі є вірними та такими, що зроблені на підставі правильно встановлених фактичних обставини по справі та застосованих норм матеріального права.
Так, суд першої інстанції встановив і це підтверджено матеріалами справи, що в результаті проведеними територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області перевірками 03.08.2011р. та 02.09.2011р. щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, було виявлено порушення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 вимог ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт" № 2344-ІІІ, яке полягало в тому, що водій відповідача експлуатував легковий автомобіль облаштований як таксі без наявності ліцензійної картки.
За результатами перевірок територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області було складено Акти № 065537 від 03.08.2011 р. та № 065639 від 02.09.2011 р., в яких зафіксовано також відмову водія ОСОБА_1 від пояснень про причини порушень та підпису (а.с.6, 10) . Розгляд справи з приводу зазначеного порушень, які зафіксовані в актах №065537 від 03.08.2011р. та №065639 від 02.09.2011р, було призначено на 29.09.2011р., про відповідач був повідомлений належним чином 14.09.2011 р. (а.с.11), у зв'язку з чим справу 29.09.2011р. було розглянуто заступником начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області без участі відповідача, та відповідно до абз.4 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ на відповідача накладено фінансові санкції у вигляді штрафу, про що винесено постанову № 017139 від 29.09.11 р. про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 510 грн. та постанову №017140 від 29.09.11р. про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
Висновки суду першої інстанції про правомірність дій та рішень територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області узгоджуються з приписами статті 48 Закону № 2344-ІІІ, якою визначено, що документами для водія особи, що здійснює пасажирські перевезення, є ліцензійна картка.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду попередніх інстанпершої інстанції, що начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області правомірно винесено постанови про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Доводи, які містяться в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції та обставин справи не спростовують, оскільки вони не підтверджені жодними доказами, які б свідчили про факт непроведення перевірок інспекторами, та того, що автомобіль відповідача ніколи не був облаштований як таксі, про підробку фототаблиці автотранспорту, та тому подабного.
Погоджується судова колегія також з висновками суду першої інстанції про безпідставність твердження відповідача щодо позбавлення його можливості захисту прав під час розгляду справи начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області, та можливості оскарження постанов про застосування фінансових санкцій, оскільки про розгляд справи на час прийняття вказаних рішень відпвідач дійсно вчасно повідомлявся, що підтверджено матеріалами справи згідно яких про розгляд справи стосовно скоєних порушень відповідач повідомлявся територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області, а винесені постанови направлялися в його адресу своєчасно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Таким чином, судова колегія вважає, що судове рішення першої інстанції є законним та обґрунтованим, і відповідно не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі. Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду 13 лютого 2012 року - залишити без змін
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов
Судове рішення № 30775872, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 9101/52790/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: