Постанова № 30771696, 16.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2013 року Справа № 812/2936/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.

при секретарі: Камінській М.В.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 572,42 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 572,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований як фізична особа - підприємець 15.09.1998 року. В управлінні Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області відповідач зареєстрований як платник внесків 15.09.1998 року за №12.25.11.0503.

В порушення вимог ЗУ «Про збір та облік та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач не сплачує суму єдиного внеску , у зв'язку з чим станом на 25.03.2013 за період з 01.01.2011 по 28.03.2013 утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 6 282,72 грн.

Управлінням 10.08.2012 за № 773/09-10 до Луганського окружного адміністративного суду була направлена позовна заява про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до ФОП ОСОБА_1 на суму 2 710,30 грн. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 позовні вимоги Управління було задоволено.

З метою стягнення суми заборгованості з відповідача управлінням Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області сформовано та надіслано вимогу про сплату боргу від 01.03.2013 року №Ф- 13 на суму 6 282,72 грн., яка отримана ним 09.03.2013 року.

Відповідач протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки, не узгодив вимогу з органами Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку.

У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4 572,42 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надіслав додаткові пояснення та клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Відповідач - ОСОБА_1, і.н.НОМЕР_1, зареєстрований як фізична особа - підприємець Міловською районною державною адміністрацією, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію ( а.с.6).

Згідно повідомлення ( а.с.7) з жовтня 1998 перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області як платник страхових внесків.

Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (надалі - Закон № 2464) та Інструкцією «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 27.10.2010 за № 994/18289 (далі Інструкція № 21-5).

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Згідно абз.4 ч.1 ст.4 ЗУ №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 3 ч.1 ст.7 ЗУ № 2464 передбачено, що для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування,єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь упровадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У відповідності до частини восьмої статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Звітним періодом для цієї категорії платників є календарний рік.

Згідно з частиною дванадцятою статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Пунктом 3.2. Інструкції №21-5 передбачено, що ФО-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Звітним періодом є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Пунктом 4.11. Інструкції №21-5 передбачено, що ФО-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт згідно з таблицею 2 додатка 5 .

ФОП - ОСОБА_1 24.01.2013 подав до УПФУ в Міловському районі Луганської області звіт за 2012 рік згідно з таблицею 2 додатку 5.

Згідно графи 2 звіту самостійно визначена фізичною особою - підприємцем сума за січень - грудень 2012 року, на яку нараховується єдиний внесок, але не менше за розмір мінімальної заробітної плати складає 13 177,00 грн., нараховано до сплати відповідно до розміру єдиного внеску - 4 572,42 грн. ( а.с.19,20).

На підставі пункту сьомого частини першої статті 13 Закону № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Частиною четвертою статті 25 Закону № 2464 передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно пункту 6.4 Інструкції № 21-5 вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не сплатив в установлені ч.8 ст.9 ЗУ № 2464 строки вказану у звіті суму єдиного внеску, згідно з ч.4 статті 25 Закону № 2464 УПФУ в Міловському районі Луганської області на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу від 01.03.2013 № Ф-13 на загальну суму 6282,72 грн.( з урахуванням заборгованості 2011 року), яка отримана відповідачем 09.03.2013 (а.с.11,12), та не була оскаржена.

Відповідач у 10-денний термін заборгованість у повному обсязі не сплатив, що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску (а.с.8).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року у справі № 812/2936/13-а з ОСОБА_1 стягнуто на корить позивача борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у сумі 2710,30 грн.

Таким чином не стягнута сума боргу становить 4 572,42 грн. ( 6282,72 грн.-2710,30 грн.) за період січень -грудень 2012 року.

Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не сплатив, суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області обґрунтованими, доведеними і такими, що слід задовольнити у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 572,42 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Міловському районі Луганської області (92500, смт.Мілове, вул.Леніна, 37,р/р 37196104001225, УДК Міловського району, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 21792560) борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4 572,42 грн. ( чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві гривні 42 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя С.М. Чиркін