Рішення № 30760095, 16.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.13 Справа№ 914/1263/13

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Білані О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгової фірми «Меркурій-Центр», м.Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства «Спектр» Товариства з обмеженою відповідальністю «Леополіс-Плюс», м.Трускавець

про зобов'язання відповідача виконати умови мирової угоди, укладеної 22.06.2012р. між ТзОВ ВТФ «Меркурій-Центр» та ДП «Спектр» ТзОВ «Леополіс-Плюс» шляхом перерахування 196549,87 грн.

За участю представників:

Від позивача: Станкевич Х.З. - представник

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгової фірми «Меркурій-Центр», м.Львів до відповідача: Дочірнього підприємства «Спектр» Товариства з обмеженою відповідальністю «Леополіс-Плюс», м.Трускавець про зобов'язання відповідача виконати умови мирової угоди, укладеної 22.06.2012р. між ТзОВ ВТФ «Меркурій-Центр» та ДП «Спектр» ТзОВ «Леополіс-Плюс» шляхом стягнення 196549,87 грн.

Ухвалою господарського суду від 02.04.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 16.04.2013р.

Позивачем явку представника в судове засідання забезпечено, подано клопотання про зміни до позовної заяви від 16.04.2013р. (вх.№12681/13 від 16.04.2013р.) в якому виражено прохання про внесення змін у п.2 прохальної частини позовної заяви в якому слово «стягнути» замінити на «перерахувати», яке судом приймається і долучається до матеріалів справи.

Відповідачем явку представника в засідання суду не забезпечено, хоча його належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення вх..№10795/13 від 05.04.2013р., витребуваних судом документів не подано. Проте подано клопотання від 15.04.2013р. №15/04/13-01 (вх.№12620/13 від 16.04.2013р.) в якому виражено прохання про відкладення розгляду справи через знаходження представника у відрядженні, яке судом відхиляється, оскільки відповідачем не подано підтверджуючих доказів обставини, якими посвідчуються у відповідності до вимог ст.36 ГПК України.

Судом зазначається, що у відповідності до п.3.9.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Оскільки, заборгованість у розмірі 196549,87 грн. відповідачем визнано у мировій угоді, затвердженій ухвалою господарського суду Львівської області від 25.06.2012р., то судом не вбачається підстав для відкладення розгляду справи і відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Судом встановлено:

22 червня 2012 року між ТзОВ ВТФ "Меркурій-Центр" та ДП "Спектр" ТзОВ "Леополіс-Плюс" укладено мирову угоду, яку затверджено ухвалою господарського суду Львівської області від 25 червня 2012 року в справі №5015/2285/12. ДП "Спектр" ТзОВ "Леополіс-Плюс" було визнано наявність заборгованості перед ТзОВ ВТФ "Меркурій-Центр" в сумі 197 685,49 грн., яка виникла внаслідок порушення договірних зобов'язань за договорами оренди від 08.09.2010р., 09.09.2010р., 21.09.2010р. та договором монтажу риштувань №5/3816 від 01.05.2011р., а також відшкодування ТзОВ ВТФ "Меркурій-Центр" 5 864,38 грн. судових витрат.

Відповідно до умов мирової угоди відповідачем було взято на себе зобов'язання сплати всю суму заборгованості за погодженим сторонами графіком. На час вирішення спору відповідачем порушено зобов'язання по сплаті заборгованості. Станом на 5 листопада 2012 року зобов'язання виконано частково (31 липня 2012 року ДП "Спектр" ТзОВ "Леополіс-Плюс" погасило лише 7 000,00 грн. в рахунок визнаного боргу), сума простроченої заборгованості згідно з умовами мирової угоди від 22.06.2012 року становить 190 685,49 грн.

Сторонами у мировій угоді погоджено наступний графік погашення заборгованості: 10 000,00 грн. - до 31 липня 2012 року; 10 000,00 грн. - до 31 серпня 2012 року; 25 000,00 грн. - до 28 вересня 2012 року; 40 000,00 грн. - до 31 жовтня 2012 року; 50 000,00 грн. - до 30 листопада 2012 року; 62 685,49 грн. - до 31 грудня 2012 року.

Крім того, відповідач взяв на себе зобов'язання додатково до основного боргу сплатити позивачу 5 864,38 грн. судового збору, в строки відведені для погашення заборгованості.

Пунктом 3.19 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції» встановлено, що одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК).

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

Суддя має роз'яснити сторонам процесуальні наслідки припинення провадження зі справи, зазначивши про це в ухвалі.

В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішується питання про розподіл між сторонами судових витрат. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.

Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ.

Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 175 Господарського кодексу України).

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати боргу, згідно умов мирової угоди у справі № 5015/2285/12 дають усі підстави вважати, що відповідач не має намірів добровільно виконувати свої зобов'язання, тому суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача виконати умови мирової угоди шляхом перерахування на користь позивача 196549,87 грн. боргу.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати Дочірнє підприємство «Спектр» Товариства з обмеженою відповідальністю «Леополіс-Плюс» (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Роксолани, 22 «б», код ЄДРПОУ 35233096) виконати умови мирової угоди, укладеної 22.06.2012р. між ТзОВ ВТФ «Меркурій-Центр» та ДП «Спектр» ТзОВ «Леополіс-Плюс» шляхом перерахування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгової фірми «Меркурій-Центр» (79024, м.Львів, вул.Корбуди,5, код ЄДРПОУ 25554053) 196549,87 грн. боргу.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Спектр» Товариства з обмеженою відповідальністю «Леополіс-Плюс» (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Роксолани, 22 «б», код ЄДРПОУ 35233096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгової фірми «Меркурій-Центр» (79024, м.Львів, вул.Корбуди,5, код ЄДРПОУ 25554053) 3931 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

5. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Повний текст рішення оформлено і підписано - 18.04.2013р.

Суддя Станько Л.Л.