Рішення № 30772397, 15.04.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2013 Справа № 901/819/13-г

За позовом Комунального підприємства «Парковка та реклама»

до відповідача Фізичної особи-підприємця Борсук Андрія Вікторовича

про стягнення заборгованості в розмірі 2 333,08 грн.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача не з'явився,

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Комунальне підприємство «Парковка та реклама» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Борсук Андрія Вікторовича, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 2 333,08 грн., у тому числі 2 216,18 грн. заборгованість з орендної плати, 116,90 грн. пені. Крім того, просить стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № 7/41 від 01.04.2009.

У засідання суду призначене на 21 березня 2013 року відповідач не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.03.2013 надсилалась відповідачу рекомендованою кореспонденцію з повідомленням про вручення 06.03.2013 за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві. 15 березня 2013 року до Господарського суду Автономної Республіки Крим поштою було повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з якого убачається, що 12.03.2013 поштове відправлення вручено уповноваженому представнику (а. с. 41).

У зв'язку з неявкою відповідача у засідання суду слухання справи відповідно до ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2013 було відкладено на 15 квітня 2013 року.

09 квітня 2013 року до Господарського суду Автономної Республіки Крим від позивача надійшло клопотання за вих. № 0204-5 від 02.04.2013 у якому позивач обґрунтовує період та порядок нарахування пені та просить розглядати справу у відсутність його представника.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність позивача та відповідача виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

01 квітня 2009 року між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізської міської ради та фізичною особою-підприємцем Борсук Андрієм Вікторовичем був укладений договір оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № 7/41.

Відповідно до умов укладеного договору орендодавець (Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради) передає, а орендар (Фізична особа-підприємець Борсук Андрій Вікторович) приймає у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 29,1 кв. м. на 1 поверсі, розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Рязанова, 17, для використання під розміщення пункту прийому вторинної сировини.

Відповідно до вимог статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно.

Згідно з пунктом 4.1. договору (із змінами, внесеними угодою № 2 від 26.12.2011 до договору) за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 15 % від незалежної вартості об'єкту оренди, яка відповідно до розрахунку складає 313,02 грн. за місяць без ПДВ. Орендна плата перераховується на спеціальний рахунок Комунального підприємства «Парковка та реклама» щомісячно, не пізніше 20 числа наступного місяця після сплачуваного з подальшим перерахуванням 70 % коштів до міського бюджету.

Відповідно до вимог пункту 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 6 договору встановлено, зокрема, що орендар повинен своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Строк дії договору визначений у пункті 10.1. договору - з 01 квітня 2009 року до 01 березня 2012 року включно. Однак, вказаний договір продовжував свою дію до прийняття рішення Господарським судом Автономної Республіки Крим від 15.01.2013 у справі № 5002-22/4055-2012 про розірвання договору.

Наказом Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 01.04.2009 № 4 Комунальне підприємство «Парковка та реклама» було визначено обслуговуючим комунальним підприємством, на поточний рахунок якого зараховується орендна плата за майно, яке перебуває на балансовому обліку УКВМ та УЖКГ і знаходиться в орендному користуванні.

31.12.2009 між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міськради та Комунальним підприємством «Парковка та реклама» був укладений договір доручення, відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. якого, Комунальне підприємство «Парковка та реклама» перераховувало кошти, отримані від оренди комунального майна у розмірі 50 % - до міського бюджету (без ПДВ), по мірі їх надходження на поточний рахунок, за винятком винагороди, яка складає 50 % від загальних надходжень коштів від оренди комунального майна, після оподаткування її податком на додану вартість.

Відповідно до договорів доручення (на 2010-2011 роки), які щорічно укладались між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міськради та Комунальним підприємством «Парковка та реклама», позивач перераховував кошти, отримані від оренди комунального майна у розмірі 50 % - до міського бюджету (без ПДВ), по мірі їх надходження на поточний рахунок, за винятком винагороди, яка складала 50 % від загальних надходжень коштів від оренди комунального майна, після оподаткування її податком на додану вартість. Рішенням міської ради № 676 від 26.10.2011 внесено зміни до Положення про порядок оформлення оренди об'єктів комунальної власності міста щодо розподілу коштів від оренди в частині розподілу коштів між міським бюджетом та обслуговуючим підприємством - 70 % та 30 % відповідно, що надалі зафіксовано Методикою розрахунку орендної плати за комунальне майно та пропорції розподілу, затвердженою Рішенням Криворізької міської ради № 778 від 21.12.2011, і договором доручення між УКВМ та позивачем на 2012 рік.

Однак відповідач, у порушення умов договору, орендну плату у встановлені строки не вносив, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 2 216,18 грн.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не надано доказів виконання своїх зобов'язань за договором та оплати виниклої заборгованості позивачу.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 2 216,18 грн. підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 116,90 грн. пені за період з 21.04.2012.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації та стягується за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі 0,5 % облікової ставки НБУ від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 42,76 грн. з урахуванням дат та періоду, який заявлено позивачем щодо стягнення пені, оскільки розрахунок пені має бути зроблений за кожний окремий місяць нарахування платежу ((379,39 х 15 % : 365 х 30) + (379,39 х 15 % : 365 х 31) + (378,25 х 15 % : 365 х 30) + (377,12 х 15 % : 365 х 31) + (376,37 х 15 % : 365 х 31) + (375,24 х 15 % : 365 х 30) + (375,61 х 15 % : 365 х 31) + (375,61 х 15 % : 365 х 30) + ( 375,24 х 15 % : 365 х 31) + (376,74 х 15 % : 365 х 1)).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 216,18 грн. та пені в розмірі 42,76 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні 15 квітня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 18 квітня 2013 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Борсук Андрія Вікторовича (вул. Баранова, 7/1, смт. Сімеїз, м. Ялта, АР Крим, 98680; ідентифікаційний номер 272605897; рік народження не відомий, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Комунального підприємства «Парковка та реклама» (майдан Праці, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна, 50057; р/р 26000060109655 Дніпропетровська філія КБ «Приватбанк» м. Кривий Ріг, МФО 305750, ЄДРПОУ 34811376, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 2 216,18 грн., 42,76 грн. пені, та 1 668,89 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частин вимог щодо стягнення 74,14 грн. пені - відмовити.

Суддя С.І. Чонгова