Постанова № 30771866, 16.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2013 року Справа № 812/3227/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ципко О.В.

при секретарі: Гаркуші Ю.О.

за участю сторін:

представника позивача: Леонової З.Є.

представника відповідача: Гнусіної О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області до Лисичанського комунального автотранспортного підприємства № 032806 про стягнення заборгованості у розмірі 115 767,00 грн. з рахунків у банках , -

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області до Лисичанського комунального автотранспортного підприємства № 032806 про стягнення заборгованості у розмірі 115 767,00 грн. з рахунків у банках.

В обґрунтування позову податкова інспекція зазначила, що Лисичанське комунальне автотранспортне підприємство № 032806 зареєстровано Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 01.06.2005 за №1381 120 0000 000502.

Підприємство перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Лисичанську Луганської області.

У зв'язку із несплатою відповідачем самостійно визначених у податкових деклараціях грошових зобов'язань у підприємства виник податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 115 767,00 грн.

З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією було направлено відповідачу першу податкову вимогу №6535/1-37а від 08.10.2001, яка була отримана відповідачем 09.11.2001, та другу податкову вимогу №2/147 від 14.12.2001, яка отримана відповідачем 13.12.2001.

У зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу позивач звернувся із позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги подання, просив суд задовольнити вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечував, позовні вимоги визнав у повному обсязі, надав письмовий відгук на позов та додатково пояснив наступне.

Лисичанське комунальне автотранспортне підприємство № 032806 засновано на базі майна, що знаходиться у комунальній власності Лисичанської міської ради. У зв'язку із тяжким фінансовим становищем заборгованість підприємства за 2012 рік за надання послуг складає 345,80 грн. Представник відповідача не заперечує проти заявлених позивачем вимог, але сплатити одразу заборгованість не має можливості, у зв'язку із чим представник відповідача просив розстрочити виплату заборгованості у розмірі 115 767,00 грн. на 5 років, починаючи з 01.05.2013 по 30.04.2018, із сплатою боргу рівними частинами щомісяця по 1929,45 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

В судовому засіданні встановлено, що Лисичанське комунальне автотранспортне підприємство № 032806 зареєстровано Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 01.06.2005 за №1381 120 0000 000502 (а.с.10-11).

Підприємство перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Лисичанську Луганської області (а.с.8).

У податкових деклараціях відповідачем самостійно визначені грошові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 115 767,00 грн. (а.с.15-18).

З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією було направлено відповідачу першу податкову вимогу №6535/1-37а від 08.10.2001, яка була отримана відповідачем 09.11.2001, та другу податкову вимогу №2/147 від 14.12.2001, яка отримана відповідачем 13.12.2001 (а.с.13, 14).

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, серед інших, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно із п.п.54.3.2 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено в судовому засіданні, податкова заборгованість підприємства, яка складає 115 767,00 грн., є узгодженою та відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Крім того, відповідач в судовому засіданні визнав позовну заяву у повному обсязі, про що виклав в письмовому зверненні до суду.

Частинами 1, 2 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.4 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд вважає, що підстави для неприйняття визнання позову відсутні, позовні вимоги позивачем доведені, тому позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області до Лисичанського комунального автотранспортного підприємства № 032806 про стягнення заборгованості у розмірі 115 767,00 грн. з рахунків у банках підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки та порядок виконання можуть бути визначені у судовому рішенні.

Враховуючи те, що підприємство на даний час знаходиться у важкому фінансовому становищі, позивач не заперечував проти розстрочення виплати заборгованості, про що надав письмову заяву, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви відповідача про встановлення способу виконання судового рішення.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області до Лисичанського комунального автотранспортного підприємства № 032806 про стягнення заборгованості у розмірі 115 767,00 грн. з рахунків у банках задовольнити повністю.

Стягнути кошти з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Лисичанське комунальне автотранспортне підприємство № 032806 (93120 Луганська область, м. Лисичанськ, Ісаєва балка, ідентифікаційний код 03328008) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 115 767,00 грн. (сто п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят сім гривень 00 копійок).

Розстрочити виконання судового рішення шляхом сплати суми боргу рівними частками протягом 5 років, починаючи з 01.05.2013 по 30.04.2018, із сплатою боргу щомісяця по 1929,45 грн.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби провести у картках особових рахунків Лисичанського комунального автотранспортного підприємства № 032806 розстрочення податкового боргу згідно встановленого судом графіку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 квітня 2013 року.

Суддя О.В. Ципко