Постанова № 30772351, 17.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року Справа № 5021/2603/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., за участю представників позивача І. Бондаренка (дов. від 21.01.13), Д. Вербицького (дов. від 14.01.13), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш" на рішення господарського суду Сумської області від 6 грудня 2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2013 року у справі № 5021/2603/2011 за позовом приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш" про визнання договору недійсним та витребування майна,

ВСТАНОВИВ: У жовтні 2011 року приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш" про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 26 лютого 2003 року № 03/2 та доповнення до нього від 3 листопада 2003 року в частині продажу залізничного полотна (залізничної колії) та витребування залізничного полотна (залізничної колії) довжиною 250 м, яке починається на земельній ділянці відповідача в м. Суми по вул. Воровського, 24, межею якої є залізничний переїзд перед воротами відповідача і зобов'язання передати позивачу залізничне полотно (залізничну колію) довжиною 250 м (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Відповідач позов не визнав, вважає себе власником спірного нерухомого майна і просив застосувати позовну давність.

Справа неодноразово розглядалась господарськими судами і рішенням господарського суду Сумської області від 6 грудня 2012 року (суддя Т.Пономаренко), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2013 року, позов задоволено частково: витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш" залізничне полотно (залізничну колію) довжиною 250 м, яке починається на його земельній ділянці за адресою: м. Суми, вул. Воровського, 24, межею якої є залізничний переїзд перед воротами товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш" по вул. Воровського в м. Суми та зобов'язано відповідача передати приватному акціонерному товариству "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії залізничне полотно (залізничну колію) довжиною 250 м; у решті позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомаш" просить судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 16, 181, 182, 257, 261, 267, 331, 387 Цивільного кодексу України, статей 98-102, 152 Земельного кодексу України, статей 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 26 лютого 2003 року між закритим акціонерним товариством "Сумимеблі" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомаш" (покупець) було укладено договір № 03/2 (далі-договір), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення - механічну майстерню, розташовану в м. Суми по вул. Воровського, 24 на земельній ділянці площею 4 421, 3 м2, користування якою здійснюється у відповідності з рішенням Сумської міської ради від 29 грудня 1999 року. Вартість майна - 50 000 грн. Право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання акта приймання-передачі.

За актом від 31 березня 2003 року продавець передав, а покупець прийняв будівлю механічної майстерні загальною площею 1 238, 8 м2, яка розташована в м. Суми по вул. Воровського, 24 з відповідними інженерно-технічними комунікаціями, спорудами та майном, що знаходиться на земельній ділянці площею 4 421, 3 м2.

3 листопада 2003 року сторони уклали доповнення до договору, у якому виклали пункт 1.1 договору № 03/2 від 26 лютого 2003 року в наступній редакції:

"1.1. Продавець продає, а покупець купує нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення - механічну майстерню, далі по тексті договору "об'єкт", розташований за адресою: м. Суми, вул. Воровського, 24 з відповідними інженерно-технічними комунікаціями (у тому числі залізничним полотном), спорудами та майном, що знаходиться на земельній ділянці площею 4 421, 3 м2, користування якою здійснюється у відповідності з рішенням Сумської міської ради від 29 грудня 1999 року…".

Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії оскаржує цей договір в частині набуття відповідачем права власності на залізничне полотно і витребовує спірне майно з чужого незаконного володіння.

Встановивши, що в тексті договору і акті відсутні дані про залізничне полотно (залізничну колію), господарські суди дійшли висновку, що подальшими змінами договору його учасники не створили прав та обов'язків щодо цього нерухомого майна, оскільки ними не були погоджені істотні умови договору щодо предмету купівлі-продажу в частині визначення характеристик залізничного полотна та його ціни.

Також не відбулось виконання договору щодо передачі залізничного полотна, оскільки додаткового акта приймання-передачі залізничного полотна сторони не складали та не вносили змін до акта приймання-передачі нежилого приміщення (механічної майстерні) від 31 березня 2003 року.

Враховуючи те, що договір, з урахуванням доповнення до нього, у частині купівлі-продажу залізничного полотна (залізничної колії) є неукладеним, оскільки сторони не досягли згоди з усіх істотних умов такого договору, господарські суди правомірно відмовили в позові в частині визнання договору недійсним.

Сумське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту стверджує, що придбало спірне майно на умовах договору купівлі-продажу від 7 червня 2001 року, укладеного із закритим акціонерним товариством "Сумимеблі". Майно було передане покупцеві за актом приймання-передачі та видана податкова накладна від 7 червня 2001року № 151.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 30 жовтня 2001року № 742 Сумське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту перетворено у відкрите акціонерне товариство, а в результаті реорганізації відкритого акціонерного товариства "Сумське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" у відкрите акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", до статутного фонду якого відповідно до передавального акта від 17 червня 2006 року, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31 липня 2006 року № 806, було передано майно, права та обов'язки за статтями передавального балансу, у тому числі й активи відкритого акціонерного товариства "Сумське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", зокрема, під'їзні колії довжиною 550 м (додаток № 2 до передавального балансу).

Рішенням Сумської міської ради від 13 листопада 2008 року відкритому акціонерному товариству "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" видано Державний акт на постійне користування земельною ділянкою під розміщеними залізничними коліями Сумської філії, серія ЯЯ № 275766 від 13 листопада 2008 року.

Відповідно до статуту позивача, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 22 квітня 2011 року № 65, відкрите акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" змінило своє найменування на приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту".

За обставин відсутності у відповідача договору, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності на залізничне полотно (залізничну колію) і наявність у позивача правовстановлювального документу на спірне майно, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що залізнична колія є власністю позивача.

Водночас, господарські суди обґрунтовано визнали безпідставними твердження відповідача про набуття права власності на спірне майно за набувальною давністю, оскільки відповідно до частини 1 статті 344 Цивільного кодексу України тривалість володіння майном особою, яка добросовісно заволоділа чужим майном, має становити десять років, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За правилами статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За правилами статей 256 і 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з приписами статті 261 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається, зокрема, від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач довідався про порушення свого права 7 квітня 2010 року, коли комісію Сумської філії відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" не було допущено на територію товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш" для огляду залізничної колії і повідомлено про те, що залізнична колія є власністю відповідача.

Враховуючи дату подання позову до господарського суду - 28 жовтня 2012 року, господарські суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин позовної давності.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення господарського суду Сумської області від 6 грудня 2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2013 року у справі № 5021/2603/2011 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш" без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій