Ухвала суду № 30766694, 04.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10093/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

04 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Федотова І.В.

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2012 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «АТП «Атлант» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002832280 від 09.07.2012, № 0002862220 від 09.07.2012, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ «АТП «Атлант» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002832280, № 0002862220 від 09.07.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2012 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС здійснено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «АТП «Атлант» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.03.2012.

Перевіркою встановлено порушення приватним акціонерним товариством «АТП «Атлант» підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 та підпункту 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток у сумі 200 385,00 грн. Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 288 розділу ХІІІ Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем орендної плати за землю на суму 69 692,57 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби складено акт № 193/22-20/01004557 від 25.06.2012 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0002862220 від 09.07.2012, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 219 270 грн., у тому числі : 200 385,00 грн. - основний платіж, 18 885,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

№ 0002832280 від 09.07.2012 яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 80 959,92 грн., у тому числі: 69 692,57 грн. - основний платіж, 11 267,35 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що висновок щодо заниження позивачем податку на прибуток зроблено відповідачем виходячи з того, що ПАТ «АТП «Атлант» під час перевірки не надано органу державної податкової служби переклад первинних документів, виданих іноземною мовою.

Відповідно до положень підпункту 140.1.7 пункту 140.1. статті 140 Податкового кодексу України, витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці першому цього підпункту витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів(мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Відповідно до абзацу дванадцятого вказаної правової норми за запитом представника органу державної податкової служби платник податку забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою.

З матеріалів справи вбачається, що державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС приватному акціонерному товариству «АТП «Атлант» о 16-00 годині 11.06.2012 було вручено запит, відповідно до якого у строк до 12.06.2012 товариству необхідно було надати органу державної податкової служби переклад підтвердних документів.

Разом з тим, при вручені запиту позивачеві, відповідачем не надано товариству достатніх та розумних строків для виконання вимог контролюючого органу. З огляду на те, що відповідний запит вручено позивачеві 11.06.2012 о 16-00 годині, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність об'єктивної можливості у позивача здійснити переклад значної кількості підтвердних документів, виданих іноземною мовою, до 12.06.2012.

Крім того, відсутність в нормах чинного законодавства визначень того, яким чином даний переклад має бути здійснений, застосування приписів ч.2 ст.19 Конституції України, на думку колегії суддів унеможливлює висунення вимог про обов'язковість якоїсь конкретної форми перекладу, тобто визначення матеріального вигляду певного документа: нотаріально засвідчений переклад, письмовий переклад співробітником платника податку, усний переклад, узагальнений перелік витрат в інших документах з посиланням на оригінали тощо.

Відповідачем не було надано жодних доказів висунення вимог про надання певної форми перекладу щодо конкретних документів.

Як вбачається, матеріали справи містять підтвердні документи щодо понесених витрат на відрядження працівників товариства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи, що наявність на момент перевірки підтвердних первинних документів, складених іноземною мовою, не заперечується державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС, надання позивачем під час судового розгляду справи копій цих документів разом із перекладом, висновки відповідача про порушення позивачем приписів підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 та підпункту 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, що свідчить про необґрунтованість оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при винесенні цього податкового повідомлення-рішення, ним протиправно проігноровані приписи пунктів 6-7 Підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України.

За посиланням відповідача, позивачем при сплаті орендної плати неправильно застосовано коефіцієнт на функціональне використання землі, а саме - 1,00 (землі транспорту, зв'язку) замість 2,50 (землі комерційного використання).

Проте, зазначені висновки органу державної податкової служби спростовуються матеріалами справи, зокрема, витягом з технічної документації №Ю-28301/2010 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданим Головним управлінням земельних ресурсів 08.02.2010 № 60.

Згідно зазначеного витягу у позивача за адресою: місто Київ, вулиця Червонопрапорна, 167а знаходяться землі змішаного використання:

- землі комерційного використання: 18032 кв.м.

- землі транспорту, зв'язку: 46 241 кв.м.

За посиланням позивача, що не спростовано відповідачем, оренда плата сплачувалась товариством відповідно до нормативної грошової оцінки земельних ділянок:

- землі комерційного використання: 18032 кв.м. - коефіцієнт 2,50;

- землі транспорту, зв'язку: 46 241 кв.м. - коефіцієнт 1,00.

Відповідачем не обґрунтовано підстав застосування до земель транспорту і зв'язку коефіцієнту земель комерційного використання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що товариство на підставі договору оренди та нормативно грошової оцінки, виданої Головним управлінням земельних ресурсів правомірно здійснило розрахунок орендної плати за землю на 2011-2012 роки.

Отже, висновки апелянта про допущені позивачем порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 та підпункту 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток у сумі 200 385,00 грн., статті 288 розділу ХІІІ Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем орендної плати за землю на суму 69 692,57 грн. колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 09.04.2013.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Федотов І.В.