Рішення № 30768332, 16.04.2013, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/695/13-ц

2/323/228/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

16.04.2013 м.Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Фісун Н.В., при секретарі Красно Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ТОВ « Запорізькі лани» про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди та його розірвання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 14.02.2013 року звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, виданим 06 жовтня 2005 року за № 010527500058 їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3.9012 гектара ріллі, що розташована на території Щасливської сільської ради Оріхівського району.

Зазначену земельну ділянку згідно з договором оренди від 01.10.2006 року зареєстрованого в Оріхівському районному відділі земельних ресурсів 01.10.2006 року № 692 позивачем було передано в оренду TOB "Запорізькі лани".

Відповідно до п.8 вказаного договору, його укладено строком на 5 років. В свою чергу, п. 9 договору передбачено, форма орендної плати - змішана. Поряд з цим, орендар зобов'язаний до 31 жовтня кожного року сплатити їй 1200 грн. або 200 кг насіння соняшнику та 3 тонни зернових культур за користування земельною ділянкою.

Пунктом 11 цього договору визначений термін сплати за оренду земельної ділянки, а саме: до 31 жовтня щорічно.

Таким чином, на підставі даної угоди виникли певні зобов'язання, а саме: після передачі позивачем земельної ділянки в оренду, орендар ТОВ "Запорізькі лани" після прийняття земельної ділянки повинно сплачувати за її використання орендну плату.

Відповідачем і раніше неодноразово порушувались вимоги п. 11 цього договору, тобто несвоєчасна сплата орендної плати.

В порушення вимог вказаних норм Закону та п. 9 договору оренди земельної частки (паю), який передбачає, порядок та строки сплати орендної плати, зазначене зобов'язання належним чином не виконується, - орендна плата за 2012 рік не виплачена.

Наведені вище факти свідчать про грубі порушення не тільки договірних зобов'язань, закріплених договором оренди, а й правових норм, передбачених земельним та цивільним законодавством.

Невиплата орендної плати протягом року фактично призводить до безкоштовного використання земельної ділянки, що завдає позивачу значних матеріальних труднощів, а передати іншому орендареві землю в оренду неможливо через наявність існуючого договору

Так, станом на 24.01.2013 ТОВ "Запорізькі лани" має заборгованість перед ОСОБА_1 за 2012 рік в сумі 1200 грн. або 200 кг насіння соняшника та 3 тони зернових на рік.

На теперішній час відповідач продовжує використовувати спірну земельну ділянку і подальше її використання може ускладнити виконання рішення суду у разі його позитивного задоволення.

Статтею 152 ЦПК України, передбачено ряд видів забезпечення позову, одним з яких є заборона вчиняти певні дії.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення позовних вимог необхідно заборонити відповідачу будь яким чином використовувати земельну ділянку.

Поряд з цим, ст. 34 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Прохає Стягнути з орендаря TOB «Запорізькі лани» на її користь заборгованість з орендної плати за 2012 рік, що складає 1200 грн. або 200 кг насіння соняшника та 3 тони зернових на рік.

Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між TOB «Запорізькі лани» та ОСОБА_1, який зареєстрований в Оріхівському районному відділі земельних ресурсів 01.10.2006 року № 692. Забезпечити позов шляхом накладення заборони використовувати TOB "Запорізькі лани" будь-яким чином земельну ділянку площею 3,9012 га яка належить їй на праві власності та надана в оренду TOB "Запорізькі лани" відповідно до договору від 01.10.2006 р. та зобов'язати TOB «Запорізькі лани» повернути належну їй на праві власності відповідно до державного акту про право приватної власності на земельну ділянку зареєстрованого в Оріхівському районному відділі земельних ресурсів 01.10.2006 року № 692.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги в частині стягнення орендної плати, а саме стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за 2012 рік , а саме 200 кг насіння соняшника та 1,5 тони зернових. На позовних вимогах наполягає, прохає їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач до судового засіданні повторно не зявився, про день слухання справи повідомлені належним чином у судовому порядку, про причини неявки судові не повідомляли.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази надані стороною, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відносини, повязані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, законом України „Про оренду землі, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі - ст.2 Закону України „Про оренду землі.

Договір оренди землі відповідно до ст.13 Закону України „Про оренду землі є угодою сторін про взаємні зобовязання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Після досягнення сторонами домовленості з питань орендної плати та інших істотних умов, передбачених ст.15 цього Закону, підписання договору оренди та його реєстрації він набуває чинності та може бути змінений лише за взаємною згодою сторін, у тому числі й у частині розміру орендної плати(ст.ст. 16,21, 23 Закону України „Про оренду землі).

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки згідно державного акту виданим на підставі розпорядження голови Оріхівської районної державної адміністрації від 01 квітня 2005 року №109, розташованої на території Щасливської сільської ради Оріхівського району, Запорізької області ( а.с.10).

01 жовтня 2006 року між ТОВ « Запорізькі лани та позивачем , укладено договір оренди земельної частки (паю), що належить останній на праві власності, площею 3,9012 га, який був зареєстрований 01.10.2006 року в у Оріхівському районному відділі земельних ресурсів, про що зроблено запис у Державному реєстрі земель. На підставі даної угоди між сторонами виникли певні зобовязання, а саме: орендодавець повинен в належний термін передати земельну ділянку для орендування, а орендар в свою чергу прийняти її та вносити орендну плату до 31 жовтня кожного року.(а.с.4 -6).

Згідно до ст.24 ч.1 Закону України « Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до пояснень позивача вона отримувала орендну плату до 2011 року включно, за 2012 рік відповідач виплатив лише 1,5 тони зернових, хоча відповідно до договору орендна плата складає 200 кг соняха та 3 тонни зернових.

Відповідач до часу звернення позивача із позовом до суду і до теперішнього часу в добровільному порядку не надав доказів на підтвердження виплати орендної плати, документу, який би відповідно до умов договору посвідчував передачу продукції орендодавцю або грошей.

Згідно п.9 договору оренди від 01 жовтня 2006 року форма орендної оплати встановлена грошова (1200 грн.) або натуральна( 200 кг насіння соняшника та 3 тони зернових на рік) /а.с.4/

Таким чином , суд прийшов до висновку , що відповідач не довів обставину про відсутність своєї заборгованості перед позивачем по сплаті орендної плати, чим не виконав вимоги ст.10 ЦПК України , відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

У судовому засіданні позивач пояснила, що вона бажає розірвати договір оренди , який укладений між нею та ТОВ « Запорізькі лани».

Частиною 3 ст.31 ЗУ України « Про оренду землі», пунктом 9.1. Договору передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку , встановленим законом.

Відповідно до ч.1 ст.32 ЗУ « Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків , передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

За змістом ст.141 п. «д» Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою являється систематична несплата орендної плати.

Судом встановлено, що договір оренди землі укладено між ОСОБА_1 та ТОВ « Запорізькі лани» 01 жовтня 2006 року. Договір зареєстрований 01.10.2006 року у Оріхівському районному відділі земельних ресурсів. Термін договору визначено 5 років, починаючи з дати його реєстрації, тобто строк договору закінчується 1.10.2011 року.

Відповідно до п.8 Договору оренди Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 20 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його.

Позивач пояснила суду, що до сьогоднішнього дня ніяких повідомлень на її адресу не надходило. У телефонному режимі їй відповідач пояснив, що договір оренди зареєстрований у Оріхівському районному відділу ЗРФ ДП « Центр ДЗК» 26 квітня 2010 року і в звязку з цим дія терміну договору закінчується у 2015 році.

Відповідно до відповіді відділу держкомзему у Оріхівському районі Запорізької області було повідомлено, що реєстрація договорів оренди земельних ділянок на території Щасливської сільської ради в відділі Держкомзему у Оріхівському районі в 2010 році не проводилась/а.с.26/.

Згідно до п.37 Договору оренди землі дія договору припиняється у разі закінчення строку , на який його було укладено. На підставі цього, суд не вбачає правових підстав для розірвання і припинення даного договору.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатись про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Ст.206 ЗК України передбачено, що використання землі є платним.

За користування її земельною ділянкою позивачка за 2012 рік прохала виплатити їй заборгованість по орендній платі відповідно до договору установленого в п.8 договору оренди землі, а саме 200 кг соняха та 1,5 тонни зернових, більше нічого не прохає та повернути їй належну земельну ділянку.

Таким чином, оскільки після закінчення дії договору оренди землі земельна ділянка ОСОБА_1 знаходилася у відповідача без достатньої правової підстави, він зобовязаний відшкодувати їй доходи, які позивач могла би одержати від цього майна за цей час.

Відповідно ст. 34 Закону України «Про оренду землі» якщо у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Також позивачка прохала забезпечити позов шляхом накладення заборони використовувати TOB "Запорізькі лани" будь-яким чином земельну ділянку площею 3,9012 га яка належить їй на праві власності та надана в оренду TOB "Запорізькі лани" відповідно до договору від 01.10.2006 р.

Відповідно до ст.151 ЦПК України заінтересована особа подає заяву про забезпечення позову. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є субєктом відповідного права інтелектуального власності і що її права можуть порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову, та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що Вимоги ст.151 ЦПК України позивачем не виконані.

Згідно зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.59 ЦПК України). Оцінка доказів проводиться судом відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 62, 63, 64, 208, 209, 212-215, 218, 224-227 ЦПК України, ЗУ « Про оренду землі», ст.141, 206 ЗК України ,суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ « Запорізькі лани» про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди та його розірвання задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ « Запорізькі лани», ЄДРПОУ 33921029, на користь ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати за 2012 рік , що складає 200 кг насіння соняшника та 1,5 тони зернових.

Зобовязати ТОВ « Запорізькі лани», ЄДРПОУ 33921029, повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,9012 га , яка належить їй на праві власності відповідно до державного акту на землю серії ЗП№071370 в іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Оріхівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області: ОСОБА_3