Рішення № 30763591, 10.04.2013, Лутугинський районний суд Луганської області

1215/374/2012

2/416/21/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року Лутугинський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді - Заботіна В.В.

при секретарі - Донецькій А.Ю., Чернявській С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лутугине цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання неправомірними дій, розірвання кредитного договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 24.09.2008р. Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (на теперішній час назва змінена на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №LGH1AN16920278, за яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 13717,26 доларів США строком до 23.09.2015р., а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором у розмірі 15% на рік, зобовязався сплатити щомісячний платіж в розмірі 305,85 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, винагородою та процентами за користування ним. Але вказані зобовязання відповідачем не виконані, в звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 27409,64 доларів США, що за курсом 7,98 відповідно до службового розпорядження НБУ №205/507 від 29.12.2011р. складає 218728,93 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також стягнути судові витрати у розмірі 2187,29грн.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, подав зустрічний позов про визнання неправомірними дій, розірвання кредитного договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди. Надав докази, які підтверджують викладені у зустрічному позові обставини й пояснив, що між ним та ПАТ КБ Приватбанк в особі Луганської філії відділення Middle-office, був укладений кредитно-заставний договір № LGH1AN16920278 від 24.09.2008 року на споживчі цілі, а саме: придбання автомобіля DAEWOO, модель NEXIA, 2008 р.в., тип ТЗ: легковий (седан), № кузова/шасі: VIN-XWB3D32UD8A002835, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 63300, 00 грн., що належить йому на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу № СФ-0025143.

Відповідач та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснили, що фактично сплачено за кредитним договором 17977,70 грн., сума, яку позичальник недорахував становить 6649,84 грн., в звязку з чим вони не згодні з сумою позовних вимог. Крім того, банком 26.05.2009р. було незаконно вилучено автомобіль предмет кредитного договору. Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 23.09.2010р., яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 15.03.2011р., в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення на предмет застави відмовлено. Рішенням Лутугинського районного суду від 23.11.2010р., яке набрало законної сили, витребувано з чужого незаконного володіння шляхом вилучення у банку на користь ОСОБА_1 належний йому на праві приватної власності автомобіль DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_1. Але вказане рішення суду не виконується. За заявою відповідача прокуратурою м. Луганська 28.02.2010р. було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України. Отже починаючи з 26 травня 2009 року Банк незаконними діями, які визнані у суді, та бездіяльністю (не здійснення дій, які вимагає закон) відмова виконувати рішення суду завдав матеріальної шкоди з вини Банку, а саме: незаконно вилучив транспортний засіб вартістю 63300.00 (шістдесят три тисячі триста грн. 00 коп.). Порушив права ОСОБА_1 як споживача фінансових послуг.

Відповідач та його представник не погодилися з сумою позовних вимог з огляду на наступне. На час здійснення незаконних дій, вилучення транспортного засобу Банком, заборгованість складала 193,067 доларів США. Дану заборгованість ОСОБА_1 погасив у липні 2009 року. Фактично він користувався кредитними коштами протягом 8 місяців. Кредит надавався на 84 місяці. Загальна сума кредиту складає 13745,16 доларів США зі сплатою 15 % річних. Строк дії договору до 23.09.2015 року.

13745,16 дол. США / 84 місяця = 163,63 дол. США тіло кредиту.

84міс 8 міс = 76 місяців.

76 місяців * 163,63 = 12435,88 доларів США, що еквівалентно 99238,32 грн.

99238,32 грн. 6649,84 грн. = 92588,48 грн.

Відсотки нараховуються тільки за користування кредитом. Таким чином Банк неправомірно нарахував відсотки на кошти, користування якими ОСОБА_1 не здійснював. Слід звернути увагу на те, що заборгованістю зявляється сума грошей строк сплати якої настав.

Представник відповідача пояснила, що виходячи із того, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тобто встановлення максимального розміру пені повязано з розміром облікової ставки Національного банку України, а чинним законодавством України Національному банку України не надано повноважень на встановлення облікової ставки для іноземної валюти. Відповідно до ст. 258 ч.1 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю ч. 2 позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені). Отже позивач висунув до відповідача вимоги в обсязі, в якому він висувати такі вимоги не має підстав.

В зустрічному позові відповідач просить:

- розірвати кредитно-заставний договір № LGH1AN16920278 від 24.09.2008 року укладений між ПАТ КБ ПриватБанк в особі Луганської філії та ОСОБА_1 починаючи з 26.05.2009 року.;

- визнати неправомірними дії позивача щодо нарахування пені, відсотків, комісії по кредитному договору № LGH1AN16920278 від 24.09.2008 року починаючи з 26.05.2009 року;

- застосувати позовну давність відносно заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № LGH1AN16920278 від 24.09.2008 року у частині нарахованої пені у сумі 7334,99 доларів США за кредитним договором;

- зобовязати ПАТ КБ ПриватБанк перерахувати незаконно нараховані зобовязання за кредитним договором - штрафні санкції, пеню, комісію, відсотки починаючи з травня 2009 року;

- стягнути з ПАТ КБ ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану незаконними діями, а саме: незаконне вилучення транспортного засобу, умисне не повернення власнику вартістю 63300,00 грн.;

- стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 200000 грн.;

- зарахувати зустрічні вимоги, решту стягнути на користь ОСОБА_1

Представник позивача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі в звязку з необґрунтованістю та недоказанністю, посилаючись на наступне. Згідно п. 12.2.2 кредитно-заставного договору заставодатель зобовязується у випадку порушення будь-якого зобовязання за кредитно-заставним договором, доставити предмет застави за адресою банку та передати його в заклад по акту прийому-передачі, який підписується сторонами. У звязку з порушенням істотних умов договору, систематичним порушенням строків виконання зобовязань банком було повідомлено ОСОБА_1 про існування заборгованості за кредитом та запропоновано передати автомобіль у заклад, беручи до уваги те, що зобовязання за кредитним договором не виконано. ОСОБА_1 добровільно передав на зберігання банку предмет застави згідно акту прийому-передачі, тому у діях працівників банку порушень договору та норм чинного законодавства не встановлено. Крім того, на думку представника ПАТ комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 не надав суду жодного належного доказу на підтвердження понесених ним реальних матеріальних збитків, в чому саме полягає моральна шкода, яким чином розраховувався розмір моральної шкоди, крім власних надуманих пояснень. Також представник позивача пояснив, що відповідно до умов кредитного договору (п. 14.10) нарахування неустойки за цим договором здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобовязання повинно було бути виконане відповідною стороною. Сплата неустойки здійснюється в гривнях. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, неустойка (пеня) сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати. Також згідно п. 14.11 сторони встановлюють строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, винагороди та процентів за користування кредитом, неустойки тривалістю у п*ять років. Представник позивача звернув увагу суду на те, що відповідно до п. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов ПАТ КБ «ПриватБанк» необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що 24.09.2008р. між позивачем та відповідачем укладено кредитно-заставний договір № LGH1AN16920278 від 24.09.2008 року на споживчі цілі, а саме: придбання автомобіля DAEWOO, модель NEXIA, 2008 р.в., тип ТЗ: легковий (седан), № кузова/шасі: VIN-XWB3D32UD8A002835, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 63300, 00 грн., що належить йому на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу № СФ-0025143. Відповідно до даного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 13745,16 доларів США строком до 23.09.2015р., а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором у розмірі 15% на рік, зобовязався сплатити щомісячний платіж в розмірі 305,85 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, винагородою та процентами за користування ним.(а.с.7-14)

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

На думку представника позивача вказані зобовязання відповідачем не виконані, в звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 27409,64 доларів США (а.с.4-6), що за курсом 7,98 відповідно до службового розпорядження НБУ №205/507 від 29.12.2011р.(а.с.20) складає 218728,93 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Але відповідач ОСОБА_1 не згоден з даною сумою позовних вимог, посилаючись на те, що фактично сплачено за кредитним договором 17977,70грн., сума, яку позичальник недорахував, становить 6649,84грн.

В судовому засіданні встановлено, що 26 травня 2009 року відповідно до акту прийому-передачі банком було вилучено автомобіль предмет кредитного договору, що підтвердив представник позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобовязана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Суд вважає, що автомобіль DAEWOO, модель NEXIA, 2008 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 було вилучено незаконно, а тому дії позивача щодо цього необхідно визнати неправомірними на підставі наступного.

Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 23.09.2010р. відмовлено в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу. (а.с.72) Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 15.03.2011р. дане рішення залишено без змін. (а.с.73-74)

Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 23.11.2010р. витребувано з чужого незаконного володіння шляхом вилучення у банку на користь ОСОБА_1 належний йому на праві приватної власності автомобіль DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с.75-76) Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 25.10.2011р. апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Лутугинського районного суду від 23.11.2010р. залишена без розгляду. (а.с.77).

На виконання рішення суду 22 грудня 2010 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Луганського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк для добровільного виконання рішення суду про витребування майна з чужого незаконного володіння. (а.с.78) 07.06.2011р. державним виконавцем до боржника надіслана вимога за №10433.(а.с.79)

В судовому засіданні встановлено, що боржником - ПАТ КБ «ПриватБанк» рішення суду не виконується, що підтверджується актами державного виконавця від 07.06.2011р., 07.07.2011р., 11.08.2011р., 14.11.2011р. (а.с.80-83) та постановою державного виконавця №7-784 від 23.06.2011р. про накладення штрафу (а.с.84).

Крім того, прокуратурою м. Луганська 18.02.2010р. було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України (а.с.85), яка постановою від 16.11.2011р. закрита за відсутністю в діянні складу злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 11 ч. 2 ЦПК України відповідач (позивач за зустрічним позовом) вправі обрати спосіб поновлення своїх прав, порушених позивачем (відповідачем за зустрічним позовом), протиправним вилученням та тривалим утриманням автомобіля, стягнення збитків.

Таким чином, починаючи з 26.05.2009 року позивач неправомірними діями, які визнані рішенням суду, дослідженим в судовому засіданні, та бездіяльністю, що виразилася у відмові виконувати рішення суду, порушив права ОСОБА_1 та завдав йому збитки, які підлягають стягненню з позивача в розмірі 63300грн., що складає вартість автомобіля DAEWOO, модель NEXIA, 2008 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На підставі наведеного та в звязку з неправомірними діями позивача, суд вважає за можливе розірвати кредитно-заставний договір № LGH1AN16920278 від 24.09.2008 року укладений між ПАТ КБ ПриватБанк в особі Луганської філії та відповідачем, визнати неправомірними дії ПАТ КБ «Приватбанк» щодо незаконного вилучення транспортного засобу - автомобіля DAEWOO, модель NEXIA, 2008 р.в., тип ТЗ: легковий (седан), № кузова/шасі: VIN-XWB3D32UD8A002835, реєстраційний номер НОМЕР_1, та стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 збитки в розмірі 63300,00 грн.

Оскільки ОСОБА_1 не надав суду належних доказів щодо понесених ним реальних матеріальних збитків, та підтверджень заподіяної йому моральної шкоди, суд вважає в задоволенні даних вимог ОСОБА_1 слід відмовити за необґрунтованістю.

Також слід відмовити в задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 за необґрунтованістю та відмовити в задоволенні позову ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необґрунтованістю.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 633 грн..

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 13 ч. 2, 15, 526, 651 ч. 2, 1166 ч. 1, 1192 ЦК України, ст. ст. 10, 11 ч. 2, 60, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити за необґрунтованістю.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання неправомірними дій, розірвання кредитного договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Розірвати кредитно-заставний договір № LGH1AN16920278 від 24.09.2008 року укладений між ПАТ КБ ПриватБанк в особі Луганської філії та ОСОБА_1.

Визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» щодо незаконного вилучення транспортного засобу - автомобіля DAEWOO, модель NEXIA, 2008 р.в., тип ТЗ: легковий (седан), № кузова/шасі: VIN-XWB3D32UD8A002835, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 збитки в розмірі 63300,00 грн. (шістдесят три тисячі триста грн. 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір на користь держави в розмірі 633 грн.(шість сот тридцять три грн..)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: