Постанова № 30775771, 09.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 р. Справа № 804/3024/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.,

за участю

представника позивача - Передірій А.О.,

представника відповідача - Каціонової А.В.,

представника третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євраз Україна» до Дніпропетровської митниці, третя особа - Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання противоправними та скасування карток відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, та про зобов'язання надати висновок та здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗ УКРАЇНА», звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської митниці, третя особа - Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому з урахування заяви про збільшення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.12.13 №110050004/2012/10224 та від 27.02.13 №110050004/2013/00058, Рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.12 №110050004/2012/000076/1 та від 27.02.13 №110050004/2012/001157/1, а також просить зобов'язати відповідача надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення позивачу надмірно сплаченої суми ПДВ в розмірі 1 456 004,81 грн. шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача та зобов'язати відповідача здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно застосував резервний метод визначення митної вартості товару, поставленого позивачу за зовнішньоекономічним контрактом від 08.11.12 №ДГНТ6Т001306 та додатками до нього від 30.11.12 №ПКНТ6Т013766 та від 24.12.12 №ПКНТ6Т013847 та №ПКНТ6Т013848, наявність підстав для застосування такого методу митним органом не доведено, в той час як заявлена позивачем митна вартість базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню.

Представник відповідача, Дніпропетровської митниці, проти задоволення позову заперечував, зазначивши доводи, викладені в письмових запереченнях проти позову (а.с.130-139). Так, документальним контролем виявлені неточності, а саме позивачем надано прайс-лист виробника товару від 30.11.12, в якому наведено вартість товару та умови та знижки на продукцію, проте передбачена знижка прайс-листом не відноситься до товару, заявленого у МД. Крім того, позивач мав надати виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України, довідкову інформацію щодо вартості у країні - експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними); розрахунок ціни (калькуляцію), оскільки митним органом встановлена пов'язаність позивача та його продавця.

Третя особа, Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, направила до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Головного управління (а.с.64).

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що 08.11.12 між ВАТ «ЕВРАЗ Нижньотагільський металургійний комбінат» (Російська Федерація) - Продавець та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗ УКРАЇНА» (Україна) - покупець, укладений контракт № ДГНТ6Т001306 на купівлю - продаж куль сталевих помольних (а.с.12-15). Відповідно до умов п.3.2 вказаного контракту, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 09.11.12 оплата партії Товару здійснюється на протязі 90 календарних днів з дати відвантаження. Дозволяється здійснення 100% попередньої оплати партії товару Покупцем (а.с.16). Відповідно до умов додатків № ПКНТ6Т013766 від 30.11.12 (а.с.17), № ПКНТ6Т013847 від 24.12.12, № ПКНТ6Т013848 від 24.12.12 (а.с.70-71), які є невід'ємною частиною контракту № ДГНТ6Т001306 від 08.11.12, ВАТ «ЕВРАЗ Нижньотагільський металургійний комбінат» у грудні 2012 року та у лютому 2013 року здійснило на адресу позивача поставку товару, а саме шару стального помольного 120мм (2 група), ДСТУ 7524-89 у загальній кількості 3 262,15 т на загальну суму за контрактом 20 489 603,44 грн., з розрахунку 20 000 руб. за тону.

З метою здійснення митного оформлення товару Позивачем 29.12.12 та 26.02.13 були надані до відповідача вантажні митні декларації №110050004/2012/006143 та №110050004/2013/001157 відповідно (а.с.20, 74), зі змісту яких вбачається, що митна вартість товарів, що імпортується в Україну, визначена за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів. Також позивачем до митної декларації були надані зовнішньоекономічний контракт від 08.11.12 разом з додатками, додатковою угодою №1 від 09.11.12, облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності від 06.11.12 №110/2012/0000730, транспортні накладна, рахунок-фактура (інвойс), сертифікати якості, сертифікат походження товару, довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належить резиденту України і знаходиться за її межами, транзитні експортні декларації, прейскурант (прайс-лист) виробника товару, калькуляція транспортних витрат, договір про перевезення, митна декларація країни експорту, висновки про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Дніпропетровська митниця з визначенням митної вартості товару у вказаних деклараціях не погодилась та винесла картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.12.13 №110050004/2012/10224 та від 27.02.13 №110050004/2013/00058, а також видала рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.12 №110050004/2012/000076/1 та від 27.02.13 №110050004/2012/001157/1, якими ціна товару скоригована за резервним методом до рівня 32 380,70 руб. РФ за тону. В рішенні від 29.12.12 №110050004/2012/000076/1 відповідачем зазначено, що проведеним контролем виявлено неточності, а саме декларантом для підтвердження митної вартості товару надано прайс-лист виробника товару від 30.11.12 №Б/Н, в якому наведено вартість товару та умови на знижки на продукцію, але передбачена прайс-листом знижка, яка склала 20% вартості товару не відноситься до товару заявленого у МД металопродукції вказаної прайс-листі. Також митним органом встановлена взаємозалежність покупця та продавця та декларанту було вказано на необхідність надання: виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні - експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними, розрахунок ціни (калькуляцію). В рішенні відповідача від 27.02.13 №110050004/2012/001157/1 зазначено, що при проведені документального контролю виявлено розбіжності у поданих документах та заявлених відомостях, а саме: в прайс-листі «ЕВРАЗ НТМК» від 29.01.13 терміном дії з 01.02.13 по 28.02.13 міститься інформація про вартість товару на рівні 28 500 рос.рубл. за тону, а відповідно до специфікації до контракту та рахунку від 13.02.13 №632 товар подається по ціні 20 000 рос.руб. за тону. За інформацією офіційного сайту ЕВРАЗ, компанія ЕВРАЗ володіє 100% акціонерного капіталу ОАО «ЕВРАЗ НТМК». З урахуванням положень ст.15 Угоди про застосування ст. 7 Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, та ст.58 МК України продавець та покупець за зовнішньоекономічним контрактом від 08.11.12 для цілей митного кодексу України вважаються пов'язаними між собою». Декларанту було вказано на необхідність надання: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних ) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні експортері товарів, що є ідентичним та/або подібними, розрахунок ціни (калькуляцію).

Позивач для уникнення простою вагонів та штрафу оформив нові вантажно-митні декларації від 29.12.12 №110050004/2012/106151, від 27.02.13 №110050004/2013/001215 та №110050004/2013/001214 та сплатив передоплату за митне оформлення, в тому числі різницю суми ПДВ в розмірі 1 456 004,81 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість доводів відповідача і винесених на їх підставі спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Положеннями ст. 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо наведені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. (ч.3 ст.53 МК України).

Як встановлено судом та не заперечується представником відповідача позивачем до відповідача з метою підтвердження митної вартості товару були надані документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України: - декларація митної вартості, - зовнішньоекономічний контракт та додатки до нього; транспортні накладні; рахунок фактура (інвойс), відповідно до якого ціна за одиницю виміру дорівнює 20 000 руб.; сертифікати якості та походження товару, довідку про проведення декларування цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, транзитні експортні декларації; митна декларація країни експорту, а також висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Державним підприємством «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішньоекономічних ринків», відповідно до якого розміри знижок на металопродукцію з урахуванням максимальних знижок, може становити відносно шарів помольних д.120 мм (2 група) згідно ГОСТ 7524-89 у кількості 1 950 тонн - 22 800 руб. РФ/МТ. Також при оформленні ВМД, позивачем було надано до Дніпропетровської митниці договір на транспортне-експедиційне обслуговування № ДГТК7-001324 від 01.11.12, який укладено між ТОВ «Торгова компанія «ЕВРАЗ Холдінг» (Експедитор) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗ УКРАЇНА» (Компанія), що підтверджується відомостями, які вказані в графі 44 ВМД. Відповідно до умов Додатку № 1 до Договору ДГТК7-001324 від 01.11.12 експедитор з 01 листопада 2012 року здійснює транспортне- експедиційне обслуговування вантажоперевезень за маршрутом зі станції Смичка Свердловської з. д. через прикордонний перехід станція Соловей Південно-Східної з. д. до ст. Кривий Ріг (Україна). Позивачем було надано до Дніпропетровської митниці акти прийому - передачі виконаних робіт по означеному договору на транспортне-експедиційне обслуговування, якими підтверджується дата відправки товару, дата розкредитування товарів, номери залізничних накладних, фактична вага товару, вартість подачі вагона, залізничний тариф, ставка перевезених платежів та винагорода експедитора. Представником відповідача не заперечується факт подання позивачем до Дніпропетровської митниці наведених документів.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на відсутність знижки у прайс-листі від 30.11.12, яка складає 20% вартості товару, для товару, заявленого у МД на металопродукцію, вказану у прайс-листі, а також на встановлення митним органом взаємозалежності покупця та продавця, що призвело до сумніву у правильності визначення митної вартості товару. Стосовно таких доводів відповідача суд зазначає таке.

