Ухвала суду № 30774413, 17.04.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

17 квітня 2013 року справа № 5020-343/2012За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтіда" про надання розстрочки виконання судового рішення по справі №5020-343/2012

За позовом першого заступника прокурора міста Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1), в інтересах держави та Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3), в особі Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2, ідентифікаційний код 03358357)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтіда" (99029, м. Севастополя, вул. Бірюзова, 1, ідентифікаційний код 22287692)

про стягнення 146753,55 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

Представники:

Прокурор - Джавлах С.М. посвідчення №015173 від 12.02.2013;

Стягувач (КП "Севтеплоенерго"СМР) - Іванов П.П., довіреність № 18 від 03.01.2013;

Заявник-боржник (ТОВ "Нефтіда") - не з'явився;

Стягувач (Севастопольська міська Рада) - не з'явився.

Суть спору:

Перший заступник прокурора міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом в інтересах держави та Севастопольської міської Ради в особі КП "Севтеплоенерго" СМР до ТОВ "Нефтіда" про стягнення боргу за теплову енергію в сумі 146753 грн.

Рішенням суду від 10.09.2012 позов першого заступника прокурора міста Севастополя було задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Нефтіда" на користь КП "Севтеплоенерго" СМР 91929,44 грн. основного боргу, 4694,05 грн. пені, 981,98 грн. - 3 % річних та 34,08 грн. - інфляційне відшкодування, в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з ТОВ "Нефтіда" на користь Державного бюджету України 1952,79 грн. судового збору.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Відповідно до положень статті 116 Господарського процесуального кодексу України, у виконання рішення суду першої інстанції від 10.09.2012, та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.11.2012, судом були видані накази від 19.11.2012.

04.12.2012 на адресу суду надійшла заява відповідача по справі про надання розстрочки виконання рішення строком на 24 місяця із сплатою боргу пропорційними платежами.

Ухвалою від 26.12.2012 заяву ПАТ по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» НАК «Нафтогаз України» було прийнято судом до розгляду.

Заява мотивована скрутним фінансово-господарським станом підприємства, яке пов'язано із заборгованістю мешканців гуртожитку по вул. М. Бирюзова. 1 перед підприємством, а також відсутністю поточних фінансових надходжень та неможливістю здійснити оплату.

Прокурор до початку судового засідання 17.04.2013 надав суду письмові пояснення по суті заяви боржника, вказавши що, вважає її такою, що не підлягає задоволенню (вх. 3835/13).

Представник стягувача до початку судового засідання надав заяву, згідно з якою проти надання ТОВ «Нефтида» розстрочки виконання судового рішення заперечує з огляду на важкий фінансовий стан підприємства стягувача.

У судове засідання 17.04.2012 боржник явку уповноважених представників не забезпечив, до його початку надав клопотання про відкладення розгляду заяви (3629/13 від 11.04.2013).

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали заяви та подані докази, заслухавши пояснення прокурора, представника стягувача, суд дійшов висновку про те, що заява боржника про надання розстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із зазначених положень випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Вивчивши матеріали заяви про надання розстрочки, суд вважає, що викладені в ній обставини та представлені докази не є винятковими та такими, що роблять неможливим виконання рішення суду. Нестача грошових коштів для погашення боргів підприємства не звільняє його від обов`язку виконувати рішення суду.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що в розумінні ст. 121 ГПК України, при вирішенні питання про надання розстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Отже, при вирішенні питання щодо можливої доцільності надання розстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.

Представник стягувача заперечував проти надання розстрочки виконання рішення боржнику у зв'язку з важким фінансовим становищем на підприємстві стягувача в теперішній час, про що надав письмову заяву.

З огляду на зазначене, заява боржника про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Ухвалив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтіда" про надання розстрочки виконання судового рішення по справі №5020-343/2012 відмовити.

Суддя О.С. Погребняк