Постанова № 30769701, 12.04.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

12 квітня 2013 року 14:10 справа № 814/1160/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В. розглянув у порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовомЦентрального районного центру зайнятості м. Миколаєва, вул. Нікольська, 68, м. Миколаїв, 54001

до ОСОБА_1, АДРЕСА_1

простягнення надміру сплачених коштів в сумі 119,10 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Центральний районний центр зайнятості м. Миколаєва, звернувся до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_1, про стягнення надміру сплачених коштів в сумі 119,10 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що відповідачка отримувала допомогу по безробіттю на підставі недостовірних відомостей, поданих нею особисто; відповідачка подала клопотання, в якому зазначила, що позовні вимоги визнає.

Сторони подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідив матеріали і обставини справи, якими обгрутовуються позовні вимоги та заперечення, і встановив наступне.

Відповідно до пунктів 5-6 частини 2 статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року N 1533-III (далі - Закон N 1533-III) районні центри зайнятості контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, а також представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

Статтею 7 зазначеного вище закону встановлено, що видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Відповідачка звернулася до Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва з метою надання їй статусу безробітної та з метою виплати допомоги по безробіттю, що підтверджується заявою від 15.09.2009, в якій було зазначено, зокрема, що відповідачка в даний час не є найманим працівником (арк. справи 17).

Позивачем було встановлено, що відповідачка перебувала в трудових відносинах з ТОВ "Край-2", що підтверджується витягом з Наказу № 87-4-К про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 28.04.2011, витягом з Наказу № 219-4-К про припинення трудового договору (контракту) від 11.10.2012, Довідкою про доходи (арк. справи 9-11).

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 31 Закону N 1533-III виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

За змістом частини 1 статті 34 Закону N 1533-III Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до положень частини 2 та 3 статті 36 Закону N 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Позивач прийняв Повідомлення про повернення коштів від 29.12.2012 № 07-3168, в якому зазначено, що у зв'язку з неповідомленням про зайнятість відповідачка повинна повернути кошти, нараховані і виплачені як допомога по безробіттю за період з 28.04.2011 по 04.05.2011 у сумі 119, 10 грн (акр. справи 18-19).

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи, що доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачкою до суду не подано, позов належить задовольнити.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 11, 71, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Центрального районного центру зайнятості, р/р 37175001000436, ЄДРПОУ 20917678, Банк ГУДКСУ Миколаївської області, МФО 826013, нараховану та виплачену допомогу по безробіттю в сумі 119, 10 грн (сто дев'ятнадцять гривень 10 коп.).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя Є. В. Марич