Аналіз змісту ч.2 ст. 53 МК України не дає підстави для висновку, що прейскурант (прайс-лист) є документом, що підтверджує митну вартість товарів. Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару можуть бути враховані митним органом у разі якщо наведені у ч.2 ст. 53 МК України документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Судовим оглядом документів, наданих позивачем до відповідача відповідно до ч.2 ст.53 МК України не встановлено розбіжностей чи відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, заявленою позивачем за ціною контракту, митним органом належних доказів таких розбіжностей чи наявності ознак підробки відомостей до суду не надано.

Твердження митного органу про наявність взаємозалежності покупця та продавця ґрунтуються виключно на даних офіційного сайту компанії ЕВРАЗ, відповідно до яких остання володіє 100% акціонерного капіталу ОАО «ЕВРАЗ Нижнетагильский металлургический комбинат».

Відповідно до ч.4 ст.15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між

собою тільки тоді, коли: (a) вони є посадовими особами або директорами підприємств

один у одного; (b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; (c) вони є роботодавцем і службовцем; (d) будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє, контролює

або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; (e) один з них прямо або опосередковано контролює іншого; (f) обидва прямо або опосередковано контролюються третьою особою; (g) разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу; (h) вони є членами однієї й тієї ж сім'ї.

Суд відзначає, що митним органом не надано до суду належних доказів на підтвердження того, що російська компанія ЕВРАЗ або ОАО «ЕВРАЗ Нижнетагильский металлургический комбинат» володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, відносно позивача - ТОВ «ТД «ЄВРАЗ», або ТОВ «ТД «ЄВРАЗ» володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, відносно компанії ЕВРАЗ чи ОАО «ЕВРАЗ Нижнетагильский металлургический комбинат», або один з них безпосередньо контролює іншого. Як вбачається зі статуту позивача, затвердженого рішеннями загальних зборів учасників ТОВ «Спеціалізовний комплекс АДЖАЛИК» 18.09.12 (а.с.48-53), єдиним учасником товариства, станом на дату здійснення спірним операцій, є ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА». За даними офіційного сайту компанії ЕВРАЗ, на який посилається митний орган, ані позивач - ТОВ «ТД «ЄВРАЗ», ані ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗРЕСУРС» УКРАЇНА» не є підприємством, доля в якому належить компанії ЕВРАЗ. За викладених обставин, володіння компанією ЕВРАЗ 100% акціонерного капіталу ОАО «ЕВРАЗ Нижнетагильский металлургический комбинат» вказує на пов'язаність між компанією ЕВРАЗ та ОАО «ЕВРАЗ НТМК», проте жодним чином не дає підстави для висновку про пов'язаність ОАО «ЕВРАЗ НТМК» та позивача. Отже, вищенаведене доводи відповідача є хибними та необґрунтованими.

Положеннями ч.4 ст.53 МК України визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Враховуючи наведені положення митного кодексу, за недоведеністю митним органом обґрунтованості підстави вважати, що між продавцем - ОАО «ЕВРАЗ НТМК» та покупцем - позивачем існує взаємозв'язок і що такий взаємозв'язок вплинув на заявлену декларантом митну вартість, суд доходить до висновку про відсутність підстав для витребування відповідачем на підставі ч.4 ст.53 МК України додаткових документів.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ст.57 МК України).

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Представником відповідача не обґрунтовано та не надано суду належних і допустимих доказів в підтвердження неможливості визначення митної вартості товару позивача шляхом застосування другорядних методів, що передують резервному.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази та дослідженні в ході розгляду справи оригінали документів, позивач задля підтвердження митної вартості товарів за основним методом виконав свій обов'язок та до митних декларацій від 29.12.12 та від 26.02.13 надав всі необхідні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України. При цьому позивач визначив вартість товару у сумі, яка дорівнює вартості товару, визначеній умовами контракту від 08.11.12 та додав витрати на транспортування. Крім того, як вбачається з Довідки ПАТ «УніКредит Банк» в м. Дніпропетровську позивачем 12.03.13 здійснено оплату поставлений ОАО «ЕВРАЗ НТМК» у грудні 2012р. та лютому 2013р. товарів за ціною контракту в повному обсязі.

За викладених обставин, суб'єкт владних повноважень - Дніпропетровська митниця, діючи в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, зобов'язаний був здійснити митне оформлення товару позивача за митною вартістю, заявленою декларантом.

Враховуючи встановлені судовим розглядом факти, дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що спірні акти індивідуальної дії відповідача відносно позивача, як-то Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.12.12 №110050004/2012/10224 та від 27.02.13 №110050004/2013/00058 та рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.12.12 №110050004/2012/000076/1 та від 27.02.13 №110050004/2012/001157/1, є такими, що прийняті необґрунтовано та безпідставно, а отже не відповідають вимогам, встановленим ч.3 ст.2 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Однак відповідач правомірність прийнятих рішень належним чином не довів. Беручи до уваги наведене, позовні вимоги ТОВ «ТД «ЕВРАЗ Україна» в частині визнання протиправними та скасування спірних карток відмови та рішення про коригування митної вартості товарів підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Дніпропетровську митницю надати висновок до Головного управління ДКС України в Дніпропетровській області про повернення позивачу надмірно сплаченої суми ПДВ в розмірі 1 456 004,81 грн., шляхом її зарахування на поточних рахунок позивача суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету. В процесі повернення податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень бюджету органи Державного казначейства України керуються Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.07 за №611/147 (далі - Порядок №611/147), Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України №618 від 20.07.07 р. (далі - порядок №618).

Положеннями п.2 Порядку №611/147 визначено, що повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Відповідно до п.2 Порядку № 618 для повернення коштів платником податків подається до митного органу заява довільної форми, підписана керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. На підставі такої заяви платника митним органом готується пакет документів, який разом з оригіналом Висновку про повернення коштів передплати передається до Служби фінансів.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, позивач не звертався до відповідача із відповідною заявою для повернення спірної суми коштів. Суд відмічає, що відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Оскільки позивач не звертався до відповідача із заявою про повернення коштів, а відповідачем - суб'єктом владних повноважень відповідного рішення, дій чи бездіяльності, які б порушували права позивача, не приймались та не вчинялись, підстав для задоволення позову в цій частині не має. При цьому суд відмічає, що у разі відмови митного органу у задоволенні заяви платника про повернення помилково або надмірно сплачених платежів, у судовому порядку підлягає розгляду вимога платника про їх стягнення.

Вимога позивача про зобов'язання Дніпропетровську митницю здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту задоволенню не підлягає з огляду на таке. Відповідно до ч.4 ст.255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. Як встановлено судом в ході розгляду справи та не заперечується сторонами, митне оформлення товару, постановленого позивачу в грудні 2012р. та в лютому 2013р. за контрактом від 08.11.12, завершено. Положеннями чинного законодавства не передбачено повторне здійснення оформлення вантажу, в тому числі, в у разі постановлення судом рішення про протиправність та скасування рішення митного органу про визнання митної вартості товару за певним методом та картки відмови.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати противоправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.12.12 №110050004/2012/10224 та від 27.02.13 №110050004/2013/00058.

Визнати противоправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.12.12 №110050004/2012/000076/1 та від 27.02.13 №110050004/2012/001157/1.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ - 37301872) витрати по сплаті судового збору в розмірі 34 грн. (тридцять чотири гривні) 41 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 10.04.13.

Суддя А.О. Коренев