Ухвала суду № 30774988, 31.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р.справа № 0870/308/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

при секретарі судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року

у адміністративній справі № 0870/308/12 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та третьої особи Запорізької державної нотаріальної контори № 3 про стягнення суми, -

В с т а н о в и л а :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та третьої особи Запорізької державної нотаріальної контори № 3

щодо неправомірності дій посадової особи відповідача та зобов'язання відповідача сплатити позивачам суму, яка підлягає відшкодуванню, як спадкоємцям вкладника АБ "Наш Банк" ОСОБА_3.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачами подана апеляційна скарга, в якій вони просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову про задоволення їх вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін по справі, що прибули за викликом суду в судове засідання, оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - повинна бути залишена без змін.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що спір у цій справі виник у зв'язку з відмовою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виплатити позивачам, як спадкоємцям за законом після смерті їх матері ОСОБА_3, суму відшкодування по вкладу померлої матері, яка була вкладником АБ "Наш Банк".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 20.11.2003р. №505 була розпочата ліквідації АТ "Наш Банк", про що інформацію було розміщено в газеті "Урядовий кур'єр" від 25.11.2003р. №222, а рішенням адміністративної ради Фонду від 14.08.2007р. №4 "Про збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами" було продовжено строк звернення вкладників АТ "Наш банк" до Фонду за отриманням відшкодування до 20.11.2007р.

Взято до уваги судом першої інстанції також перевірений в судовому засіданні належними доказами факт того, що матірю позивачів - ОСОБА_3, за її життя у період з грудня 2003 року по квітень 2007 року від Фонду було отримано відшкодування в розмірі 25000 грн., і залишок невідшкодованої на день її смерті суми складає - 13 962,75 грн.

З урахуванням вищенаведених обставин, дати зверення позивачів до Фонду - 22.05.2008 року, та аналізу норм матеріального права, яким регулюються спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача не було жодних правових підстав виплачувати заявнику відшкодування за вкладами ОСОБА_3, в зв'язку з тим, що було пропущено строки для звернення з заявами встановленими рішенням Фонду № 4, а отже позовні вимоги позивачів є безпідставними.

Висновки суду першої інстанції повністю узгоджуються з приписами Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" відповідно до положень якого, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, і згідно зі статтею 3 вищезазначеного закону Фонд гарантує кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" - вкладники набувають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в грошовій одиниці України з дня настання недоступності вкладів.

При цьому статтею 32 зазначеного Закону встановлено, що порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб затверджується адміністративною радою Фонду.

Виплата Фондом гарантованої суми відшкодування через визначені банки-агенти здійснюється протягом трьох місяців з дня настання недоступності вкладів. У разі ліквідації системоутворюючого банку цей строк може бути продовжено до шести місяців.

Строк позовної давності по зверненнях вкладників становить три роки.

Відповідно до пункту 1.9. розділу І Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб №2 від 12.02.2002 року, затвердженого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, виплата Фондом гарантованої суми відшкодування через визначені банки-агенти здійснюється протягом трьох місяців з дня настання недоступності вкладів. У разі ліквідації системоутворюючого банку цей строк може бути продовжено до шести місяців. Якщо вкладники не отримали відшкодування у зазначені строки, виплати здійснюються за результатами розгляду індивідуальних звернень вкладників до Фонду.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов висновку про доцільність відмови в задоволенні позову, з огляду на те, що позивачі пропустили строк позовної давності, визначений чинним законодавством, перебіг якого почався з дня недоступності вкладів банку, тобто з 2003 року.

Висновок суду ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції залишає апеляційнк скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін саме з тих підстав, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Постановлене у справі рішення є законним і обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, 206, КАС України, судова колегія, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов