Постанова № 30769715, 12.04.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

12 квітня 2013 року 14:50 справа № 814/716/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В. розглянув у порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовомПрокурора Веселинівського району, пров. Шкільний, 1, смт. Веселинове, Миколаївська область, 57001 в інтересах держави в особіВознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, пров. Бр. Іпатових, 6, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 простягнення податкового боргу в сумі 1 556,61 грн

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Веселинівського району в інтересах держави в особі Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби звернувся до суду з позовом до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про стягнення податкового боргу в сумі 1 556,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не сплатив в установлені строки єдиний податок, внаслідок чого в нього уторився податковий борг у сумі 1556, 61 грн.

Сторони подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідив матеріали і обставини справи, якими обгрутовуються позовні вимоги та заперечення, і встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Веселинівською районною державною адміністрацією Миколаївської області.

Відповідачка подала до Веселинівської МДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012 та отримала Свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_2, в якому зазначено Ставку єдиного податку 15% група-2, Вид або види господарської діяльності 52.11.0 - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту (арк. справи 12, 11).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку регулюються Податковим кодексом України.

Так, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291. 3 статті 291 Податкового кодексу України).

Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої і п'ятої груп у розмірі 15 відсотків, зокрема, 1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2, 3 і 5 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу; 2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи (пункт 293. 2, 293.4 статті 293 Податкового кодексу України).

Стаття 295 Податкового кодексу України регулює порядок нарахування та строки сплати єдиного податку.

Так, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Так, за 2012 рік відповідач мав заборгованість зі сплати єдиного податку у сумі 1770, 45 грн (160, 95 грн (15 % розміру мінімальної заробітної плати) Х 11 місяців = 1770, 45 грн), проте в рахунок погашення боргу останній сплатив 214, 60 грн. Крім того, відповідно до статей 129, 131 Податкового кодексу України відповідачу була нарахована пеня у розмірі 0, 76 грн. Таким чином, податковий борг складає 1556, 61 грн, що підтверджується Розрахунком, зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 6, 14-16).

Пункт 295. 5 статті 295 Податкового кодексу України передбачає, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Відповідач скористався своїм правом та на час його відпустки (відповідно до заяви від 29.02.2012) був звільнений від сплати єдиного податку за березень 2012 року.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим цим кодексом.

За приписам підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання самостійно узгодженого платником податків або узгодженою в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу був надісланий Корінець першої податкової вимоги форми "Ф1" від 22.02.2012 № 20 на суму 107, 30 грн, який останній отримав 01.03.2012 відповідно до підпису на вимозі (арк. справи 17).

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Стосовно пояснень відповідача суд зазначає, що платник єдиного податку може звільнятися від сплати такого податку лише протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби. Крім того, податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності. Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу державної податкової служби заяву, вимоги до якої встановлені Податковим кодексом України. Позивач надав пояснення, в яких зазначив, що відповідач повернув до МДПІ свідоцтво платника єдиного старого зразка терміном дії до 31.12.2011. Отже, матеріали справи не містять заяви відповідача щодо відмови від спрощеної системи оподаткування, свідоцтво платника податку не анульовано, тому відповідач повинен був сплачувати єдиний податок за 11 місяців 2012 року.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами пункту 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався, станом на день розгляду справи доказів погашення боргу суду не подав.

Як наслідок, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та їх належить задовольнити.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 11, 71, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 38109070) на рахунок місцевого бюджету Варюшинської сільської ради Веселинівського району заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 1 556, 61 грн (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят шість гривень 61 коп.).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя Є. В. Марич