Постанова № 30760983, 17.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 р. Справа № 804/4318/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретаріСтепаненко В.В. Новченко Є.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 1751,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок несплати узгодженої суми податкових зобов'язань у встановлені законодавством строки у відповідача виник податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 1751,72 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення повістки на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але повернута на адресу суду у зв'язку із неврученням. Відповідно до частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Заяви про відкладення розгляду справи на іншу дату з обґрунтуванням поважності причин неприбуття в судове засідання або заперечення проти позову на адресу суду від відповідача не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 05.05.2010 року зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Тернівської міської ради, є платником податків і перебуває на податковому обліку у Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області.

20 січня 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до позивача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, на підставі якої 21.03.2013 року відповідачем було отримано свідоцтво на сплату єдиного податку.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Згідно пункту 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу України - фіксовані ставки єдиного податку) встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Рішенням Тернівської міської ради Дніпропетровської області №264-16/VI від 30.12.2011 року були встановлені ставки єдиного податку для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Зокрема, ставка єдиного податку для виду діяльності відповідача становить 10%, з 20.04.2012 року - 20%.

Пунктами 294.1 та 294.2 статті 294 Податкового кодексу України встановлено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої-шостої груп є календарний квартал. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку №751775 від 22.01.2012 року відповідачем не здійснено сплату за 3 податкові періоди з 20.01.2012 року по 20.03.2012 року по 107,30 грн., за кожен період на загальну суму 321,90 грн. та за 9 податкових періодів з 20.04.2012 року по 20.12.2012 року по 214,60 грн., за кожен період на загальну суму 1931,40 грн.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податковим органом нарахована пеня у розмірі 0,01 грн.

Через наявну переплату в обліковій картці відповідача на суму 601,00 грн. сума боргу зменшилась та становить 1751,72 грн.

Згідно абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

21 червня 2012 року Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби винесено податкову вимогу №1327 про сплату боргу у розмірі 214,20 грн., яке було надіслано відповідачу та повернулось 25.10.2012 року за закінченням терміну зберігання.

Пунктом 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, враховуючи норми Податкового кодексу України, вимога №1327 від 21.06.2012 року вважається врученою 25.10.2012 року, проте відповідачем дану податкову вимогу залишено без виконання.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Враховуючи викладене вище та беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач не довів факту погашення заборгованості у розмірі 1751,72 грн. та не надав доказів оскарження боргу у порядку, передбаченому законодавством України, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення суми заборгованості підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОК НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету м.Павлограда (р/р 31518970700032, код платежу 18050400, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 37936856) заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1751,72 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят одна гривня сімдесят дві копійки).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.В. Степаненко